Вирок № 71955991, 29.01.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

29.01.2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/11644/16-к

н\п 1-кп/490/380/2017

ВИРОК

Іменем України

29 січня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Чернієнка С.А.

при секретарі Тихонюку В.В.

за участю прокурора Филонок О.В. та обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12016150020004667, за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у селищі Беркакит м. Нерюнгрі Якутської області Російської СФРР, є громадянином України, неодруженим, має середньо-спеціальну освіту, є фізичною особою - підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, є раніше судимим:

- 20 квітня 2010 року Центральним районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до штрафу у розмірі 1 020 грн.;

- 23 вересня 2010 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на два роки;

- 23 листопада 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням ухвали від 20.01.2011 Апеляційного суду Миколаївської області, якою змінено вирок, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до трьох років позбавлення волі з самостійним виконанням вироку від 23.09.2010 року Корабельного районного суду м. Миколаєва;

- 22 червня 2011 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі;

- 26 грудня 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, з урахуванням ухвали від 06.03.2012 Апеляційного суду Миколаївської області, якою вирок змінено, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, ст. 71 КК України до п'яти років позбавлення волі, із самостійним виконанням вироку від 23.09.2010 року Корабельного районного суду м. Миколаєва та вироку від 20.04.2010 Центрального районного суду м. Миколаєва (23 квітня 2014 року звільнений від подальшого відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році");

- 03 серпня 2016 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на три роки;

- 12 вересня 2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням ухвали від 17.11.2016 Апеляційного суду Миколаївської області, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, від відбування якого на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням строком на три роки;

- 13 березня 2017 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, яке на підставі ч. 4 ст. 70 КК України слід виконувати окремо від покарання, призначеного вироком від 12.09.2016 Ленінського районного суду м. Миколаєва (з урахуванням ухвали від 17.11.2016 Апеляційного суду Миколаївської області);

- 24 квітня 2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням ухвали від 04.07.2017 Апеляційного суду Миколаївської області із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, із самостійним виконанням покарання, призначеного вироком від 12.09.2016 Ленінського районного суду м. Миколаєва;

- 14 липня 2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України (щодо злочину, за який засуджено вироком від 24.07.2017 Ленінського районного суду м. Миколаєва) - до трьох років шести місяців позбавлення волі, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України (щодо вироку від 12.09.2016 Ленінського районного суду м. Миколаєва) - до чотирьох років позбавлення волі;

- 13 листопада 2017 року Заводським районним судом м. Миколаєва за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, а також ч. 4 ст. 70 КК України (щодо злочину, за який засуджено вироком від 24.07.2017 Ленінського районного суду м. Миколаєва) до чотирьох років одного місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2016 року, близько 14 год. 55 хв., ОСОБА_1, будучи раніше неодноразового судимим за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185, 186 КК України, знаходячись у приміщенні магазину ТОВ "Стиль Д", розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 67/8, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, таємно викрав майно вказаного товариства, а саме 4-ри упаковки підгузників "Pampers Jumbo Pack Junior" вартістю по 402 грн. 17 коп. кожна, загальною вартістю 1 608 грн. 68 коп., з викраденим з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Крім того, 12 жовтня 2016 року, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні магазину ТОВ "МП "Інвар", розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 171/3, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, таємно викрав майно ТОВ "МП "Інвар" на загальну суму 569 грн., а саме: дві гелеві ручки чорного кольору фірми "ECONOMIX BOSS gel ink pen" загальною вартістю 26 грн.; п'ять гелевих ручок синього кольору фірми "ECONOMIX BOSS gel ink pen" загальною вартістю 104 грн.; дев'ять гелевих ручок синього кольору фірми "Axent Autographe" загальною вартістю 208 грн. 80 коп.; одну гелеву ручку синього кольору "Tornado optima" вартістю 11 грн. та діркопробивач із наклейками фірми "Kangaro" вартістю 220 грн., з викраденим з місця вчинення злочину зник, одержавши реальну можливість розпоряджатися ним на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, винним себе визнав частково та повідомив, що дійсно якось у жовтні 2016 року (точної дати не пам'ятає), у другій половині дня, він зайшов до магазину "Інвар" та скориставшись тим, що на ним ніхто не спостерігає, викрав ручки, точну кількість яких не пам'ятає, а також діркопробивач, з викраденим залишив приміщення магазину. Приблизно через хвилин 20 його затримали і викрадене майно вилучили. Що стосується крадіжки памперсів з супермаркету, то цього злочину він не вчиняв. У вчиненні цього злочину він себе обмовив на прохання працівників поліції, оскільки не хотів ризикувати здоров'ям. Чоловік на відеозаписах, вилучених з супермаркету, не він.

Показання обвинуваченого в частині епізоду крадіжки майна ТОВ "МП "Інвар" повністю відповідають фактичним обставинам, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, з огляду на що суд вважає їх встановленими.

Не дивлячись на показання ОСОБА_1 в яких він заперечує факт вчинення ним крадіжки підгузників у приміщенні магазину ТОВ "Стиль Д", вчинення ним цього злочину підтверджується сукупністю досліджених судом на наведених нижче доказів.

Так зі змісту акту від 03.10.2016 контрольної перевірки інвентаризації цінностей ТОВ "Стиль-Д" слідує, що станом на момент її проведення в магазині відсутній товар на загальну суму 1 608 грн. 68 коп., а саме 4-ри упаковки підгузників "Pampers Jumbo Pack Junior" вартістю по 402 грн. 17 коп. кожний.

З першого з переглянутих у ході судового засідання відеозаписів з камер внутрішнього спостереження, встановлених у приміщенні магазину ТОВ "Стиль Д", вбачається, як о 14 год. 51 хв. 03 жовтня 2016 року до приміщення вказаного магазину увійшов молодий чоловік з поліетиленовим пакетом, який він поклав на камери зберігання з правого боку при вході у приміщення магазину, і прослідував далі у приміщення та зник з поля огляду камери.

З другого відеозапису, вбачається, що цей же молодий чоловік з'являється в полі зору камери о 14 год. 56 хв. зі змотаними упаковками підгузників і прямує до виходу з магазину та залишає приміщення, не розраховуючись за товар. У цей час біля касира оплачують покупки двоє покупців, на яких відволіклася касир. Через кілька секунд чоловік, що виходив з підгузниками, повертається до приміщення магазину та забирає синій поліетиленовий пакет, який він поклав зверху на камерах зберігання при вході до приміщення магазину о 14 год. 51 хв., і знову залишає приміщення магазину. В цей момент касир все іще зайнята розрахунками з тими ж двома покупцями і не звертає на вказаного чоловіка уваги.

Не дивлячись на те, що, згідно висновку № 301 від 16.08.2017 судово-портретної експертизи, у зв'язку з непридатністю першого відеозапису для ідентифікації особи, відповісти на запитання, чи зображений на цьому відеозаписі ОСОБА_1 не здалося можливим, та обставина, що на вказаних відеозаписах зображений саме обвинувачений підтверджується показаннями допитаної судом у якості свідка продавця магазину ТОВ "Стиль Д" ОСОБА_2.

Так, остання суду повідомила, що 03 жовтня 2016 року, після обіду, вона знаходилася у приміщенні магазину «Простор», в торговому залі. Обвинувачений, який був одягнутий в джинси темно-синього кольору, в куртку синього кольору та в сіру кофту, проходив біля неї з великою упаковкою "памперсів". Вона звернула на нього увагу, добре розгледіла і запам'ятала, оскільки він проходив від неї на відстані близько трьох метрів і ніс в руці багато "памперсів". При цьому, вона іще подумала: "Йде добрий покупець. В нас буде гарна виручка". Оскільки в неї у відділі були люди, вона відволіклася буквально на п'ять секунд, і коли повернулася, обвинувачений зник. Вона бачила, як він підходив до каси. У цей момент біля каси стояло двоє людей. Коли вона підійшла до касира, остання сказала, що "памперси" нікому не продавала. Пізніше вони подивилися відеозаписи з встановленої у приміщенні магазину камери та побачили як викрадалися "памперси". Вона абсолютно впевнена на 100%, що тим молодим чоловіком був саме обвинувачений.

Враховуючи їх категоричність, деталі події, які свідок повідомила, у тому числі й обставини, якими вона пояснює, чому саме добре розгледіла і запам'ятала обвинуваченого та абсолютно впевнена у тому, що особою, яку вона бачила і яка у приміщенні магазину викрала підгузники, є саме ОСОБА_1, достовірність вказаних показань свідка ОСОБА_2 у суду жодних сумнівів не викликає.

У той же час, ці показання свідка у сукупності із відомостями, які зафіксовано за допомогою зазначених вище відеозаписів з камер внутрішнього спостереження, спростовують показання ОСОБА_1 в частині невизнання ним причетності до крадіжки майна ТОВ "Стиль Д", а отже суд вважає ці показання обвинуваченого недостовірними, викликаними бажанням уникнути кримінальної відповідальності за вчинену крадіжку і не бере їх до уваги при ухваленні вироку.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні обох злочинів за обставин, викладених на початку мотивувальної частини вироку.

Дії обвинуваченого стороною обвинувачення правильно кваліфіковано як вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, тобто як крадіжки - таємні викрадення чужого майно - вчинені повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив умисні корисливі злочини середньої тяжкості, його особу, а саме те, що він є раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, має певне місце проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: "зловживання опіоїдами, каннабіноїдами", характеризується посередньо, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за вказані вище злочини покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчинених ним злочинів.

Крім цього, оскільки зазначені вище злочини вчинені ОСОБА_1 до його засудження вироком від 14.07.2017 Ленінського районного суду м. Миколаєва (із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України) до трьох років позбавлення волі, а також вироком від 13.11.2017 Заводського районного суду м. Миколаєва (із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України) до чотирьох років одного місяців позбавлення волі, суд вважає за необхідне шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

Оскільки злочини, за які ОСОБА_1 засуджується цим вироком та вироком від 14.07.2017 Ленінського районного суду м. Миколаєва, ним вчинено у період строку випробування, після його засудження вироком від 12.09.2016 Ленінського районного суду м. Миколаєва (з урахуванням ухвали від 17.11.2016 Апеляційного суду Миколаївської області) до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, від відбування якого його було звільнено на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на три роки, за сукупністю вироків, на підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 78 КК України, суд вважає за необхідне частково приєднати до покарання призначеного цим вироком, покарання призначене вироком від 12.09.2016 Ленінського районного суду м. Миколаєва (з урахуванням ухвали від 17.11.2016 Апеляційного суду Миколаївської області) та остаточно визначити ОСОБА_1 для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

Таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів.

Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Довідкою про вартість проведення судово-портретної експертизи (висновок № 301 від 16.08.2017), документально підтверджуються процесуальні витрати на загальну суму 593 грн. 22 коп.. на залучення експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 593 грн. 22 коп. в рахунок відшкодування вказаних витрат.

Відповідно до положень п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази, а саме: дві гелеві ручки чорного кольору фірми "ECONOMIX BOSS gel ink pen"; п'ять гелевих ручок синього кольору фірми "ECONOMIX BOSS gel ink pen"; дев'ять гелевих ручок синього кольору фірми "Axent Autographe"; одну гелеву ручку синього кольору "Tornado optima" та діркопробивач із наклейками фірми "Kangaro", віддані на зберігання до рішення суду представнику потерпілого ТОВ МП "Інвар" ОСОБА_3, слід вважати повернутими за належністю

Відповідно до ч. 3 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений, що тримається під вартою засуджений до позбавлення волі, суд лише у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою.

Враховуючи особу обвинуваченого та встановлені під час кримінального провадження обставини, суд не вбачає підстав для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили на інший.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вказаних вище злочинів і злочинів, за які його засуджено вироком від 14.07.2017 Ленінського районного суду м. Миколаєва (із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України) до трьох років позбавлення волі, а також вироком від 13.11.2017 Заводського районного суду м. Миколаєва (із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України) до чотирьох років одного місяця позбавлення волі, шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного цим вироком частково приєднати невідбуте у зв'язку зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, призначене вироком від 12.09.2016 Ленінського районного суду м. Миколаєва (з урахуванням ухвали від 17.11.2016 Апеляційного суду Миколаївської області) та остаточно призначити ОСОБА_1 для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

Строк відбування ОСОБА_1 призначеного покарання відраховувати з моменту застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 29 листопада 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у редакції від 26.11.2015, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні у період з 29 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року включно зарахувати у строк відбування призначеного покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а у період з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у редакції від 18.05.2017 - із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судово-портретної експертизи (висновок № 301 від 16.08.2017) - 593 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 копійки.

Речові докази: дві гелеві ручки чорного кольору фірми "ECONOMIX BOSS gel ink pen"; п'ять гелевих ручок синього кольору фірми "ECONOMIX BOSS gel ink pen"; дев'ять гелевих ручок синього кольору фірми "Axent Autographe"; одну гелеву ручку синього кольору "Tornado optima" та діркопробивач із наклейками фірми "Kangaro", віддані на зберігання до рішення суду представнику потерпілого ТОВ МП "Інвар" ОСОБА_3 - вважати повернутими за належністю.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити попереднім.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк - з дня отримання ним копії вироку.

Головуючий: