Ухвала суду № 71953122, 16.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

1[1]

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: судді Новова С.О.,

суддів: Мосьондза І.А., Ященка М.А.,

за участю секретаря судового засідання - Сірої О.Г.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Львочкіна А.О.,Гапон О.Є.,

захисників - Афендулової М.Г., ДрюкаО.М.,

Іщенка О.Б., Сироти О.І.

та обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисників Дрюка О.М., Іщенка О.Б., СиротиО.І. про зміну запобіжного заходу щодо обвинувачених у кримінальному провадженні № 12014100050009979

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. КривийРіг, Дніпропетровської області, громадянина України, не маючого судимості, в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. КривийРіг, Дніпропетровської області, громадянина України, не маючого судимості, в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 с. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 353 КК України, та

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Тернопіль, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Апеляційного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження № 12014100050009979 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10, обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, захисників обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9 - адвокатів Іщенка О.Б., ОСОБА_11 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката Афендулової М.Г. на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року щодо ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України КК України; ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України; ОСОБА_7, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 ч. 4 с. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 353 КК України, та ОСОБА_9, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

Під час апеляційного розгляду зазначеного кримінального провадження захисники обвинувачених, а саме захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат Дрюк О.М., захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Сирота О.І. та захисник обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - адвокат Іщенко О.Б., кожен окремо, звернулись до суду з письмовими клопотаннями про зміну запобіжного заходу, в яких просять змінити їх підзахисним запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з їх триманням під вартою.

В обґрунтування заявлених клопотань про зміну запобіжного заходу захисники обвинувачених посилаються на наступне.

Зокрема, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат Дрюк О.М., вказуючи на необхідність дотримання практики Європейського Суду з прав людини при розгляді питання про застосування або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме щодо обов'язкового розгляду можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, просить змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою з урахуванням його стану здоров'я, який постійно погіршується та наявності цілої ланки хронічних захворювань, які підтверджуються доданими до клопотання документами.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Сирота О.І. також посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини та вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенції), вказує на те, що при обранні його підзахисному запобіжного заходу та продовженні строку тримання під вартою, не було дотримано відповідних положень та вимог норм міжнародного та національного законодавства, а також не враховано стану здоров'я ОСОБА_5, який хворіє на хронічні та невиліковні хвороби, які в умовах СІЗО не лікуються, внаслідок чого існує реальна загроза його життю, оскільки він потребує оперативного лікування у спеціалізованому хірургічному відділенні і є домовленість з лікарнею у м. Києві, яка готова провести відповідне лікування за відсутності у нього протипоказань до операції.

Захисник обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - адвокат Іщенко О.Б. у своєму клопотанні посилається на те, що на сьогоднішній день відсутні достатні підстави для продовження перебування його підзахисних під вартою, через можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, не може вважатись належною та достатньою мотивацією, оскільки не вказує на конкретні докази, що свідчать про обґрунтованість існування передбачених законом ризиків.

Крім того, як зазначає захисник, суд обґрунтував всі ризики тільки тим, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 скоїли тяжкий злочин. Між тим, поза увагою суду залишилося те, чи зменшилися ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу та чи з'явилися нові ризики.

Вислухавши думку всіх учасників судового розгляду з приводу заявлених клопотань; перевіривши додані до них документи, а також матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката Дрюка О.М. слід задовольнити, а клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Сироти О.І. та захисника обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - адвоката Іщенка О.Б. - залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Так у відповідності до вироку Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2016 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та за сукупністю вчинених злочинів, на підставі ст. 70 КК України, визначено остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, окрім житла.

ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та за сукупністю вчинених злочинів, на підставі ст. 70 КК України, визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, окрім житла.

ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 353 КК України та за сукупністю вчинених злочинів, на підставі ст. 70 КК України, визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, окрім житла.

ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України та за сукупністю вчинених злочинів, на підставі ст. 70 КК України, визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, окрім житла.

Всім обвинуваченим, до набрання вироком законної сили, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно вимог передбачених ст. 331КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як встановлено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зоерема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Цією ж нормою визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, як це передбачено ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого та ішні, зазначені у законі обставини.

Враховувуючи ці та інші вимого кримінального процесуального закону, а також висновки, наведені у судових рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема у рішенні «ОСОБА_12 проти України», в якому наголошується на тому, що навіть якщо національне законодавство передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами усіх інстанцій, попереднє ув'язнення в розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

У такому випадку, приймаючи до уваги зміст вироку суду, який є предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а також відповідні вимоги як національного законодавства, так міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів вважає, що питання щодо законності тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 після винесення оскаржуваного вироку і до набрання ним законної сили може бути переглянута лише за наслідками розгляду поданих апеляційних скарг, а тому клопотання їх захисників - відповідно адвокатів Сироти О.І. та Іщенка О.Б., незважаючи на наведені ними доводи, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, приймаючи до уваги ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою з 13 листопада 2014 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції, при постановленні вироку, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, зарахував йому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 13 листопада 2014 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а також враховуючи стан здоров'я обвинуваченого та інші обставини, з якими закон пов'язує можливість позбавлення особи свободи, колегія суддів вважає необхідним задовольнити клопотання захисника Дрюка О.М. та змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, оскільки на даний час останній фактично відбув призначене йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років, з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК України та у разі набрання вироком законної сили підлягав негайному звільненню з під варти, як особа, яка повністю відбула призначене судом покарання.

За таких обставин, незалежно від рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду м Києва від 25 лютого 2016 року щодо ОСОБА_7 та інших, колегія суддів не вбачає законних підстав для залишення без змін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який було обрано обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178,179,194, 201, 202, 331, 376, 405 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката Дрюка О.М. задовольнити, а клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Сироти О.І. та захисника обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - адвоката Іщенка О.Б. - залишити без задоволення.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у виді тримання під вартою, залишений без змін до набрання законної сили вироком Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади; не відлучатися з міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ___ ___ ___

(Новов С.О.) (Мосьондз І.А.) (Ященко М.А.)

Справа № 11-кп/796/365/2017

Головуючий у 1-й інстанції - суддя Дев'ятко В.В.

Доповідач - суддя Новов С.О.