Рішення № 71950802, 31.01.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4278/17

Провадження № 2/645/363/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 обласного центру зайнятості в особі ОСОБА_3 міськрайонної філії ОСОБА_3 обласного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_3 обласний центр зайнятості в особі ОСОБА_3 міськрайонної філії ОСОБА_3 обласного центру зайнятості, звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 815 грн. 79 коп.

На обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що відповідач ОСОБА_4 був зареєстрований в ОСОБА_3 міському центрі зайнятості, як шукаючий роботу, 04.10.2013 року. На підставі заяви відповідача від 04.10.2013 року йому було надано статус безробітного. З 11.10.2013 року відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю. З 06.05.2014 року було припинено реєстрацію відповідача у центрі зайнятості як безробітного. За результатами обміну з даними Пенсійного фонду України, ОСОБА_3 міським центром зайнятості було виявлено, що відповідач ОСОБА_4 в період перебування на обліку у службі зайнятості отримував дохід в ОСОБА_3 обласному академічному театрі ляльок. Даний факт підтвердився також в ході здійснення перевірки безпосередньо в даній установі, в ході якої було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 дійсно надавав послуги згідно цивільно-правового договору від 04.03.2014 року, за що ним було отримано дохід в сумі 3323,00 грн. Згідно акту виконаних робіт від 31.03.2014 року, та цивільно-правового договору від 01.04.2014 року, у тійже організації відповідачем було отримано 3323,00 грн. згідно акту виконаних робіт від 30.04.2014 року. В той же час, всупереч нормам чинного законодавства, відповідач не повідомив ОСОБА_3 міський центр зайнятості про факт укладення цивільно-правового договору 04.03.2014 року. За таких обставин в період перебування на обліку в ОСОБА_3 міському центрі зайнятості з 04.03.2014 року по 05.05.2014 року відповідач ОСОБА_4 безпідставно отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 815,79 грн.

15.11.2017 року та 20.11.2017 року на адресу суду надійшли клопотання позивача про проведення судового засідання по вищевказаній цивільній справі в режимі відеоконференції.

31.01.2018 року на підставі ухвали Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.11.2017 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_5 участь представника у розгляді справи була забезпечена шляхом проведення в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Ленінського районного суду м. Полтави.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 обласного центру зайнятості ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилався на обґрунтування позову, викладені у судовому рішенні вище, не заперечував проти винесення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову або заяви про розгляд справи без його участі не надав. Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов’язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов’язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред’явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України).

Враховуючи положення ст.ст.19, 274 ЦПК України, справа була розглянута судом за правилами спрощеного провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом Державної служби зайнятості від 04.11.2016 року № 203 було реорганізовано ОСОБА_3 міський центр зайнятості та ОСОБА_3 районний центр зайнятості шляхом приєднання до ОСОБА_3 обласного центру зайнятості.

При цьому, ОСОБА_3 обласний центр зайнятості було визначено правонаступником майна, прав та обов’язків ОСОБА_3 міського центру зайнятості та ОСОБА_3 районного центру зайнятості.

Наказом ОСОБА_3 обласного центру зайнятості від 17.07.2017 року № 195 було створено Полтавську міськрайонну філію ОСОБА_3 обласного центру зайнятості, яку у подальшому зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Директору ОСОБА_3 міськрайонної філії ОСОБА_3 обласного центру зайнятості було видано довіреність від 01.08.2017 року № 16/10/2284-17 на право підписання позовних заяв від імені ОСОБА_3 обласного центру зайнятості та інших документів.

04.10.2013 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, з якої вбачається, що ОСОБА_4 ознайомлений з правами та обов’язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок смерті».

На підставі вказаної заяви від 04.10.2013 року ОСОБА_4 було надано статус безробітного. З 11.10.2013 року по 05.10.2014 року ОСОБА_4 призначено допомогу по безробіттю.

На підставі наказу від 31.03.2014 року № НТ140331 у зв’язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, відповідно до п.п.5 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.5 п.5.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк від 15 календарних днів до 90 календарних днів з 31.03.2014 року по 14.04.2014 року виплата по безробіттю ОСОБА_4 було скорочено.

На підставі наказу від 13.05.2014 року № НТ140513 допомога по безробіттю ОСОБА_4 була припинена у зв’язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до п.п.1 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Абзацом 2 підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198 передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Встановлено, що відповідач надавав послуги ОСОБА_3 академічному обласному театру ляльок на підставі цивільно-правового договору від 04.03.2014 року та на підставі акту виконаних робіт від 31.03.2014 року вартість виконаної роботи 3323 грн. 00 коп. вручена виконавцю ОСОБА_4; на підставі цивільно-правового договору від 01.04.2014 року та на підставі акту виконаних робіт від 30.04.2014 року вартість виконаної роботи 3323 грн. 00 коп. вручена виконавцю, ОСОБА_4

З 06.05.2014 року було припинено реєстрацію ОСОБА_4 у центрі зайнятості як безробітного.

Отже, наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю пов’язують із укладенням цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Таким чином, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов’язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення на випадок смерті.

Таким чином, відповідач ОСОБА_4 з 04.03.2014 року відносився до категорії зайнятого населення та з цього часу не мав права перебувати на обліку в службі зайнятості, так як уклав цивільно-правовий договір з ОСОБА_3 обласним академічним театром ляльок.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533 – ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що спливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Однак, всупереч нормам чинного законодавства, відповідач не повідомив ОСОБА_3 міський центр зайнятості про факт укладення цивільно-правових договорів 04.03.2014 року, 01.04.2014 року, будучи проінформованим про свій обов’язок, визначений ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з неї з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За період перебування на обліку в ОСОБА_3 міському центрі зайнятості за період з 04.03.2014 року по 31.03.2014 року відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю на загальну суму у розмірі 815 грн. 79 коп.

Наказ про повернення ОСОБА_4 допомоги по безробіттю було видано 07.09.2017 року за № 24. Даний наказ було направлено направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням. Однак, на даний час відповідачем кошти не відшкодовано.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 815 грн. 79 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись , ст.ст. 13, 76-80, 133, 141, 263-265,280 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 обласного центру зайнятості в особі ОСОБА_3 міськрайонної філії ОСОБА_3 обласного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 815 (вісімсот п’ятнадцять) грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_3 обласний центр зайнятості, р/р 37179160003202, назва банку ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 03491234, місцезнаходження: 36037, м. Полтава, вул. Сінна, 45.

Відповідач – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 02 лютого 2018 року.

Суддя Т.В. Бабкова