Ухвала суду № 71952155, 31.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/2273/2018 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

м. Київ Справа № 761/19673/15-ц

31 січня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М., перевіривши виконання вимог ст. 354, ст. 356 ЦПК України за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року, ухвалене під головуванням судді Рибака М.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про захист прав споживачів та стягнення коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_2 про роз'яснення заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року та роз'яснено, що в задоволенні позову було відмовлено у зв'язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом стягнення з відповідача суми вкладу, а також інфляційних втрат, трьох процентів річних та упущеної вигоди, порушує порядок здійснення ліквідаційної процедури та суперечить положенням Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є самостійною підставою для відмови у позові.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 12 січня 2018 року позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Також в апеляційній скарзі клопотав про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що даний строк було пропущено з поважних причин. Вказав, що про ухвалене рішення тривалий час не був обізнаний та ознайомився з його змістом лише в липні 2017 року, проте не зрозумів мотивів відмови у позові, в зв'язку з чим змушений був подати заяву про роз'яснення рішення. Після задоволення його заяви судом першої інстанції і з'ясування, які висновки суд покладав в основу ухваленого рішення, він визначився з наміром подати скаргу, проте, в зв'язку з набуттям чинності нової редакцією ЦПК України, не знав яким чином її направляти, що в сукупності зумовило пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

З 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Оскільки апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 була подана 12 січня 2018 року, вона є такою, що подана відповідно до редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, і вирішення питання про її прийняття здійснюється згідно норм нової редакції Кодексу.

Перевіривши виконання вимог ст.ст. 354, 356 ЦПК України, вивчивши доводи клопотання про поновлення процесуального строку на подання скарги, вважаю, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, ч. 3 ст. 357 ЦПК України встановлює, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ст. 288 ЦПК України, позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналогічне положення містила і стаття 232 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення.

Стаття 354 ЦПК України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 294 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення встановлювала, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження дати вручення ОСОБА_2 копії заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року, а тому, колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта на те, що про оскаржуване рішення він дізнався в жовтні 2017 року, одразу після чого подав заяву про його роз'яснення.

Разом з тим, як вбачається зі справи, копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року ОСОБА_2 отримав 05 грудня 2017 року.

Таким чином, з моменту ознайомлення зі змістом ухвали суду, якою роз'яснено оскаржуване рішення, у позивача не було перешкод для подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року було подано 12 січня 2018 року, тобто більш ніж через місяць з моменту отримання копії ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він не подав скаргу, так як не знав правильного порядку її подання в зв'язку з тим, що з 15 грудня 2017 року набула чинності нова редакція ЦПК України, колегія судів відхиляє, оскільки процедура апеляційного оскарження судового рішення чітко визначена нормами ЦПК України, як в редакції, що діяла станом на дату отримання копії ухвали про роз'яснення рішення, так і в новій редакції, що набула чинності з 15 грудня 2017 року.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху, оскільки позивачем не зазначено переконливих та достатніх обґрунтувань поважності причин, які перешкоджали йому подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції після отримання копії ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року, тобто починаючи з 05 грудня 2017 року.

За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути вищевказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Апеляційного суду м. Києва обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року із зазначенням інших поважних причин, в зв'язку з якими апелянт подав скаргу більш ніж через місяць після отримання копії ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року, з відповідними доказами на підтвердження поважності таких причин.

Крім того, частина 4 ст. 356 ЦПК України встановлює, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від спати судового збору відповідно до закону.

За правилом ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Стаття 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла станом на дату подання позову, як споживач.

Проте, з такими доводами апелянта суд не погоджується, з наступних підстав.

Так, станом на дату подання позову - 13 липня 2015 року, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» включала споживачів до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з захистом їх справ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, було внесено ряд змін до Закону України «Про судовий збір», зокрема значно звужено перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, та виключено споживачів з такого переліку.

Тобто, починаючи з 01 вересня 2015 року пільги по сплаті судового збору споживачам передбачені лише Законом України «Про захист прав споживачів».

За змістом ст. 3 Закону України «Про судовий збір» об'єктом справляння судового збору є процесуальні документи - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо.

В статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначається, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з захистом їх прав.

Одночасно, дана стаття не передбачає пільги зі сплати судового збору споживачам при зверненні до суду з апеляційною скаргою, як за окремо визначеним в законодавстві об'єктом справляння збору.

Тобто, виходячи з аналізу норм Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про захист прав споживачів» в їх взаємозв'язку, вбачається, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою споживач оплачує судовий збір на загальних підставах, в той час як при зверненні до суду з позовом він від сплати судового збору звільнений.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції станом на дату подання скарги - 12 січня 2018 року, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_2 було заявлено вимоги про стягнення 1 740 166,50 грн..

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції станом на дату подання позову - 13 липня 2015 року, сума судового збору, що підлягала сплаті ОСОБА_2 у разі відсутності в нього пільг, скдала 3654, 00 грн. (1218 грн. * 3)

Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року становитиме 5481,00 грн. (3654,00 грн. * 150 %)

Проте, з матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянт як не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, так і не послався на існування передбачених законом підстав звільнення від сплати судового збору.

За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Апеляційного суду м. Києва оригіналу документу про сплату судового збору на суму 5481 грн. 00 коп. за реквізитами: одержувач - УДКС у Солом'янському районі міста Києва, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, розрахунковий рахунок: 31210206780010, МФО банку: 820019, код отримувача (ЄДРПОУ) 38050812 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.

Керуючись ст. 185, 288, 354, 356, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року, ухвалене під головуванням судді Рибака М.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про захист прав споживачів та стягнення коштів - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали в частині сплати судового збору у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали в частині подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження за скаргою буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя: