Постанова № 71954837, 30.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2333/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Будішевської Л.О.,

суддів: Таран С.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання: Станковій І.М.,

за участю представників учасників справи:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області, ухваленого 27.11.2017 о 11:00 год., суддя Д’яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст складено 29.11.2017.

у справі № 916/2333/17

за позовом Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”

до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”

про стягнення 34643,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 Приватне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі – ПрАТ «ІнГЗК») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі ПАТ «Українська залізниця») про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у сумі 34643,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків доставки вагонів з залізорудним концентратом, у зв’язку з чим, позивачем, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України нараховано відповідачу штраф у розмірі 34643,70 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Одеською та Знамянською дирекціями залізничних перевезень, де сталося тривале знаходження вагонів, проведено розслідування випадків їх затримки, з яких видно, що в квітні поточного року проводилась реконструкція непарної колії перегону, у зв’язку з чим, з обігу знімалась значна кількість поїздів та зменшувалась їх вага та, як наслідок, відбулась затримка поїзда.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2017 позов ПрАТ «ІнГЗК» до ПрАТ «Українська залізниця» задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 34643,70 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою суду від 14.12.2017 прийнята до провадження із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Апелянт зазначив, що місцевий господарський суд не дослідив залізничні накладні №46104360, №46343844, №46557732, №46414371, №46376497, в яких в графі 49 міститься відмітка про акти загальної форми. Згідно даних актів, вагони були відчіплені по станції Тимково по зменшенню ваги, у зв’язку з проведенням реконструкції непарної колії перегону Раухівка-Сербка. Через це з обліку знімалась значна кількість поїздів та зменшувалась їх вага.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив про її необґрунтованість та безпідставність.

В судове засідання 30.01.2018 з’явились представники учасників справи.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ІнГЗК» в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2017 – без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 04.02.2013 між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» ( Залізниця ) та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Вантажовласник) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-2-13-45/НЮп (договір), предметом якого є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезення вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.2.1. договору, Вантажовласник зобов’язується пред’являти Залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, передані в електронному вигляді. При цьому оригінали заявок, оформлені на бланках форми ГУ-12 (форми (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів, здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що Залізниця зобов’язується приймати до перевезення вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнера) згідно із затвердженими планами і заявками Вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатковій угоді №1 до цього договору.

Згідно з п. 4.2. договору, Залізниця і Вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.

Додатковою угодою № 10 від 01.12.2015 до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-2-13-45/НЮп від 04.02.2013, сторону договору - Державне підприємство «Придніпровська залізниця» змінено на його правонаступника – ПАТ «Українська залізниця».

З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2017 ПрАТ «ІнГЗК» на адресу ДП «Морський торговельний порт «Южний» за залізничними накладними (та посилочними накладними) № № №46103271 (46184123), 46104360 (42989558, 42975029), 46136891 (42993231), 46180642 (42992040), 46279196 (46282950), 46285649 (4136988), 46286159, 46343844 (40064958), 46376497 (40090862), 46414371 (40131690), 46537692 (46551115), 46539250 (46555207), 46557732 (40215402), 46947750 (40493777) здійснено направлення вагонів з вантажем – концентрат залізорудний.

З зазначених накладних вбачається, що вагони з залізорудним концентратом доставлені відповідачем з порушенням встановлених строків.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України (далі - Статут).

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до ст. 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України, Залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Статтею 116 Статуту залізниць України встановлено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України, пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі втрати вантажу: відправник - за умови пред'явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу; одержувач - за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу; у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову; у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної; у разі втрати багажу чи вантажобагажу - пред'явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу - пред'явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу.

Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством. До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред'явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. (ст. 133 Статуту залізниць України).

Переуступний напис засвідчується підписами в.о. директора і головного бухгалтера та печаткою підприємства.

Відповідно до переуступленого напису, зробленого на накладних за підписами в. о. директора і головного бухгалтера ДП «Морський торговельний порт «Южний», право на пред’явлення позову передано - Приватному акціонерному товариству «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. (ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України).

Відповідо до ч. 5, ст. 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неналежне виконання відповідачем прийняти на себе зобов’язань з перевезення вантажу, отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 34643,70 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 41 Статуту, залізниця зобов'язана доставити вантаж за призначенням у встановлений строк. Терміни доставки вантажу, визначені пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є граничними, при перевищенні яких залізниця має сплатити штраф за прострочення в доставці.

За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, Залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі, встановленому статтею 116 Статуту залізниць України.

Доводи скаржника про те, що затримка вагонів на шляху прямування сталась не з його вини судова колегія не приймає до уваги.

Як стверджує сам відповідач, затримка доставки вагонів сталася у зв’язку з тим, що Залізницею проводилась реконструкція залізничної колії.

Таким чином, затримка вагонів відбулась з причин, що залежали від самої Залізниці, а реконструкція колії не звільняє відповідача від взятого на себе зобов’язання щодо доставки вантажу у строк.

Рішення господарського суду Одеської області від 30.01.2018 у справі № 916/2333/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України,

Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2017 у справі № 916/2333/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках встановлених статтею 286 Господарського процесуального кодексу України та у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.02.2018.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна