Постанова № 71952821, 31.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22ц/796/959/18 Головуючий у 1 інстанції - Яценко Н.О.

Унікальний №303/7107/16-ц Доповідач - Панченко М.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

судді-доповідача - Панченка М.М.

cуддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання зобов'язань за договором поруки припиненими,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» та просив ухвалити рішення, яким визнати зобов'язання за договором поруки, укладеним 04.03.2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Універсал Банк», - припиненими з 07.06.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 11.07.2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №11/570К-07, на підставі якого позичальникові надано кредит в розмірі 170 000 доларів США зі строком погашення до 10.07.2037 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 04.03.2010 року укладено Договір поруки, відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався солідарно і у повному обсязі відповідати перед Банком за виконання зобов'язань ОСОБА_3 на умовах укладеного останнім кредитного договору.

07.10.2014 року ПАТ «Універсал Банк» надіслав позичальникові вимогу, відповідно до якої змінив строк виконання основного зобов'язання, вимагаючи сплатити як прострочену заборгованість за Кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами, штрафні санкції за порушення виконання зобов'язань, так і строкову заборгованість за тілом кредиту. У випадку не виконання даної вимоги, термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання позичальником цієї вимоги.

Таким чином, на думку позивача, строк погашення кредиту змінено на 07.12.2014 року та за вказаних обставин право вимоги Банку до поручителя припинилося після 07.06.2015 року на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Разом з тим, з вимогами до поручителя Банк звернувся лише у вересні 2015 року, пред'явивши до суду позов про стягнення заборгованості за кредитним договором №11/570К-07 у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з огляду на що позивач просить визнати зобов'язання за договором поруки припиненими.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2017 року позов задоволено. З 07 червня 2015 року визнано припиненими зобов'язання поруки, що виникли між ОСОБА_2 та ПАТ «Універсал Банк» унаслідок забезпечення за кредитним договором №11/570К-07 від 11.07.2007 року.

В поданій апеляційній скарзі ПАТ «Універсал Банк» просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Скаржник посилається на те, що позивачем та судом помилково вирахувано 61-денний строк від дати відправлення Банком вимоги, а не від дати отримання відповідної вимоги позичальником. Крім того, зазначає, що договором поруки для поручителя передбачено окремий порядок виконання останнім зобов'язань за кредитним договором.

Сторони, будучи повідомленими про розгляд справи належним чином, в судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь по справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу у межах заявлених доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11.07.2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №11/570К-07, на підставі якого позичальникові надано кредит в розмірі 170 000 доларів США зі строком погашення до 10.07.2037 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 04.03.2010 року та додатково 17.12.2010 року були укладені Договори поруки б/н, відповідно до умов яких, позивач зобов'язувався солідарно і в повному обсязі відповідати перед Банком за виконання зобов'язань ОСОБА_3 на умовах укладеного ним кредитного договору.

17 грудня 2010 року до Кредитного договору №11\570К-07 між Банком та позичальником укладено Додаткову угоду, відповідно до п.1.2 якої продовжено строк повернення кредиту до 10.08.2037 року включно.

Пунктом 5.2.4. додаткової угоди №б/н від 17.12.2010 року сторони погодили, що відповідно до чинного Законодавства України (зокрема, статей 525 та 611 ЦК України), у випадку настання будь-яких із вказаних обставин згідно умов договору та направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) Позичальника за цим договором з дня відправлення Кредитором відповідного повідомлення/вимоги Позичальнику, якщо інший новий термін/строк виконання основного зобов'язання Позичальника не передбачений в такому повідомленні/вимозі Кредитора. При цьому вважається, що строк виконання основного зобов'язання Позичальника за Кредитним договором закінчився в день відправлення Кредитором відповідного повідомлення/вимоги Позичальнику або в інший термін/строк, якщо він зазначений у такому повідомленні/вимозі Кредитора.

07.10.2014 року ПАТ «Універсал Банк» надіслав позичальникові вимогу, відповідно до якої змінив строк виконання основного зобов'язання, вимагаючи сплатити як прострочену заборгованість за Кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами, штрафні санкції за порушення виконання зобов'язань, так і строкову заборгованість за тілом кредиту. У випадку не виконання даної вимоги, термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання позичальником цієї вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що у зв'язку зі зміною Банком в односторонньому порядку строку виконання основного зобов'язання та не пред'явлення протягом шести місяців після спливу указаного строку вимоги до поручителя, порука ОСОБА_2 перед ПАТ «Універсал Банк» є припиненою з 07.06.2015 року.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України договір поруки є видом забезпечення виконання зобов'язання.

За змістом ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним усіх зобов'язань і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Таким чином між сторонами у справі склалися правовідносини поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Користуючись наданим Законом та укладеним між сторонами договором правом, Банк 07.10.2014 року направив на адресу позичальника Вимогу, згідно якої змінив строк виконання основного зобов'язання. Зокрема, у випадку не погашення позичальником усієї суми заборгованості протягом 60 днів, термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на 61-ий день з моменту отримання позичальником цієї вимоги.

Враховуючи, що основний боржник зазначену вимогу не виконав, строк виконання основного зобов'язання вважається таким, що настав 07.12.2014 року.

З огляду на викладене вище ПАТ «Універсал Банк» мав право пред'явити вимоги до поручителя протягом шести місяців після 07.12.2014 року, тобто до 07.06.2015 року.

Разом з тим, з позовом до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором №11/570К-07 ПАТ «Універсал Банк» звернувся лише 26.08.2015 року, тобто з пропуском встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя, у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано визнано припиненою поруку ОСОБА_2 перед ПАТ «Універсал Банк» з 07.06.2015 року.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано суду доказів отримання позичальником відповідної вимоги, оскільки сам факт надання суду копії такої вимоги свідчить про її отримання адресатом.

Крім того, саме ПАТ «Універсал Банк», як відправник зазначеної вимоги, є розпорядником інформації щодо того, коли саме позичальник за кредитним договором отримав вимогу від 07.10.2014 року.

Між тим, будь-яких документів(зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, конверту, реєстру вихідної кореспонденції тощо), які б свідчили, що зазначена вимога не була отримана позичальником або була отримана ним пізніше, скаржником в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України суду не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що договором поруки встановлено окремий порядок пред'явлення вимог до поручителя, не приймаються судом до уваги, оскільки жодним чином не впливають на факт припинення поруки в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає що судове рішення ухвалене на повно з'ясованих обставинах, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: