Рішення № 71956939, 23.04.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/3784/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Жус І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека та інвестиції" а також Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб" на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 січня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб" про визнання договорів недійсними, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека та інвестиції" та приватного нотаріуса Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_4,

встановила:

05 листопада 2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ “Стройтехснаб” про визнання недійсними договору позики №84/11 ФК(с) від 03.11.2008 року та іпотечного договору від 06.11.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Свої вимоги мотивував тим, що зазначені договори є недійсними з причин їх невідповідності вимогам чинного законодавства.

Крім того зазначив, що за договором позики грошових коштів він не отримував, а тому і договір іпотеки є недійсним внаслідок того, що ним забезпечене недійсне зобов'язання.

Представник відповідача позов не визнав, обґрунтовуючи це тим, що договори підписано відповідно до принципу свободи договору, позивачем грошові кошти отримано у повному обсязі.

Представник третьої особи ТОВ “Фінансова компанія “Іпотека та інвестиції” 09.11.2011 року звернувся до суду з клопотанням про слухання справи у його відсутність, правової позиції щодо заявленого позову не зазначив.

Третя особа приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 надала суду лист, в якому просила слухати справу у її відсутність (т.1, а.с.49).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 29.01.2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково, визнано недійсним іпотечний договір від 06.11.2008 року, в решті позовних вимог було відмовлено.

В апеляційних скаргах представники ТОВ “Фінансова компанія „Іпотека та інвестиції” та ТОВ “Стройтехснаб” ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено із порушенням норм матеріального права.

До суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 76 ЦПК України (т.2, а.с.38), про причини неявки суд не повідомили, у зв’язку з чим судова колегія постановила ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про розгляд справи у їх відсутність, за участю представників заявників апеляційної скарги та на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність їх задоволення, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що договір позики №84/11 ФК(с) від 03.11.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, не є укладеним та таким, що не породжує тих правових наслідків на досягнення яких він був покликаний.

Такого висновку суд дійшов, виходячи з того, що позивач ОСОБА_3 не отримував від ТОВ „Фінансова компанія „Іпотека та інвестиції” а також від ТОВ „Стройтехснаб” грошових коштів у власність за кредитним договором..

Враховуючи те, що позивач не звертався до суду з позовом про визнання вищевказаного договору позики не укладеним, суд відмовив у визнанні його недійсним.

Таким чином, виходячи з того, що договір позики визнаний судом неукладеним, суд визнав недійсним іпотечний договір від 06.11.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 листопада 2008 року між ТОВ „Стройтехснаб” (далі Позикодавець) та позивачем ОСОБА_3 (далі – Позичальник) було укладено договір позики №84/11ФК(с).

Відповідно до п.1.1. зазначеного договору Позикодавець зобов'язався в порядку та на умовах визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, надати Позичальнику грошові кошти у сумі 252969,44 грн. Крім того, в п.1.2. Договору позики Сторонами було визначено, що „Позика надається Позичальнику для інвестування об'єкту житлового будівництва, згідно Договору про участь у Фонді будівництва №80/10 БО від 20.10.2008р., який укладений Позичальником з ВАТ „ФК „СТС-ІНВЕСТ”.

Також, в Договорі позики Сторонами в п.3.1. було визначено, що „Позикодавець надає позику Позичальнику на умовах цільового використання, забезпечення, строковості, повернення та плати за користування”.

Згідно до п.3.2. Договору позики Сторони дійшли згоди, що „Позика надається шляхом перерахування коштів з поточного рахунку TOB „Стройтехснаб” №2600112010264 в банку ОФ ВАТ КБ „ХРЕЩАТИК” МФО 388324, код ЄДРПОУ 31377959 на поточний рахунок ВАТ „ФК „СТС-Інвест” №2650012050938 в банку ОФ ВАТ КБ „ХРЕЩАТИК” МФО 388324, код ЄДРПОУ 32682420”.

Позичальник ОСОБА_6 відповідно до п.п.4.2.5. Договору позики, зобов'язався „Використати надану Позикодавцем позику на цілі, зазначені у п.1.2. цього Договору, повернути позику та сплачувати по ній проценти у визначені Договором строки та порядку”.

В порядку визначеним Сторонами в Договорі позики та на виконання його умов TOB „Стройтехснаб” надало позику ОСОБА_6, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 252969,44грн. на п/р ВАТ “ФК „СТС-ІНВЕСТ”, вказаний у Договорі позики. Тобто зобов'язання збоку TOB „Стройтехснаб” згідно Договору позики були виконані належним чином, в повному обсязі та в порядку, визначеним цим договором.

Зазначені обставини підтверджуються витягом з виписки по рахунку TOB „Стройтехснаб” в ОФ ВАТ „КБ „ХРЕЩАТИК” від 13 листопада 2008 року та платіжним дорученням №3440 від 13 листопада 2008 року, в якому призначення платежу вказано як: „ОСОБА_5 позики ОСОБА_6, зг.Дог.№84/11 ФК (с) від 03.11.08р., для фін.буд.жит, зг. Дог.№80/10 БО від 20.10.08р.(т.1, а.с.158-159).

Також суд обґрунтовано вказав, що 20 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ „ФК „СТС-ІНВЕСТ” було укладено Договір про участь у Фонді Фінансування будівництва №80/10 БО, відповідно до п.1.1. якого він на підставі повного визнання Правил Фонду фінансування будівництва виду А, дав згоду на участь у Фонді, взяв на себе зобов 'язання виконувати Правила Фонду, передати кошти управителю у довірче управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя з управління цими коштами, а Управитель приймає кошти на рахунок Фонду у довірче управління з подальшим використанням коштів Фонду у порядку, визначеному Правилами Фонду.

Об'єкт інвестування, відповідно до п.2.2. Договору ФФБ є 1 кімнатна квартира №246 на 10 поверсі, загальна вартість якого становить 361384,92 грн.

Відповідно до Додатку №1 до Договору ФФБ Довіритель ОСОБА_3 внесення коштів здійснює в два етапи: 1. 108415,48 грн. - за рахунок власних коштів; 2. 252969,44грн. - позика у TOB „Стройтехснаб”.

Як вбачається з матеріалів справи, завдяки отриманій позиці у TOB „Стройтехснаб” ОСОБА_6 належним чином виконав зобов'язання довірителя відповідно до Договору ФФБ в частині передання коштів Управителю у довірче управління.

В свою чергу, ВАТ „ФК „СТС-ІНВЕСТ” виконуючи обов'язок визначений абзацом 5 п.п.3.1.1. Договору ФФБ, видало ОСОБА_6 Свідоцтво про участь у ФФБ, в якому містяться записи про повне внесення грошових коштів до Фонду фінансування будівництва, в тому числі і за рахунок позики, отриманої у TOB „Стройтехснаб” (т.1, а.с.101).

На підставі повного виконання зобов'язання довірителем ОСОБА_6 за Договором ФФБ та після введення об'єкту будівництва в експлуатацію, позивачу ОСОБА_6 була передана у власність однокімнатна квартира, загальною площею 63,2 кв.м. Станом на час розгляду справи ОСОБА_6 зареєстрований та проживає у даній квартирі.

Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив, що позивач ОСОБА_6 частково здійснив погашення позики на загальну суму 7796,10 грн., чим фактично визнав та підтвердив факт отримання позики. Більш того, банківські квитанції, які підтверджують часткову сплату позики ОСОБА_6, були надані до суду першої інстанції самим позивачем.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що зміст Договору позики № 84/11 від 03.11.2008р. не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, особи які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у встановленій законом формі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тобто Договір позики відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначних ст. 203 ЦК України.

Крім того, судом не було враховано, що у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17 червня 2011 року вищезазначений договір позики був визнаний частково недійсним, а саме стосовно п. 1.1, пп. 2.1-2.3 (т.1, а.с.129-132).

Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2011 року зазначене судове рішення було змінено і в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання спірного договору позики та додаткової угоди недійсними було відмовлено.

Саме на підставі спірного договору позики вказаним рішенням суду апеляційної інстанції із ОСОБА_3 на користь ТОВ „Стройтехснаб” була стягнута кредитна заборгованість в розмірі 61293,69 грн. (т.2, а.с.43-49).

У відповідності до ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Так чином факт укладення спірного договору позики №84/11 ФК(с) від 03.11.2008 року між позивачем ОСОБА_3 та ТОВ „Стройтехснаб”, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому у суду не було правових підстав вважати його неукладеним.

З огляду на викладене, у суду також не було правових підстав для визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між позивачем ОСОБА_3 та ТОВ „Стройтехснаб” 06.11.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, оскільки цим договором забезпечено виконання зобов'язань, що випливають з укладеного договору позики №84/11 ФК(с) від 03.11.2008 року, згідно якого ОСОБА_6 надано позику у сумі 252969,44грн., та виконання яких боржник хоче уникнути шляхом визнання даних договорів у судовому порядку недійсними.

Враховуючи те, що ст.5 ЗУ „Про іпотеку”, в редакції яка діяла на момент укладення договору іпотеки, передбачено що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, та те, що в законі в цілому відсутня заборона забезпечення зобов'язання майновими правами, є всі підстави вважати що нотаріус, посвідчуючи договір іпотеки, діяла в рамках закону.

З цих підстав, доводи позивача ОСОБА_3 щодо незаконності укладення договору іпотеки на об’єкт незавершеного будівництва, є також безпідставним і необґрунтованими.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судова колегія зазначає, що заявники апеляційних скарг надали суду достатньо належні і допустимі докази існування обставин, на які вони посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційних скарг.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційних скарг його повністю спростовують, рішення ухвалено в порушення вимог матеріального права, у зв’язку з чим апеляційні скарги слід задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову ОСОБА_3 в задоволенні його позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Іпотека та інвестиції” а також Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройтехснаб” задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 січня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_7

ОСОБА_2