Рішення № 71962815, 01.02.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/559/15-ц

Номер провадження 2/699/175/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2018 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 про зобов’язання відповідача вчинити певну дію,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2015 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення та зобов’язати відповідача вжити заходів по забороні проїзду автотранспорту по земельній ділянці шириною 4.8 м, яка розташована між належним позивачу домоволодінням №75 і домоволодінням №73, що належить ОСОБА_5, які розташовані по вул.25 Жовтня у м.Корсуні-Шевченківському, шляхом зобов’язання відповідача встановити інженерні конструкції, які б унеможливили проїзд автотранспорту по вказаній земельній ділянці, яка є комунальною власністю відповідача.

Свій позов позивач мотивує тим, що вона є власником будинку №75 по вул.25 Жовтня, що у м.Корсуні-Шевченківському, який розташований на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні позивача.

Будинковолодіння №73 по цій же вулиці, яке розташоване з іншої сторони спірного проїзду, належить третій особі у справі ОСОБА_5

Між вказаними будинковолодіннями є прохід шириною 4.8., який є власністю відповідача, тобто комунальною власністю міста.

Вказаний прохід використовується місцевими жителями, як прохід та проїзд транспортом до своїх городів.

В результаті того, що вказаний прохід використовується місцевими жителями не лише як прохід, а і як проїзд, з чим позивач не згідна, бо порушуються будівельні норми, а тому позивач зверталася до відповідача для врегулювання цього питання, тобто заборони проїзду транспортом, але спір не врегульовано, тому і пред’явлено до суду даний позов.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позов та надала пояснення аналогічні до змісту позову.

Представник відповідача ОСОБА_29 позов не визнав та зазначив, що спірна земельна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Корсунь-Шевченківської міської ради. Вказану земельну ділянку жителі вул.25 Жовтня використовують як прохід та проїзд до своїх городів. В 2011 році відповідач на спірній земельній ділянці встановила паркан, рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду відповідача було зобов»язано знести металеву огорожу. Іншого доступу для проходу та проїзду жителі вулиці 25 Жовтня не мають. Твердження позивача щодо руйнування її будинку внаслідок проїзду автотранспорту на даній земельній ділянці не підтверджено.

Треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні позову, оскільки іншого проїзду по вул.25 Жовтня немає.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_30, ОСОБА_23, ОСОБА_27 були належним чином повідомлені про дату, час, місце розгляду справи, причини неявки не повідомили.

Від третіх осіб ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_14 надійшли заяви про розгляд справи у їхню відсутність.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, третіх осіб, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 та є власником вказаного будинку, який розташований на земельній ділянці, площею 0.13 га, яку було переведено на позивача по рішенню загальних зборів колгоспників 27.04.1989 року з померлої матері позивача (а.с. 5 т.1).

Державний акт на вказану земельну ділянку на ім’я позивача не видавався, згідно даних довідки відділу Держземагенства у Корсунь-Шевченківському районі № 2-15 від 29.04.2015 (а.с. 46 т.1).

Тривалий час йде спір між сім’єю позивача і жителями вул. 25 Жовтня щодо можливості їх проїзду по вказаній земельній ділянці до своїх городів.

Згідно відповіді Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі № 3-50/2.1 від 16.09.2011 року, вказана земельна ділянка шириною 4.8 м. між будинками № 73 і № 75 по вул. 25 Жовтня, яка використовується як проїзд, прохід для жителів вул. 25 Жовтня, по документах як проїзд загального користування не обліковується та не значиться і віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови. Разом з тим, у даному листі вказано, що іншого проїзду, крім спірного проїзду, для жителів вул.25 Жовтня до своїх земельних ділянок немає. Рекомендовано позивачу звернутися до відповідача про ухвалення рішення про облаштування іншого проїзду для жителів вул.25 Жовтня, до належних їм земельних ділянок (а.с. 6-7 т.1). Аналогічні відповіді містяться на а.с.64-69 т.1.

Згідно даних довідки Корсунь-Шевченківської РДА № 3-10/04-32 від 10.03.2015 року, з 1979 року, тобто з часу затвердження генерального плану міста, не відбувалося зміни червоних меж між ділянками будинків № 73 і 75 по вул.25 Жовтня ( а.с.8 т.1).

Суду також надано рішення відповідача № 16-5/17 від 25.11.2011 року про відмову позивачу та її чоловікові ОСОБА_31 у наданні у користування спірної земельної ділянки, що розташована між будинками за №№ 73 і 75 по вул.25 Жовтня (а.с.52 т.1). Аналогічне зазначено у довідці відділу Держземагентства у Корсунь-Шевченківському районі від 16.02.2015 року №3-1/21 (а.с.59-60 т.1).

Згідно даних довідки відділу Держземагенства у Корсунь-Шевченківському районі № 2-15 від 08.05.2015 року вказана земельна ділянка між будинками № 73 і № 75 по вул.25 Жовтня обліковується, як земля житлової та громадської забудови, комунальної власності (а.с. 45 т.1).

Суду надано висновок відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 26.05.2010 року про можливість приватизації ОСОБА_5 земельної ділянки біля будинку № 73 по вул.25 Жовтня, та у такому вказано, що поряд його земельної ділянки мається земельна ділянка, як проїзд загального користування шириною 3,20м (а.с. 50,51 т.1).

Суду також надано викопіювання із плану міста Корсуня-Шевченківського, з даних якої вбачається, що між будинками № 73 і № 75 є вільна від забудови земельна ділянка шириною 4.8. м., та додано фототаблицю цієї земельної ділянки (а.с.43,44 т.1).

Згідно даних акту від 12.02.2015 року, складеного за участю начальника відділу земельних ресурсів міської ради, начальника відділу архітектури та ЖКГ міської ради, начальника відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та будівництва Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, начальника Корсунь-Шевченківського дорожнього державного підприємства «Райавтодор», депутатів міської ради: ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, під час обстеження спірної земельної ділянки, яка на даний час має ширину 4.8 м та яка є комунальною власністю міста, то інший проїзд до земельних ділянок жителів вулиці 25 Жовтня неможливий у зв’язку з суцільною забудовою вулиці та особливістю рельєфу місцевості: заболоченість берега (а.с. 12 т.1).

Відповідно до відповіді інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 3-284/01-10 від 06.05.2014 року спірний проїзд не відповідає вимогам п.3.22 ДБН (державних будівельних норм) 360-92 ** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень», оскільки відстань від проїзду до стін житлового будинку сягає близько 2 метрів до будинковолодіння №73 та 2.8 м до будинковолодіння №75. Даний проїзд по документах техпаспорту за 1989 рік на будинковолодіння №75 не зазначений, як не зазначений у генеральному плані м. Корсуня-Шевченківського. Вказана земля належить до земель запасу Корсунь-Шевченківської міської ради (а.с.13 т.1). На це ж вказано і у довідці відділу регіонального розвитку, містобудування і архітектури Корсунь-Шевченківської РДА за 2011 рік ( а.с. 26 т.1).

Крім того, рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 15.07.2015 року, яке набрало законної сили 01.08.2015 року, та яке є обов’язковим для суду, відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України, встановлено, що позивач порушила права міської ради, як власника даної земельної ділянки, бо розпорядилася такою без будь-яких на те правових підстав на власний розсуд та зобов’язано такі усунути, шляхом знесення незаконно побудованого на вказаній земельній ділянці паркану (а.с. 53-54 т.1).

За клопотанням позивача ухвалою суду від 10.11.2015 року призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу (а.с.172-176 т.1). На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1. Чи маються пошкодження на будинку та господарських будівлях, що розташовані по вул. 25 Жовтня ,75, у м. Корсуні-Шевченківському, що був побудований у 1986 році, якщо є, то їх розташування, причини виникнення та час виникнення ?

2.Чи могли виявлені на будинку ушкодження утворитися внаслідок проїзду двічі у рік техніки для оранки городів та вивезення врожаю жителями вул. 25 Жовтня зі своїх городів по спірній земельній ділянці, що розташована між будинками за № № 73 і 75 по вул. 25 Жовтня у м. Корсуні-Шевченківському та чи знаходиться це у причинному зв’язку і якщо так, то визначити можливі варіанти проїзду жителями вул.25 Жовтня ( 3- і особи по справі ), до своїх земельних ділянок, при умові загрози проїздом техніки по вказаній земельній ділянці майну ОСОБА_2 ?

Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 29.07.2016 року №1174/15-23 стіни будинковолодіння позивача мають пошкодження, але встановити період та причини виникнення пошкодження на будинку та господарських будівлях не вбачається можливим у зв»язку з відсутністю відповідних судово-експертних методик (а.с.198-207 т.1).

Згідно акту обстеження від 11.03.2016 року, який затверджений міським головою, по питанню під»їзду до городів між домоволодіннями №73 і 75 по вул.25 Жовтня, ОСОБА_31 пообіцяв не перешкоджати використовувати спірну земельну ділянку як під»їзд до городів та йому запропоновано за власні кошти облаштувати інший проїзд (а.с.41 т.2).

За клопотанням позивача та його представника ухвалою суду від 26.01.2017 року (а.с.137-139) призначено судову будівельну експертизу, на вирішення експертизи поставлено питання:

Яка відстань від проїзду між домоволодіннями №73 по вул.25 Жовтня та № 75 по вул.25 Жовтня в м.Корсуні-Шевченківському до стіни будинку № 75 по вул.25 Жовтня в м.Корсуні-Шевченківському?

Чи відповідає дана відстань вимогам містобудування, плануванню та забудові міських поселень?

Якщо ні, то яким чином слід облаштувати проїзд між домоволодіннями №73 по вул.25 Жовтня та № 75 по вул.25Жовтня в м.Корсуні-Шевченківському?

Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 26.06.2017 року №01-17 (а.с.157-168 т.2) визначити відстань від проїзду між домоволодіннями №73 і №75 по вул.25 Жовтня до стіни будинку №75 не вбачається можливим, так як межа між будинковолодінням №75 та проїздом в частині забудови не визначена. В зв»язку з неможливістю встановити відстань від проїзду між домоволодіннями №73 і №75 по вул.25 Жовтня до стіни будинку №75 дати відповідь про відповідність даної відстані вимогам містобудування, плануванню та забудові міських поселень не вбачається можливим. В зв»язку з тим, що відстань між стінами житлового будинку №73 та №75 значно менша (11,97м) за мінімально дозволену (13,5м), облаштувати проїзд між будинковолодіннями №73 та №75 неможливо.

Згідно ч.1-3 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно ст.80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до п. а ч. 1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Суб’єктами права на землю комунальної власності є територіальні громади,які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, якщо такі були порушенні.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

При цьому суд виходить з положень ст. 11 ЦК про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов’язків.

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб’єктам цивільного права.

Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Керуючись вказаними вимогами законів, суд повинен встановити факт порушення особистих прав позивача - фізичної особи, які підлягають захисту в судовому порядку в обраний спосіб.

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належить, зокрема припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб’єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Судом встановлено, що позивач є власником будинковолодіння №75 по вул.25 Жовтня в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області, поряд з яким розташований проїзд, який є самовільно облаштованим та документально не передбачений генеральним планом міста, планами будинковолодінь №73, 75 в м.Корсуні-Шевченківському. Спірна земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови комунальної власності. Матеріалами справи не підтверджено, що відбувається руйнування будинку та господарських споруд, належних позивачу, внаслідок використання жителями міста даного проїзду.

Улаштування проїздів в населених пунктах регламентується нормами ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджені наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. №44 та які є обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Зокрема п.3.22 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачено, що у районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі, слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома - 5,5 м. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін.

Тобто, для облаштування проїзду між будинковолодіннями №73, 75 в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області необхідна мінімальна відстань 13,5 м( 5м+3,5м+5м), але у висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 26.06.2017 року №01-1 зазначено, що в зв»язку з тим, що відстань між стінами житлового будинку №73 та №75 значно менша (11,97м) за мінімально дозволену (13,5м), облаштувати проїзд між будинковолодіннями №73 та №75 неможливо.

Тому суд вважає необхідним зобов»язати Корсунь-Шевченківську міську раду вжити заходів щодо заборони руху автомобільного транспорту по земельній ділянці, шириною 4.8 метра, що розташована між будинковолодіннями №№ 73 і 75 по вул. 25 Жовтня в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області, оскільки дана земельна ділянка є комунальною власністю Корсунь-Шевченківської міської ради, документально не обліковується, як проїзд та відсутня необхідна мінімальна відстань для облаштування проїзду, яка передбачена п.3.22 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Що стосується вимоги позивача про зобов’язання відповідача встановити інженерні конструкції, які б унеможливили проїзд автотранспорту по вказаній земельній ділянці, то суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, оскільки це є повноваження міської ради відповідно до ст.12 ЗК України.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі даного позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 243,60 грн згідно квитанції від 17.06.2015 року (а.с.1 т.1), за проведення судової будівельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 10.11.2015 року позивачем сплачено 1107 грн згідно квитанції від 19.12.2015 року (а.с.259 т.2), за проведення судової будівельної експертизи згідно ухвали суду від 26.01.2017 року позивачем сплачено 2376 грн згідно квитанції від 23.05.2017 року. Тобто, загальна сума судових витрат становить 3726 грн, оскільки позов задоволено частково, тому відшкодуванню підлягає 1863 грн.

Керуючись ст.ст.263 -265 ЦПК України,

суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов»язати Корсунь-Шевченківську міську раду вжити заходів щодо заборони руху автомобільного транспорту по земельній ділянці, шириною 4.8 метра, що розташована між будинковолодіннями №№ 73 і 75 по вул. 25 Жовтня в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області.

Стягнути з Корсунь-Шевченківської міської ради (19400 Черкаська область м.Корсунь-Шевченківський вул.Шевченка, 42, код ЄДРПОУ 33917227) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НЕ №162870 виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 20.09.2002 року, РНОКПП НОМЕР_1, 1863 грн у відшкодування судових витрат у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_35sp; Л.