Ухвала суду № 71950205, 01.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/286/18

Номер провадження 2/623/381/2018

У Х В А Л А

іменем України

про накладення штрафу

01 лютого 2018 року Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т. Д. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 за яку діє на підставі довіреності ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

31.01.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 міської ради Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю підтверджуючи, що нею не подано до суду іншої заяви з того ж самого предмету та з тих же самих підстав, в якій просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на гараж літ "Б" розміром 5,20х8,20 метроа площею 42,6 кв. метра та оглядну яму літ "В" площею 3,4 кв. метра, який розташований в м. Ізюмі Харківської області по провулку Східному 8-А гараж № 4.

Перевіривши матеріали цивільної справи суддею було встановлено наступне.

Що у провадженні трьох судей Ізюмського міськрайонного суду знаходяться три цивільні справи № 623/200/2018 за позовом ОСОБА_1 за яку діє на підставі довіреності ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю, справа № 623/263/2018 за позовом ОСОБА_1 за яку діє на підставі довіреності ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю, справа 623/226/2018 за позовом ОСОБА_1 за яку діє на підставі довіреності ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю. (а.с.7)

Ухвалою суду позивачу відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі № 623/286/18 за позовною заявою ОСОБА_1, за яку діє на підставі довіреності ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю на підставі п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.(а.с.8)

Як вбачаєтьсь з п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Тому на підставі вказаних норм, вбачаю в діях позивача ознаки зловживання своїми процесуальними правами.

Згідно ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Згідно ч. 4 ст. 148 ЦПК України ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Згідно ч. 5 ст. 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Оскільки судом встановлено обставини зловживання позивачем ОСОБА_1 своїми процесуальними правами, суд вважає такі дії направленими на перешкоджання судочинству.

Враховуючи викладене, суд вважає доцільним накласти на позивача штраф у передбаченому законом розмірі.

Керуючись ст.ст. 44, 148, 186,353,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 (п"ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок.

Дані про боржника: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Даніловка Барвінківського району, Харківської області, яка зареєстрована за адресою: 64322, Харківська область,Ізюмський район, с. Іванчуківка, вул. Мира буд. 15, ІПН: НОМЕР_1, паспорт: МТ 317914 виданий Ізюмським РС ГУДМС України в Харківській області 13.11.2013 року, яка мешкає за адресою: 64306, АДРЕСА_1.

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106)

Прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в особі судді Бєссонової Тетяни Дмитрівни.

Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання на протязі 3 місяців з дня набрання нею законної сили.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Т. Д. Бєссонова