Постанова № 71954506, 25.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа№ 910/15923/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Куксова В.В.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання Каніковський А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чігер А.М., Марченко Н.І.

від відповідача: Гайчук М.М.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 17.09.2015

у справі №910/15923/15 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд"

до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ"

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт"

про стягнення 8860000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2015 припинено провадження у справі № 910/15923/15 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України, затвердивши мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" та Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі 910/15923/15 та направити матеріали справи до господарського суду міста Києва.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив невиконання позивачем умов затвердженої судом мирової угоди, зокрема пункту 7 цієї угоди, відповідно до якої сторони домовились, що з моменту підписання цієї мирової угоди та належного її виконання не будуть мати жодних претензій одна до одної; факт порушення ТОВ "Сівер-Буд", взятих на себе зобов'язань, підтверджується зверненням до господарського суду міста Києва позовної заяви до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" про стягнення грошових коштів за інвестиційним договором №1/Н від 26.06.2002.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Гаврилюк О.М., Тарасенко К.В.) задоволено клопотання Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі №910/15923/15; відновлено Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі №910/15923/15; прийнято до провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ"; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2017.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі 1 "Апеляційне провадження" розділу IV ГПК України.

Згідно останнього розпорядження Київського апеляційного господарського суду у справі №910/15923/15 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/15923/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Куксова В.В., Тарасенко К.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі №910/15923/15. Призначено справу до розгляду на 25.01.2018.

22.11.2017 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" надійшла заява про припинення апеляційного провадження у справі №910/15923/15, в якій позивач зазначив про відсутність правових підстав для відкриття апеляційного провадження та розгляду апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції принципу правової визначеності та порушення права, зокрема, ТОВ "Сівер-Буд" на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статей 53, 93 ГПК України (в редакції чинній на час подання вказаної заяви) за відсутності належного обґрунтування відновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження.

24.11.2017 позивачем через канцелярію суду надано додаткові пояснення щодо припинення апеляційного провадження, в якій позивач посилався на судову практику.

24.11.2017 відповідачем через канцелярію суду надано нормативно-правове обґрунтування щодо заяви про припинення апеляційного провадження, в якій вказує про відсутність законних підстав для закриття апеляційного провадження та зазначає, що задовольнивши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції дотримався принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

25.01.2018 позивачем через канцелярію суду надано клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі ст.43 ГПК України, у зв'язку із зловживанням процесуальними правами, оскільки оскаржувана ухвала є фактично вичерпаною, тобто такою, що виконана сторонами (факт виконання не заперечується відповідачем); відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження, при цьому не наведено жодних поважних причин пропуску такого строку.

25.01.2018 позивачем через канцелярію суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому позивач зазначає, що предмет позову у справі №910/12348/17 не стосується умов мирової угоди від 17.09.2015.

В судове засідання апеляційної інстанції 25.01.2018 представник третьої особи не з'явився.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши клопотання позивача про припинення апеляційного провадження у справі №910/15923/15, колегія суддів відхилила вказане клопотання, оскільки воно не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що строк на апеляційне оскарження поновлено скаржнику з метою забезпечення гарантованого ст. 129 Конституції України, права на оскарження судового рішення, права на доступ до суду, що гарантовано ст. 6 Конвенції.

Розглянувши клопотання позивача про залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі ст.43 ГПК України, колегія суддів відхилила вказане клопотання, оскільки не визнає звернення скаржника з апеляційною скаргою як зловживання процесуальними правами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

У червні 2015 року до господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" з позовом до КП з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ", третя особа - ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Граніт", про стягнення заборгованості за інвестиційним договором №1/Н від 26.06.2002 в сумі 8860000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2015 порушено провадження у справі №910/15923/15, справу призначено до розгляду.

У судовому засіданні 17.09.2015 представники сторін подали спільну заяву про припинення провадження у справі, у зв'язку із укладенням сторонами мирової угоди, а також текст цієї угоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2015 припинено провадження у справі № 910/15923/15 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України, затвердивши мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" та Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ".

Виходячи зі змісту ст. 78 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на час винесення оскаржуваної ухвали), відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмету позову.

Відповідно до п. 3.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Зі змісту мирової угоди вбачається, що вона стосується прав та обов'язків сторін щодо предмету спору, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов мирової угоди, а тому судом було правомірно затверджено таку угоду та припинено провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України (у редакції чинній на час винесення оскаржуваної ухвали).

Пунктом 7 укладеної Мирової угоди передбачено, що з моменту підписання цієї мирової угоди та належного її виконання сторони не будуть мати жодних претензій одна до одної.

Як зазначають сторони, мирова угода є виконаною, а саме: в рахунок погашення заборгованості в розмірі 8860000,00 грн. позивач отримав від відповідача нерухоме майно за актами приймання-передачі від 09.10.2015 №34/1 та №34/2 (копії яких містяться в матеріалах справи).

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що звернення ТОВ "Сівер-Буд" до господарського суду з позовом до КП "Житлоінвестбуд-УКБ" у справі №910/12348/17 про стягнення заборгованості у сумі 30166020,48 грн. за інвестиційним договором №1/Н від 26.06.2002 є порушенням взятих на себе зобов'язань, передбачених пунктом 7 Мирової угоди від 17.09.2015, що на думку скаржника є підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 280 ГПК України (чинній на час розгляду апеляційної скарги), підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи те, що положеннями чинного законодавства не передбачено такої підстави для скасування ухвали суду, про яку зазначено відповідачем, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на порушення позивачем умов мирової угоди з огляду на те, що предмет позову у справі №910/12348/17 не стосується умов мирової угоди від 17.09.2015, оскільки у справі №910/15923/15 предметом позову є стягнення заборгованості за інвестиційним договором №1/Н від 26.06.2002 в сумі 8860000,00 грн., у зв'язку із неналежним виконанням умов договору, тоді як предметом спору у справі №910/12348/17 є стягнення коштів у сумі 30166020, 48 грн, що були надмірно сплачені за інвестиційним договором №1/Н від 26.06.2002.

Також в пункті 7 мирової угоди не зазначено, що сторони не будуть мати жодних претензій одна до одної саме за інвестиційним договором №1/Н від 26.06.2002, що вказує про домовленість сторін щодо відсутності претензій лише у спорі про стягнення заборгованості за інвестиційним договором №1/Н від 26.06.2002 (предмет позову у справі №910/15923/15).

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з ч. 3 ст.1 ГПК України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною. Тобто якщо в угоді сторін зазначено, що сторони договору при виникненні спору позбавлені права на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (про що фактично наголошує відповідач: «звернення ТОВ "Сівер-Буд" до господарського суду з позовом до КП "Житлоінвестбуд-УКБ" у справі №910/12348/17 про стягнення заборгованості у сумі 30166020,48 грн. за інвестиційним договором №1/Н від 26.06.2002 є порушенням взятих на себе зобов'язань, передбачених пунктом 7 Мирової угоди від 17.09.2015»), то така умова договору є недійсною. Тобто у суб'єкта господарювання за будь-яких умов існує право на звернення до господарського суду, а позбавлення (обмеження) його такого права в будь-якому випадку забороняється.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування ухвали суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2015 у справі №910/15923/15 - без змін.

Матеріали справи №910/15923/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді В.В. Куксов

К.В. Тарасенко

(повний текст постанови складено 02.02.2018)