Ухвала суду № 71961318, 04.01.2018, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/2/18

Номер провадження 2/530/269/18

УХВАЛА

04.01.2018 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Дем’янченко С.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди до договору украденою,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди до договору украденою.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову по справі згідно якої заявник просила заборонити Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській приймати будь які рішення щодо земельної ділянки площею 14,8294 га - кадастровий номер земельної ділянки 5321384400:00:013:0017, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, зареєстровані у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.01.2008 року за №04085500005, а також здійснювати будь-які дії, в томі числі і укладання договорів щодо вказаних земельних ділянок та накласти арешт на земельну ділянку площею 14,8294 га - кадастровий номер земельної ділянки 5321384400:00:013:0017, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Суд розглянувши заяву та додатки до неї, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходженнчя без повідомлення учасників справи.

З матеріалів заяви вбачається, що між ОСОБА_1 та Зіньківською районною державною адміністрацією, укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавського регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», 29.01.2008 р. за №040855500005. Згідно предмету договору орендодавець (Зіньківська районна державна адміністрація) надає, а орендар (ОСОБА_1) приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Відповідно до п.2 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 14,83 га. Договір укладений строком на 10 років (пункт 8 Договору). Після закінчення строку Договорів орендар має переважне право поновлення їх на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договорів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити їх дію. На виконання пункту 8 Договору, ОСОБА_1 заздалегідь, письмово повідомила Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про намір поновити (продовжити) дію договорів оренди на вищевказані земельні ділянки. Так як, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області реалізовує покладені на нього повноваження згідно ч.4 ст. 122 ЗК України по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог Земельного кодексу України, в клопотанні прохала продовжити дію договору оренди. Оскільки законом встановлено, що відповідач має право передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог Земельного кодексу України (ст. 134), існує реальна можливість та небезпека, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області передасть земельні ділянки, що є предметом договорів іншим юридичним або фізичним особам, окрім позивача (орендаря) виходячи з відповідей відповідача, в яких він не погоджується поновити договори оренди землі, в зв’язку з тим, що законодавством передбачена передача земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для громадян та юридичних осіб через проведення земельних торгів у порядку статті 134 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, відповідно до абз. 2,3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам рекомендовано, враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Переважне право не може бути підставою для накладення арешту і іншого забезпечення позову.

За таких обставин, суд вважає, що не підлягають застосуванню заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу, приймати будь які рішення щодо земельної ділянки та накладення арешту на спірну земельну ділянку

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи єдиним відповідачем по справі визначено головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, а тому заходи забезпечення позову можуть бути застосовані тільки відносно вказаної особи. Позивачем заявлені вимоги щодо визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди до договору украденою заборони прийняття рішень щодо земельної ділянки не стосуються предмету позову. Таким чином, вказані дії є не співмірними із заявленими позивачем вимогами і не можуть бути застосовані у межах даного цивільного провадження. Сам по собі факт звернення до суду з позовною заявою не позбавляє відповідача права приймати рішення щодо земельної ділянки. Заявником не доведено обставини, на які вона посилається, а лише висловлюється припущення того, що відповідач має можливість передати ділянку у користування іншій особі, спірна земельна ділянка до цього часу перебуває у фактичному володінні та користуванні позивача, будь-яких дій щодо вилучення ділянки з її фактичного користування відповідачем чи іншими особами не вчинялось, оскільки предметом позову є договір оренди земельної ділянки, а позивач просить забезпечити позов шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо земельної ділянки та накладення арешту на земельну ділянку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає до задоволення у спосіб, запропонований позивачем, оскільки накладення вказаних в заяві обмежень безпідставно обмежить відповідача у здійсненні всіх правомочностей власника.

На підставі викладеного, керуючись ст.149-153,260-261 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди до договору украденою – відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів.

Суддя -