Рішення № 71954774, 01.02.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Черкаси

справа № 925/1623/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом

приватного підприємства «КИТ-3», м. Черкаси, провул. Піщаний, 6 (для листування: 18001 м. Черкаси, а/с 151, ОСОБА_1Р.)

до комунального підприємства Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, м. Черкаси, бул. Шевченко, буд. 345

про стягнення 133 557,75 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача КП СУБ «Митниця» про стягнення з останнього 133 557,75 грн. заборгованості та санкцій за виконані роботи за договором на виконання робіт по поточному ремонту №13/1/7/2 від 31.03.2016р., в тому числі:

90888,83 грн. основного боргу,

14197,77 грн. інфляційних втрат,

2880,76 грн. - 3% річних,

25590,39 грн. пені

та відшкодування судових витрат.

Сторони належно повідомлені про час і місце судового розгляду.

Позивач свого представника в засідання не направив.

Представник відповідача в засідання не прибув. Відповідач належно повідомлений про час і місце розгляду спору. Ухвала суду про судове засідання повернулась до суду з відміткою пошти від 26.01.2018р. «за зазначеною адресою вибув».

Згідно витягу з відкритого реєстру ЄДРПОУ відповідач станом на 01.02.2018р. зареєстрований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченко, буд. 345, і ніякі зміни в реєстраційні документи відповідача стосовно його місцезнаходження – не вносились.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

31.03.2016р. між комунальним підприємством «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради (Замовником – Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, та приватним підприємством «КИТ-3» (Виконавцем – Позивач по справі), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №13/1/7/2 про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових електричних мереж та електрообладнання (багатоквартирних житлових будинків) (далі – Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе надання послуг комплексного технічного обслуговування та поточного ремонту, аварійного обслуговування внутрішньо будинкових електричних мереж та електрообладнання житлових будинків (п. 1.1 договору, а.с. 9).

Перелік послуг та терміни їх надання вказується в графіках надання послуг, які узгоджуються сторонами та є додатком №1 до договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016 року.

Розрахунки проводяться на підставі підписаних актів виконаних робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту, аварійного обслуговування внутрішньо будинкових мереж та зазначаються в додатку №4 до договору.

Договірні зобов’язання на момент розгляду справи в суді є чинними. Спору в цій частині немає.

30.06.2016р. між Відповідачем та Позивачем був підписаний акт приймання робіт (надання послуг) №341 на суму 21207,58 грн., включаючи податок на додану вартість (а.с. 12).

29.07.2016р. позивачем здано виконаних робіт (послуг) згідно акту №411 на суму 19242,18 грн. (а.с. 13).

31.08.2016р. між Відповідачем та Позивачем був підписаний акт приймання робіт (надання послуг) №478 на суму 19101,15 грн. (а.с. 14).

30.09.2016р. між Відповідачем та Позивачем був підписаний акт приймання робіт (надання послуг) №561 на суму 15821,73 грн. (а.с. 15).

31.10.2016р. між Відповідачем та Позивачем був підписаний акт приймання робіт (надання послуг) №601 на суму 15516,19 грн. (а.с. 16).

На виконання договірних зобов'язань позивачем виконувались роботи, які відповідач не оплачував своєчасно та в повному об’ємі. По спірних актах виконаних робіт (наданих послуг) за червень-жовтень 2016 року відповідач розрахунок не провів.

Заборгованість за договірними зобов'язаннями станом на 14.12.2017р. становить 90888,83 грн.

Невиконання Замовником зобов’язань щодо строків та порядку оплати за виконані і прийняті Замовником роботи, які встановлені в п.2.5 Договору, стало підставою для звернення Виконавця до суду для захисту свого порушеного права і примусового стягнення боргу з відповідача та нарахованих пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач вимоги не заперечив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов’язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини надання та споживання послуг на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлений договір №13/1/7/2 про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових електричних мереж та електрообладнання (багатоквартирних житлових будинків) від 31.03.2016р. є договором про надання послуг (як різновид підряду) і відповідає вимогам ст. 901 ЦК України, відповідно до якої за договором послуги одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу, якщо інше не встановлено договором.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових електричних мереж та електрообладнання від 31.03.2016р. №13/1/7/2. Договір не заперечний сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Згідно ст. 902 ЦК України виконавець має надати послугу особисто.

Спірний договір передбачає виконання робіт з поточного ремонту покрівлі житлового будинку. Порядок розрахунків передбачений п. 2.5 Договору – протягом 60 днів з моменту підписання актів виконаних робіт (надання послуг).

Позивач виконав протягом червня-жовтня 2016р. передбачені Договором роботи та надав послуги з обслуговування та ремонту внутрішньо будинкових електричних мереж, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (наданих послуг), які підписані Позивачем та Відповідачем. В актах відсутні будь-які зауваження Замовника щодо якості, кількості, строків виконаних робіт з боку Виконавця.

Замовник не розрахувався за виконані роботи на загальну суму 90888,83 грн. до цього часу.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність заборгованості підтверджується договором, актом приймання виконаних робіт (наданих послуг), розрахунком вартості наданих послуг, відсутністю претензій відповідача.

Згідно ст. 903 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну протягом 60 днів після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відсутність коштів у відповідача чи відсутність кошторису видатків на проведення ремонту мереж чи їх обслуговування не є підставою звільнення відповідача від обов’язку проведення розрахунків за виконані роботи.

Суд вважає, що строк оплати виконаних робіт вже настав.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 90888,83 грн. заборгованості підлягають до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 14197,77 грн. інфляційних втрат та 2880,76 грн. 3% річних за період прострочення з 29 серпня 2016р. - 13 листопада 2017р. включно, які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон».

Виконаний позивачем розрахунок вимоги стягнення інфляційних збитків та 3% річних з простроченої суми виконаний вірно. 14197,77 грн. інфляційних втрат та 2880,76 грн. - 3% річних підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Позивачем на підставі п. 4.3. договору (а.с. 9 зворот) та приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 25590,39 грн. пені з урахуванням подвійної облікової ставки та періоду прострочення з 29 серпня 2016р. по 13 листопада 2017р. включно (а.с. 27-31). Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон».

Виконаний позивачем розрахунок пені з простроченої суми виконаний вірно. 25590,39 грн. пені підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов’язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подавав свого розрахунку вимоги. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об’єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 2003,37 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача – комунального підприємства Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, м. Черкаси, бул. Шевченко, буд. 345, ідентифікаційний код 36701739, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача - приватного підприємства «КИТ-3», м. Черкаси, провул. Піщаний, 6, ідентифікаційний код 34661245, номер рахунку в банку невідомий

90888,83 грн. основного боргу, 14197,77 грн. інфляційних, 2880,76 грн. - 3% річних, 25590,39 грн. пені та 2003,37 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 02.02.2018р.

Суддя Г.М. Скиба