Постанова № 71958941, 30.01.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/1978/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/82/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Суми

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської обасті цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3

на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року

у справі за скаргою ОСОБА_4 в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо результатів визначення оцінки майна, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

31 липня 2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, в якій просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_3 щодо визначення вартості квартири АДРЕСА_1 та прийняття за основу звіту про незалежну оцінку цього нерухомого майна від 10 липня 2017 року, проведеного та підготовленого суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, в межах виконавчого провадження Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області № 48557549, а також визнати недійсним та скасувати цей звіт.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2010 року по справі № 2-1608/10 з ОСОБА_6, ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 190-0011022/ФК-08 від 27 серпня 2008 року в сумі 208 267 грн. 05 коп. В ході проведення виконавчих дій з примусового виконання цього рішення державний виконавець при визначенні вартості квартири безпідставно взяв за основу вищевказаний звіт про незалежну оцінку майна, який складений з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року постановлено:

визнати незаконними дії старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 по проведенню оцінки майна: двохкімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 47,9 кв.м.

визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку майна від 10 липня 2017 року, складений суб’єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 в межах виконавчого провадження ВП № 48557549.

В апеляційній скарзі старший державний виконавець Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати як незаконну.

При цьому вказує, зокрема, що ним для визначення вартості майна, у передбаченому законом порядку залучено суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання, а посилання ОСОБА_8 ґрунтуються на припущеннях.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, думку представників відповідача, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вірно встановлено судом і убачається з матеріалів справи, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2010 року № 2-1608/10, що набрало законної сили, з ОСОБА_6, ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 190-0011022/ФК-08 від 27 серпня 2008 року в сумі 208 267 грн.05 коп., на підставі якого судом виданий виконавчий лист № 2-1608/10, який 04 листопада 2010 року було отримано ПАТ «Дельта Банк».

17 листопада 2010 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Охтирського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 за цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження № 23398362.

12 грудня 2011 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Охтирського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 виконавчий лист № 2-1608, виданий Охтирським міськрайонний судом Сумської області, було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2015 року на задоволення заяви ПАТ «Дельта Банк» видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2-1608/10 (583/1840/15-ц), який був прийнятий до примусового виконання державним виконавцем ВДВС Охтирського МУЮ у Сумській області, що підтверджується постановою державного виконавця ВДВС Охтирського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_9 про відкриття виконавчого провадження від 27 серпня 2015 року № 48557549.

27 серпня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_6

23 травня 2017 року державним виконавцем в рахунок погашення боргу було описане майно боржника, а саме: квартира по вул. Паркова, 38/10 м. Охтирка Сумської області, що підтверджується постановою державного виконавця від 23 травня 2017 року про опис та арешт майна боржника.

09 червня 2017 року постановою державного виконавця призначено суб’єкта оціночної діяльності-суб’єкта господарювання ОСОБА_5, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане 19 лютого 2005 року за № МФ3267, видане Фондом державного майна (строк дії: 23.12.2019), у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №583/1840/15-ц, виданого 06 серпня 2015 р. Охтирським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 190-0011022/ФК-08 від 27 серпня 2008 року в сумі 208 267 грн. 05 коп., для проведення оцінки описаного майна.

Матеріали виконавчого провадження містять розрахунок заборгованості за договором кредиту № 190-0011022/ФК-08 від 27 серпня 2008 року станом на 27 лютого 2017 року, наданий ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 491 07 грн. 91 коп.

10 липня 2017 року за результатами проведеної оцінки майна боржника ОСОБА_6 складено Звіт про незалежну оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість описаного та арештованого майна, належного боржнику ОСОБА_6, а саме: квартири №10, розташованої за адресою: м. Охтирка, вул. Паркова (колишня Гончаренко), буд. 38, на дату оцінки складає 413 920 грн.

20 липня 2017 року старшим державним виконавцем Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_3 було направлено ОСОБА_6 повідомлення про результати визначення оцінки майна, яке надійшло 25 липня 2017 року на адресу ОСОБА_4, в якому зазначено, що згідно звіту про незалежну оцінку майна від 10.07.2017 року, наданого суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, вартість арештованого майна, а саме: квартири № 10 загальною площею 47,9 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м. за адресою: м. Охтирка, вул. Паркова, 38 становить 413920 грн., та роз’яснено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення оцінки майна, вони мають право оскаржити її у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання цього повідомлення.

Із зазначеними результатами визначення оцінки майна власник квартири не погодилась, вважає їх недостовірними, в зв’язку з чим звернулася до суду зі скаргою в порядку судового контролю з приводу призначення оцінки, визнання недійсними результатів оцінювання квартири.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 31 серпня 2017 року зупинено передачу на реалізацію майна – квартири АДРЕСА_3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, в межах виконавчого провадження № 48557549 по примусовому виконанню рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.09.2010 року № 2-1608/10, до завершення розгляду судом скарги ОСОБА_4 в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо результатів визначення оцінки майна.

Постановою старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 від 20 вересня 2017 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 583/1840/15-ц, виданого Охтирським міськрайонний судом Сумської області 06 серпня 2015 року.

На підставі ч. 1 ст. 383, ч. 2 ст. 384 ЦПК України (в редакції від 2003 року), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналогічне положення міститься у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 385 ЦПК України (в редакції від 2003 року) скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. ст. 1, 57 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідній редакції, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність держаного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз’яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому суди мають враховувати, що суб’єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб’єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб’єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (ст. 3 Закону України «України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»)

Згідно з п. п. 1, 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ від 28 жовтня 2004 №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, під час якого здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка, визначення бази оцінки та подання замовнику істотних умов для укладення договору на проведення оцінки.

У п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» закріплено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Таким чином, з огляду на зазначене, ознайомлення з об’єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об’єкта оцінки.

Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

При розгляді справи у суді першої інстанції заявник ОСОБА_4 підтвердила, що огляд належної їй квартири, розташованої АДРЕСА_4, оцінювачем не проводився. Старший державний виконавець Охтирського МВ ДВС ГУТЮ в Сумській області ОСОБА_3 проти цього не заперечував і зазначив, що суб’єкт оціночної діяльності не звертався до ВДВС із клопотанням про забезпечення доступу до об’єкта оцінки. Цю обставину підтвердив і суб’єкт оціночної діяльності ОСОБА_5

В той же час, в звіті про незалежну оцінку майна від 10 липня 2017 року оцінювач надав характеристику обстеження фізичного стану об'єкта оцінки і зазначив, що ним виконано візуальне обстеження об’єкту (а.с.69-85). Крім того, в Заяві оцінювача зазначено, що під час проведення робіт з оцінки даного об’єкта, оцінювачем проведено особистий огляд об’єкта оцінки з метою встановлення особливостей та визначення технічного стану конструктивних елементів, що не відповідає дійсності.

Доводи суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 про те, що ознайомлення з об’єктом оцінки можливе не лише шляхом особистого огляду об’єкта оцінки, а й шляхом вивчення, аналізу оцінювачем матеріалів, які відображають об’єктивний стан майна та, що надані ПАТ «ОСОБА_10 банк» в процесі підготовки звіту про оцінку майна для оцінки вихідні дані, а саме: фотоматеріали стану квартири, технічний паспорт на квартиру та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, дають повне уявлення про стан оздоблення та конструктивні елементи квартири, що в повній мірі дає можливість ідентифікувати об’єкт оцінки, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки представник ПАТ «ОСОБА_10 банк» ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що останній раз стан іпотечної квартири перевірявся та робилися фотознімки ще у 2014 році.

Доказів отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки, матеріали виконавчого провадження не містять.

Разом із цим, відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об’єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду – відповідні пояснення та обгрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об’єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Однак у вищезазначеному звіті про незалежну оцінку оцінювачем не були наведені відповідні пояснення про неможливість особистого огляду об’єкта дослідження, та не зазначені обгрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду.

Вказані порушення оцінювача, допущені ним під час складання звіту, є безумовною підставою для визнання незаконними дій державного виконавця по проведенню оцінки майна, а також визнання незаконними та скасування звіту про оцінку майна.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржена ухвала постановлена з дотриманням вимог закону, тому її на підставі п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України слід залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін

Керуючись ст. ст. 261, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 02 лютого 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді : О. Ю. Кононенко

ОСОБА_11