Постанова № 71960029, 29.01.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/5318/16-ц Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 34 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.

суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/5318/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

за апеляційною скаргою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 листопада 2017 року, яке ухвалене суддею Шульгою О.М. в м. Коростені

в с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що він є співвласником квартири № 40, що в будинку № 16 по вул. Мельника в м. Коростень. 10 жовтня 2016 року вказану квартиру було залито внаслідок прориву труби центрального опалення будинку, про що 11 жовтня 2016 року Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством №1 складено Акт, згідно якого залиття квартири сталося внаслідок механічного пошкодження труби центрального опалення, розташованої на горищному розведенні системи. Розмір нанесеної матеріальної шкоди позивач визначив у 100600,00 грн., моральної – 20000,00 грн., які і просив стягнути з відповідача.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з КВЖРЕП № 1 на користь ОСОБА_2 29907,00 грн. заподіяної матеріальної шкоди, 5000,00 грн. моральної шкоди та 5664,53 грн. понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі КВЖРЕП № 1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність його висновків обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування скарги вказав, що суд не взяв до уваги той факт, що внутрішньобудинкові системи, з моменту введення в дію Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є спільною власністю всіх співвласників житлового будинку, тому КВЖРЕП №1 не є управителем даного будинку і не має договорів із співвласниками на управління будинку. Крім того, скаржник посилається на те, що позивач є лише співвласником квартири, інші співвласники не були присутніми при призначенні експертизи, чим порушені їх права. Вважає, що суд навмисно не взяв до уваги свідчення третьої особи ОСОБА_4, яка є і співвласником квартири, про те, що під час проведення судово-будівельної експертизи, пошкоджень, про які зазначав позивач, не виявила. Так само, скаржник вважає, що суд неналежним чином дослідив матеріали справи і докази, надані сторонами. Відтак, зазначає, що на претензію позивача про відшкодування збитків, завданих затопленням квартири, КВЖРЕП №1 відповів не відмовою, а пропозицією надати спеціалістів, які проведуть роботи по побілці стелі, заміні замоклої в кімнатах МДФ підлоги, заміні пластикових потолочних плит, відновленні електропостачання в кімнатах.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивач є співвласником квартири № 40, що в будинку №16 по вул. Мельника в м. Коростень Житомирської області. Іншими співвласниками вказаної квартири є треті особи у справі: ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 24.09.2004 р. між співвласниками вказаного житлового приміщення встановлено порядок користування. Виділено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 кімнату площею 12,2 кв.м., ОСОБА_2 - кімнату площею 10,4 кв.м. Кімната площею 17,8 кв.м., коридор, кухня, туалет, ванна, кладова залишені у спільному користуванні.

Позивач ОСОБА_2 зареєстрований у вказаному житловому приміщенні, що стверджується даними паспорта та проживає у квартирі разом зі своєю дружиною та донькою. Інші співвласники, треті особи у справі, в квартирі не проживають.

11 жовтня 2016 року працівниками Коростенського КВЖРЕП №1 було проведено обстеження та складено Акт, згідно якого встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталося внаслідок механічного пошкодження труби центрального опалення на горищі. До даного акту додано дефектний акт на ремонт вказаної квартири.

Відповідно до висновку експертного будівельного-технічного дослідження від 13.02.2017 р.№ 726/02.17 вартість відновлювального ремонту пошкодженої затопленням квартири складає 31238,00 грн., вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику квартири після затоплення, яке мало місце 10.10.2016 р. становить 29907,00 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок протікання води з даху будинку до його квартири, що підтверджено відповідними висновками спеціаліста, а щодо відшкодування моральної шкоди виходив з принципів розумності та справедливості.

Такі висновки суду є вірним, ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають закону.

З матеріалів справи вбачається, що будинок, в якому знаходиться квартира позивача, перебував на балансі КВЖРЕП №1 до 29.06.2017 р.

Станом на час залиття квартири договір про надання послуг між сторонами не був укладений, проте позивач користується послугами, що надає відповідач та оплачує їх на розрахунковий рахунок КВЖРЕП №1, що згідно з положеннями ст. 11 ЦК України підтверджує факт виникнення між сторонами цивільних прав та обов’язків.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до таких послуг віднесені наступні: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення та ін.), послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (обслуговування внітрішньобудинкових мереж, ремонт та ін.).

Пунктом 2 статті 20 Закону передбачено, що виконавець зобов’язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.

Статтею 21 Закону на виконавця житлово-комунальних послуг покладено обов’язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень шляхом проведення періодичних оглядів з використанням засобів технічної діагностики, своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, а також утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.

Аналогічні обов’язки виконавця житлово-комунальних послуг передбачені п. 32 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року№ 630.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, технічне обслуговування жилих будинків – це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків планових і позапланових.

КВЖРЕП №1 є виконавцями житлово-комунальних послуг і відповідно до вимог чинного законодавства, повинне нести відповідальність за обслуговування та утримання в належному стані внутрішньобудинкових систем тепло- та водопостачання і водовідведення в будинку № 16 по вул. Мельника в м. Коростень.

За нормами Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» після 01 липня 2016 року має відбутися перехід від послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до послуг управління багатоквартирними будинками, який може тривати до 6 місяців. Відповідно до змін до Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», для забезпечення безперервності належного обслуговування багатоквартирних будинків, до моменту визначення управителя, їх обслуговуватимуть попередні виконавці послуг.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині пред’явлення позову до неналежного відповідача, оскільки такий не є управителем даного будинку, не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються належними доказами та матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Згідно із ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Визначаючи розмір збитків, спричинених позивачу, суд виходив з висновку будівельно-технічного дослідження від 13.02.2017 р., яким вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику квартири після затоплення, яке мало місце 10.10.2016 р. становить 29907,00 грн.

Відповідач не звертався з клопотанням про проведення додаткової чи повторної експертизи в зв’язку з незгодою з вказаною вище. Вважає, що порушений порядок призначення експертизи в зв’язку з відсутністю третьої особи під час судового засідання та не взяті до уваги свідчення ОСОБА_4 щодо відсутності пошкоджень у квартирі, на які вказував позивач. Однак факт затоплення квартири встановлений не лише експертними дослідженнями, показами свідків, а також і актом про залиття та дефектним актом самого відповідача.

Судовою будівельно-технічною експертизою також встановлені пошкодження квартири, а саме: коридору, вбиральні, ванної кімнати, кухні, кімнати площею 17,8 м? - тобто приміщень, які перебувають у загальному користуванні співвласників квартири та кімнати площею 10,4 м?, яка виділена позивачу. Оскільки законодавством не обмежено право співвласника на відшкодування шкоди, доводи скарги в цій частині є безпідставними.

Таким чином, задовольняючи позов та стягуючи кошти на відшкодування вартості відновлювального ремонту, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з боку КВЖРЕП №1 наявна бездіяльність в забезпеченні належного технічного стану системи водного опалення, розташованого на горищі будинку, що призвело до заподіяння шкоди майну позивача.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2018 року.

Головуючий : Судді :