Рішення № 71959795, 31.01.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 2/279/151/18

Справа № 279/2693/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2018 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

у складі: головуючого судді Шульги О.М.

з секретарем Башинською Н.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Панасюк В.М., Сосна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/2693/17 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що 26.06.1986 року Коростенським військоматом він був направлений до військової частини 43187 для ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС. В ході виконання службового обов»язку в складі збройних сил отримав захворювання, яке стало причиною визнання його інвалідом 2 групи. Експертним заключенням №563 від 29.02.1992 року встановлено діагноз ВСД з частковим паракоізмальними кризами, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз НК 1 ступеня; дані захворювання пов»язані з ліквідацією аварії на ЧАЄС, втрата працездатності встановлена в розмірі 80%. Повторним оглядом МСЕК, що підтверджує довідка серії 10 ААВ №818209 від 23.02.2014 року, йому встановлено другу групу інвалідності, причина якої пов»язана з виконанням обов»язків під час проходження військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС. Рекомендовано систематичне лікування у лікарів невролога, кардіолога та терапевта. Вказаним пошкодженням здоров»я йому завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв»язків, позбавленні можливості реалізувати свої звички та бажання, постійних болях та спазмах, перенесених у зв"язку з цим стражданнях. Оцінює розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 200000 гривень, яку просить стягнути з Міністерства Оборони України, оскільки Збройні сили України перебувають у підпорядкуванні вказаного Міністерства, яке є уповноваженим органом державного управління.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у позові. Вказав, що без згоди ОСОБА_4 його було направлено до війської частини, дислокація якої була в м.Новоград -Волинський. Звідти його направили на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЄС, де він отримав певну дозу радіоактивного опромінення, що викликало хвороби, які стали підставою для визнання його інвалідом 2 групи, з втратою 80% працездатності. При направленні ОСОБА_4 для участі в ліквідації наслідків аварії йому ніхто не роз"яснював про наслідки, які можуть настати, не було його забезпечено захисним одягом та взагалі будь-якими засобами захисту. Внаслідок отриманого захворювання стан здоров»я постійно погіршується, ОСОБА_4 майже не пересувається. Зазначені обставини підтверджуються відповідними довідками та посвідченнями, доданими до позовної заяви.

Представники відповідача Панасюк В.М. та Сосна О.М. позовні вимоги не визнали і пояснили, що Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року роз»яснено, що цивільна -правова відповідальність настає при наявності протиправності діяння заподіювача шкоди. Оскільки позивач не надав доказів на підтвердження протиправності дій Міністерства Оборони України, тому підстави для задоволення даного позову відсутні. Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 21.10.2014 року у справі №3086гс14 є хибним, оскільки стосується іншої ситуації.

Вислухавши пояснення сторін та проаналізувавши їх в сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що позивач з 05.05.1986 року по 26.06.1986 року в ході виконання службового обов'язку у складі збройних сил приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що стверджується довідкою №3/302 від 18.10.2007 року.

Експертним заключенням Вінницької обласної клінічної лікарні ім.Пирогова за №563 від 29.02.1992 року позивачу встановлено діагноз вегето-сосудиста дистонія з частими пароксизмальними кризами, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз НК 1 ступеня. Вказано, що зазначені хвороби пов»язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 116990 від 20.02.2014 року позивачу безстроково встановлено 2 групу інвалідності з втратою 80% працездатності. Причиною інвалідності стало виконання обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року з наступними змінами, відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Належність позивача до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорія 1) підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 виданого 18.03.2014 року.

Згідно положень ст.13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» саме держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:

1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;

3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Оскільки наявне у позивача захворювання та встановлення групи інвалідності пов»язано з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, отже відповідальність за завдану шкоду у даному випадку взяла на себе держава.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України, як на уповноважений орган державного управління.

Згідно роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує ступінь моральних страждань позивача, який протягом тривалого часу внаслідок отриманого під час виконання військового обов»язку захворювання щодня переживає душевні страждання, докладає додаткових зусиль для організації свого життя, і оцінює даний вид шкоди в розмірі 75000 гривень, що буде достатнім, розумним та справедливим.

Розподіл судових витрат підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року", Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 75000 гривень моральної шкоди заподіяної при виконанні обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства оборони України судовий збір в розмірі 640 гривень за ставками судового збору, які діяли на день подачі позовної заяви.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду -якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач -ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий 17.04.1996 року, РНОКПП НОМЕР_2.

Представник позивача -ОСОБА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №2706/10 від 28.10.2004 року.

Відповідач-Міністерство оборони України, місцезнаходження: м.Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022.

Представник відповідача -Москаленко Андрій Олександрович, місцезнаходження: 21001, АДРЕСА_3, НОМЕР_3, виданий 5.01.2001 року.

Представник відповідача - Сосна Олексій Миколайович, НОМЕР_4, виданий 5.09.1996 року.

Суддя: