Рішення № 71957445, 17.12.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/7213/13

Головуючий у першій інстанції Плавич

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Виноградової Л.Є.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Жус І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення в житлове приміщення та не перешкоджання в користуванні житловим приміщенням за призначенням,

встановила:

10 грудня 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення в квартиру АДРЕСА_1 (далі–спірна квартира) та не перешкоджання йому в користуванні спірною квартирою за призначенням (а.с.1-2).

В обґрунтування позовних вимог та пояснюючи підстави звернення до суду, позивач ОСОБА_3 посилався на ті обставини, що спірна квартира належить йому на праві приватної власності (а.с.52). Однак не зважаючи на законність майнових прав, відповідач ОСОБА_2 перешкоджає позивачеві у належній реалізації цих прав щодо вказаної квартири, безпідставно займає відповідні приміщення.

У зв'язку з викладеними обставинами і через неможливість вирішення виниклих питань позасудовим шляхом, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд вселити його в спірну квартиру та зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати в користуванні майном.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, просила суд в їх задоволенні відмовити.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені у повному обсязі. (а.с.62-63).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного рішення суду та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено із порушенням норм матеріального і процесуального права (а.с.66-67).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач ОСОБА_3 є власником спірної квартири на підставі договору довічного утримання, виданого 13.12.2003 року, серії та № 9489, а тому існують всі підстави для усунення йому перешкод в користуванні власністю.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.08.2013 року вищезазначений договір довічного утримання, укладений 13 грудня 2003 року між ОСОБА_4, з однієї сторони та ОСОБА_3, з другої сторони, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та на підставі якого ОСОБА_3 став власником спірної квартири, був розірваний (а.с.101).

Таким чином, на даний час ОСОБА_3 не є власником спірної квартири, крім того не набув права користування нею, оскільки в ній ніколи не був зареєстрований та не вселявся до неї в якості члена сім’ї її колишнього власника.

Навпаки, позивач ОСОБА_3 проживав у спірній квартирі тимчасово в якості її наймача, в період з 09.11.2010 року по 09.05.2011 рік, про що свідчить договір про здавання йому жилого приміщення в найом від 08 листопада 2010 року її колишньою власницею ОСОБА_6 (а.с.17).

Таким чином, на даний час відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про вселення у спірну квартиру та зобов’язання ОСОБА_2 не перешкоджати йому в користуванні житловим приміщенням за призначенням.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що позивач ОСОБА_3 жодним чином не довів суду того факту, що відповідач ОСОБА_2 чинить йому перешкоди щодо користування спірною квартирою, оскільки матеріали справи не містять таких доказів. Як зазначила представник відповідачки ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, її довірителька не мешкає у спірній квартирі, а мешкає в с. Куяльник Котовського району Одеської області, де і зареєстрована, а тому не може чинити йому перешкоди у користуванні спірною квартирою (а.с.10).

У спірній квартирі проживає донька відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не є особою, яка бере участь у даній справі (а.с.70).

Зазначені доводи представника відповідачки жодним чином не спростовані матеріалами справи.

Що стосується посилання позивача ОСОБА_3 на те, що вищезазначене рішення апеляційного суду Одеської області від 21.08.2013 року є незаконним, оскільки ним вирішено питання про права та обов’язки ОСОБА_6, яка померла 25.10.2012 року (а.с.14), то колегія суддів зазначає, що вказане рішення набрало законної сили, особами, які беруть участь у справі по теперішній час не оскаржено, а тому у відповідності до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України є обов’язковим для виконання на всій території України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі скасування або зміни вказаного судового рішення, дані обставини у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України та за наявності необхідних умов, можуть бути підставою для перегляду даного рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Що стосується посилання ОСОБА_3 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 рудня 2013 року, яким було визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 від 16 червня 2006 року на ім’я ОСОБА_2, в частині, що охоплює права заповідача на спірну квартиру (а.с.115), то колегія суддів зазначає наступне.

По-перше: дане заочне рішення на набрало законної сили, а тому не підлягає виконанню;

По-друге: дане заочне рішення не може вплинути на права та обов’язки осіб, які беруть участь у даній справі, оскільки питання щодо дійсності заповіту стосовно спірної квартири, не відіграє правового значення щодо наявності або відсутності права позивача ОСОБА_3 на вселення у спірну квартиру та усунення перешкод в користуванні нею.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надала суду достатні, належн і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалене судове рішення є незаконним і необґрунтованим, доводи заявника апеляційної скарги його спростовують у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення в житлове приміщення та не перешкоджання в користуванні житловим приміщенням за призначенням відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_8

ОСОБА_1