Ухвала суду № 71961095, 29.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11457/17 Головуючий у І інстанції ВолчкоПровадження № 11-сс/780/41/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 29.01.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року м.Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

суддів: Рудніченко О.М.,

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар: Чорнобривець В.В.,

за участю:

прокурора Битько Н.М.,

представника власника майна ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ «Автодом» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року про арешт майна, постановлену в межах досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2017 року за № 12017110200004537, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України, –

В С Т А Н О В И Л А:

20 жовтня 2017 року слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області за погодженням із прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на: земельну ділянку за кадастровим номером 3222485903:02:007:5089, розташовану за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, земельна ділянка номер 4, загальною площею 0,2359; нежилі приміщення: виробнича база зі складом-магазином «А», загальною площею 1133,2 кв. м, що розташовані за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, будинок 4; земельну ділянку за кадастровим номером 3222485903:02:007:5088, розташовану за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, земельна ділянка номер 4-А, загальною площею 1, 7641; нежилі приміщення: виробнича база зі складом-магазином «А», загальною площею 9573, 8 кв. м, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, буд. 4-А.

Вимоги клопотання слідчий обґрунтував тим, що Києво-Святошинським ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2017 року за № 12017110200004537, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України, під час якого було встановлено, що державний реєстратор Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у Київській області ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем: прийняла рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 35057474 від 05.05.2017 10:33:58 не взявши до уваги той факт, що опис об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 879403932224, зазначений в ухвалі Господарського суду Київської області від 14 лютого 2017 року по справі № Б3/128-11 не відповідав опису нерухомого майна за реєстраційним номером 879403932224, що містився в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, чим порушила вимоги ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також заподіяла майнову шкоду власнику нерухомого майна за реєстраційним номером 879403932224. На переконання слідчого, вказані обставини свідчать про те, що Партнерство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_7 ПРОВІЖН», як потерпілого було незаконно позбавлено права власності на об'єкти нерухомого майна, набуті відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, слідчий зазначає про те, що існує реальна загроза незаконного відчуження об'єктів нерухомого майна новим власником – ТОВ «Автодом» в особі арбітражного керуючого ОСОБА_5, на користь третьої особи, за посередництва Товарної біржі «ІННЕКС», що призведе до безпідставного позбавлення потерпілого - Партнерства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_7 ПРОВІЖН» права власності на об'єкти нерухомого майна, набуті ним відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим слідчий стверджує про наявність підстав для накладення арешту на нерухоме майно.

26 жовтня 2017 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області зазначене клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на: земельну ділянку за кадастровим номером 3222485903:02:007:5089, розташовану за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, земельна ділянка номер 4, загальною площею 0,2359; нежилі приміщення: виробничу базу зі складом-магазином «А», загальною площею 1133,2 кв. м, що розташовані за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, будинок 4; земельну ділянку за кадастровим номером 3222485903:02:007:5088, розташовану за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, земельна ділянка номер 4-А, загальною площею 1,7641; нежилі приміщення: виробничу базу зі складом-магазином «А», загальною площею 9573, 8 кв. м, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, буд. 4-А.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що під час розгляду клопотання слідчого встановлено наявність реальної загрози незаконного відчуження об'єктів нерухомого майна новим власником – ТОВ «Автодом» в особі арбітражного керуючого ОСОБА_5, на користь третьої особи, за посередництва Товарної біржі «ІННЕКС» та її керівника ОСОБА_8, що призведе до безпідставного позбавлення потерпілого - Партнерства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_7 ПРОВІЖН» права власності на об'єкти нерухомого майна, набуті ним відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на нерухоме майно з метою відшкодування завданої злочином шкоди, запобіганню продажу чи приховання вилучених цінностей.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, арбітражний керуючий, ліквідатор ТОВ «Автодом» ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області про накладення арешту на нерухоме майно.

Підставами для скасування судового рішення, апелянт зазначає невідповідність висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі суду, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Як зазначено в апеляційній скарзі 16 травня 2014 року в рамках процедури банкрутства було проведено аукціон з продажу майна ТОВ «Автодом», в тому числі і нерухомого майна, на яке накладений арешт оскаржуваною ухвалою слідчого судді. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03 лютого 2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 02 жовтня 2017 року, повністю задоволено заяву ліквідатора ТОВ «Автодом» - арбітражного керуючого ОСОБА_5, визнано недійсними результати проведення аукціону від 16 травня 2014 року з продажу майна ТОВ «Автодом», а також визнано недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 16 травня 2014 року, укладений між ліквідатором ТОВ «Автодом» ОСОБА_9 та ТОВ «ТАО-2013». Крім того, апелянт зазначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 14 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 червня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2017 року, повністю задоволено заяву ліквідатора ТОВ «Автодом» та витребувано з чужого незаконного володіння нерухоме майно, на яке накладений арешт оскаржуваною ухвалою слідчого судді. При цьому, апелянт вказує, що реєстрація права власності на об'єкти нерухомості була проведена державним реєстратором Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у Київській області ОСОБА_6 на підставі вказаної вище ухвали Господарського суду Київської області від 14 лютого 2017 року за заявами ліквідатора ТОВ «Автодом», а тому, на переконання апелянта, державний реєстратор не вчинив жодних дій, які б могли свідчити про вчинення ним кримінального правопорушення

Крім того, апелянт стверджує про те, що слідчим суддею не досліджувалась актуальна інформація щодо власника майна з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно майна, на яке слідчий просив накласти арешт, оскільки станом на день розгляду судом клопотання слідчого, власником майна в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вважалося Партнерство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_7 ПРОВІЖН», яке 02 вересня 2017 року через підроблений судовий акт Вищого господарського суду України в Покровській районній державній адміністрації Дніпропетровської області, незаконно скасувало реєстрацію права власності на вказані вище об'єкти за ТОВ «Автодом» та поновило себе власником цього майна.

Крім цього апелянт вказує, що ТОВ «Автодом» не є юридичною особою щодо якої здійснюється провадження, а посадові особи ТОВ «Автодом» не мають статусу підозрюваних в даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим арешт майна товариства є безпідставним.

Таким чином, на переконання апелянта, ухвала слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року, є незаконною та порушує права ТОВ «Автодом» як законного власника майна, в тому числі, позбавляє товариство можливості належним чином виконувати свої повноваження, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо здійснення всіх заходів з метою погашення кредиторських вимог.

Заслухавши доповідача, думку пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги та клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для задоволення клопотання про накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку за кадастровим номером 3222485903:02:007:5089, розташовану за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, земельна ділянка номер 4, загальною площею 0,2359; нежилі приміщення: виробничу базу зі складом-магазином «А», загальною площею 1133,2 кв. м, що розташовані за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, будинок 4; земельну ділянку за кадастровим номером 3222485903:02:007:5088, розташовану за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, земельна ділянка номер 4-А, загальною площею 1,7641; нежилі приміщення: виробничу базу зі складом-магазином «А», загальною площею 9573, 8 кв. м, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, буд. 4-А з метою відшкодування завданої злочином шкоди, запобігання продажу чи приховування вилучених цінностей.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, яка в силу закону несе відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, арешт на нерухоме майно необхідно накласти з метою відшкодування завданої злочином шкоди, запобіганню продажу чи приховування вилучених цінностей, однак, станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали та перегляду справи судом апеляційної інстанції відомості щодо повідомлення про підозру службовим особам власника майна ТОВ «Автодом» чи будь-яким іншим особам, наявність цивільного позову чи стягнення неправомірної вигоди у рамках кримінального провадження № 2017110200004537 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України не знайшли свого підтвердження доданими слідчим до клопотання матеріалами.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення подальшої конфіскації, як виду покарання чи відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки слідчим не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявності матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ «Автодом» ОСОБА_5 - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Крім того, ст. 395 КПК визначено особливі випадки обчислення строків апеляційного оскарження, перебіг яких починається з дня отримання особою копії судового рішення, зокрема якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.

Строк на оскарження ухвал слідчого судді становить п’ять днів протягом яких особа має право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів провадження розгляд клопотання слідчого був проведений без повідомлення арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ «Автодом» ОСОБА_5О і за результатами його розгляду 26.10.2017 року слідчим суддею постановлено ухвалу про накладення арешту на майно, крім того, в матеріалах відсутні відомості про направлення йому копії ухвали. Тому, колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року про арешт майна, арбітражному керуючому, ліквідатору ТОВ «Автодом» ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року про арешт майна, арбітражному керуючому, ліквідатору ТОВ «Автодом» ОСОБА_5.

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ «Автодом» ОСОБА_5 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року про арешт майна в кримінальному провадженні № 12017110200004537, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України – скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 про накладення арешту на нерухоме майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017110200004537 від 24.07.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України.

С У Д Д І:

(підписи)