Постанова № 71951020, 29.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

іменем України

29 січня 2018 року

м. Харків

справа № 617/847/15-ц

провадження № 22-ц/790/125/18

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого: Швецової Л.А.,

суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участі секретаря: Кучер Ю.Ю.,

за участі сторін:

позивач - заступник прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України

позивач - Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства

позивач - Державне підприємство «Вовчанське лісове господарство»

відповідач - Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області

відповідач - ОСОБА_1

відповідач – Реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 21 липня 2016 року (судді Уханьової І.С.)

та апеляційну скаргу Вовчанської районної Державної адміністрації Харківської області на додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року (судді Уханьової І.С.)

у цивільній справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції, про визнання недійсними розпоряджень та повернення земельної ділянки,

установив:

У травні 2015 року заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Вовчанське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції, про визнання недійсними розпоряджень та повернення земельної ділянки.

В обгрунтування своїх вимог вказував, що у ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на землях ДП «Вовчанське лісове господарство» на території Вовчанського району, прокуратурою області встановлено, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21.11.2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва. На виконання вказаного розпорядження державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції внесено відомості, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим № 6321655800:01:005:0043, а саме: в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності від 13.08.2013 року № 4960814 за ОСОБА_3 У подальшому ОСОБА_1 02.04.2015 року набула право власності на земельну ділянку у спадщину за заповітом. Тому вони просили: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21.11.2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19.07.2013 року № 174 «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0043), загальною площею 0,0875 га, вартістю 179 917 грн., для індивідуального дачного будівництва; визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0043 від 13.08.2013 року № 4960814 та від 02.04.2015 року № 20464187, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та передати ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти земельну ділянку, площею 0, 0875 га, (кадастровий номер 6321655800:01:005:0043), про що скласти акт прийому-передачі.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 21 липня 2016 року позовну заяву заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Вовчанське лісове господарство» до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, Реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції, про визнання недійсними розпоряджень та повернення земельної ділянки - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21.11.2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19.07.2013 року № 174 «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0043), загальною площею 0,0875 га, вартістю 179 917 грн., для індивідуального дачного будівництва.

Визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0043 від 13.08.2013 року № 4960814 та від 02.04.2015 року № 20464187.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 та передано ДП «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку, площею 0,0875 га, (кадастровий номер 6321655800:01:005:0043), про що складено акт прийому-передачі.

Додатковим рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року стягнуто солідарно з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1799,17 грн.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірні земельні ділянки належать до земель лісового фонду, оскільки відсутні належним чином оформленні плавно-картографічні матеріали лісовпорядкування, які б підтверджували належність спірних земельних ділянок до лісового фонду; будь-які документи щодо відведення та закріплення спірних земельних ділянок за будь-якими лісовпорядними організаціями відсутні. Висновок про належність спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення є припущенням, оскільки доведення цього потребує спеціальних знань, утому числі через проведення судової експертизи.

Також, не погодившись з додатковим рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року, з апеляційною скаргою звернулась Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, в якій, з посиланнями на порушення судом норм процесуального права просить змінити рішення в частині стягнення судового збору з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області.

В обгрунтування свої апеляційних вимог вказує, що ціна позову складає 179917 грн., тому з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області може бути стягнуто на користь держави 243,60 грн., оскільки вимоги щодо неї мають нематеріальній характер, тобто 0,2 розміру мінімальної заробітної плати за подання позовної заяви немайнового характеру

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, з’ясувавши думку учасників процесу,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 21 липня 2016 року та додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року скасуванню.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Вовчанське лісове господарство», суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, належна ОСОБА_1, була відведена у приватну власність із земель лісового фонду, що суперечило на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень Вовчанської районної державної адміністрації пункту 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками».

Однак, погодитися з таким рішенням неможливо виходячи з наступного.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21.11.2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва. На виконання вказаного розпорядження державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції внесено відомості, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим № 6321655800:01:005:0043, а саме: в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності від 13.08.2013 року № 4960814 за ОСОБА_4 та від 02.04.2015 року № 20464187 за ОСОБА_1

Згідно статті 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до статті 55 Земельного Кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Згідно статті 56 Земельного Кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації від 21.11.2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для 88 громадян із земель запасу рекреаційного призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.

Розроблений проект землеустрою було затверджено, а земельні ділянки передані у приватну власність 88 громадян для індивідуального дачного будівництва на підставі розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації від 19.07.2013 року № 174 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області».

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року по вказаній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої було поставлене наступне питання: Чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки 6321655800:01:005:0043 площею 0,0875 га та земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування відповідно до право встановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

10 серпня 2017 року до Апеляційного суду Харківської області з експертної установи надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення експертизи № 13456, в якому, для проведення даної експертизи просили: надати оригінал з відміткою про прийняття обмінного файлу або належним чином завірену копію (прошита, пронумерована, підписана та скріплена печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів) розроблену документацію із землеустрою на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,0875 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0043, яка розташована за межами населених пунктів на території Вовчанського району Харківської області, а також результати землевпорядних робіт у електронному вигляді (в т. ч. файли *.dmf, *.dxf, *.xml, *.in4), та ті які внесено до відомостей Державного земельного кадастру; надати каталоги координат земельної ділянки меж лісового кварталу земель лісового фонду(в яких знаходиться земельна ділянка площею 0,0875 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0043), що перебуває у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування у паперовому вигляді (в т ч. координати поворотних точок меж та об’єктів нерухомості), а також результати топографо-геодезичних та землевпорядних робіт в електронному вигляді (файли *.dmf, *.dxf, *.xml, *.in4); завірені в органах землеустрою складальні оригінали планшетів, де проводились лісовпорядні роботи та мають загальні кордони з іншими землекористувачами (власниками); провести оплату за виконання експертизи.

27 листопада 2017 року вказана цивільна справа була повернута до апеляційного суду Харківської області з повідомленням про неможливість надання висновку у зв’язку з ненаданням додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи до інституту та у зв’язку з ненадходженням оплати на рахунок інституту за проведення експертизи.

Відповідно до статті 79 Земельного Кодексу України земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цих кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, як зазначено в частині другій статті 3 Земельного Кодексу України, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Земельного Кодексу України саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (стаття 57 Земельного Кодексу України).

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України).

Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (частина 2 статті 49 Лісового кодексу України). Державний лісовий кадастр включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (стаття 51 Лісового кодексу України).

За статтею 48 Лісового кодексу України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об’єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об’єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов’язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно з пунктом 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

29 січня 2018 року до Апеляційного суду Харківської області надійшли пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

Листом від 26 вересня 2017 року № 374, наявним в матеріалах справи, ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» повідомляє, що земельна ділянка гр. ОСОБА_1 з кадастровим номером 6321655800:01:005:0043, загальною площею 0,0875 га, яка розташована на території Старосалтівської об’єднаної територіальної громади Вовчанського району харківської області, знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та частково межує з ними, а саме із кварталом 103 Старосалтівського лісництва, згідно планово-картографічних матеріалів безперервного лісовпорядкування. Перетинів меж зазначеної земельної ділянки з землями ДП «Вовчанське лісове господарство» не виявлено. Також зауважується, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0043 була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення РМ УРСР від 23.05.1975 року № 358.

Крім того, в матеріалах справи наявні матеріали, що спростовують приналежність земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:005:0043 до земель лісового фонду. Так, наявний лист Управління Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області від 21.11.2012 року № 0112/3732 про погодження проекту розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадян для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів та території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, в якому зазначаються дані землі відносяться до земель рекреаційного призначення. Крім того, наявний висновок Управління Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області від 29.12.2012 року № 01-13/4364 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в якому зазначається, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадян для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, розроблений ФО-П ОСОБА_5, погоджується. У висновку зауважується, що категорія землі, що відводиться за даним проектом – землі рекреаційного призначення для індивідуального будівництва.

Також, факт приналежності земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:005:0043 до земель рекреаційного призначення підтверджується також й довідкою № 4175 про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем) від 05.10.2012 року, видана Управлінням Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Керуючись статтями 365, 366, частиною 1 пунктом 8 статті 374, статтями 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 - задовольнити.

Апеляційну скаргу Вовчанської районної Державної адміністрації Харківської області - задовольнити.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 21 липня 2016 року – скасувати.

Додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції, про визнання недійсними розпоряджень та повернення земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 лютого 2018 року.

Головуючий: Швецова Л.А.

Судді: Котелевець А.В.

ОСОБА_6