Вирок № 71949457, 22.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/16/2018

Справа № 428/284/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Зінченко Ю.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370003575 від 09.12.2017року у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, розлученого, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, перебуває на обліку у лікаря фтізіатра, не є депутатом, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 24.03.1999 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 5 ст. 140, ч. 3 ст. 206 КК України (1960р.) до 4 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майні. Звільнений 30.07.2002 року;

- 03.06.2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року та 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 30.06.2004 року;

- 04.04.2005 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 13.10.2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 198 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України остаточно до 4 років позбавлення волі. Звільнений 20.03.2008 року умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 27 днів;

- 30.11.2009 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки;

- 03.05.2012 року Алчевським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 1 року 25 днів позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України остаточно 2 роки 25 днів позбавлення волі. За постановою апеляційного суду від 11.09.2012 вирок Алчевського міського суду від 03.05.2012 року скасований, за ст. 71 КК України частково додано невідбуте покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду від 30.11.2009 року, остаточно на 4 роки позбавлення волі. Звільнений 16.05.2012 року.

- 05.11.2012 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за постановою апеляційного суду Луганської області від 11.09.2012 року, остаточно 4 роки 6 місяців позбавлення волі; звільнений 30.12.2014 р. по відбуттю строку покарання;

- 29.04.2016 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, ст.76 ч.1 п. 2,3,4 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08.12.2017 близько о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись на території ринку «Злагода», розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 49, повторно, маючи злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням в інше приміщення, шляхом віджиму металевого ролету торгового контейнеру № 4-6, реалізуючи свій злочинний намір, таємно для оточуючих, проник до торгового контейнеру звідки викрав електронні торгові ваги марки «A-PLUS», моделі «1660», індукційний однофазний лічильник електричної енергії модель СО-И446», та електронний однофазний лічильник електричної енергії виробництва ТОВ «ЕЛВІ», які належать потерпілому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 Згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1499-308е від 27.12.2017, ринкова вартість викраденого майна на момент вчинення кримінального правопорушення складає 788 гривень 23 копійки.

Після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 788 гривень 23 копійки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 08.12.2017 року вночі близько 01 години він перебував на території ринку «Злагода», розташованого м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 49. В нього виник намір таємно викрасти майно з торгового контейнеру, для чого він зламав металеві ролети шляхом віджиму на одному з них з допомогою металевого прута, який знайшов вже там, підняв їх та викрав звідти електронні ваги та 2 лічильники. Підсвічував він собі ліхтариком, який був в нього на брелоку. Коли виносив викрадене, то загубив на місці злочину свій мобільний телефон марки «Samsung». Цей телефон є його власністю, він ніяк не використовував його під час скоєння цього злочину, на ньому не має навіть ліхтарика. Викрадені речі він відніс до себе на квартиру, де на той час проживав, за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 22-А/4, де вони і були вилучені під час обшуку працівниками поліції. В скоєному злочині він щиросердно кається.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглядати кримінальне провадження без його участі, покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз’яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, інвалідом не є, розлучений, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря фтізіатра - має захворювання інфільтративного туберкульозу верхніх часток обох легенів, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, наявність тяжкої хвороби. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в умовах його ізоляції від суспільства, т.я. тільки таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.04.2016 р., за яким він засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном 2 роки, тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України, про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому відсутні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, обраний відповідно до ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.01.2018 року, слід залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 22.01.2018 року, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту винесення судом обвинувального вироку. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ), в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув’язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту затримання – 10.01.2018 року по день ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавленні волі.

Витрати на залучення експертів у розмірі 742 грн. 20 коп., пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1499-308е від 27.12.2017 року, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його провина знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.04.2016 р. у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 22 січня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому за даним вироком покарання строк попереднього ув’язнення з моменту затримання – 10 січня 2018 року по день ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавленні волі.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1499-308е від 27.12.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/9-3/1203 д від 15.11.2017 року складає 742 (сімсот сорок дві) грн. 20 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: електронні торгові ваги марки «A-PLUS», моделі «1660», індукційний однофазний лічильник електричної енергії модель «СО-И446», електронний однофазний лічильник електричної енергії виробництва ТОВ «ЕЛВІ», які згідно розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити власнику ОСОБА_3; мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі чорного кольору з сім картою оператора МТС, який переданий на зберігання до камери схову Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області – повернути власнику ОСОБА_1

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова