Ухвала суду № 71961917, 25.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/18/18 Номер провадження 11-сс/786/52/18Головуючий у 1-й інстанції Городівський О.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого – Захожая О.І.,

суддів – Томилко В.П., Корсун О.М.

при секретарі – Григоровій М.В.,

за участі прокурора – Корсун В.С.

захисника – адвоката ОСОБА_2

підозрюваного – ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.01.2018 року

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого 2-го відділення СВ Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 03 січня 2017 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3.

Обрано відносно підозрюваного у вчиненні правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та фактично проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2.

запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заборонено ОСОБА_3 залишати своє фактичне житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово. Визначено строк дії ухвали до 18-00 год. 04 березня 2018 року.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя вказав, що перевіривши та оцінивши докази та обґрунтування, надані слідчим і прокурором, прийшов до переконання про обґрунтованість лише ризику можливості вчинення підозрюваним інші кримінальних правопорушень. Це підтверджується встановленою інформацією, що підозрюваний будучи засудженим вироком Миргородського міськрайонного суду від 14.11.2017 року до покарання у виді обмеження волі, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливих злочинів.

Однак на переконання суду, стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику зазначеному у клопотанні та встановленого судом. Тримання під вартою як запобіжний захід є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

З огляду на вищевикладене та відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя застосував до підозрюваного більш м'який запобіжний захід і з переліку, встановлених ст. 176 КПК України.

Крім того, при визначенні виду запобіжного заходу слідчий суддя врахував обставини, наведені у ст. 178 КПК України, і прийшов до висновку про застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту, що в достатній мірі сприятиме досягненню мети застосування запобіжного заходу.

В принесеній апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Вказав, що матеріали провадження містять достатні докази стосовно наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що є підставою для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який підтримав мотиви апеляційної скарги та просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, заперечення захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які вважають ухвалу суду законною і обґрунтованою, та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що діючи повторно, шляхом проникнення до приміщення будинку за адресою: м. Миргород, вул.. Старосвітська, 43, неодноразово вчиняв крадіжки майна потерпілої ОСОБА_6. Всього викрав майна на загальну суму близько 20000 грн.

02.01.2018 року ОСОБА_3 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя вказав, що перевіривши та оцінивши докази та обґрунтування, надані слідчим і прокурором, прийшов до переконання про обґрунтованість лише ризику можливості вчинення підозрюваним інші кримінальних правопорушень. Це підтверджується встановленою інформацією, що підозрюваний будучи засудженим вироком Миргородського міськрайонного суду від 14.11.2017 року до покарання у виді обмеження волі, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливих злочинів.

Однак на переконання суду, стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику зазначеному у клопотанні та встановленого судом. Тримання під вартою як запобіжний захід є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

З огляду на вищевикладене та відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя застосував до підозрюваного більш м'який запобіжний захід і з переліку, встановлених ст. 176 КПК України.

Крім того, при визначенні виду запобіжного заходу слідчий суддя врахував обставини, наведені у ст. 178 КПК України, і прийшов до висновку про застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту, що в достатній мірі сприятиме досягненню мети застосування запобіжного заходу.

В принесеній апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Вказав, що матеріали провадження містять достатні докази стосовно наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що є підставою для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який підтримав мотиви апеляційної скарги та просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, заперечення захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які вважають ухвалу суду законною і обґрунтованою, та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла - таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого та обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не дотримався вищезазначених вимог, не співставив характер кримінального правопорушення, його тяжкість, існуючі ризики з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом впевненість у тому, що ОСОБА_3 не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов’язків. Зазначені обставини ставлять під сумнів дієвість такого запобіжного заходу, а дані про особу підозрюваного, з огляду на встановлені обставини, цих сумнівів не спростовують.

Перевіркою матеріалів за клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності ухвали слідчого судді є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.

Колегія суддів вважає, щодо слідчим суддею не враховано того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинені умисних тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років, не має міцних соціальних зв’язків, не працює, постійного джерела доходу не має, походження його доходів не відоме, систематично вчиняє злочини з метою отримання коштів, а тому може продовжити свою злочину діяльність.

Також слідчим не обґрунтовано відсутність ризиків передбачених п.1, п.2, п.3 ч1 ст. 177 КПК України.

Постановляючи нову ухвалу, апеляційний суд оцінює ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, бере до уваги тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3, ризики продовження вчинення ним нових злочинів, можливого впливу на потерпілу та свідків, переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та вважає, що за встановлених обставин, щодо ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на даному етапі досудового розслідування лише такий запобіжний захід здатен запобігти існуючим ризикам.

Одночасно, у відповідності до вимог ч.5 ст.182 КПК України, колегія суддів визначає заставу в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 грн. у національній грошовій одиниці, яка є достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, з покладенням процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційнускаргу прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.01.2018 року щодо ОСОБА_3 – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого 2-го відділення СВ Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 03 січня 2017 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3.

Застосувати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18-00 год. 04.03.2018 року.

ОСОБА_3 взяти під варту негайно в залі суду.

В порядку п. 2 ч.5 ст.182 КПК України визначитиОСОБА_3 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Полтавської області:

(код отримувача: 02893077, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ, Рахунок: 37310032009215, призначення платежу - застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в‘їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Апеляційного суду Полтавської області має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, Апеляційний суд Полтавської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти у зв’язку з внесенням застави, визначеній у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави та зобов‘язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання покладених обов’язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з’явився за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин або не повідомив про причини свої неявки застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8