Рішення № 71960594, 02.02.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5404/17

Провадження № 2/362/528/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 лютого 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з заявою, я якій зазначає, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Від даного шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В даний час дитина проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні. З червня 2014 року місцезнаходження та засоби зв'язку відповідача не відомі, після початку антитерористичної операції в Україні вона разом з дитиною переїхала до міста Василькова. Відповідач участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, розвитком не цікавиться, матеріальної допомоги не надає. Крім того, на неконтрольованій території (у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (район АТО) в неї залишились її батьки та нерухоме майно, а тому вона разом із своєю неповнолітньою дитиною вимушена перетинати зону розмежування.

В зв'язку з зазначеним позивач змушена звернутися до суду позовом надання дозволу на виїзд за кордон та на неконтрольовану територію (у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (район АТО) їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 без згоди та супроводу відповідача та про надання дозволу на оформлення документів для тимчасового виїзду або супроводу неповнолітнього сина за межі України до країн ближнього та дальнього зарубіжжя до досягнення ним 16-ти річного віку.

У судове засідання позивачка не з'явилася попередньо подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Не заперечувала проти розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що в матеріалах справи є повідомлення, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог статей 2 та 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Відповідно до ст.313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України, а фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків, піклувальників та в їхньому супроводі або у супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно до „Правил перетинання державного кордону громадянами України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року № 57, перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників (далі-батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними.

Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.»

Як вбачається з положень ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір міст проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до положень ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ (на далі „Закон"), за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду. Документами, що надають право на виїзд з України і виїзду в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, зокрема є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.

Положення ст. 4 Закону передбачають, що оформлення проїзного документу дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно до п.18 «Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» (в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №380), оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а у разу, коли вони перебувають у шлюбі між собою, за наявності заперечень одного з батьків, документ може бути оформлений на підставі рішення суду.

Відповідно до „Конвенції про права дитини", прийнятої ООН 20.11.1989 року та ратифікованою Постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.1991 рок, у в усіх діях щодо дітей незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Положення ч.7 ст.7, ч.2 ст.155 СК України зазначають, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 313, 07.12.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб (а.с. 6).

У сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку, актовий запис 550 (а.с. 7).

Згідно Довідки наданої депутатом Васильківської міської ради VІІ скликання Марковим В.С. 05 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 фактично проживає з 15.07.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм малолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. (а.с. 8).

Оскільки у позивачки є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дитини за кордон, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд дитини за межі України для тимчасового перебування, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та надання дозволу на виїзд малолітнього ОСОБА_3 за кордон та неконтрольовану територію (у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (район АТО) без згоди (дозволу) та супроводу батька.

Керуючись ст. 313 ЦК України, ст. 4 п. 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"; ст.ст.150,154 СК України; ст.ст.12,13,76,77,78,80,81,141, 263, 265, 273, 280, 354, ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл неповнолітньому громадянину України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на тимчасовий виїзд за кордон та неконтрольовану територію (у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (район АТО), у супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2, до досягнення ним повноліття.

Надати дозвіл ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_2 оформлювати документи для тимчасового виїзду або супроводу неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за межі України до країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

Рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача поданою до Васильківського міськрайонного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Крім того, у відповідності до Розділу ХІІ Перехідних положень п. 15.5) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду Київської області або через Васильківський міськрайонний суд Київської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Корнієнко С.В.