Постанова № 71954759, 01.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. Справа № 922/2457/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - адвокат Колядінцев М.А., свідоцтво серії НОМЕР_1 від 15.12.2017 року;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Компанії "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"), Кіпр (вх. №3837Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.12.2017р., постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Аюпова Р.М.), повний текст якої складено 04.12.2017 року

у справі №922/2457/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпро, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк", м. Дніпро

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алієр-М", м. Харків

до 2-го відповідача Компанії "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"), Кіпр

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Федорова Ольга Валеріївна, м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алієр-М", в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1-01-1407/Т від 10.06.2013 року в сумі 1 999 920,00 доларів США, (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 24.07.2017 року становить 51777390,82 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення літ. А-8 (загальною площею 1070,50 кв.м., що складається з 1/2ч .97-1, 1/2ч.97-1а, 1/2ч.97-2а, 1/2ч.97-3а, 1/2ч.97-4, 1/2ч.97-5, 1/2ч.97-6, 1/2ч.97-7, 1/2ч.97-7а; нежитлові приміщення другого поверху 4/5ч.№100-а1; приміщення 100-1б, 100-1в. 100-2, 100-25, 100-26, 100-27, 100-28, 100-29,100-30, 100-31, 100-32, 100-25а, 100-25б, 100-31а, 100-31б, 100-36, 100-37, 100-38, 100-39 100-40, 100-41, 100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-36а. 100-37а, 100-37б, 100-39а; нежитлові приміщення антресолі другого поверху № 100-35, 100-36-100-37, 100-38, 100-39, 100-40, 100-41,100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-47,100-48, 100-49, 100-50), розташовані за адресою м. Харків майдан Свободи, будинок 7. (передані у забезпечення за іпотечним договором № 01-1407/Т/З від 10.06.2013 року, іпотекодавцем TOB "Алієр-М" (код ЄДРПОУ 33290866), - шляхом визнання права власності на вказане майно за ПАТ "АКТАБАНК".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2017р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Федорову О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2017р. залучено до участі у справі другим відповідачем - Компанію "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД").

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2017р. у справі №922/2457/17, зокрема, призначено судову оціночно-будівельну експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, на вирішення якої поставлено наступне питання: яка ринкова вартість предмету іпотеки за договором іпотеки № 1407/Т/3 від 10.06.2013р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кошель Т.В., реєстр № 3098, майно за яким було обтяжено іпотекою та забороною за № 3024846, а саме наступного нерухомого майна: нежитлові приміщення літ. А-8 (загальною площею 1070,50 кв.м., що складається з 1/2ч .97-1, 1/2ч.97-1а, 1/2ч.97-2а, 1/2ч.97-3а, 1/2ч.97-4, 1/2ч.97-5, 1/2ч.97-6, 1/2ч.97-7, 1/2ч.97-7а; нежитлові приміщення другого поверху 4/5ч. №100-а1; приміщення 100-1б, 100-1в. 100-2, 100-25, 100-26, 100-27, 100-28, 100-29,100-30, 100-31, 100-32, 100-25а, 100-25б, 100-31а, 100-31б, 100-36, 100-37, 100-38, 100-39 100-40, 100-41, 100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-36а. 100-37а, 100-37б, 100-39а; нежитлові приміщення антресолі другого поверху № 100-35, 100-36-100-37, 100-38, 100-39, 100-40, 100-41,100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-47,100-48, 100-49, 100-50), розташовані за адресою: м. Харків майдан Свободи, будинок 7; провадження у справі 922/2457/17 зупинено на термін проведення судової експертизи.

2-й відповідач - Компанія "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД") з ухвалою суду першої інстанції не погодився та 19.12.2017 року звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 04.12.2017р. у справі №922/2457/17 в частині зупинення провадження у справі та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги, з урахуванням додаткових пояснень до апеляційної скарги, зазначає про те, що позивачем до матеріалів справи не надано іпотечного договору від 10.06.2013 року №1407/т/3, а отже, дослідити його умови та встановити чи взагалі існують правовідносини між сторонами у даній справі неможливо.

Також, вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що нерухоме майно належить саме 1-му відповідачу та будь-які дані для встановлення його характеристик.

Посилається на п.п.5.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та вказує на те, що правовстановлююча документація та матеріали технічної інвентаризації, на об'єкти нерухомого майна та на земельну ділянку, в матеріалах справи відсутні, що робить проведення експертизи у даній справі фактично неможливим.

Крім того, зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 року у справі №804/5309/17, визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Куліш В.М. щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлення про нікчемність правочинів №1062 від 19 липня 2017 року із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов кредитного договору №01-1407/Т від 10.06.2013 року, а саме відповідних договорів (правочинів); а також, визнано протиправним та скасовано наказ «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 19 липня 2017 року №43, винесений Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» Куліш В.М.

На думку апелянта, встановленим є факт того, що належним кредитором за зобов'язаннями Федорової О.В. є лише Компанія "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"), а заборгованість Федорової О.В. погашена нею у повному обсязі, жодних вимог до неї апелянт не має, що свідчить про те, що місцевий господарський суд не взяв до уваги той факт, що позивач не є належним кредитором за зобов'язаннями 1-го відповідача та третьої особи, а тому, взагалі не має жодних правових підстав для звернення стягнення на майно, яке перебувало в іпотеці, призначення експертизи у справі та зупинення провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2017 року, суддею - доповідачем у справі №922/2457/17 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 року апеляційну скаргу Компанії "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД") було залишено без руху на підставі п.3 ч. 3 статті 258, статті 259 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з ненаданням апелянтом описів вкладення, в підтвердження надсилання копії скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи, як то передбачено приписами статті 259 ГПК України та надано йому строк на протязі 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.

02.01.2018 року на адресу суду від апелянта надійшла заява (вх.№6) про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній надає описи вкладення до цінного листа, які підтверджують факт надсилання копій апеляційної скарги позивачу, 1-му відповідачу та третій особі, яка долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2018 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.01.2018 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД") на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.12.2017р. у справі №922/2457/17; зобов'язано Харківський науково - дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса передати суду апеляційної інстанції усі матеріали справи №922/2457/17 у строк не пізніше 22.01.2018 року; учасникам справи встановлено строк до 22.01.2018 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу до розгляду на 01.02.2018 року.

Компанія "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"), звернулась до суду апеляційної інстанції з клопотанням про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якому просить справу №922/2457/17 призначити до розгляду у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Дніпропетровському апеляційному господарському суду (електронна пошта від 23.01.2018 року №124; вх.31056 від 30.01.2018 року).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 року задоволено клопотання Компанії "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"), про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2457/17, яке відбудеться 01.02.2018р. о 09:30 год. в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Дніпропетровському апеляційному господарському суду (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65).

25.01.2018 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про надання додаткових пояснень до апеляційної скарги (вх.№904), яка долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.02.2018 року представник 2-го відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 04.12.2017р. у справі №922/2457/17 в частині зупинення провадження та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

У судове засідання представники позивача, 1-го відповідача та третьої особи не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №6102223900177, №6102223900169, №610223899616, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обґрунтовуючи необхідність призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі посилався, зокрема, на положення статті 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 06.11.1991 року) та п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Згідно з Законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інші законодавчі акти»), 15.12.2017р. вступив в дію Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У відповідності до статті 39 Закону України "Про іпотеку", суд, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Частиною 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Отже, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38,39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по кредитній угоді.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02 серпня 2010 року у справі 16/230-09, від 13 жовтня 2010 року у справі 42/83-10 .

Разом з цим, Верховний суд України в Узагальненні судової практики цивільних справ, що виникають із кредитних правовідносин зазначив, що при розгляді справи про звернення стягнення на іпотечне майно, виникають питання щодо оцінки майна - предмета іпотеки. В одних випадках за ціну позову береться початкова вартість, що зазначена у договорі, в інших - встановлена вартість предмета іпотеки на час розгляду справи при видачі витягу із державного реєстру. Вирішуючи ці питання, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10 ЦПК України довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Приписами ч. З ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно статті 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано висновку про вартість оцінки, якою було б визначено загальну ринкову вартість об'єктів нерухомості, на які позивач просить звернути стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Також, не містять матеріали справи й відповідного звіту про оцінку майна.

Крім того, позивачем не було надано іпотечного договору № 1407/Т/3 від 10.06.2013р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кошель Т.В., реєстровий номер 3098, майно за яким було обтяжено іпотекою та забороною за № 3024846, що не надає можливості встановити наявність або відсутність у відповідному договорі визначення ціни предмету іпотеки.

Вищий господарський суд України у п.2 постанови Пленуму № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5, до повноважень будівельно-технічної експертизи належить визначення вартості (дійсна, ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) будівель, споруд, їх частин (приміщення, квартири) та іншого нерухомого майна.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України", експертиза призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому, складає невід'ємну частину судової процедури.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" встановлені гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, серед яких: заборона під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання І покладених на нього обов'язків. Також, ст. 14 передбачає відповідальність судового експерта, що гарантує об'єктивність його висновку.

Положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 06.11.1991 року), що передбачали порядок призначення та проведення експертизи та зупинення провадження у справі (ст. ст. 41, 79 ГПК України), які втратили чинність з 15.12.2017 року (у зв'язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інші законодавчі акти») кореспондуються зі змістом статей 99 та 228 Господарського процесуального кодексу України у новій редакції.

Так, відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

У відповідності до п. 2 ч. 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Враховуючи, що для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи є необхідність встановлення дійсної вартості предмету іпотеки, звернення стягнення на який заявлено в позові, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення, у зв'язку з цим, провадження у справі до вирішення експертом визначених питань.

Отже, висновок місцевого господарського суду про призначення у справі судової оціночно - будівельної експертизи та зупинення провадження у справі відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, оскільки є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Компанії "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" ("ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"), Кіпр залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.12.2017р. у справі №922/2457/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили після її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 02.02.2018 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.