Ухвала суду № 71950221, 26.01.2018, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/783/17

провадження №2/624/69/18

УХВАЛА

щодо забезпечення позову

смт. Кегичівка 26 січня 2018 року

Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши заяву заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури про забезпечення позову заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в сумі 259759,84 грн.

24 січня 2018 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Згідно з заявою про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на об’єкт нерухомого майна, загальною площею 3658,1 кв.м., який знаходиться за адресою Харківської область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Калинова, буд. 32, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером НОМЕР_1.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем встановлено, що ОСОБА_1 вживаються заходи щодо відчуження нерухомого майна, що перебуває у його власності. Зокрема встановлено, що ПП «САН ТРАНС 17 « 18 грудня 2017 року подано заяву до Державного реєстратора прав на нерухоме майно сектору державної реєстрації Кегичівської районної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна з реєстраційним номером 28045863231, що розташовані за адресою: Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Калинова, буд.32. Це підтверджується, зокрема, рішенням державного реєстратора від 22 грудня 2017 року, яким відмовлено у державній реєстрації права власності за ПП «САН ТРАНС 17» на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 28042863231, який перебуває у власності ОСОБА_2

При цьому відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «САН ТРАНС 17» 07 грудня 2017 року засновано громадянином ОСОБА_1 Таким чином, не вжиття заходів забезпечення позову, не позбавляє відповідача можливості відчужити належне йому майно, що також, в подальшому істотно ускладнить виконання рішення суду та зменшить можливості органів державної виконавчої служби відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» забезпечити в примусовому порядку виконання судового рішення. Як наслідок, судове рішення залишиться не виконаним, а ненадходження коштів до місцевого бюджету буде свідчити про фактичне ненастання відповідальності особи та не усунення наслідків її протиправної діяльності, що шкодить державним інтересам та підриває авторитет державних органів.

Ціна заявленого позову складає 259759,84 грн., при цьому відповідно до п.2 договору купівлі-продажу від 30 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1П та ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» вартість зазначеного нерухомого майна становить 300000 грн., тому арешт цього майна є співмірним позовним вимогам.

Відомості про право власності на будь-яке інше нерухоме майно відповідача, за довідкою з реєстру речових прав, відсутні. Крім того, вважає за необхідне зазначити, що відповідач ухиляється від пролонгації договору оренди землі від 19 жовтня 2016 року, який було укладено строком на 1 рік. До теперішнього часу відповідач продовжує використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів. На письмові звернення селищної ради щодо укладення договору оренди землі не реагує.

Підстав для зустрічного забезпечення позову позивач не вбачає, оскільки арешт майна не перешкоджатиме підприємницькій діяльності ОСОБА_1, а лише не допустить відчуження цього майна. Таким чином збитки відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову відсутні.

До заяви додано: інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, детальну інформацію про юридичну особу, копію рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Розглядаючи заяву, суд виходить з такого.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

До видів забезпечення позову, згідно зі ст. 150 ЦПК України, відноситься, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 Кодексу).

Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову, а також порядок її подання встановлені ст.151, ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, ця заява розглядається без повідомлення учасників справі.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Розглянувши дану заяву визнано, що вона задоволенню не підлягає.

Позивачем доведено наявність у власності відповідача зазначеного майна та ризики, щодо його відчуження, співмірність вартості майна позовним вимогам.

Проте, судом встановлено, що, згідно з наданою позивачем інформаційною довідкою нерухоме майно має обтяження у виді іпотеки. Підстава виникнення іпотеки - договір іпотеки від 30 квітня 2014 року, іпотекодержатель ПП «Полтавський ливарно-механічний завод», іпотекодавець ОСОБА_1

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 9 Закону передбачено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Та виключно на підставі згоди іпотекодержателя: передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (ст. 12 Закону).

Статтею 23 Закону встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна.

Та обставина, що предмет забезпечення за цим позовом є одночасно предметом іпотеки в іншому зобов’язанні, не дає суду підстав для задоволення заяви, оскільки це безпосередньо впливає на права третьої особи – іпотекодержателя, який не є учасником даного судового процесу. Крім того, відчуження цього майна без дозволу цієї особи неможливе. Задоволення вимог позивача за цим позовом, у разі його задоволення, за рахунок предмета іпотеки також неможливе, до задоволення відповідних вимог іпотекодержателя. Тому накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці не може гарантувати реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 151,152,153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Н.М. Куст