Постанова № 71961117, 01.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/4638/16-ц Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю.Провадження № 22-ц/780/258/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 1 01.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про скасування судового наказу від 01 грудня 2016 року по справі № 363/4638/16-ц виданого Вишгородським районним судом Київської області у справі за заявою Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про скасування судового наказу у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

встановила:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» нарахованої, але невиплаченої йому заробітної плати, у розмірі 43 446,51 грн.

Наказом Вишгородського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року стягнуто з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_2 нараховану, але невиплачену заробітну плату, у розмірі 43 446,51 грн.

Не погоджуючись з даним судовим наказом, УДП «Укрінтеравтосервіс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судовий наказ Вишгородського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника стягувача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з метою обгрунтування своїх вимог про видачу судового наказу заявником долучено до поданої ним заяви про видачу судового наказу (окрім іншого) довідку про його середню заробітну плату (дохід) від 10.09.2015 року та довідку про нараховану та несплачену йому заробітну плату (дохід) від 20.10.2016 року № 56 (додатки № 6,7 відповідно).

Як було зазначено заявником, цими довідками підтверджується те, що заявнику за строк його роботи нараховувалася заробітна плата (дохід) за період з листопада 2013 року по серпень 2015 року (22 місяці), розмір нарахованої заробітної плати та заборгованість по її виплаті становить 43446,51 грн.

Крім того, до заяви про видачу судового наказу додано лист Головного управління Держпраці у Луганській області про те, що посадовими/службовими особами Управління здійснено перевірку дотримання законодавства про працю відносно заявника, та за результатами розгляду відповідного звернення надано відповідь, що дійсно "за інформацією, наданою керівництвом філії "ЛГДОНКК" УДП "УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС" ОСОБА_3 нарахована та несплачена заробітна плата за відпрацьований період з 13.11.2013 року по 07.08.2015 року у сумі: 43446,51 грн. індексація та компенсація не здійснювалися" (додаток № 8).

Тобто, заявником надано, та до матеріалів справи долучено докази, які підтверджують те, що: 1) протягом строку з 13.11.2013 року по 07.08.2015 року заявник перебував у трудових відносинах з боржником; 2) протягом усього строку трудових відносин боржником нараховувалася заявнику заробітна плата (посадовий оклад або його певний відсоток); 3) при звільненні заявника із ним не було проведено повного розрахунку; 4) заборгованість боржника перед заявником становить 43446,51 гривень.

Також заявником надано копію довідки від 25.11.2014 року № 31, яка видана боржником (за підписом начальника управління кадрової роботи та діловодства Місюренко B.C.) про те, що "ОСОБА_2 з 13.11.2013 року працює на посаді заступника директора філії "Луганський державний обласний навчально-курсовий комбінат" з посадовим окладом згідно штатного розпису 3420,00 гривень згідно наказу від 29.05.2014року№ 177-ВК з 01.06.2014 року переведений на 0.25 ставки посадового окладу".

На підставі вказаних відомостей судом був виданий судовий наказ.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що Філія «Луганський державний обласний навчально-курсовий комбінат» з травня 2014 року по вересень 2015 року перебувала на непідконтрольній території та не здійснювала господарської діяльності, проте належних доказів на підтвердження цієї обставини суду боржником не надавалось.

Також у своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що для збору необхідних документів та матеріалів, які мають відношення до справи, УДП «Укрінтеравтосервіс» проводить внутрішнє службове розслідування, проте не вказує для збору яких саме документів та як це може вплинути на розгляд справи та не підтверджується жодними доказами про його проведення.

Інші докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, судовий наказ виданий Вишгородським районним судом Київської області від 01 грудня 2016 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

Ураховуючи наведене та положення ст.375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судовий наказ без змін.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, 383 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» залишити без задоволення, а судовий наказ, що виданий Вишгородським районним судом Київської області від 01 грудня 2016 року- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Матвієнко Ю.О.

Мельник Я.С.