Вирок № 71950141, 01.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3251/17

Номер провадження 1-кп/623/84/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 рокуІзюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Гуренко М.О., за участю секретаря Лисенко О.В., прокурора Махненко Д.А. обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Ізюм, Харківської області кримінальне провадження №12017220320001266 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Донецького, Ізюмського району, Харківської області, українця, громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

ідентифікаційний код НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2017 року, приблизно о 02 години 00 хвилин ОСОБА_1, діючи з корисливим мотивом, проник через незамкнену хвіртку на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, звідки умисно таємно викрав 7 секцій кладочної сітки, розміром 2х1 м., розміром осердку 100х100 мм. та діаметром проволоки 3 мм., вартість яких згідно з висновком судової - товарознавчої експертизи № 5117 від 23.11.2017 становить 213 гривень 99 копійок та лом чорного металу, загальною вагою 15,1 кг., у якості металобрухту, вартість якого згідно з висновком судової - товарознавчої експертизи № 5117 від 23.11.2017 становить 72 гривні, які належали ОСОБА_2, чим потерпілій завдано матеріальну шкоду на загальну суму 285 гривень 99 копійок.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_1, свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Пояснив, що вчивнив злочин у зв'язку з тим, що йому були потрібні гроші. У вчиненому злочині ОСОБА_1 щиро розкаявся.

Згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1, прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає. Також ОСОБА_1, роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1, скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням у житло.

Досліджені по кримінальному провадженню докази, достовірність і істинність яких ОСОБА_1 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина обвинуваченого у інкримінованому злочині доведена повністю, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.3 ст.185 КК України.

Скоєний злочин відповідно до класифікації злочинів, зазначених у ст. 12 КК України, а саме ч.3 ст.185 КК України є тяжким.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та відшкодування матеріальної шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Відповідно до п.8 ППВСУ №7 від «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_1, має постійне місце реєстрації, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, військову службу не проходив, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше в силу ст.89 КК України не судимий.

Призначаючи покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії тяжкого, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання також враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Потерпіла ОСОБА_2, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, притензій майнової та моральної шкоди до обвинуваченого не має.

Суд також бере до уваги п.1 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., де звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно досудової доповіді органу пробаціїї ризик вчинення повторного злочину оцінений як середній та ризик небезпеки для суспільства був оцінений як високий.

Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд вважає, що обвинуваченому необхідно обрати покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України,

Судові витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого. Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 50, 63, 65-67, ч. 3 ст.185КК України, ст.ст. 2, 94, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 п.п.1, 2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.76 КК України на ОСОБА_1 додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін у вигляді особистого зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України витрати на проведення товарознавчої експертизи № 5117 від 23.11.2017 року у сумі 395 грн. 48 коп., (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.)

Речові докази: секції металевої сітки кладочної (зварювальної) розміром 1 м. х 2 м., з комірками розміром 100 х 100 мм., в кількості 7 штук, фрагменти металевих виробів загальною вагою 15 кг. 100 гр.: металева труба, довжиною 1,5 м., діаметром 10 см.; металеве відро, об'ємом 5 літрів; металева коса довжиною 50 см. без дерев'яного утримувача; 2 металевих кута, довжиною 1 м. 10 см. кожний, розміром 3х3 см.; металевий дверний довідник у вигляді пружини, довжиною 30 см, діаметром 3 см.; фрагмент металевого швелеру довжиною 25 см, розміром 4х4 см., добровільно видані 10.11.2017 свідком ОСОБА_5 та повернуті 15.11.2017 потерпілій ОСОБА_2 під розписку про зберігання - вважати повернутими.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.О. Гуренко