Постанова № 71958045, 31.01.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/2206/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/187/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Суми

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області в інтересах Сумського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 листопада 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, третя особа – Науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань Харківського національного медичного університету про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Сумській області, який мотивував тим, що відповідно до копії повідомлення про профзахворювання №386 від 14.10.2009 року, акту розслідування хронічного профзахворювання №90, затвердженого головним державним санітарним лікарем м. Суми від 14.01.2010 року, йому 14.10.2009 року вперше встановлені професійні захворювання. За наслідками обстеження, спеціалізована МСЕК 23.10.2010 року первинно визначила ОСОБА_3 ступінь втрати професійної працездатності у 65% та 3-тю групу інвалідності внаслідок профзахворювання. На підставі цих документів, він звернувся до відповідача із заявою про призначення страхових виплат у зв’язку із профзахворюваннями, однак постановою відповідача від 15.03.2010 року, йому припинені страхові виплати з 05.11.2009 року з посиланням на п. 3) ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999 року (в редакції, що була чинною на дату винесення постанови). Відповідач не сплачує йому щомісячну страхову виплату у розмірі 15% втраченого заробітку у зв’язку з професійним захворюванням - «Хронічна рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія з правостороннім кореневим синдромом L5-S1, спонділоартроз в сегменті L3-L4-L5 функціональна нестабільність на рівні L5-S1, стеноз позвоночного каналу L4-L5-S1 з вираженим м’язево-тонічним і алогічним синдромами і стійкими порушеннями опорно-кінетичної функції позвоночника і нижніх кінцівок. Захворювання професійне (від фізичного перенапруження, перебування у вимушеній робочій позі і частих нахилів; далі – спірний діагноз)». Тому просив суд визнати незаконною зазначену бездіяльність відповідача, стягнути з останнього на свою користь страхову виплату втраченого заробітку за період з 23.02.2010 року по 31.05.2015 року, в розмірі 34841 грн.09 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Сумській області щодо невиплати ОСОБА_3 щомісячної грошової суми у зв’язку з втратою ним 15% працездатності.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Сумській області на користь ОСОБА_3 щомісячну грошову суму у зв’язку з втратою ним 15% працездатності з урахуванням перерахованих сум щомісячної грошової суми за період з 23.03.2010 року по 31.05.2015 року в сумі 34841,09 грн.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області в інтересах Сумського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області посилаючись на необґрунтованість, неповноту з’ясованих обставин, що мають значення для справи, на порушення та неправильність застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд не взяв до уваги ту обставину, що існує постанова Зарічного районного суду м. Суми від 30.05.2012 року, яка набрала законної сили, та якою було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог в частині призначенні та виплати страхових виплат по спірному діагнозу. Суд, при розгляді вказаної справи встановив, що НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, наслідок отримання від Сумською міською СЕС недостовірної інформації щодо умов праці ОСОБА_3, склав повідомлення за формою П-3 про зв'язок захворювання позивача по спірному діагнозу з умовами праці у ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе».

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника позивача проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як установлено судом і убачається з матеріалів справи, з 1973 року по 2009 рік ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_4 ім. Фрунзе, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.4-8).

Відповідно до Повідомлення про професійне захворювання від 22 жовтня 2009 року за формою П-3, Науково-дослідним інститутом гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету відносно ОСОБА_3 встановлено основний діагноз: «ХОЗЛ ІІ ст. токсичної етиології у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень I ст. ЛН ІІ ст. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху (ІV ст.) професійного характеру. Хронічна рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія з правостороннім кореневим синдромом L5-S1, спонділоартроз в сегменті L3-L4-L5 функціональна нестабільність на рівні L5-S1, стеноз позвоночного каналу L4-L5-S1 з вираженим м'язево-тонічним і алогічним синдромами і стійкими порушеннями опорно-кінетичної функції позвоночника і нижніх кінцівок. Захворювання професійне (від фізичного перенапруження, перебування у вимушеній робочій позі і частих нахилів )» (а.с. 9).

Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1112, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що повідомлення за формою П-3 є підставою для проведення розслідування випадку професійного захворювання.

На підставі вказаного повідомлення, ПАТ проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_3, за результатами якого складено акт розслідування за формою П-4 від 05.11.2009 року, який затверджено головним державним санітарним лікарем м. Суми (а.с. 10).

Акт розслідування хронічного захворювання №90 (форми П-4) відмовились підписати члени комісії по розслідуванню випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_3, ОСОБА_5 – начальник відділу техніки безпеки Управління охорони праці ПАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе» та ОСОБА_6 – начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві і профзахворювань управління ВД ФСНВ у Сумській області про що було складено відповідний акт, посилаючись на не підтвердження результатами дослідження показників важкості та напруги праці на даному робочому місці, що призвело до професійного захворювання ОСОБА_3 (а.с.11).

26.02.2010 року ОСОБА_3 було встановлено ІІІ групу інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності становить 65%, дата переогляду – безтерміново (а.с.12).

Постановою відповідача від 15.03.2010 року позивачу припинені страхові виплати з 05.11.2009 року з посиланням на п. 3) ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » відповідно до якої, страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено, якщо з’ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості (а.с. 14).

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30.05.2012 року по адміністративній справі №2-а-6/12 провадження № 2-а/1805/6/2012, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_3 до відділення задоволено частково, зобов»язано призначити та виплатити на користь позивача страхові виплати, проте без урахування спірного діагнозу (а.с. 42-45). Суд у постанові зазначив, що НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, наслідок отримання від Сумською міською СЕС недостовірної інформації щодо умов праці ОСОБА_3, склав повідомлення за формою П-3 про зв»язок захворювання позивача по спірному діагнозу з умовами праці у ПАТ.

Відповідно до положень Закону №1105-XIV, Порядків розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених як постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1112 та від 30 листопада 2011 року за №1232, можна зробити висновок, що повідомлення за формою П-3 є підставою для складання акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, який, у свою чергу, є фіксацією розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання та підставою для розгляду Фондом питання про виплату чи відмову у виплаті страхових виплат.

14.10.2009 р. лікарсько-експертною комісією складено соціально-клінічний висновок, в якому встановлено діагноз: «ХОЗЛ ІІ ст. токсичної етиології у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень I ст. ЛН ІІ ст. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху (ІV ст.) професійного характеру. Хронічна рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія з правостороннім кореневим синдромом L5-S1, спонділоартроз в сегменті L3-L4-L5 функціональна нестабільність на рівні L5-S1, стеноз позвоночного каналу L4-L5-S1 з вираженим м'язево-тонічним і алогічним синдромами і стійкими порушеннями опорно-кінетичної функції позвоночника і нижніх кінцівок. Захворювання професійне (від фізичного перенапруження, перебування у вимушеній робочій позі і частих нахилів).

З 08.02.2016 року по 29.02.2016 року ОСОБА_3 в черговий раз проходив періодичне планове обстеження в НДІ ГП та ПЗ ХНМУ (Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету) і з виписки з медичної картки позивача вбачається, що інститутом підтверджено наявність у останнього спірного професійного захворювання «Хронічна рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія з правостороннім кореневим синдромом L5-S1, спонділоартроз в сегменті L3-L4-L5 функціональна нестабільність на рівні L5-S1, стеноз позвоночного каналу L4-L5-S1 з вираженим м’язево-тонічним і алогічним синдромами і стійкими порушеннями опорно-кінетичної функції позвоночника і нижніх кінцівок.» (а.с.220).

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано та в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що починаючи з 14.10.2009 р. (дати складання лікарсько-експертною комісією соціально-клінічного висновку стосовно позивача) виникли нові обставини: НДІ ГП та ПЗ ХНМУ або інший спеціалізований медичний заклад повторно розглядали справу позивача; він повторно перебував на обстеженні; уточнювалася санітарно-гігієнічна характеристика умов праці та/або був спростований у належний спосіб спірний діагноз.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.11.2014 року у справі №592/10198/14-ц провадження №2/592/2387/14, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ про відшкодування моральної шкоди було задоволено частково. Стягнуто з ПАТ на користь позивача 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди і при вирішенні спору суди виходили з того, що позивач, під час роботи в ПАТ отримав ряд професійних захворювань, в т.ч. і по спірному діагнозу, втратив 65% професійної працездатності. Апелянт – відділення брав участь у справі №592/10198/14-ц провадження №2/592/2387/14 у якості третьої особи, рішення суду не оскаржував, тобто з ним погодився.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області в інтересах Сумського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 листопада 2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 02 лютого 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді : Т. А. Левченко

ОСОБА_7