Постанова № 71954698, 29.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1980/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Будішевської Л.О.,

суддів: Таран С.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання: Станковій І.М.

за участю представників учасників справи:

від позивача – Петров В-П. С.

від відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області, ухваленого 17.10.2017 о 12:47 год., суддя Малярчук І.А., м. Одеса, повний текст складено 23.10.2017

у справі № 916/1980/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон”

до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця”

про стягнення 123063,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (далі – ТОВ СГ «Нібулон») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” (далі – Залізниця) про стягнення 123063,05 грн. збитків, завданих нестачею вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відповідно до залізничної накладної № 44109924 від 12.03.2017 ТОВ СП „Нібулон”, яке є вантажовідправником та вантажоодержувачем, було відвантажено насипом вантаж (насіння сої) у вагони №№ 95357406, 95377933.

18.03.2017 на станції Миколаїв-вантажний складено комерційні акти №№ 415207/26, 415207/25 про нестачу вантажу у вищевказаних вагонах у кількості 5350 кг. та 5450 кг., які позивачем підписано із зауваженнями щодо технічної несправності вагону.

Обставини нестачі та технічної несправності вагонів підтверджуються актом експертизи РТПП Миколаївської області №120-378 від 18.03.2017 та протоколом огляду місця події від 18.03.2017, складеним слідчим СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області, складеними позивачем актами переважування від 18.03.2017.

Позивач, з посиланням на належне завантаження ним вантажу, вважає винною у нестачі вантажу залізницю. За розрахунком вартість нестачі у вагонах №№95357406, 95377933 становить 123063,05 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив наступне.

Відповідно до залізничної накладної № 44109924 завантаження вагонів №№ 95357406, 95377933 проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, вагони з вантажем прибули на станцію Миколаїв-вантажний у технічно справному стані, зі справними ЗПУ, що відображено у комерційних актах №№415207/25, 415207/26 від 18.03.2017

Залізниця прийняла по залізничній накладній №44109924 вантаж масою та у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схороненому стані. З наведеного вбачається відсутність вини відповідача у нестачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2017 позов ТОВ «СГ «Нібулон» задоволено повністю.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, про несправність вагонів у технічному та комерційному відношеннях, що не дозволяє схоронне транспортування вантажу – насіння сої. Таким чином суд поклав відповідальність за нестачу вантажу у вагонах №№95357406, 95377933 загалом у кількості 10800 кг. на перевізника.

Суд зазначив, що перевізник не надав суду жодних доказів того, що під час перебування у нього вантажу позивача вжив достатніх та необхідних заходів для його збереження, хоча доведення такого є обов’язком перевізника - ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця»

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою суду від 30.11.2017 ( з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.12.2017) прийнята до провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Вантаж, завантажений відправником у спірні вагони прибув на станцію призначення у вагонах із непошкодженими пломбами відправника, а тому у задоволенні позову ТОВ «СГ «Нібулон» про стягнення нестачі вантажу необхідно відмовити.

Крім того, ОСОБА_2 експертизи, що складний Одеською регіональною торгово-промисловою палатою № 120-378 від 18.03.2017 не може бути належним доказом у справі.

Вищенаведене свідчить про відсутність вини відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив про її необґрунтованість та безпідставність.

В судове засідання 29.01.2018 з’явились представники учасників справи.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ СГ «Нібулон» в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2017 – без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом, 12.03.2017 ТОВ СП «Нібулон», що є вантажовідправником та вантажоодержувачем, завантажив у вагони №№ 95357406, 95377933 насипом вантаж – насіння сої, та передав Залізниці для перевезення, що відображено у залізничній накладній №44109924. ОСОБА_3 вантажу визначена вантажовідправником на статичних вагонних вагах у кількості 64900 кг. та 61000 кг.

На станції Миколаїв-вантажний 18.03.2017 складено комерційний акт № 415207/25 про те, що у вагоні № 95377933, супроводжуваному залізничною накладною № 44109924, за результатами комісійного переваження на 150-титонних електронних вагах виявлено нестачу вантажу у кількості 5450 кг.

Також комерційним актом встановлено, що вагон у технічному стані справний, прибув зі справними 7-ма ЗПП відправника, вагон технічно справний, на момент огляду вагону люки щільно закриті, течі вантажу немає.

Позивачем комерційний акт підписано із наступними зауваженнями: у вагоні № 95377933 виявлено здир верхнього металевого шару в місці з’єднання кришки і бункеру середнього розвантажувального люка завдовжки 25см, що свідчить про технічне пошкодження вагону та можливість доступу до вантажу в процесі перевезення; навантаження у вагоні нерівномірне, між 1-м і 2-им від сходів люками наявне поглиблення вантажу у вигляді воронки завглибшки до 1 м з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерною для стікаючого вантажу.

Також працівниками станції Миколаїв-вантажний за участю вантажоотримувача 18.03.2017 складено комерційний акт № 415207/26 про те, що у вагоні №95357406, супроводжуваному залізничною накладною № 44109924, за результатами комісійного переваження на 150-титонних електронних вагах виявлено нестачу вантажу у кількості 5350кг.

Комерційним актом встановлено, що вагон у технічному стані справний, прибув зі справними 7-ма ЗПП відправника, вагон технічно справний, на момент огляду вагону люки щільно закриті, течі вантажу не має.

Позивачем комерційний акт підписано із наступними зауваженнями: у вагоні № 95357406 виявлено зазори завдовжки 10 см, 20 см в місці з’єднання кришки і бункера першого та другого (середнього) розвантажувальних люків, в яких є затиснуте насіння сої, здир верхнього металевого шару в місці з’єднання кришки і бункеру першого та середнього розвантажувальних люків, що свідчить про течію (виникнення нестачі) вантажу під час його перевезення; навантаження у вагоні нерівномірне, між 1-м і 2-им від сходів завантажувальними люками наявне поглиблення вантажу у вигляді воронки завглибшки до 1 м з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерною для стікаючого вантажу.

Також, про нестачу вантажу у вагонах №№ 95357406, 95377933 працівниками ТОВ СП «Нібулон» складено акти від 18.03.2017.

Відповідачем надано до справи акти про технічний стан вагону №16 від 18.03.2017 та №15 від 18.03.2017, із яких вбачається, що вагони технічно справні, втрата вантажу неможлива.

В матеріалах справи міститься ОСОБА_2 експертизи №120-378, складений Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області від 18.03.2017, відповідно до якого, при зовнішньому огляді вагонів встановлено: у вагоні № 95357406 з протилежної сторони від штурвалів в нижній частині кутів першого та середнього розвантажувальних люків, в місці з’єднання кришки і бункера виявлені зазори завдовжки близько 10 см., 20 см., в яких є затиснуте насіння сої, також є свіжі сліди від механічного пошкодження – незначний здир верхнього металевого шару; у вагоні №95377933 з протилежної сторони, від штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка, в місці з’єднання кришки і бункера виявлений свіжий слід від механічного пошкодження – здир верхнього металевого шару, завдовжки близько 25 см. При знятті пломб у присутності експерта на верхніх завантажувальних люках, при огляді поверхні і місткості вантажу через верхні завантажувальні люки, виявлено: у вагоні №95357406 між 1-м та 2-им люками від сходів є поглиблення вантажу – воронка (порожнина) завглибшки до 1 м, з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерній для стікаючого вантажу, у бік середнього розвантажувального люка з протилежної сторони від штурвалів та наявного зазору з затиснутим насінням сої, та свіжого механічного здиру; у вагоні №95377933 між 1-м та 2-им люками від сходів є поглиблення вантажу з оголенням металевого ребра жорсткості вагону, є воронка (порожнина) завглибшки до 1 м, з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерна для стікаючого вантажу у бік середнього розвантажувального люка з протилежної сторони від штурвалів та наявного свіжого механічного здиру; візуально вільний простір у вагонах дозволяє поміститися недоліку вантажу.

Згідно зазначеного ОСОБА_2 експертизи, зважування і огляд вагонів здійснювались комісійно з представниками: станції Миколаїв-вантажний – начальника ОСОБА_2, комерційного агента – ОСОБА_4; ТОВ СП „Нібулон” прийомоздавача – ОСОБА_5, вагар – ОСОБА_3; слідчого Заводського відділу поліції.

Як вбачається із протоколу огляду місця події, складеного 18.03.2017 Слідчим СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6, за результатами проведення огляду вагонів №№ 95357406, 95377933 виявлено механічні ушкодження розвантажувального люку в місці з’єднання кришки і бункера, а також в зазорах між кришкою і бункером затиснуто роздавлені зерна сої.

25.04.2017 позивач звернувся до відповідача із претензією №5593/3-17/27 про повернення вартості нестачі вантажу у вагонах №№ 95357406, 95377933, у задоволенні якої відповідач відмовив листом №М-10/1356 від 06.06.2017, посилаючись на те, що заявником подано копію довідки про вартість вантажу, тоді як слід було подати оригінал, як того вимагають положення ст.130 Статуту залізниць України, а також вказав про комерційну та технічну справність вагонів, цілісність пломб ЗПП.

Згідно довідки ТОВ СП «Нібулон» № 5662/3-17/27 від 26.04.2017 станом на 12.03.2017 вартість однієї тони сої, що перевозилась у вагоні №95346359 складала 12100 грн.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 918 ЦК України передбачено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України (далі - Статут).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту).

Частиною 3 ст.32 Статуту встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів – відправником (абз.5 ст.31 Статуту залізниць України).

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (ст.111 Статуту).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Вартість нестачі у вагоні № 95357406 з огляду на те, що вартість 1 тони насіння сої, відвантаженої у вказаний вагон складає 12100 грн. (у т.ч. ПДВ), за вирахуванням 324,50кг норми природної втрати та граничного розходження, складає: 12100 * 5,0255 = 60808,55 грн. Вартість нестачі у вагоні №95377933, з огляду на те, що вартість 1 тони насіння сої, відвантаженої у вказаний вагон складає 12100 грн. (у т.ч. ПДВ), за вирахуванням 305кг норми природної втрати та граничного розходження, складає: 12100 * 5,145 = 62254,50 грн. Таким чином, загалом вартість нестачі в обох вагонах складає 123063,05грн.

Колегія суддів зазначає, що скаржником не доведено наявність будь-якої з підстав звільнення його від відповідальності за нестачу вантажу, передбачених положенням ст. 111 Статуту залізниць України, оскільки жодних зауважень щодо технічного стану з боку перевізника під час прийняття завантаженого вагону до перевезення не було, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідальність за нестачу вантажу у вагонах №№95357406, 95377933 несе ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця».

Щодо посилання скаржника як на неналежний доказ у справі на ОСОБА_2 експертизи, що складний Одеською регіональною торгово-промисловою палатою № 120-378 від 18.03.2017 колегія суддів зазначає наступне.

Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області діє на підставі закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до ч.1 ст. 11 якої торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів і визначати їх вартість.

Як вже зазначалось раніше, ОСОБА_2 експертизи №120-378, предметом якої було дослідження технічного стану вагону у якому було виявлено нестачу вантажу та встановлення розміру нестачі, підтвердив значні пошкодження спірних вагонів.

З матеріалів справи вбачається, що даний ОСОБА_2 складений в присутності представників відповідача, а саме: начальника ОСОБА_7 та комерційного агента ОСОБА_4

Таким чином заперечення скаржника на зазначений ОСОБА_7 не приймаються до уваги, оскільки останній є належним та допустимим доказом на підставі якого є можливим встановлення обставин справи, що входять до предмету доказування у даній справі, у т.ч. технічної справності вагону.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2017 у справі № 916/1980/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України,

Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2017 у справі № 916/1980/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках встановлених статтею 286 Господарського процесуального кодексу України та у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 02.02.2018

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна