Постанова № 71952200, 30.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-365 Головуючий у1-й інстанції - Шкірай М.І.

Єдиний унікальний номер 752/3657/17 Доповідач - Пікуль А.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" про проведення перерахунку нарахувань на спожиту теплову енергію,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Теплопостачсервіс" про проведення перерахунку нарахувань за спожиту теплову енергію (а.с.2-7).

Позивач просив зобов'язати ТОВ "Теплопостачсервіс" провести перерахунок нарахувань за спожиту теплову енергію ОСОБА_3 у період з 1 січня 2016 року по 1 червня 2016 року по особовому рахунку НОМЕР_1, відповідно до показань квартирного засобу обліку теплової енергії.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд зобов'язав відповідача провести перерахунок нарахувань за спожиту позивачем теплову енергію у період 01.01.2016 по 01.06.2016 по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідно до показань засобу обліку теплової енергії.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Теплопостачсервіс" через свого представника, адвоката Жидченко К.П., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі (а.с.122-126).

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника відповідача, адвоката ЖидченкоК.П., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити; представника ОСОБА_3, адвоката Говрас І.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

ОСОБА_3 є власником квартири №6, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 77776092 від 05.01.2017 року (а.с.22-23).

Згідно акту введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії від 15.10.2012 року, у квартирі №6, встановлено теплолічильник типу "Ultraheat 2WR", зав. № 66755890, занесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за № У 1154-07, який відповідає вимогам ДСТУ 3339-96 "Теплолічильники. Загальні технічні вимоги" (а.с.18).

Вказаний теплолічильник повірено Укрметртестстандартом 18.11.2011 року.

Позивач у квітні 2016 року з усних пояснень представників ТОВ "Теплопостачсервіс" дізнався, що вартість спожитої ним теплової енергії розраховується не за показами тепловоголічильника, а відповідно до розрахункових норм, оскільки термін метрологічної повірки теплового лічильника сплинув 18.11.2015 року, що підтверджується , зокрема, листом-відповіддю на адвокатський запит Вих. № 471 від 12.12.2016 року (а.с.21), письмовими запереченнями відповідача (а.с.46-52), а також поясненнями, наданими в судовому засіданні представниками відповідача.

Судом встановлено та було визнано представниками відповідача, що ТОВ "Теплопостачсервіс", як виконавцем послуг з теплопостачання, не виконано обов'язку щодо періодичної повірки квартирних засобів обліку позивача.

За встановлених обставин, виходячи з неправомірності відмови відповідача від врахування показань квартирного засобу обліку теплової енергії позивача за період з 01.01.2016 по 01.06.2016, що свідчить про обґрунтованість вимог про зобов'язання здійснити перерахунок за спожиту теплову енергію згідно з даними квартирного лічильника, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, зокрема - проведення відповідачем розрахунку теплової енергії, спожитої позивачем, згідно розрахункових норм; недоведеність факту самовільного втручання позивача у прилад обліку (зірвані пломби), фактично не доведені. Тому висновки районного суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

По-перше, при вирішенні справи районний суд не звернув увагу на те, що згідно з відомостями наданих суду сторонами письмових доказів нарахування плати за централізоване опалення за означений період проводилося відповідачем згідно з даними загальнобудинкового лічильника, а не згідно розрахункових норм для будинків, які не обладнані лічильниками (а.с.78, 80 - 81).

По-друге, при вирішенні справи районний суд не дав належної оцінки тій обставині, що позивач надав суду два акти введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника), згідно з даними яких номери пломб відрізняються (а.с.28-29). При цьому, акту розпломбування лічильника для проведення його повірки у розпорядженні суду немає. Під час апеляційного розгляду представник позивача пояснила, що обставини розпломбування лічильника їй невідомі. В свою чергу, сторона відповідача ще під час розгляду справи у районному суді вказувала, що позивач до ТОВ "Теплопостачсервіс" з приводу розпломбування засобу обліку теплової енергії для проведення повірки не звертався, в порушення діючих Правил здійснив самовільне втручання у роботу лічильника - провів його демонтаж із безумовним зняттям встановлених пломб без представника виконавця послуг централізованого опалення та складення акту розпломбування.

Згідно з вимогами п. 3, 4 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, споживач зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

З метою перевірки цілісності квартирних засобів обліку та фактів втручання в їх роботу виконавцем послуг централізованого опалення на засобах обліку теплової енергії встановлюються пломби. Перед зняттям засобу обліку, зокрема перед проведенням повірки, представник виконавця послуг централізованого опалення перевіряє цілісність пломб після чого виконується демонтаж засобу обліку, про що ним складається акт розпломбування. Лише акт розпломбування, складений представником виконавця послуг централізованого опалення, свідчить про цілісність пломб на момент демонтажу засобу обліку та відсутність втручання в його роботу з боку споживача.

Таким чином, знявши пломби без відома та присутності представника ТОВ "Теплопостачсервіс", позивач здійснив самовільне втручання в роботу квартирного засобу обліку теплової енергії. Водночас, показники засобу обліку теплової енергії, в роботу якого здійснювалось самовільне втручання, не можуть використовуватись для визначення розміру плати, оскільки вони є недостовірними.

Отже факт самовільного втручання позивача в роботу квартирного засобу обліку теплової енергії є перешкодою для зобов'язання відповідача провести нарахування плати за послуги централізовано опалення на основі показників цього засобу обліку незважаючи на позитивне проходження ним повірки, тому правові підстави для задоволення заявленого позову відсутні.

Указані обставини, ураховуючи положення ст. 376 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Оскільки у даній справі ОСОБА_3 виступає у якості споживача послуг, що надаються відповідачем, за правилами ст.141 ЦПК України понесені ТОВ"Теплопостачсервіс" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 760 грн. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" по сплаті судового збору у розмірі 1 760 грн. (Одна тисяча сімсот шістдесят грн.) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 1 лютого 2018 року.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома