Постанова № 71962497, 26.01.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10365/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді - Панас О.В.

при секретарі - Корнійчук А.В.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.06.2017р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області ОСОБА_3 була проведена позапланова перевірка з дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці сільськогосподарського призначення розташованої на території Неньковицької сільської ради Зарічненського району Рівненської області, винесений припис від 08.06.2017р., відповідно до якого зобов’язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку в урочищі «Шутине» за межами села Неньковичі, землі сільськогосподарського призначення та звільнити земельну ділянку в с. Коморе Неньковицька сільська рада, землі громадської та житлової забудови.

15 червня 2017 року державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області ОСОБА_3 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення № 0000042 від 15.06.2017р. відповідно до якої визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Постанова вмотивована тим, що він самовільно зайняв земельну ділянку 0,25 га, на якій посіяв сільськогосподарські культури у урочищі «Шутине» за межами села Неньковичі на землях сільськогосподарського призначенням в т.ч. пасовище, а також самовільно зайняв та посіяв овес площею 0,112 га в є. Коморе, в т.ч. 0,002 га частина улиці, яка відноситься до земель громадської та житлової забудови, а тому вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема це самовільне зайняття земельної ділянки.

З зазначеною постановою не згоден вважає її незаконною та просить скасувати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі в межах доводів позовної заяви, та просив задовольнити. Додатково пояснив, що земельні ділянки в с. Коморе він ніколи не використовував, а тому й не міг та не сіяв там будь-яку сільськогосподарську культуру. Обставини викладені в постанові, що він самовільно зайняв земельну ділянку у с. Коморе та посіяв на ній овес є недостовірними. Щодо земельної ділянки в урочищі «Шутине» то користується нею на підставі записів у земельно-кадастровій книзі, зазначена земельна ділянка площею 0.10 га була виділена його матері. Просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 0000042 від 15.06.2017р.

Представник позивача надала суду аналогічні пояснення, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, повністю підтримав подані до суду заперечення . Просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач державний інспектор Коханевич В.М. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що він особисто проводив перевірку. На місцевості замірював самовільно зайняті ділянки. ОСОБА_1 при цьому не був присутній, хоча запрошувався. Розмір зайнятої ОСОБА_1 вимірював мірною стрічкою. Встановив, що в с.Комори було розорано 2 сотки дороги та посіяно овес.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, згідно акту № 46 від 08.06.2017р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області ОСОБА_3 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці сільськогосподарського призначення розташованої на території Неньковицької сільської ради Зарічненського району Рівненської області. В результаті обстеження встановлено, що громадянин ОСОБА_1 самовільно зайняв та розорав, та посіяв сільськогогосподарські культури площею 0,25 га за межами с.Ненковичі у рочищі с.Шутин та в межах с.Комори. Приписом від 08.06.2017р., зобов’язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку в урочищі «Шутине» за межами села Неньковичі, землі сільськогосподарського призначення та звільнити земельну ділянку в с. Коморе Неньковицька сільська рада, землі громадської та житлової забудови.

15 червня 2017 року державним інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 0000042 від 15.06.2017р. відповідно до якої визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

’

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Крім того, відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що в урочищі "Шутин" користуються земельною діялнкою розміром 0,10 га, яка була виділена її свекрусі. Заперечила, що позивач сіяв в с.Комори овес.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельні ділянки в с.Комори та в урочищі "Шутин". Заперечив факт виділення йому зазначених земельних ділянок та внесення їм орендної плати за їх користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що сукупністю достовірно встановлених доказів підтверджується, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельні ділянки в с.Коморне оскільки проводив роботи по розоренню , та в урочищі "Шутин", де ОСОБА_1 проводив сільськогосподарські роботи, оскільки позивачем не було надано доказів щодо виділення йому зазначених земельних ділянок у відповідності до вимог Земельного Кодексу україни, та судом таких доказів встановлено не було. Крім того, суд прийшов до висновку, що зі змісту акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства не зрозуміло яким чином було встановлено, які саме ділянки самовільно зайняв ОСОБА_1 , яким розміром, зазначений в акті розмір 0,25 га., на думку суду є оспорюваним та таким , що підлягає встановленню, оскільки пов"язаний з розміром завданих державі збитків за самовільне захоплення земельних ділянок. З долучених доказів не можливо встановити межі земельних ділянок , та їх місце розташування. Встановлено, що не були досліджена документація, зокрема записи у земельно-кадастровій книзі, які підтверджують користування Позивачем земельними ділянками на території Неньковицької сільської ради та не проведено ніяких вимірів площі всіх наявних земельних ділянок Позивача, для того щоб підтвердити використання земель поза площею, яка перебуває у нього в користуванні. Таким чином, не зрозуміло, яким чином Відповідач міг визначити без дослідження будь- якої документації та здійснення відповідних замірів самовільне зайняття земельних ділянок позивачем. А тому, суд прийшов до висновку, що висновки відповідача про вчинення позивачем правопорушення не підтверджуються жодним доказом, є необгрунтованими, спростовуються поясненнями позивача і показами свідків. Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Належних доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 0000042 від 15.06.2017р. та надіслати справу на новий розгляд Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач : Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, місцезнаходження: вул. С.Петлюри, 37, м.Рівне, 33013.

Суддя: О.В.Панас