Ухвала суду № 71963627, 15.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/915/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гончарука В.П.,

з секретарем Юдицьким К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедик Т.В., за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедик Т.В. звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з метою проведення виконавчих дій з примусового виконання виданого 31 серпня 2011 року Апеляційним судом м. Києва виконавчого листа № 1-55/10 щодо конфіскації майна засудженого ОСОБА_2.

Головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедик Т.В. в судове засідання не з'явилася, проте до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, у відповідності до ч. 2 ст. 439 ЦПК України вважає за можливе розглянути подання без виклику сторін та інших заінтересованих осіб.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до висновку, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження з примусового виконання виданого 31 серпня 2011 року Апеляційним судом м. Києва виконавчого листа № 1-55/10 щодо конфіскації майна засудженого ОСОБА_2.

12 липня 2012 року Головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Куяновим І.В. була винесена постанова BП № 33369164 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виданого 31 серпня 2011 року Апеляційним судом м. Києва виконавчого листа № 1-55/10 щодо конфіскації майна засудженого ОСОБА_2.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено. ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем були винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.07.2012 року та 11.03.2014 року у BП № 33369164, відповідно до який накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2.

Згідно з п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону Країни «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Згідно зі ст. 439 ЦПК Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Виходячи зі змісту поданням подання Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедик Т.В., підставою для застосування заходів примусового виконання рішення суду шляхом проникнення до житла боржника державний виконавець посилається на той факт, що рішення суду боржником добровільно не виконується.

Однак вжитими державним виконавцем заходами не встановлено наявність у боржника зареєстрованого на праві власності нерухомого майна, а саме - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

В свою чергу суд не бере до уваги довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 19.10.2012 року за № 38642, з якої вбачається, що ? частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2, оскільки дана довідка видана в 2012 році, однак доказів того, що вказана квартира зареєстрована на даний час за боржником суду не надано.

Як вбачається з матеріалів подання, за місцем знаходження нерухомого майна боржника державним виконавцем було здійснено виходи 22.06.2017 р., 28.07.2017 р., 21.08.2017 р., 14.09.2017 р., 12.10.2017 р.,09.11.2017 р., однак допуску до житла боржника державному виконавцю не було надано, про що складено відповідні акти.

Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, державним виконавцем не належним чином повідомлено боржника про проведення опису житла, дані про направлення таких документів за зареєстрованою адресою боржника в матеріалах виконавчого провадження відсутні, тому правових підстав для примусового проникнення до житла боржника не має.

В порядку ст. 76 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону, а саме за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України)

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року)

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії..

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що подання Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедик Т.В., за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи, не підлягає задоволенню, оскільки державними виконавцями не вжито повний обсяг заходів, визначених законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, невикористанні всі права надані державним виконавцям, спрямованих на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 439 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедик Т.В., за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи - відмовити.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: