Рішення № 71953322, 31.01.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.2018 Справа № 905/36/18

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання (помічник судді) Степанян К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок №1; код ЄДРПОУ 00191075)

до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок № 5, код - ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Кірова, будинок №22, код ЄДРПОУ - 40150216)

про стягнення 27 177,30 гривень,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

С У Т Ь С П О Р У

Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення 27 177,30 гривень збитків у вигляді нестачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач при перевезенні вугілля кам’яного по залізничній накладній № 51150563 допустив незбереження вантажу у вагонах № 56965213 та №61971776 про що складено відповідні комерційні акти № 482803/297 та №482803/299.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2018 відкрито провадження у справі №905/36/18, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 31.01.2018 об 11:20год, встановлено строк на подання сторонами відповідних заперечень.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи, що про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що вони мали час та можливість надати документи, які мають значення для розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

Між ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (покупець) та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (постачальник) був укладений договір поставки №УПр14/36 від 27.02.2014, на підставі якого постачальник зобов'язується передати (вантаж), а покупець - прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі – ресурси) по марочному складу, цінам і в кількості, визначеним у відповідних специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору і на умовах, передбачених цим договором.

Обсяги і строки (періоди) поставок ресурсів узгоджується сторонами шляхом укладання відповідних специфікацій до цього договору (пункти 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

23.07.2017 за залізничною накладною № 51150563 зі станції Добропілля Донецької залізниці до станції Авдіївка Донецької залізниці на адресу ПрАТ «Авдіївський КХЗ» в залізничних вагонах № 53169520, № 61971776, № 56965213 було відправлено вантаж «Вугілля кам'яне марки г-газовий. Марка ГЖО О-100» масою вантажу 67 200 кг, 68 900 кг та 65 800 кг відповідно.

У накладній зазначено, вантаж у вологому стані. Висота шапки 200 мм. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п-3; глава-14; додаток-3 до СМГС. Насипом.

Під час прибуття вагонів на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції було здійснено комісійне переважування спірних вагонів, за результатами якого складено комерційні акти:

№ 482803/297 від 25.07.2017, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону № 56965213, виявилось: брутто – 80 600 кг, тара 22 400 кг, нетто – 58 200 кг, що менше документа на 7 600 кг.

№ 482803/299 від 25.07.2017, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону № 61971776, виявилось: брутто – 86 850 кг, тара 24 300 кг, нетто – 62 550 кг, що менше документа на 6 350 кг.

У комерційному акті № 482803/297 відображено, що вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері щільно зачинені на фіксуючі прилади, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні рівномірне, на рівні бортів, плівкою проти видування не вкривалась, вантаж маркований однією поздовжньою борозною катка-ущільнювача. У вагоні над 5-7 люками мається заглиблення розміром 1,0м х 0,5м х 2,5м, в місцях заглиблення маркування відсутнє.

У комерційному акті № 482004/382 відображено, що вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері щільно зачинені на фіксуючі прилади, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні рівномірне, на рівні бортів, плівкою проти видування не вкривалась, вантаж маркований однією поздовжньою борозною катка-ущільнювача. У вагоні над 1-7 люками мається заглиблення розміром 1,0м х 0,5м х 2,5м, в місцях заглиблення маркування відсутнє.

Наразі, переваження вантажу здійснювалось на 100 тонних електронних вагах вантажоотримувача, приписаних до залізниці і повірених 10.07.2017.

Комерційні акти підписані належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р.

Згідно з ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт», залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст.23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із «шапкою»). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно з ч.1 ст.31 Статуту, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно з абз.4 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів.

Досліджені у судовому засіданні письмові докази свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів, вантажу, його маркування та кріплення у вагонах, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагонах залізницею зазначено не було, не зазначалось і про порушення маркування, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.

Зауважень з боку залізниці до стану спірних вагонів та вантажу в них не було ані на станції відправлення, ані на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Розрахунок фактичної недостачі вантажу здійснюється наступним чином:

у вагоні № 56965213 маса нетто при відправленні 65 800 кг;

норма недостачі 65 800 х 2% = 1 316 кг;

недостача 65 800 кг – 58 200 кг = 7 600 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно рахунку №2307-4 від 23.07.2017 та довідки №11/1839 від 18.08.2017) становить 2 415,76 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 7 600 кг (сума недостачі) – 1 316 кг (норма недостачі) = 6 284 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 15 180,64 грн. (6,284 Х 2 415,76 грн.).

у вагоні № 61971776 маса нетто при відправленні 68 900 кг;

норма недостачі 68 900 х 2% = 1 378 кг;

недостача 68 900 кг – 62 550 кг = 6 350 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно рахунку №2307-4 від 23.07.2017 та довідки №11/1839 від 18.08.2017) становить 2 415,76 грн;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 4 972 кг (сума недостачі) – 1 378 кг (норма недостачі) = 944 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 12 011,16 грн. (4,972 Х 2 415,76 грн.).

Загальна вартість збитків становить 27 191,80 гривень.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог(ч.2 ст.237 ГПК України).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 165, 237, 247, 252, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення 27 177,30 гривень – задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (84400, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22; код ЄДРПОУ - 40150216) на користь приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок № 1; код ЄДРПОУ – 00191075) 27 177,30 гривень збитків, 1 600,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 31.01.2018 проголошено та підписано повний текст рішення.

Головуючий суддя С.М. Фурсова