Рішення № 71953655, 25.01.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/88/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 Справа № 908/2082/17

м.Запоріжжя

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, .Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71601, м. Василівка Запорізької області, вул. Гоголя, 1-А)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин” (71630, м. Дніпрорудне Запорізької області, вул. Степова, 10)

про стягнення суми в розмірі 164 199,97 грн.,

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 25 від 01.01.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 4 від 18.12.2017, посвідчення адвоката України № 702 від 17.10.2008, договір про надання правової допомоги № 69 від 18.12.2017;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 164199,97 грн., з якої: сума 134760,07 грн. – борг за спожиту активну електроенергію, сума 5735,19 грн. – борг за перетікання реактивної електроенергії, сума 16228,39 грн. – пеня, сума 5654,43 грн. – інфляційні нарахування, сума 1821,89 грн. – 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2082/17, справі присвоєно номер провадження № 9/88/17, судове засідання призначено на 14.11.2017р. На підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви до 30.11.2017, 13.12.2017. Ухвалою суду від 13.12.2017 в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено на десять днів – до 29.12.2017 включно, розгляд справи відкладено на 22.12.2017.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції. За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ “Перехідних положень” Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв’язку з чим, 22.12.2017 суд в порядку ст. 201 ГПК України відкрив судове засідання та оголосив про розгляд справи по суті в рамках загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.12.2017 провадження у справі № 908/2082/17 зупинялось у зв’язку з надходженням заяви про відвід судді, до вирішення питання про відвід відповідно до положень ч. 3 ст. 39 ГПК України. Ухвалою суду від 28.12.2017 провадження у справі поновлено, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.01.2018. В судовому засіданні 16.01.2018 оголошувалась перерва до 24.01.2018, потім – до 25.01.2018, про що судом постановлено відповідні ухвали.

В судовому засіданні 25.01.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На підставі договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012, укладеного між сторонами, позивач, зокрема, у період з березня по липень 2017, постачав відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача (споживача) з приєднаною потужністю. Однак відповідач належним чином своє зобов'язання за договором не виконав, оплату за спожиту електроенергію здійснив частково та з простроченням платежу. Внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 50445,16 грн. - за спожиту активну електричну енергію та в розмірі 3229,24 – за надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії. Також за прострочення платежів у березні –липні 2017, відповідачу нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних. 31.03.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір реструктуризації № 9, відповідно до якого відповідач зобов’язався сплатити заборгованість, що утворилася станом на 31.03.2017 відповідно до наведеного в п. 1.3. договору графіку погашення заборгованості. Відповідач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов’язання за договором реструктуризації № 9, сплатив лише частину боргу в загальній сумі 78031,49 грн., у зв’язку з цим відповідачу, згідно п.3.2. договору реструктуризації № 9, нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Просить позов задовольнити на підставі ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530, ст. 625 ЦК України, договору № 2 від 01.06.2012 про постачання електричної енергії (з додатками № 4, № 6 до нього), договору реструктуризації № 9 від 31.03.2017.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема, наступне. Відповідно до п.11 Додатку № 4 до договору № 2 від 01.06.2012 та п. 5 Додатку № 6 до договору № 2 від 01.06.2012 споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Оскільки, позивачем не надано документів, які би прямо вказували на момент (дату) вручення споживачу рахунків на оплату спожитої електроенергії та рахунків на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, не можливо вирахувати строк прострочки платежу та суму штрафних санкцій. Згідно журналу вхідної кореспонденції підприємства відповідача, останній отримав лише декілька виставлених позивачем рахунків. Також позивачем не надано рахунки для кожної відокремленої площадки споживача, як того вимагає договір. У зв’язку з цим просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (01.02.2017 назву змінено на Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Завод будівельно-опоряджувальних машин” (Споживач) укладено договір постачання електричної енергії № 2, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 (розділ 1).

24.02.2017 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії, згідно з якою у зв’язку зі зміною назви Постачальника електричної енергії в преамбулі та тексті договору Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» замінено на Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (Позивач у справі).

10.05.2017 підписано Додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору, якою змінено назву Споживача з Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» на Приватне акціонерним товариством «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (Відповідач у справі).

Згідно з п.п.2.3.4 пункту 2.3 договору, споживач зобов’язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію.

Відповідно до п.7 додатку № 4 до договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію», за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «ОСОБА_2 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно п.10 додатку № 4 до договору, рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.

При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника електричної енергії споживач зобов’язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Відповідно до п.11. додатку № 4 до договору, споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення , що підтверджує відправлення. З урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по України – 7 днів)

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому

представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним – дата вручення споживачу.

Пунктом 2.3.5 договору сторони передбачили, що споживач зобов’язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

У пункті 4 додатку № 6 до договору «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії», вказано, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сума платежу визначається, з обсягів фактично спожитої та генерованої споживачем реактивної електричної енергії, згідно даних наданих споживачем «ОСОБА_2 про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж споживача в мережі постачальника протягом розрахункового періоду» та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.

При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника споживач зобов’язаний під розпис на супровідному лисі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Відповідно до п.5 додатку № 6, споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (п.4 цього додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення , що підтверджує відправлення. З урахуванням поштового

пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по України – 7 днів)

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним – дата вручення споживачу.

31.03.2017 між сторонами укладено договір реструктуризації № 9 (оригінал якого надано позивачем для огляду суду в судовому засіданні, копія міститься в матеріалах справи - а.с. 39 Т.1) предметом якого є умови і порядок сплати Споживачем Постачальнику заборгованості, що виникла на підставі договору про постачання електричної енергії від 01.06.2012 №2, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем (Основний договір), а саме: - за активну електроенергію в розмірі 162 346,40 грн. за період з листопада 2016 по лютий 2017; - по платі за обсяги перетікання реактивної електроенергії в розмірі 2 505,95 грн. за період з листопада 2016 по січень 2017; - за нараховану пеню в розмірі 9 198,69 грн. за період з грудня 2016 по березень 2017, - за нараховані 3% річних в розмірі 985,56 грн. за період з грудня 2016 по березень 2017, - за нараховані інфляційні витрати в розмірі 1 899,67 грн. за період з лютого 2017 по березень 2017. Разом сума заборгованості за вищезазначений період складає 176936,27 грн.

В пункті 1.3 договору реструктуризації встановлено графік погашення заборгованості, шляхом розстрочки. Так, в період з квітня 2017 року по липень 2017 року включно, до 25 числа кожного місяця споживач зобов’язався вносити певну частину грошової суми окремо по кожному з видів заборгованості, кінцевий строк розрахунків згідно Графіку – до 25.07.2017.

Згідно з п. 2.2 договору реструктуризації, споживач зобов’язаний вносити платежі згідно з графіком та своєчасно сплачувати поточні платежі за спожити електричну енергію відповідно до умов основного договору.

В жовтні 2017 року позивач – ПАТ “Запоріжжяобленерго”, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, та просить стягнути з відповідача загальну суму 164199,97 грн., з яких: 134760,07 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 5735,19 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 16228,39 грн. пені, 5654,43 грн. інфляційних нарахувань, 1821,89 грн. – 3% річних.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п.1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно зі статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” постачання електричної енергії для забезпечення потреб здійснюється на підставі договору з енергопостачальником.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує зі змісту договору реструктуризації споживач виразив вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості в розмірі 176936,27 грн. (до якої в тому числі увійшли основний, борг, пеня, 3% річних та втрати від інфляції за визначені в договорі періоди), тобто визнав їх розмір. На погашення цих сум, відповідачу надано розстрочку та встановлено відповідний графік, згідно з яким остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 25.07.2017.

Відповідач свої зобов’язання за договором реструктуризації виконав не в повному обсязі, сплатив частину боргу за спожиту активну електронерегію в загальному розмірі 78031,49 грн., з наявним простроченням через відхилення від графіку погашення.

За змістом п. 3.3 договору реструктуризації № 9 у випадку несплати Споживачем своєї заборгованості в строки, зазначені в графіку погашення заборгованості, а також у випадку недотримання умов договору, Постачальник має право на стягнення залишку заборгованості за даним договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2 договору реструктуризації у разі несвоєчасного виконання зобов’язання Споживачем по даному договору, останній сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання.

Факт порушення грошового зобов’язання в частині сплати суми 84314,91 грн. за спожиту активну електроенергію, суми 2505,95 грн. реактивної електроенергії електричної енергії є доведеним. Розрахунок пені, 3% річних та втрат від інфляції за порушення термінів оплати за договором реструктуризації здійснений вірно.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми 84314,91 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, суми 2505,95 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, суми 4166,38 грн. пені, суми 496,13 грн. -3 % річних, суми 666,03 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог, заявлених позивачем на підставі основного договору, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Як зазначено вище, відповідно до умов додатка № 4 та додатка № 6 до основного договору, встановлено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, згідно даних наданих споживачем ОСОБА_2 з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі. При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника електричної енергії споживач зобов’язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Споживач зобов’язаний здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня їх отримання.

При цьому, датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення , що підтверджує відправлення. З урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по України – 7 днів)

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним – дата вручення споживачу.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за основним договором за спожиту активну електричну енергію за березень, травень-липень 2017 та за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії за березень-липень 2017.

Матеріали справи свідчать, що в цей період відповідачем надавалися відповідні ОСОБА_2 про обсяги, Постачальником виставлялися рахунки.

Зважаючи на умови договору, зобов’язання оплати вартість активної та за перетікання реактивної електричної енергії виконується в термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, в якому вказана остаточна сума платежу, що визначається Постачальником електроенергії.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 74, 76 ГПК України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, яка полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підтвердження отримання відповідачем рахунків, виставлених за основним договором за спожиту активну електричну енергію за березень, травень-липень 2017 та за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії за березень-липень 2017, позивач надав списки згрупованих поштових відправлень, реєстри на відправку кореспонденції з фіскальними чеками, рекомендовані повідомлення про вручення (том 1 а.с.147-157).

Позивачем також надано довідку (том 1 а.с.145-146), в якій відображено спосіб та дати направлення та отримання рахунків, зазначено осіб, які їх отримали – ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що вони не є належними доказами отримання відповідачем рахунків за вищевказані періоди, виходячи з наступного.

По-перше, на підтвердження направлення двох рахунків (за активну та перетікання реактивної енергії) за кожний окремий місяць, позивач надає один реєстр, список поштових відправлень та фіскальний чек до нього, з яких, натомість, неможливо встановити кількість направлених документів та їх зміст. Згідно реєстрів відправлень, поштова кореспонденція направлялася ПАТ «Завод БОМ» на адресу: м. Дніпрорудне, вул. Степова, 3, в той час як в договорі вказана адреса: м. Дніпрорудне, вул.Степова, 10, яка є місцезнаходженням відповідача. Зміни щодо адреси місцезнаходження споживача до договору не вносились. Належного обґрунтування підстав направлення поштової кореспонденції саме на адресу: м.Дніпрорудне, вул. Степова, 3, та того, що відповідач там знаходився та міг отримувати рахунки, позивачем не надано.

Згідно вищевказаної довідки позивача, особами, які отримували рахунки (поштою або нарочно), як представники відповідача, є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У рекомендованих повідомленнях про вручення особою, яка отримала кореспонденцію вказувалася ОСОБА_3, підстава отримання – доручення. В матеріали справи надано копію заяви інспектора заводу відповідача ОСОБА_3 (том 1 а.с.159) на ім’я заст.начальника Василівського РЕМ, в якій зазначено, що в період роботи на заводі на підставі довіреності нею отримувалися рекомендовані листи у відділенні пошти, а саме в період листопад 2016 - квітень 2017. Отримані рахунки від Василівського РЕМ були передані в бухгалтерію заводу. Будь-яких доказів в підтвердження повноважень ОСОБА_3 на вчинення від імені відповідача дій щодо отримання бухгалтерських документів суду не надано.

Також позивачем надано копію аналогічної заяви бухгалтера ОСОБА_4, працюючої бухгалтером на ПрАТ «Завод БОМ» про отримання рахунків, виставлених в період з 30 квітня 2017 по 04 серпня 2017. При цьому, в матеріали справи позивачем надано копію довіреності № 01/60 від 21.04.2017, видану ПрАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин» бухгалтеру ОСОБА_4, періодом дії якої є 21 квітня 2017 – 31 грудня 2017.

Проте вищезазначені заяви не є належними та допустимими в розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України, оскільки вказані особи не були свідками у справі та їх заяви не є показаннями свідків, як-то передбачено положеннями ст. ст. 87, 88 ГПК України. Наявність же довіреності, виданої на ім’я ОСОБА_4, не підтверджує сам факт отримання відповідних рахунків.

Відповідач отримання цих рахунків заперечує. В підтвердження чого надав витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПрАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин» за 2016-2017 роки (том 1 а.с.161-199), в якому дійсно відсутні виставлені за спірний період рахунки. Останніми рахунками Василівського РЕМ, зареєстрованими в журналі є №№ 2/2р та 2/2а від 04.03.2016, № 2/12а та 2/12р від 06.01.2017, № 2/1пл. від 06.01.2017 та рахунок без зазначення номеру та дати, що надійшов у грудні 2016, які не входять до спірного періоду (за цими рахунками заборгованість згідно позову не заявлена).

Таким чином, належні докази отримання відповідачем рахунків по основному договору за спірний період: березень – липень 2017 року, суду не надано.

Відповідно до статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на те, що згідно з умовами договору остаточна сума платежу що належить до спати, визначається Постачальником електроенергії у виставлених рахунках, то відповідач не мав можливості виконати свій обов’язок щодо їх оплати до вчинення позивачем дій передбачених умовами договору, тобто має місце прострочення кредитора.

Отже, оскільки відповідач не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, адже порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора на підставі частини другої статті 613 ЦК України в частині оплати за спожиту активну електричну енергію за березень, травень-липень 2017 та за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії за березень-липень 2017.

У зв’язку з викладеним, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених вимог, необхідно стягнути суму 1382,24 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин” (Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10, код ЄДРПОУ 04689323) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (Запорізька область, м.Василівка, вул. Гоголя, 1-А) суму 84314 (вісімдесят чотири тисячі триста чотиринадцять) грн. 91 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, суму 2505 (дві тисячі п’ятсот п’ять) грн. 95 коп. боргу за перетікання реактивної електроенергії, суму 4166 (чотири тисячі сто шістдесят шість) грн. 38 коп. пені, суму 496 (чотириста дев’яносто шість) грн. 13 коп. – 3% річних, суму 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, суму 1382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 24 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повне рішення підписано 02.02.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Суддя О.С. Боєва