Постанова № 71949243, 31.01.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 391/245/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1 С.>

№ провадження 22-ц/781/71/18 Доповідач Єгорова С. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.01.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

секретар судового засідання Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 року за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про стягнення авансових платежів та збитків,

УСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 року сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива» (далі по тексту СВК «Нива»)звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2., третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про стягнення авансових платежів за договорами суборенди № 170 від 04.09.2013 року, №172 від 27.09.2013 року, №202 від 27.08.2014 року, та збитків за обробіток земельних ділянок на загальну суму 111721,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 04.09.2013 року між ним як суборендарем та орендарем ОСОБА_2 був укладений договір суборенди за № 170, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала позивачу земельну ділянку площею 5,3401 га., яка розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строком на 8 років до 04.09.2021 року. Вказана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_4 20.08.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі. За домовленістю між сторонами за договором суборенди № 170 від 04.09.2013 року плата по договору суборенди за користування земельною ділянкою була сплачена авансовими платежами представнику ОСОБА_2 – ОСОБА_3, в загальній сумі 45 250,64 грн.

В лютому 2016 договір оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був розірваний за згодою сторін, ОСОБА_4 уклала договір оренди цієї земельної ділянки з ОСОБА_5

Листом від 18.03.2016 ОСОБА_5 повідомила СВК «Нива» про те, що вона є орендарем вказаної земельної ділянки і висловила прохання не проводити будь-які дії по обробітку земельної ділянки. Після отримання листа ОСОБА_5 СВК «Нива» не проводила роботи по обробітку вказаної земельної ділянки, крім вже виконаних робіт по оранці восени 2015 року на загальну суму 5 629,64 грн. Оскільки позивачем на користь відповідача орендна плата сплачена авансом за період 2016-2022 роки, дія договору фактично була припинена, новий орендар відмовлявся переукладати договір, позивач поніс збитки, які просить суд відшкодувати в сумі 45556,72 грн.

Крім того, 27.09.2013 року між позивачем, який виступав як суборендар, та орендарем ОСОБА_2, був укладений договір суборенди за № 172, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала позивачу земельну ділянку площею 5,9947 га, яка розташована на території Мар’ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строком на 10 років до 31.11.2023 року. Вказана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_6 01.04.2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі. СВК «Нива» використовував земельну ділянку за цільовим призначенням протягом жовтня 2013 серпня 2016 років. За домовленістю між сторонами за договором суборенди № 172 від 27.09.2013 року суборендна плата за користування земельною ділянкою була сплачена авансовими платежами представнику ОСОБА_2 – ОСОБА_3, в загальній сумі 55000 грн., а також перерахований податок з доходів фізичних осіб у бюджет у сумі 15% - 9705,88 грн.

В лютому 2016 року договір оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був розірваний за згодою сторін, та 08.02.2016 року ОСОБА_6 уклав договір оренди цієї земельної ділянки з ОСОБА_5

На підставі рішення Компаніївського районного суду від 08.02.2017 року розірваний договір суборенди № 172 між ОСОБА_2 і СВК «Нива». Таким чином, зазначена земельна ділянка за цільовим призначенням СВК «Нива» використовувалась протягом трьох років, оскільки орендна плата на користь відповідача сплачена авансом за період 2017-2022 роки, позивач просив повернути сплачену авансом суборенду за період 2017-2022 роки та сплачений податок з фізичних осіб в сумі 45 265,80 грн.

Крім того, 27.08.2014 року між позивачем, який виступав в якості суборендаря та орендарем ОСОБА_2, був укладений договір суборенди за № 202, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала позивачу земельну ділянку площею 2,67 га, яка розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строком на 7 років до 27.08.2022 року. Ця земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_4, 06.08.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі. СВК «Нива» використовував земельну ділянку за цільовим призначенням протягом одного сільськогосподарського року – в 2015 році. За домовленістю між сторонами за договором суборенди № 202 від 27.08.2014 року суборендна плата за користування земельною ділянкою була сплачена авансовими платежами представнику ОСОБА_2 – ОСОБА_3, в загальній сумі 17050 грн., а також перерахований податок з доходів фізичних осіб у бюджет у сумі 1149,36грн.

В лютому 2016 року договір оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був розірваний за згодою сторін та ОСОБА_4 уклала договір оренди цієї земельної ділянки з ОСОБА_5 ОСОБА_7 від 18.03.2016 року ОСОБА_5 повідомила СВК «Нива» про те, що вона є орендарем вказаної земельної ділянки і висловила прохання не проводити будь-які дії по обробітку земельної ділянки. Після отримання листа ОСОБА_5 СВК «Нива» не проводила роботи по обробітку вказаної земельної ділянки крім вже виконаних робіт по оранці на зяб восени 2015 року на загальну суму 2814,76 грн. Оскільки позивачем на користь відповідача орендна плата сплачена авансом за період 2016-2020 роки, дія договору фактично була припинена, новий орендар відмовлявся переукладати договір, позивач поніс збитки, які просить суд відшкодувати в сумі 20 898,57 грн.

В результаті порушення відповідачем умов договорів суборенди № 170 від 04.09.2013 року, №172 від 27.09.2013 року, №202 від 27.08.2014 року утворилася заборгованість, яка не була погашена відповідачем добровільно, тому позивач просив стягнути її в сумі 111721,09 грн. з ОСОБА_2

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СВК «Нива» авансові платежі за договорами суборенди № 170 від 04.09.2013, № 172 від 27.09.2013, № 202 укладено 27.08.2014 в сумі 81850 грн. та судові витрати в сумі 835 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту отримання ОСОБА_2 в рахунок орендної плати за укладеними договорами суборенди коштів, які на підставі довіреності від її імені були отримані ОСОБА_3А для передачі орендодавцю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд неповно з’ясував фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Судом не з’ясовано, чи мала вона право отримувати кошти, хто є боржником і кредитором в зобов’язанні, у кого виникли обов’язки і як вони виконані. Суд не досліджував розділи: 4. Орендна плата та 9. Інші права та обов’язки сторін у спірних трьох договорах оренди. Вважає, що відповідно до умов договорів, що містяться у пунктах 8 та 9 розділу «Орендна плата» позивач як суборендар за кожним договором суборенди набув її обов’язок виплачувати орендодавцю орендну плату в частині виплати суборендної плати у грошовому виразі. Відповідно цей обов’язок з виплати орендної плати суборендарю вона передала, а орендодавець за кожним договором оренди землі набув право отримати належну йому від неї орендну плату за договором оренди землі у вигляді суборендної плати, яку суборендар повинен йому виплатить замість неї за умовами пунктів 8 та 9 розділу «Орендна плата» договору суборенди землі. Виплачувати на її користь будь-які платежі у вигляді орендної плати за даними договорами суборенди позивач не повинен через відсутність такої умови в договорі суборенди землі. За змістом довіреності, яку вона надала ОСОБА_3 28 серпня 2013 року, уповноважена нею особа ОСОБА_3 не мав повноважень отримувати від будь-кого грошові кошти від її імені.

На думку скаржника суд не перевірив відповідність письмових доказів - видаткових касових ордерів та платіжних відомостей вимогам законодавства і не встановив зміст господарських операцій, зазначених у цих документах бухгалтерського обліку, не переконався у тому, що такі господарські операції відбулися. Суд безпідставно дійшов висновку про те, що наявність підпису особи та зазначення паспортних даних у реквізитах видаткових касових ордерів вказують на отримання ОСОБА_3 частини суборендної плати за договором суборенди, при цьому вийшов за межі змісту документу первинного бухгалтерського обліку, називаючи конкретні реквізити договору суборенди, на підставі якого видані кошти, хоча у жодному документі не зазначено за якими договорами чи договором здійснено виплату коштів готівкою ОСОБА_3 та яке відношення до цих виплат має ОСОБА_2 На порушення вимог законодавства щодо здійснення підприємствами (підприємцями) обліку операцій з готівкою у відповідних книгах обліку позивачем не надані суду належні докази на підтвердження своїх виплат.

Крім того, судом не було встановлено, що ці платежі позивач повинен був сплатити за договором саме їй, що вона уповноважувала свого представника їх отримати, і що за конкретним договором в рахунок належних платежів відбулися виплати коштів, а відповідач отримала дохід зі сплатою до бюджету податку на доходи фізичних осіб, який зобов'язаний перерахувати позивач.

Представник СВК «Нива» адвокат ОСОБА_7 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно підпункту 9 пункту 1 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ) передбачено, що неявка сторін та інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката ОСОБА_7, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: и мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIІІ суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Встановлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно договору оренди № б/н, зареєстрованого державним реєстратором Компаніївського РУЮ Кіровоградської області 20.08.2013 року орендодавець ОСОБА_8 передала ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 5,3401 га, яка розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строком на 25 років, а ОСОБА_2 прийняла об'єкт оренди і зобов'язався сплачувати за нього орендну плату в порядку та розмірах, що передбачені умовами. Дана земельна ділянка належить ОСОБА_8 на праві власності зареєстрованому в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.05.2013року (а.с.10-13)

На підставі договору суборенди № 170 від 04.09.2013 року, зареєстрованого державним реєстратором Компаніївського РУЮ Кіровоградської області 04.09.2013, ОСОБА_2 передала СВК «Ниві» земельну ділянку площею 5,3401 га, яка розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строк дії до 31.12.2021 року (а.с.7,8,14).

Згідно до п.п. 7, 8, 9 договору суборенди від 04.09.2013 року вбачається, що строк дії договору 8 років і діє до 31.11.2021 року, суборендна плата вноситься суборендарем у формі та розмірі 5,04% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 6654,51 грн. Орендна плата сплачується відповідно до договору оренди землі. Суборендна плата може бути сплачена за весь період суборенди за згодою сторін.

За умовою п.п. 27, 28 дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. за згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків.

Згідно договору оренди № б/н від 01.04.2012 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 23.04.2012 року, орендодавець ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 5,9947 га, яка розташована на території Мар’ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строком на 25 років, а ОСОБА_2 прийняла об'єкт оренди і зобов'язалася сплачувати за нього орендну плату в порядку та розмірах, що передбачені умовами. Дана земельна ділянка належить ОСОБА_6 на праві власності зареєстрованому в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.09.2013 року (а.с.18-20).

На підставі договору суборенди № 172 від 27.09.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Компаніївського РУЮ Кіровоградської області 11.10.2013 року, ОСОБА_2 передала СВК «Ниві» земельну ділянку площею 5,9947 га, яка розташована на території Мар’ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строк дії до 31.11.2023 року (а.с.15-17,21).

Згідно до п.п. 7, 8, 9 договору суборенди від 04.09.2013 року строк дії договору 10 років до 31.11.2023 року, суборендна плата вноситься суборендарем у формі та розмірі 5,04% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 6654,51 грн. Орендна плата сплачується відповідно до договору оренди землі. Суборендна плата може бути сплачена за весь період суборенди за згодою сторін.

За умовою п.п. 27,28 дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. за згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків.

Відповідно договору оренди № б/н від 06.08.2014 року, зареєстрованого в реєстраційній службі Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області 22.08.2014 року, ОСОБА_8 передала ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 2,67 га, яка розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строком на 45 років, а ОСОБА_2 прийняла об'єкт оренди і зобов'язалася сплачувати за нього орендну плату в порядку та розмірах, що передбачені умовами. Дана земельна ділянка належить ОСОБА_8 на праві власності зареєстрованому в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.07.2014 року (а.с.26-30).

На підставі договору суборенди № 202 від 27.08.2014 року, зареєстрованого реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області 23.09.2014 року, ОСОБА_2 передала СВК «Ниві» земельну ділянку площею 2,67 га, яка розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області строк дії до 27.08.2022 року (а.с.22-25).

Згідно до п.п. 7, 8, 9 договору суборенди строк дії вказаного договору 7 років до 27.08.2022 року, суборендна плата вноситься суборендарем у формі та розмірі 5,04% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3327,26 грн. Орендна плата сплачується відповідно до договору оренди землі. Суборендна плата може бути сплачена за весь період суборенди за згодою сторін.

За умовою п.п. 27, 28 дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря; за згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків.

Чинність вищезазначених договорів суборенди землі припинено внаслідок укладення нових договорів між власниками земельних ділянок та ОСОБА_5, зареєстрованих Реєстраційною службою Компаніївського РУЮ, та на підставі рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08.02.2017 року (а.с.76-78).

Зі змісту довіреності, виданої та посвідченої 28.08.2013 року приватним нотаріусом Бобринецького РНО Кіровоградської області, вбачається, що ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси з усіма необхідними повноваженнями у відносинах з фізичними та юридичними особами, установами, організаціями, підприємствами незалежно від їх підпорядкування та форм власності, тощо, які б стосувалися юридичного закріплення права власності на землю щодо земельних ділянок, які знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Мар’ївська сільська рада та Кіровоградська область, Компаніївський район, Червоновершківська сільська рада, в силу повноважень, що ґрунтуються на цій довіреності, в тому числі представник має право укладати та розривати договори оренди щодо згаданих земельних ділянок (а.с.31).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренду).

Частиною 1 статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

ОСОБА_2 в наданих до суду першої інстанції запереченнях просила відмовити у задоволенні позову за безпідставністю вимог. Зазначала, що позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях, суми виплат виданих видатковими касовими ордерами за 2013-2014 роки стосуються майбутніх договорів оренди і не містять посилань на номери договорів суборенди, крім того виплачені ОСОБА_3, якого вона не уповноважувала на це.

Суд першої інстанції в обгрунтування своїх висновків зазначив, що погоджується з тим, що видаткові касові ордери не місять посилань на номери договорів суборенди, але за умовами договорів суборенди № 170 від 04.09.2013 року, №172 від 27.09.2013 року, №202 від 27.08.2014 року суборендна плата вноситься суборендарем у формі та розмірі 5,04% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3327,26 грн. за договором № 202 від 27.08.2014 року та 6654,51 грн. за договорами № 170 від 04.09.2013 року, №172 від 27.09.2013 року. Період виплати грошових коштів ОСОБА_3 вересень 2013 року та серпень 2014 року, договір суборенди № 170 укладено 04.09.2013 року, № 172 укладено 27.09.2013 року, № 202 укладено 27.08.2014 року, жодних інших договорів укладених в цей період сторонами надано не було.

Водночас з наданої суду довіреності від 28.08.2013 вбачається, що ОСОБА_2 уповноважила представляти її інтереси ОСОБА_3 з усіма необхідними повноваженнями у відносинах з фізичними та юридичними особами … , строк довіреності до 28.08.2016 (а.с.31).

Надаючи оцінку розрахунку авансових платежів, суд першої інстанції врахував, що за умовами договору суборенди № 170 від 04.09.2013 року, позивачу необхідно було сплатити за період дії договору суборенди 13 309,62 грн., за договором суборенди № 172 від 27.09.2013 року, позивачу необхідно було сплатити за період дії договору суборенди 19 963,53 грн., за договором суборенди № 202 від 27.08.2014 року, позивачу необхідно було сплатити за період дії договору суборенди 3 327,26 грн., а всього 36 600,41 грн. Згідно наданих суду платіжних документів на ім’я ОСОБА_3 виплачено кошти в сумі 118 450 грн. Але суд не погодився з посиланням позивача на платіжну відомість № 101а від 05 серпня 2014 року про виплату 7 000 гривень, оскільки дана відомість не містить прізвища та підпису особи, якій вони видаються.

При цьому, враховуючи відсутність доказів про сплату податків з доходу фізичних осіб за договорами суборенди, суд частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення авансових платежів, виходячи з наступного розрахунку: 118 450 - 36 600,41= 81850 грн. Також суд вважав вимоги в частині стягнення затрат на обробіток земельних ділянок в розмірі 8 444,40 грн. безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів проведення обробітку земельних ділянок (акти, шляхові листи з зазначенням маршруту, транспортні накладні, тощо).

Колегія суддів апеляційного суду не може в повному обсязі погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України (2004 р. в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) та ст. 81 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обгрунтування доводів щодо отримання ОСОБА_2 авансових платежів за договорами суборенди позивачем суду надано видаткові касові ордери та виписку з відомостей, які не є належними та допустимими доказами, що підтверджують вказаний факт.

Так, згідно видаткових касових ордерів: № 121 від 25.09.2013 року ОСОБА_3 в рахунок орендної плати за земельний пай отримав 70000 грн.; № 126 від 30.09.2013 року ОСОБА_3 в рахунок орендної плати за земельний пай отримав 16250 грн.; № 135 від 31.10.2013 року ОСОБА_3 в рахунок орендної плати за земельний пай майбутній період отримав 13750 грн.; № 79 від 28.08.2014 року в рамках майбутніх періодів виплачено 17050 грн.; № 101а за серпень 2014 року сплачено 7699,50 грн. (а.с.34-36).

Вказані бухгалтерські документи не містять доказів виплати СВК «Нива» авансових платежів за укладеними договорами суборенди земельних ділянок саме ОСОБА_2 через уповноваженому нею особу - ОСОБА_3

Також, відсутні докази, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 отримані ним від СВК «Нива» кошти в сумі 81850 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Згідно зі ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належать вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Судом не взято до уваги, що в наданій 28 серпня 2013 року ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_3 довіреності відсутнє право на отримання представником від її імені коштів за укладеними в майбутньому договорами оренди (суборенди) щодо земельних ділянок, які знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Мар’ївська сільська рада та Кіровоградська область, Компаніївський район, Червоновершківська сільська рада (а.с.31).

За таких підстав, помилковими і безпідставними є висновки суду першої інстанції про доведеність факту правомірного та законного отримання ОСОБА_3 орендної плати (авансових платежів) за укладеними договорами суборенди земельних ділянок, належних на праві оренди ОСОБА_2,та необхідність стягнення з останньої на користь СВК «Нива» авансових платежів за договорами суборенди в сумі 81850 грн., тому що не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Враховуючи невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам, неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до ст. 376 ЦПК в редакції Закону № 2147-VIІІ, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставністю.

При цьому позивач не позбавлений права вирішувати в іншому позовному провадженні питання щодо безпідставності набуття та повернення одержаних ОСОБА_3 коштів.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про стягнення авансових платежів та збитків відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 01 лютого 2018 року.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: О.Л. Дуковський

ОСОБА_9