Ухвала суду № 71952854, 01.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/2382/2018 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

м. Київ Справа № 755/1334/17

01 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року, постановлену під головуванням судді Савлук Т.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелект-Сервіс», Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація», ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Аудиторська палата України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державна фінансова інспекція в місті Києві, Головне управління Держпраці у Київській області про визнання правочинів недійсними, відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовних вимог, які пред'явлено до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелект-Сервіс», Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація», а саме:

- Визнати недійсним правочин - Аналіз фінансово-господарської діяльності Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування».

- Визнати недійсними правочини - Договори про надання послуг між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелект-Сервіс» та Ритуальною службою спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування».

- Визнати недійсними правочини - Договори комісії на продаж продукції № 106/1 від 26 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація» та Ритуальною службою спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», додаткові угоди, специфікації, додатки до договору, акти приймання-передачі товару на комісію, накладні, довіреності на отримання товару, акт звірки господарських операцій та взаєморозрахунків від 01 жовтня 2012 року, лист ОСОБА_5 до РССКП «СКПКПО» від 22 жовтня 2012 року, лист РССКП «СКПКПО» до ОСОБА_5 № 64 від 21 січня 2015 року, звіти про виконання договору комісії, зведений протокол голів інвентаризаційних комісій РССКП «СКПКПО» № 1 від 28 травня 2015 року, акт звірки від 2 травня 2015 року, застосувати наслідки недійсності правочинів та зобов'язати Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація» повернути РССКП «СКПКПО» 10000000, 00 грн..

- Визнати недійсним правочин - договір відступлення права вимоги (цесії) № 84 від 01 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація» 10000000, 00 грн., повернути позивачу для подання позову для належного суду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 25 січня 2018 року позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року про повернення позовної заяви в частині певних позовних вимог скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи за всіма вимогами позовної заяви.

Також в апеляційній скарзі клопотав про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що даний строк пропущено з поважних причин. Зазначив, що про постановлення ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року йому не було відомо, так як її копія йому не направлялася. Після повернення справи від суду апеляційної інстанції, позивачу в усному порядку було повідомлено про повернення позовної заяви в частині вимог, після чого він ознайомився з матеріалами справи та дізнався про прийняття такого судового рішення.

З 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Оскільки апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 була подана 25 січня 2018 року, вона є такою, що подана відповідно до редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, і вирішення питання про її прийняття здійснюється згідно норм нової редакції Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність поданої апеляційної скарги вимогам ст.ст. 354, 356 ЦПК України, вивчивши доводи клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Так, ч. 3 ст. 357 ЦПК України встановлює, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Стаття 354 ЦПК України передбачає, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стаття 294 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, закріплювала, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року була постановлена судом за відсутності сторін.

Її копія учасникам справи не направлялася.

17 січня 2018 року ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи та дізнався про існування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року.

Таким чином, вбачається, що доводи апелянта щодо причин пропуску визначеного законом строку на подання апеляційної скарги узгоджуються з матеріалами справи.

Оскільки апеляційна скарга була подана в межах п'ятнадцятиденного строку з моменту ознайомлення позивачем з матеріалами справи та змістом ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року, вважаю, що зазначені ним причини недотримання строку апеляційного оскарження є поважними.

Стаття 129 Конституції України закріпила, що забезпечення апеляційного та, у визначених законом випадках, касаційного оскарження рішення суду є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує, що стаття 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлює вимог до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Проте там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 Рішення у справі "Делкур проти Бельгії" від 17 січня 1970 року та пункт 65 Рішення у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року).

За таких обставин, з метою забезпечення дотримання закріпленого в законодавстві принципу апеляційного оскарження судового рішення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що про існування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року та про її зміст апелянт дізнався 17 січня 2018 року, вважаю за необхідне поновити позивачу ОСОБА_2 процесуальний строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року, оскільки він пропущений з поважних причин.

За формою та змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Апеляційна скарга подана особою, яка має право на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 127, 354, 356, 359, п. 8 ч. 1 Розділу XІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147, п. 3 Розділу XІІ «Перехідні та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року, -

у х в а л и в:

Відкрити апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2017 року, постановлену під головуванням судді Савлук Т.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелект-Сервіс», Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація», ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Аудиторська палата України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державна фінансова інспекція в місті Києві, Головне управління Держпраці у Київській області про визнання правочинів недійсними, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Встановити учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до 18 лютого 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя: