Постанова № 71951563, 30.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/871/18 Головуючий 1 інст. - Єлізаров І.Є.

Справа № 643/12581/13-ц Доповідач - Маміна О.В.

Категорія : договірні

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Маміної О.В.

суддів Кругової С.С., Колтунової А.І.

при секретарі Сізоновій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2016 року (головуючий суддя Єлізаров І.Є.),-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором від 22.09.2008 року в розмірі 1 425 195,45 грн. та судовий збір в розмірі 3 441 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права; вказує, що кредит за договором від 22.09.2008 року надавався строком до 22.09.2015 року, тоді як позов пред’явлено у 2013 році, тобто строк виплати кредиту на момент звернення позивача до суду не настав. Крім того, вказує на недоведеність позивачем розміру заборгованості за кредитним договором, зазначає, що судом першої інстанції не враховано усіх платежів, здійснених ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору. Вважає, що розмір пені значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Матеріали справи свідчать про те, що 22 вересня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за умовами якого остання отримала в кредит 32 000 швейцарських франків. На забезпечення виконання кредитного зобов’язання 22 вересня 2008 року укладено договір поруки, поручителем за яким став ОСОБА_2

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконувала належним чином умов кредитного договору, у зв”язку з чим утворилась заборгованість, яка і була стягнута судом на користь позивача ТОВ „ОТП Факторинг Україна” .

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України доказі подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ТОВ „ОТП Факторинг Україна” посилається на те, що 27 травня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідачів за кредитним договором від 22.09.2008 року. Крім того зазначає, що зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконала, станом на 19 серпня 2013 року заборгованість по тілу кредиту складає 28 267,03 швейцарських франків, по нарахованим та несплаченим відсоткам – 8 715,33 швейцарських франків, пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту – 1 106 002,96 грн.

Разом з тим протягом розгляду справи судом першої інстанції з серпня 2013 року, так і на час розгляду даної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції позивачем не надано суду доказів на підтвердження укладення між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договору купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги за кредитним договором від 22.09.2008р. з ОСОБА_1

Крім того, одним із доводів апеляційної скарги апелянт є неможливість визначення розміру заборгованості за кредитним договором з урахуванням внесених ОСОБА_1 платежів, посилаючись на відсутність в матеріалах справи розрахунку заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що на неодноразові виклики у судове засідання суду апеляційної інстанції представники позивача не з”явились, тому суд був позбавлений можливості з”ясувати наявність підстав для набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 22.09.2008 року, а також перевірити наявність та розмір заборгованості за кредитним договором та визначити правильність нарахування відсотків та пені.

Таким чином на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції позивачем, всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України не було надано належних доказів, що ТОВ „ОТП Факторинг Україна” є правонаступником ПАТ „ОТП Банк” за кредитним договором із ОСОБА_1, та розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не пересвідчився, чи має право позивач вимагати стягнення на свою користь заборгованості за кредитним договором укладеним з ПАТ „ОТП Банк”, та безпідставно ухвалив рішення про стягнення суми заборгованості , відсотків та пені на загальну суму 1 425 195,45 грн.

У зв”язку з чим колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові у зв”язку із недоведеністю позовних вимог.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з довідки № 186 від 21.03.2017 року, виданою бухгалтером ТОВ „ОТП Факторинг Україна” вбачається, що ОСОБА_1 повністю погасила заборгованість за кредитним договором від 22.09.2008 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивача на користь апелянта підлягає стягненню судовий збір, сплачений апелянтом при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2016 року –скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна” на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3785 грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий: О.В.Маміна

Судді: А.І. Колтунова

ОСОБА_3

Повний текст судового рішення складений 01.02.2018 року.