Постанова № 71954653, 29.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Справа № 923/638/17

м.Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

від ПАТ «Київхліб» - ОСОБА_1 – за довіреністю; посвідчення адвоката;

від ТОВ «САН ЛАЙТ» - ОСОБА_2 – за довіреністю; посвідчення адвоката;

від ТОВ «Веда-Агро» - не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київхліб»

на рішення господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2017 року

у справі №923/638/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київхліб»

до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «САН ЛАЙТ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Веда-Агро»

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4

час і місце ухвалення рішення: 11.09.2017р. об 12.00год., м.Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №209

повний текст рішення складений 18.09.2017р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.01.2018р. оголошено перерву згідно ст.216 ГПК України.

В судовому засіданні 29.01.2018р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

11.07.2017р. Публічне акціонерне товариство «Київхліб» (надалі – позивач, ПАТ «Київхліб) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «САН ЛАЙТ» (надалі - відповідач, ТОВ «САН ЛАЙТ»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Веда-Агро» (надалі – третя особа, ТОВ «Веда-Агро») в якому просило суд:

- визнати право власності ПАТ «Київхліб» на олію соняшникову загальним об'ємом 23, 316 тонн відповідно до видаткової накладної № 94 від 15 листопада 2016 року до Договору поставки №08/11/2016 від 08 листопада 2016 року, укладеного між ПАТ «Київхліб» та ТОВ «Веда-Агро» та знаходиться у місці поставки на виробничих потужностях ТОВ «САН ЛАЙТ» за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївка, 1-Д;

- визнати право власності ПАТ «Київхліб» на олію соняшникову загальним об'ємом 1660 пляшок відповідно до видаткової накладної № 99 від 29 листопада 2016 року до Договору поставки № 93-15/КХ від 19 липня 2016 року, укладеного між ПАТ «Київхліб» та ТОВ «Веда-Агро», та знаходиться у місці поставки на виробничих потужностях ТОВ «САН ЛАЙТ» за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївка, 1-Д;

- зобов'язати ТОВ «САН ЛАЙТ» повернути ПАТ «Київхліб» олію соняшникову рафіновану дезодоровану об'ємом 23,316 тонн, відповідно до видаткової накладної № 94 від 15 листопада 2016 року до Договору поставки №08/11/2016 від 08 листопада 2016 року, укладеного між ПАТ «Київхліб» та ТОВ «Веда-Агро» та знаходиться у місці поставки на виробничих потужностях ТОВ «САН ЛАЙТ» за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївка, 1-Д;

- зобов'язати ТОВ «САН ЛАЙТ» повернути ПАТ «Київхліб» олію соняшникову рафіновану дезодоровану бутильовану у кількості 1660 пляшок відповідно до видаткової накладної № 99 від 29 листопада 2016 року до Договору поставки № 93-15/КХ від 19 липня 2016 року, укладеного між ПАТ «Київхліб» та «Веда-Агро», та знаходиться у місці поставки на виробничих потужностях ТОВ «САН ЛАЙТ» за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївка, 1-Д.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Київхліб» зазначило, що 11.07.2016р. між ТОВ “ВЕДА-АГРО” та ПАТ “ КИЇВХЛІБ” було укладено договір поставки №88-15, відповідно до якого ПАТ “КИІВХЛІБ” (Продавець) передає ТОВ “ВЕДА-АГРО” (Покупцю) олію соняшникову нерафіновану з насіння соняшнику 2015 року. У період переробки олії соняшникової на виробничих потужностях відповідача, ТОВ «ВЕДА АГРО» було укладено договір поставки з ПАТ «КИЇВХЛІБ» від 19.07.2016р. №93-15/КХ, відповідно до якого ТОВ «ВЕДА-АГРО» (Постачальник) зобов’язалося продати та передати у власність позивача (Покупець) олію соняшникову рафіновану дезодоровану бутильовану, а Покупець прийняти та оплатити її (106344пляшок місткістю 1 літр кожна пляшка). Виникнення права власності на товар підтверджується видатковими накладними та актами приймання –передачі, частину придбаної олії позивачем було експортовано.

08.11.2016р. між ТОВ «ВЕДА-АГРО» та ПАТ «КИЇВХЛІБ» також було укладено договір поставки №08/11/2016 ТОВ «ВЕДА-АГРО» (Постачальник) зобов’язалося продати та передати у власність позивача (Покупець) олію соняшникову рафіновану дезодоровану бутильовану, а Покупець прийняти та оплатити її, поставка товару повинна бути здійснена до 30.11.2016р. Позивачем в період здійснення оплати ТОВ «ВЕДА АГРО» за олію соняшникову рафіновану дезодоровану було замовлено та сплачено грошові кошти за коробки та етикетки, необхідні для упаковки, маркування та відвантаження товару, що знаходиться на ТОВ «САН ЛАЙТ». Отже, враховуючи умови Договору № 08/11/2016 ПАТ «КИЇВХЛІБ» повністю виконало зобов'язання та здійснило оплату олії соняшникової рафінованої дезодорованої. Товар знаходиться саме у місці поставки за Договором №93-15/КХ та Договором № 08/11/2016 - на виробничих потужностях ТОВ «САН ЛАЙТ», проте Позивачу безпідставно було відмовлено у доступі та вивезенні олії соняшникової рафінованої дезодорованої. Таким чином, за Договором № 08/11/2016 ПАТ «КИЇВХЛІБ» була придбана, але не передана олія соняшникова рафінована дезодорована у кількості 23,316 тонн, а за Договором № 93-15/КХ олія соняшникова рафінована дезодорована бутильвана у кількості 1560 пляшок, що знаходиться на виробничих потужностях ТОВ «САН ЛАЙТ». Право власності ПАТ «КИЇВХЛІБ» на олію соняшникову об'ємом 23,316 тонн та 1660 пляшок не визнається ТОВ «САН ЛАЙТ» та знаходитись у його незаконному володінні, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

З посиланням на норми ст.ст.15, 16, 387-388,1212-1213 ЦК України, ст.702 ГК України, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

21.08.2017р. ТОВ «САН ЛАЙТ» подало місцевому господарському суду відзив на позов, в якому зазначило, що заперечує проти позову.

11.09.2017р. позивач подав суду першої інстанції письмові пояснення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2017р. (суддя Немченко Л.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.ст.316, 328, 712, 15, 392, 1212, 1213 ЦК України та вмотивовано наступним. За п. 4.5 договору поставки № 93-15/КХ датою поставки олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильваної вважається дата видаткової накладної, підписаної представниками Сторін. За п.4.6 згаданого договору право власності на товар виникає у Покупця (позивача) з дати поставки товару. Із наданих позивачем доказів та умов п.4.5, 4.6 договору № 93-15/КХ випливає, що він набув права власності на 1660 пляшок олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої 1 л за ціною 24,91 коп. з 29.11.2016р., тобто дати коли була підписана видаткова накладна №99. Позивач не надав доказів щодо порушення цього права будь-якою особою, зокрема відповідачем, до якого заявлена вимога про визнання права власності на вищезазначене майно. Вимога №12-5 від 28.02.2017р., яку він заявив через три місяці до відповідача до уваги не приймається, оскільки не доведено, що товар знаходиться у відповідача. Позивач не довів факту оспорювання його права на майно - на 1660 пляшок олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої 1 л за ціною 24,91 коп., переданої йому ТОВ "ВЕДА-АГРО" за видатковою накладною №99 від 29.11.2016 з боку ТОВ " САН ЛАЙТ". Що стосується вимоги зобов'язати ТОВ "САН ЛАЙТ" повернути 1660 пляшок олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої 1 л за ціною 24,91 коп., переданої йому ТОВ "ВЕДА-АГРО" за видатковою накладною №99 від 29.11.2016, то суд також відмовляє за недоведеністю позовних вимог - в ході розгляду справи було встановлено, що ТОВ "САН ЛАЙТ" надав послуги ТОВ "ВЕГА-Агро" в розфасовці олії соняшникової рафінованої в кількості 124,2 т в 135 000 шт. пляшок олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки П, що підтверджено актом приймання передачі готової продукції від Підрядника (відповідача) до Замовника (третьої особи) від 25.07.2016, актом надання послуг переробки № 13 від 25.07.2016 та видатковою накладною № 48 від 24.07.2016. Однак, із зазначених доказів не витікає, що після передачі у власність майна ТОВ "ВЕДА-АГРО" на будь-якій підставі залишив пляшки олії у Підрядника, наприклад на умовах зберігання. В ході розгляду справи було встановлено, що на підставі умов договору № 08/11/2016 від 08.11.2016, викладених у п.п.4.4,4.5,4.6,4.7 ВАТ "ВЕДА-АГРО" передав позивачу за видатковою накладною № 94 від 15.11.2016 та актом приймання-передачі від 15.11.2016 23,316 т олії соняшникової дезодорованої. Зазначені документи підписані сторонами. При цьому, акт приймання-передачі складений за місцезнаходженням виробничих потужностей ТОВ "САН ЛАЙТ" за адресою Херсонська область, Білозерський район с. Дар'ївка вул. Херсонська, 1Д, видаткова накладна № 94 від 15.11.2016 у м. Києві. Зазначене свідчить, що за умовами договору мають складатися як акт примання-передачі олії так і видаткова накладна. Однак, оскільки вони складені в один день в різних місцях, то не можуть доводити, що передача 23,316 т олії відбулась саме за місцезнаходженням виробничих потужностей ТОВ "САН ЛАЙТ" за адресою Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївка, як стверджує позивач. До того ж на акті приймання - передачі від 15.11.2016 відсутня відмітка директора ТОВ "САН ЛАЙТ" про наявність товару в кількості та якості. Таким чином, суд прийшов до висновку, що передача олії соняшникової рафінованої дезодорованої відбулась у невідомому місці. Позивач не надав докази, що він після набуття права власності на майно звернувся до відповідача з вирішенням питання щодо його вивозу або зберігання. Зазначене не підтверджує доводи позивача про знаходження 23,316 т олії соняшникової рафінованої дезодорованої, право власності яке він набув за видатковою накладною № 94 у відповідача як на день складання первинних документів так і на день звернення до суду. Також не доводить, що предметом купівлі-продажу за договором № 08/11/2016 була саме олія, яка ТОВ " ВЕДА-АГРО" передавалась до ТОВ "САН ЛАЙТ" на переробку за актом надання послуг № 409 від 13.07.2016. Що стосується вимоги зобов'язати ТОВ "САН ЛАЙТ" повернути 23,316 т олії соняшникової рафінованої дезодорованої, право власності яке він набув за видатковою накладною № 94, переданої йому ТОВ "ВЕДА-АГРО", то суд також відмовляє за недоведеністю позовних вимог. В сукупності встановлених фактів та наведених норм права суд дійшов до висновку, що позивач не довів факту набуття та зберігання у себе ТОВ "САН ЛАЙТ" 23,316 т олії соняшникової рафінованої дезодорованої, право власності яке він набув за видатковою накладною № 94, переданої позивачеві ТОВ "ВЕДА-АГРО" за видатковою накладною №99 від 29.11.2016, тому є безпідставними вимоги щодо повернення цього майна від відповідача.

Не погодившись з рішенням суду від 11.09.2017р., ПАТ «Київхліб» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення підлягає скасуванню у зв’язку із неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими:

- представником позивача 11.09.2017р. надано письмові пояснення з додатками, що підтверджують рух та облік олії соняшникової нерафінованої (сировини) від ПАТ «КИЇВХЛІБ» до ТОВ «ВЕДА-АГРО», передачу олії соняшникової від ТОВ «ВЕДА-АГРО» на виробничі потужності ТОВ «САН ЛАЙТ», продаж олії соняшникової рафінованої дезодорованої (готової продукції) від ТОВ «ВЕДА-АГРО» до ПАТ «КИЇВХЛІБ» та здійснення такої поставки саме на території відповідача: с. Даріївка, 1-Д, Білозерський район, Херсонська область;

- ПАТ «КИЇВХЛІБ» було здійснено поставку олії соняшникової нерафінованої ТОВ «ВЕДА-АГРО» у кількості 250,420 т. безпосередньо за місцем знаходження виробничих потужностей TOB «ВВВВ», що підтверджується (видатковою накладною № 1188; актом приймання-передачі до Договору поставки № 88-15; довіреністю №49; платіжними дорученнями та актом перерахунку цін № 1 від 28.07.2016р.;

- судом не досліджувалось питання, що відповідно до Акту перерахунку цін № 1 від 28.07.2016 року за період з 11.07.2016 року по 28.07.2016 року за Договором № 88-15 ПАТ «КИЇВХЛІБ» поставило ТОВ «ВЕДА-АГРО» олію соняшникову нерафіновану на адресу: Херсонська область, м. Каховка, вул. Південна, 1-Г вагою 250,420 тонн за період з 11 липня по 31 липня 2016 року у наступній кількості: 23,22 т., 23,46 т., 28,72 т., 31,30 т., 28,42 т., 31,16 т., 28,60 т., 31,02 т., 24,52 т;

- ТОВ «ВЕДА-АГРО» у листопаді 2016 року було остаточно розподілено 240,402 т. олії на користь позивача за Договором про внесення змін № 07/11 до Договору поставки № 93/15 від 07 листопада 2016 року (у кількості 106 344 пляшки, що дорівнює 97,9 т.) та Договором поставки № 08/12/2016 від 08 листопада 2016 року (у кількості 142,456 т.) 97,9 т. + 142,456 = 240,4 т;

- право власності на олію соняшникову рафіновану дезодоровану виникло у ПАТ «КИЇВХЛІБ» з моменту підписання та скріплення печатками сторін видаткових накладних;

- позивач юридично набув право власності на зазначену олію, проте фактично не отримав товар;

- твердження, що передача олії відбулась у невідомому місці не відповідає обставинам справи, оскільки, по-перше передача не відбулась взагалі, по-друге у договорі № 08/11/2016 чітко визначено місце поставки;

- під час розгляду справи не доведено фактичну передачу 1660 пляшок та 23,316 т. Зокрема, відповідачем не було надано будь-яких доказів, що підтверджують відвантаження олії соняшникової на транспортні засоби, належні ПАТ «КИЇВХЛІБ» або ТОВ «ВЕДА-АГРО»;

- судом не враховано пояснень та документів, наданих представником ТОВ «ВЕДА-АГРО», відповідно до яких позовні вимоги ПАТ «КИЇВХЛІБ» визнають в повному обсязі та підтверджують інформацію про облік та рух олії соняшникової;

- кількість і належність переробленого товару - олії соняшникової рафінованої дезодорованої та олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої на балансі ТОВ «САН ЛАИТ» не перевірялась; судом не з'ясовано подальший рух готової продукції, отриманої за актами про надання послуг та видатковими накладними (із переробки);

- ТОВ «САН ЛАЙТ» неодноразово відмовляло позивачу та третій особі у видачі олії соняшникової рафінованої дезодорованої об'ємом 23,316 т. та 1160 пляшок, і таким чином не визнає право власності ПАТ «КИЇВХЛІБ».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2017р. розпочато апеляційний розгляд справи №923/638/17 по суті за правилами спрощеного позовного провадження з відкриття першого судового засідання 19.12.2017р.

26.12.2017р. представник ПАТ «Київхліб» з посиланням на норми ч.4 ст.266 ГПК України подав Одеському апеляційному господарському суду заяву, в якій просив прийняти відмову у від апеляційної скарни ПАТ «Київхліб» на рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2017р. та закрити апеляційне провадження у справі №923/638/17.

25.01.2018р. скаржник подав суд апеляційної інстанції клопотання про відкликання заяви про відмову у від апеляційної скарни ПАТ «Київхліб».

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

ТОВ «Веда-Агро» свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржником, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, не оспорено учасниками справи та підтверджено при апеляційному розгляді справи наступне.

11.07.2016р. між Публічним акціонерним товариством «КИЇВХЛІБ» (Постачальник) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ВЕДА-АГРО» (Покупець) було укладено договір поставки №88-15 (надалі – Договір №88-15), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених цим Договором Постачальник зобов’язується продати та передати у власність Покупця олію соняшникову нерафіновану з насіння соняшнику 2015 року (надалі - Товар), а Покупець зобов’язується оплатити та прийняти Товар .

Згідно із пунктами 3.1-3.3 Договору №88-15 кількість товару становить 250 метричних тон +/- 10% за вибором покупця. Ціна однієї тони без ПДВ складає 17666,67 грн., з ПДВ 21200 грн. Загальна вартість Товару, що постачається згідно з даним Договором, 5300000грн. (з ПДВ).

Відповідно до п.4.3 Договору № 88-15 остаточна якість Товару визначається незалежною акредитованою лабораторією - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “НофаЛаб Інтернешнл Лабораторіс Україна”, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Каховка, вул. Південна, 1-Г, що надалі визначається як - Пункт призначення.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.10.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором (п.9.1 Договору №88-15).

На виконання зазначеного договору ПАТ “КИЇВХЛІБ” було поставлено олію соняшникову нерафіновану ТОВ “ВЕДА-АГРО” у кількості 250,42т., що підтверджується копією видаткової накладної №1118 від 28.07.2016р., копія якої наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.84).

Згідно із Актом приймання-передачі від 28.11.2016р. до Договору поставки №88-15 від 11.07.2016р. ПАТ «Київхліб» передало, а ТОВ «Веда-Агро» прийняло у власність на умовах FCA у с.Новоселівка, Березівський район, вул.Цегельна,40 олію соняшникову нерафіновану в кількості 250,420тон за ціною 21200грн. на загальну суму 5308904грн.; Покупець не має до Постачальника претензій щодо кількості та якості Товару (т.1, а.с.85).

Відповідно до відомостей, які містять Акту перерахунку цін №1 від 28.07.2016р. за період з 11.07.23016р. по 28.07.2016р. за Договором №88-15 ПАТ «КИЇВХЛІБ» поставило ТОВ «ВЕДА-АГРО» олію соняшникову нерафіновану на склад покупця за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Південна, 1-Г вагою 250,420т. на суму 5308904грн. (т.1, а.с.87).

ТОВ “ВЕДА-АГРО” було здійснено оплату олії соняшникової нерафінованої за Договором №88-15, відповідно до платіжних доручень (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 5 308 904 грн.

Отже олію соняшникову нерафіновану було передано від ПАТ “КИЇВХЛІБ” до ТОВ «ВЕДА-АГРО» та поставлено на адресу виробничих потужностей з рафінування та дезодорування олії, з метою подальшого отримання олії соняшникової рафінованої дезодорованої.

В додатки до апеляційної скарги ПАТ «КИЇВХЛІБ» було надано копію договору №64/2-БР на виконання робіт з розливу олії від 27.02.2016р. (надалі – Договір №64/2-БР), укладеного між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “САН ЛАЙТ” (Підрядник) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Веда-Агро" (Замовник), за умовами якого підрядник зобов’язується за завданням/замовленням Замовника виконати робити з розливу (розфасовки) олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки «П», поставленої Замовником в тару та розміщенню в упаковку та здати результати робіт Замовнику, а Замовник зобов’язується прийняти результати робіт та оплатити їх виконання на узгоджених сторонами умовах.

Відповідно до пункту 2.4 договору №64/2-БР роботи виконуються на виробничих потужностях Підрядника за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Дар’ївка, вул.Херсонська 1-Д.

Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скраплення печатками та діє до 31.01.2017р. (включно), а в частині виконання взятих на себе сторонами зобов’язань – до їх повного виконання (п.11.1 Договору №64/2-БР).

В додатковій угоді від 19.07.2016р. до Договору №64/2-БР сторони дійшли згоди щодо розливу олії соняшникової рафінованої дезодорованої у кількості 124,2т в пляшки по 1л в кількості 135000шт. Вартість робіт сторонами визначена 359640грн.

У матеріалах справи міститься копія Акту приймання-передачі готової продукції до Договору підряду на виконання робіт по розливу (фасуванні) олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки "П" від 25.07.2016р., відповідно до якого ТОВ САН ЛАЙТ» (Підрядник) передає ТОВ “ВЕДА-АГРО” (Замовник) олію соняшникову рафіновану дезодоровану в пляшках - а саме 135 000 шт. При фасуванні олії було використано 124,2 тонн олії соняшникової рафінованої дезодорованої (т.1, а.с.135).

Бутилювання олії соняшникової у кількості 135 000 пляшок підтверджується Актом надання послуг №13 від 25.07.2016р. ТОВ "САН ЛАЙТ" (т.1, а.с.136) та Видатковою накладною № 48 від 24.07.2016р. (т.1, а.с.137).

19.07.2016р. ТОВ «ВЕДА АГРО» (Постачальник) та ПАТ «КИЇВХЛІБ» (Покупець) було укладено договір поставки №93-15/КХ (надалі – Договір №93-15/КХ), відповідно до умов п.1.1 якого у порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Постачальник зобов’язується продати та передати у власність Покупця олію соняшникову рафіновану бутильовану (надалі - Товар), а Покупець зобов’язується оплатити та прийняти Товар (т.1, а.с.118-120).

Кількість Товару становить 261300 пляшок місткістю 1 літр кожна пляшка (п.3.1 Договору №93-15/КХ).

Відповідно до п.4.1. Договору №93-15/КХ Постачальник поставляє Товар на умовах EXW (ФРАНКО-ЗАВОД) Херсонська область, Білозерський район., с. Дар'ївка, Одеська обл.. (надалі – пункт поставки) згідно «Інкотермс» в редакції 2010р., з урахуванням застережень, прямо передбачених даним Договору.

Згідно із пунктами 4.5,4.6 Договору №93-15/КХ датою поставки олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильваної вважається дата видаткової накладної, підписаної представниками Сторін. Право власності на товар виникає у Покупця (позивача) з дати поставки товару.

Відповідно до п.1 Договору про внесення змін №07/11 від 19.07.2016р. до Договору №93/15/КХ від 07.11.2016р. кількість олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої становить 106344 пляшок, місткістю 1 літр кожна пляшка (т.1, а.с.122).

Відповідно до видаткової накладної №99 від 29.11.2016р. ТОВ «Веда-Агро» (Постачальник) передало ПАТ «Київхліб» (Покупець) за Договором №93-15/КХ олію соняшникову рафіновану дезодоровану бутильовану, 1 літр у кількості 1660шт. Видаткова накладна від постачальна підписана директором ОСОБА_5, від покупця – заступником директора ДСГП ОСОБА_6 та скріплена печатками сторін (т.1, а.с.33).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем частина олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої, що була придбана у ТОВ «ВЕДА-АГРО» за Договором №93-15/КХ була експортована ПАТ “КИЇВХЛІБ” у загальній кількості 104 684 пляшки, що підтверджується Актом приймання-передачі до Договору №93-15/КХ від 01.08.2016р., (місце складання: с.Дар'ївка, Білозерський район, Херсонська область, у кількості 54000 шт.), складеним між позивачем та ТОВ "Веда-Агро", митною декларацією №50805001/2016/003389 згідно якої ПАТ “КИЇВХЛІБ” з с. Дар'ївка (адреса виробничих потужностей ТОВ “САН ЛАЙТ” було експортовано до м. Ірак олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену у кількості 27000 пляшок; митною декларацією №50805001/2016/003388 ПАТ “КИЇВХЛІБ” з с. Дар'ївка (адреса виробничих потужностей ТОВ “САН ЛАЙТ” було експортовано до м. Ірак олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену у кількості 27000 пляшок.; Актом приймання-передачі до Договору № 93-15/КХ від 09.08.2016 року, (місце складання: с. Дар'ївка, Білозерський район, Херсонська область), у кількості 54 000 шт. укладеним між позивачем та ТОВ "Веда-Агро", митною декларацією № 50805001/2016/003603 ПАТ “КИЇВХЛІБ” з с. Дар'ївка (адреса виробничих потужностей ТОВ “САН ЛАЙТ” було експортовано до м. Ірак олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену у кількості 25340 пляшок + Міжнародна товаротранспортна накладна А № 053389 про відправку 1267 коробок. Відповідно до Рacking List від 31.10.2016 року Інвойсу № 3 від 31.10.2016 року з Дар'ївки, Херсонська область, було експортовано 25344 пляшки олії соняшникової.

Разом з цим, крім видаткової накладної №99 від 29.11.2016р. в матеріалах справи міститься копія Акту приймання- передачі від 29.11.2016р. до договору поставки №93-15/КХ, відповідно до якого Постачальник ТОВ «Веда-Агро» передав, а Покупець ПАТ «Київхліб» прийняв на умовах EXW на складі ТОВ «САН ЛАЙТ» за адресою Херсонська область, Білозерський район, с.Дар'ївка, вул. Херсонська,1д 1660 пляшок олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої 1 л за ціною 24,91грн. (т.1, а.с.35).

08.11.2016р. між ТОВ «ВЕДА-АГРО» (Постачальник) та ПАТ «КИЇВХЛІБ» (Покупець) було укладено договір поставки №08/11/2016 (надалі – Договір №08/11/2016), відповідно до п.1.1 якого у порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Постачальник зобов'язується продати та передати у власність Покупця олію соняшникову рафіновану дезодоровану, а Покупець зобов’язується оплатити та прийняти Товар.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 Договору № 08/11/2016 кількість товару становить 145 метричних тони +/- 5% в опції Постачальника. Вартість товару становить 2936250,00грн., крім того ПДВ 587 250,00 грн., загальна вартість товару разом з ПДВ 3523500,00грн. Остаточна загальна вартість поставленого товару визначається накладними, підписаними представниками сторін.

Місце поставки Товару EXW (франко-завод): Херсонська область, м. Каховка, вул. Південна, 1 Г (місцезнаходження виробничих потужностей ТОВ “ВВВВ”); Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївка, 1-Д (місцезнаходження виробничих потужностей ТОВ “САН ЛАЙТ”. Термін поставки загальної кількості Товару до 30.11.2016р. (пункти 4.1, 4.2 Договору №08/11/2016).

Відповідно до п.4.4 Договору № 08/11/2016 остаточна кількість кожної партії товару підтверджується актом приймання - передачі. Датою поставки олії соняшникової рафінованої дезодорованої вважається дата видаткової накладної, підписаної представниками Сторін.

Згідно із пунктами 4.5-4.7 Договору поставки № 08/11/16 право власності на Товар виникає з дати поставки Товару. Покупець самостійно і за свій рахунок вирішує питання щодо вивезення Товару чи його тимчасового зберігання у місці поставки. Товар передається без тари (наливом).

Оплата товару (партії товару), що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в розмірі 100% від вартості фактично поставленого товару (партії товару) протягом трьох банківських днів з дати надання сканкопії рахунку-фактури (п.5.1 Договору №08/11/2016).

ПАТ «КИЇВХЛІБ» за видатковою накладною №94 від 15.11.2016р. отримало від ТОВ «ВЕДА-АГРО» олію соняшникову рафіновану дезодоровану у кількості 23,316 тонн на загальну суму з ПДВ 566 578,80 грн. за Договором поставки №08/11/2016р. (т.1, а.с.32);

15.11.2016р. був складений Акт приймання-передачі до Договору поставки №08/11/2016 за яким ПАТ “КИЇВХЛІБ” отримало від ТОВ “ВЕДА-АГРО” олію соняшникову рафіновану дезодоровану у кількості 23,316т., за місцезнаходженням виробничих потужностей ТОВа «САН ЛАЙТ» за адресою Херсонська область, Білозерський район, с. Дарі'ївка, вул.Херсонська, 1-Д (т.1, а.с.34).

ПАТ “КИЇВХЛІБ” з листом вих. № 12-5 від 28.02.2017р. повідомило ТОВ «САН ЛАЙТ» про виникнення права власності на олію соняшникову у кількості 23,316 тонн та 1660 пляшок у позивача; у листі містилась вимога в терміновому порядку надати можливість ПАТ “КИЇВХЛІБ” вивезти весь обсяг придбаної у ТОВ “ВЕДА-АГРО” олії соняшникової дезодорованої в рамках Договору поставки № 08/11/2016 та Договору поставки №93/15КХ; лист був отриманий відповідачем 06.03.2017р., (т.1, а.с.37-39), проте залишений останнім без реагування.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «КИЇВХЛІБ» з огляду наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11, ч.1 ст.15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 (набуття права власності на безхазяйну річ) та 376 (самочинне будівництво) Цивільного кодексу України. В усіх інших випадках право власності набувається з не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України ).

Вищезазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах у справах №6-1912цс15, №3-576гс16.

Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб .

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.

Враховуючи, що відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України (правова позиція Верховного Суду України у справі за №6-244цс14).

За позовом про визнання права власності об’єктом права може бути індивідуально визначене майно; майно може належати і до категорії речей, що визначається родовими ознаками (мірою, вагою тощо), але у такому разі воно має бути якимось чином індивідуалізоване (наприклад, цукор у мішках за певними цифровими або іншими характерними позначками). Між тим позивач просить визнати право власності на олію рафіновану дезодоровану у кількості 23,316тонн без зазначення будь-яких ідентифікуючих це майно ознак.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, ст.392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. (постанова Верховним Судом України у справі за №6-1912цс15).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (наданими позивачем доказами) а також умовами пунктів 4.5, 4.6 Договору №93-15/КХ підтверджено, що ПАТ «КИЇВХЛІБ» набуло право власності на 1660 пляшок олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої 1 л за ціною 24,91 коп. з 29.11.2016 , тобто дати, коли була підписана видаткова накладна №99.

Разом з цим, позивач не надав суд доказів, що його право власності порушено саме ТОВ «САН-ЛАЙТ», до якого заявлена вимога про визнання права власності на вищезазначене майно.

Згідно із ст. 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Проте позивач не довів факту оспорювання його права на майно - на 1660 пляшок олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої 1 л за ціною 24,91 коп., переданої йому ТОВ "ВЕДА-АГРО" за видатковою накладною №99 від 29.11.2016 з боку ТОВ «САН ЛАЙТ».

В частині вимог ПАТ «Київхліб» про зобов’язання ТОВа «САН ЛАЙТ» повернути 1660 пляшок олії соняшникової рафінованої дезодорованої бутильованої 1 л за ціною 24,91грн., переданої йому ТОВ «ВЕДА-АГРО» за видатковою накладною №99 від 29.11.2016р., суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог за недоведеністю останніх, адже позивач не довів, що після передачі майна із оформленням видаткової накладної та Акту прийому-передачі не відбулася фактична передача майна та саме це майно перебуває у володінні відповідача без законних на те підстав.

Матеріали справи не містять доказів знаходження 1600 пляшок олії безпосередньо у ТОВ «САН-ЛАЙТ», крім того Акт приймання передачі від 29.11.2016р. та видаткова накладна №99 від 29.11.2016р. є доказами передачі позивачу майна -1660 пляшок олії від ТОВ «ВЕДА-АГРО» позивачу.

Позовні вимоги в частині зобов’язання повернути майно обґрунтовані посиланням на норми ст.ст.1212,1213 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов. По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи не містять доказів, що ТОВ «САН ЛАЙТ» набуло та/або зберегло у себе спірне майно за рахунок ПАТ «КИЇВХЛІБ».

В частині позовних вимог ПАТ «КИЇВХЛІБ» про визнання права власності на 23,316т. олії колегія суддів зазначає наступне.

Позивач доводить, що після експорту ПАТ “КИЇВХЛІБ” частини олії соняшникової, що була розфасована (бутильована) (97 836,46 тонн, в 104 684 пляшки) та передана Позивачу у місці виробничих потужностей ТОВ “САН ЛАЙТ” в погодженому порядку, залишок олії соняшникової зі 240,403 тонн складав 142,456 тонн, які і є кількістю товару, визначеного в договорі №08/11/2016.

Тобто, право власності на олію соняшникову рафіновану дезодоровану виникло у ПАТ “КИЇВХЛІБ” з моменту підписання та скріплення печатками Сторін видаткових накладних.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог в цій частині позивач посилається на підписані та скріплені печатками сторін в межах договору поставки №08/11/2016 про передачу олії:

- видаткову накладну №94 від 15.11.2016р., за якою ПАТ «КИЇВХЛІБ» отримало від ТОВ «ВЕДА-АГРО» олію соняшникову рафіновану дезодоровану у кількості 23,316 тонн на загальну суму з ПДВ 566 578,80 грн. за Договором поставки №08/11/2016, місце складання -м. Київ (т.1, а.с.32);

- Акт приймання-передачі до Договору поставки №08/11/2016 від 15.11.2016р., за яким ПАТ “КИЇВХЛІБ” отримав від ТОВ “ВЕДА-АГРО” олію соняшникову рафіновану дезодоровану у кількості 23,316т., за місцезнаходженням виробничих потужностей ТОВа «САН ЛАЙТ» за адресою Херсонська область, Білозерський район, с. Дарі'ївка, вул.Херсонська, 1-Д (т.1, а.с.34).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Матеріалами справи (наданими позивачем доказами) а також умовою пункту 4.5 4.6 Договору №08/11/2016 підтверджено, що ПАТ «КИЇВХЛІБ» набуло право власності на 23,316 тонн олії соняшникової рафінованої дезодорованої з 15.11.2016р., тобто дати, коли була підписана видаткова накладна №94, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні, оскільки ТОВ «САН ЛАЙТ» не оспорює право власності на це майно.

За твердженням ПАТ «КИЇВХЛІБ» товар знаходиться саме у місці поставки за Договором №08/11/2016 - на виробничих потужностях ТОВ «САН ЛАЙТ», проте йому безпідставно було відмовлено у доступі та вивезенні олії соняшникової рафінованої дезодорованої.

Свої вимоги в цій частині позивач обґрунтовує нормами ст. ст. 15,16,387-388, 1212,1213 ЦК України, 702 ГК України.

Відповідно до ст.ст.387, 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до умов п.4.1 Договору №08/11/2016 місцем поставки товару, зокрема, є: Херсонська область, Білозерський район, с.Дар’ївка, вул.Херсонська, 1Д (місцезнаходження виробничих потужностей ТОВ «САН ЛАЙТ»).

Отже лише визначення місцем поставки за Договором №08/11/2016 місцезнаходження виробничих потужностей ТОВ «САН ЛАЙТ» не свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов’язання повернути майно.

Як вбачається з матеріалів справи, що на підставі умов договору № 08/11/2016 від 08.11.2016р. (пункти 4.4-4.7) ТОВ «ВЕДА-АГРО» було передано ПАТ «Київхліб» за видатковою накладною №94 від 15.11.2016р. та актом приймання-передачі від 15.11.2016р. 23,316т олії соняшникової дезодорованої.

Акт від 15.11.2016р. приймання-передачі складений за місцезнаходженням виробничих потужностей ТОВ «САН ЛАЙТ» за адресою Херсонська область, Білозерський район с.Дар'ївка вул. Херсонська, 1Д.

ПАТ «КИЇВХЛІБ» набуло право власності на 23,316т олії соняшникової рафінованої дезодорованої з 15.11.2016р. - дати підписання видаткової накладної №94 та акту приймання- передачі у відповідності до ст.334 ЦК України.

Умовами пункту 4.6 Договору №08/11/2016 сторони визначили, що Покупець (ПАТ «КИЇВХЛІБ») самостійно і за свій рахунок вирішує питання щодо вивезення товару чи тимчасового зберігання Товару в місці поставки.

Проте матеріали справи не містять доказів, що позивач після підписання видаткової накладної №94 та Акту приймання-передачі від 15.11.2016р. звернувся до ТОВ «САН ЛАЙТ» з приводу вивезення або зберігання Товару, отриманого позивачем у власність за умовами Договору №08/11/2061, тобто немає доказів, що це майно, як і інше спірне майно, перебувало та залишилось у ТОВ «САН ЛАЙТ».

Вищезазначеним спростовуються доводи позивача про знаходження 23,316т олії соняшникової рафінованої дезодорованої у відповідача.

Позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "САН ЛАЙТ" повернути 23,316 т олії соняшникової рафінованої дезодорованої задоволенню також не підлягають, оскільки видаткова накладна №94 від 15.11.2016р. та Акт приймання передачі від 15.11.2016р. та є належними та допустимими доказами передачі майна -23,316т олії ТОВом «ВЕДА-АГРО» позивачу.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «КИЇВХЛІБ» колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Посилання скаржника на надання ним доказів, які підтверджують рух та облік олії соняшникової нерафінованої (сировини) від ПАТ «КИЇВХЛІБ» до ТОВ «ВЕДА-АГРО», передачу олії соняшникової від ТОВ «ВЕДА-АГРО» на виробничі потужності ТОВ «САН ЛАЙТ», продаж олії соняшникової рафінованої дезодорованої (готової продукції) від ТОВ «ВЕДА-АГРО» до ПАТ «КИЇВХЛІБ» та здійснення такої поставки саме на території відповідача: с.Даріївка, 1-Д, Білозерський район, Херсонська область жодним чином не спростовують обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до умов п.4.1 Договору №08/11/2016 п.4.1 Договору №08/11/2016 місцем поставки товару, зокрема, є: Херсонська область, Білозерський район, с.Дар’ївка, вул.Херсонська, 1Д (місцезнаходження виробничих потужностей ТОВ «САН ЛАЙТ»).

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника пояснив, що ним в позовній заяві зазначені обставини та надані деякі докази щодо його господарських відносин з ТОВ «ВВВВ» (в рішенні суду першої інстанції також міститься посилання на укладення 22.02.2016р. між ТОВ «ВЕДА АГРО» та ТОВ «ВВВВ» було укладено договір № 67/17-П4 на виконання робіт по переробці від), проте ці обставини не мають відношення до суті справи, що розглядається, а є предметом іншої справи, ініційованої/порушеної за позовом ПАТ «КИЇВХЛІБ» до ТОВ «ВВВВ» (справа №923/637/17), та відповідно мають інформаційний, а не доказовий характер.

Отже посилання скаржника в апеляційній скарзі на здійснення поставки олії соняшникової нерафінованої ТОВ «ВЕДА-АГРО» у кількості 250,420 т. безпосередньо за місцем знаходження виробничих потужностей TOB «ВВВВ» жодним чином не стосується встановлення обставин по справі №923/638/17.

Зазначення ПАТ «КИЇВХЛІБ» про недоведеність під час розгляду справи фактичної передачі 1660 пляшок та 23,316 т. (відповідачем не було надано будь-яких доказів, що підтверджують відвантаження олії соняшникової на транспортні засоби, належні ПАТ «КИЇВХЛІБ» або ТОВ «ВЕДА-АГРО») не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.4.6 Договору №08/11/2016 позивач повинен був самостійно і за свій рахунок вирішити питання щодо вивезення Товару/його тимчасового зберігання в місці поставки.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, що була чинною на дату виникнення спірних правовідносин (дату отримання позивачем товару за видатковими накладними від третьої особи), первинний документ-документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства непереконливими є доводи скаржника щодо фактичного неотримання ним товару за видатковими накладними №94 від 15.11.2016р. та №99 від 29.11.2016р.та при цьому відсутності будь-яких вимог до ТОВ «Веда-Агро», як до постачальника товару. Ризик настання негативних наслідків у зв’язку із оформленням первинних документів про передачу товару покупцю від продавця без фактичної його передачі та залишення у володінні третіх осіб за відсутності договору про це несе саме позивач – ПАТ «КИЇВХЛІБ», якщо навіть вважати його твердження відповідаючими дійсності.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту збереження відповідачем без достатніх правових підстав 23,316 тонн олії соняшникової рафінованої дезодорованої, а також того, що саме та олія, яка була передана йому на виконання договору №08/11/16 від 08.11.2016 ТОВ «Веда-Агро» за видатковою накладною №94 від 15.11.2016р. знаходиться у ТОВ «САН ЛАЙТ», у зв’язку з чим місцевим господарським судом обгрунтовано відмовлено і у задоволенні позовних вимог про зобов’язання повернути майно.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2017р. у справі №923/638/17 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ПАТ «Київхліб».

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286 ГПК України.

Повна постанова складена 02 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.