Постанова № 71963943, 31.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/21/18 Справа № 695/2569/17 Категорія: ч.1 ст. 41 КУпАПГоловуючий у І інстанції Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Соломка І. А. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Пилипенка Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської областівід 30 листопада 2017 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ід. код НОМЕР_1, фізичної особи-підприємця, проживаючого АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн..

Вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 320,00 грн. ,-

в с т а н о в и л а :

Як зазначено в постанові суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №23-23-82/0537 ОСОБА_4 допустив:

- порушення вимог ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - виплату заробітної плати з порушенням проміжку часу, який перевищує 16 календарних днів. Згідно з даними первинних касових документів (платіжної відомості) встановлено, що заробітна плата за першу половину лютого 2017 року виплачена 17.02.2017, а за другу половину лютого 2017 року заробітна плата виплачена 07.03.2017. Проміжок між вказаними виплатами складає 17 календарних днів. Заробітна плата за першу половину березня 2017 року виплачена 20.03.2017, а за другу половину березня 2017 р. - виплачена 07.04.2017 Проміжок між вказаними виплатами складає 17 календарних днів. Заробітна плата за першу половину травня 2017 р. виплачена 18.05.2017, а за другу половину травня 2017 року - виплачена 08.06.2017. Проміжок між вказаними виплатами складає 20 календарних днів. Заробітна плата за першу половину липня 2017 року виплачена 20.07.2017, а за другу половину липня 2017 року заробітна плата виплачена 07.08.2017. Проміжок між вказаними виплатами складає 17 календарних днів. Вказані порушення тривали з 01.02.2017 по дату виявлення порушення;

- порушення вимог ч.1 ст. 38 КЗпП України, відповідно до якої трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається за наявності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу (крім випадків, встановлених частиною другою статті 38 КЗпП) менш, ніж за два тижні, а саме: відповідно до заяви ОСОБА_5 від 07.03.2017 про звільнення за власним бажанням. Дана працівниця звільнена наказом від 07.03.2017 № 2. Вказане порушення тривало з 07.03.2017 по дату виявлення порушення;

- порушення ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 ЗУ «Про оплату праці» - відповідно до наданих відомостей нарахування та виплати заробітної плати у період з січня 2017 по липень 2017 років встановлено, що протягом червня, липня 2017 року нарахування та виплата індексації заробітної плати працівникові ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_6 не проводилось. Так у період з 01.01.2017 по 30.08.2017 чергове підвищення заробітної плати працівників підприємства проведено 01.01.2017. Відповідно до встановленого законодавством порядку проведення індексації заробітної плати, її нарахування та виплата повинна була бути проведена у червні, липні 2017 року. Вказане порушення тривало з 01.07.2017 по дату виявлення порушення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Пилипенка Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_4, вважаючи її незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови та закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те, що перевірка головним державним інспектором з питань праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_7 проведена з недотриманням вимог ЗУ «Про загальні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», а протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 складений з грубими порушеннями вимог чинного законодавства.

Апеляційним судом заслухано особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності , - ОСОБА_4 та його адвоката Пилипенко Р.Б., які подану апеляційну скаргу підтримали, і дали пояснення стосовно незаконності рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник управління Держпраці в Черкаській області ОСОБА_7 надала свої пояснення та заперечувала проти задоволення апеляційних вимог апелянта.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. .

Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом..

Як зазначено в ст. ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі..

Судом першої інстанції в порушення вимог ст. 9, 245, 268, 280, 285 КУпАП не з'ясовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з постанови суду першої інтенції, в ній не вказані обставини вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, які встановлені судом під час розгляду справи, а лише зазначено обставини, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення відносно останнього.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ухвалив оскаржувану постанову на підставі матеріалів перевірки додержання законодавства про працю, наданих Управлінням держпраці у Черкаській області, а саме: протоколу № 23-06-82/0537 про адміністративне правопорушення від 01.09.2016, складеного головним державним інспектором з питань праці ОСОБА_7; акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 23-11-82/0920 і доданими до нього копіями документів ФОП ОСОБА_4

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 41 КУпАП, адміністративна відповідальність встановлена за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

У протоколі про вчинення адмінправопорушення та постанові суду відсутні дані, які б характеризували об'єктивну та суб'єктивну сторони адміністративного правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_4 притягнутий до відповідальності. Адміністративне провадження по справі порушене лише за наявності самого факту недотримання строків виплати заробітної плати, порушення вимог ч.1 ст. 38 КЗпП України при звільненні ОСОБА_5, ненарахування та невиплати індексації заробітної плати ОСОБА_6

У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які конкретні винні дії чи винну бездіяльність вчинив або допустив ОСОБА_4 на порушення строків виплати заробітної плати; порушення вимог ч.1 ст. 38 КЗпП України при звільненні ОСОБА_5; не- нарахуванні та невиплаті індексації заробітної плати ОСОБА_6 Цей аспект не розкритий і в постанові суду першої інстанції.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду, спростовуються наступними матеріалами.

В акті перевірки додержання господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 23-11-82/0920 ФОП ОСОБА_4 зазначено що перевірка, яка проводилась на підприємстві є позаплановою.

В свою чергу, ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання, а саме:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Ч.2 ст. 6 вищевказаного закону зазначено що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

В судовому засіданні представник управління Держпраці в Черкаській області ОСОБА_7 зазначила, що позапланова перевірка ФОП ОСОБА_4 проводилась на підставі письмового звернення голови Софіївської сільської ради, проте будь-які докази існування такого звернення в матеріалах справи відсутні, крім того ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено проведення позапланової перевірки на підставі звернення сільського голови.

Також, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки він датований 01.09.2016, хоча перевірка проводилася з 31.08.2017 по 01.09.2017, що є грубим порушенням.

В судовому засіданні представник Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_7 вказала, що у вказаному протоколі помилково зазначено рік його складання, а усунути технічну помилку неможливо, оскільки вона була виявлена вже на стадії судового розгляду в суді першої інстанції. Однак вказані обставини, не виправдовують істотність вказаного порушення.

З приводу порушень ФОП ОСОБА_4 щодо ненарахування та невиплати індексації заробітної плати ОСОБА_6 слід зазначити наступне.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 13.02.2017 317/0/101-17/282 сума індексації, визначена відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМ України від 17.07.2003 № 2078, включається до виплати, які мають враховуватися до заробітної плати при забезпеченні її мінімального розміру.

Як вбачається з п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, на госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати, та інших виплат проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18 лютого 2015 року у справі №6-234цс14.

Однак при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не враховані вказані вище положення чинного законодавства. В свою чергу ФОП ОСОБА_4 виплачував заробітну плату найманим працівникам у розмірі не нижче мінімального, передбаченого законом.

Також, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, інспектором ОСОБА_7 не враховано, що відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП України, вимоги якої ніби-то порушив ОСОБА_4, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Тобто згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України обов'язок попередити власника про намір свого звільнення покладений саме на ОСОБА_5, а не ФОП ОСОБА_4, як про те вказано в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідно до заяви ОСОБА_5 від 06.03.2017, остання просила звільнити її за власним бажанням з 07.03.2017.

Що стосується порушення строків виплати заробітної плати ФОП ОСОБА_4, то в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_6 від 03.01.2017, відповідно до якої остання просить виплачувати їй заробітну плату один раз в місяць однією сумою без виплати авансу. Також відповідно до пояснень ОСОБА_6 від 23.11.2017, остання не мала можливості отримати відпускні вчасно з особистих причин, та жодних претензій з цього приводу до ФОП ОСОБА_4 немає.

За таких обставин вважаю, що в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП , а відтак відсутні підстави для притягнення його адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга адвоката Пилипенка Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_4 підлягає до задоволення, а постанова Золотоніського міськрайонного суду Черкаської областівід 30 листопада 2017 року - до скасування з закриттям провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу адвоката Пилипенка Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської областівід 30 листопада 2017 року - задовольнити.

Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської областівід 30 листопада 2017 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КупАП, та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн., - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: І. А. Соломка