Постанова № 71945505, 29.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1922/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

За участю представників учасників справи:

від ліквідатора ТОВ "Індастік Трейд" - Подорожній А.С. за адвокатським посвідченням

Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову господарського суду Одеської області від 05.09.2017 року (суддя Лепеха Г.А.), яку проголошено у судовому засіданні о 09:55 у м. Одесі, просп. Шевченка, 29

у справі №916/1922/17

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У серпні 2017 голова ліквідації комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" (далі - ТОВ "Індастрік Трейд") звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство у порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Індастрік Трейд", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо.

Постановою господарського суду Одеської області від 05.09.2017 (суддя Лепеха Г.А.) визнано банкрутом ТОВ "Індастрік Трейд", відкрито відносно ТОВ "Індастрік Трейд" ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Волєва Олександра Олеговича, тощо.

В мотивах оскаржуваної постанови суд першої інстанції зазначив, що майна боржника недостатньо для задоволення наявних боргів, ліквідаційна комісія з дотриманням положень ч.1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулась до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі, а тому, суд визнав за можливе визнати ТОВ "Індастрік Трейд" банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Не погодившись з даною постановою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Головне управління ДФС у м. Києві з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 05.09.2017 та припинити провадження у справі №916/1922/17.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 33, 34, 43 ГПК України, ст.60 ГК України та ст.ст. 1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без з'ясування всіх обставин справи та підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, за твердженням апелянта, у ТОВ "Індастрік Трейд" обліковується заборгованість перед бюджетом у розмірі 1287159,24 грн.

Апелянт зазначає, що у порушення приписів ч.1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 3 ст. 110, ст.105 ЦК України та ст. 60 ГК України ТОВ "Індастрік Трейд" не було надано ліквідаційного балансу до податкового органу для перевірки його повноти та достовірності. Таким чином, на думку скаржника, у даному випадку ліквідаційною комісією боржника був порушений порядок добровільної ліквідації, а судом першої інстанції не враховано, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою.

Крім того скаржник зазначає про відсутність інформації чи робився запит на автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство ТОВ "Індастрік Трейд" та відзначає, що у відповідності до абз. 4 п. 36.7 листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником неможливе (у виняткових випадках), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до ч. 6 ст, 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Апелянт також зазначає, що ТОВ "Індастрік Трейд" була подана декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік підприємством в звіті відображено валовий дохід 383 397 992 грн. та валові витрати 0 грн. та за І півріччя 2017 рік підприємством в звіті відображено валовий дохід 4 400 524 грн. та валові витрати 0 грн. Також була подана декларація з податку на додану за вересень 2016 року, де відображено обсяг поставки (без ПДВ) 679991 грн., сума ПДВ склала 135998 грн. та січень 2017 року.

Також посилаючись на п.п. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України апелянт зазначає, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, так як у відповідності до Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Таким чином, скаржник вважає, що визнаючи боржника банкрутом, господарський суд Одеської області, не перевірив належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Одеської області від 05.09.2017 року у справі №916/1922/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.11.2017 р. колегією суддів у складі головуючого суддів Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

У зв'язку із знаходженням головуючого судді Аленіна О.Ю. у відрядженні з 06.11.2017 р. по 08.11.2017 р. та судді Богатиря К.В. у відрядженні з 05.11.2017 р. по 11.11.2017 р. розгляд апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Одеської області від 05.09.2017 року у справі №916/1922/17 за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" про визнання банкрутом, який призначено на 06.11.2017 р. не відбувся, про що було складено відповідну довідку від 06.11.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Одеської області від 05.09.2017 року у справі №916/1922/17 призначено до розгляду на 27.11.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 р. розгляд справи було відкладено на 11.12.2017 р.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №1385 від 08.12.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Жекова В.І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.09.2017 по справі №916/1922/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.09.2017 по справі №916/1922/17 прийнято до провадження з призначеним розглядом колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського від 11.12.2017 р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 29.01.2018 р.

24.01.2018 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від представника ліквідатора в якому останній просить в задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві відмовити в повному обсязі та апеляційне провадження закрити в порядку ст. 264 ГПК України.

В означеному відзиві представник ліквідатора з посиланням на приписи ст.ст. 91, 106 ГПК України (у редакції до 15.12.2017 р.), ст.ст. 254, 255 ГПК України (у редакції з 15.12.2017 р.) та ст.ст. 1, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що ГУ ДФС у м. Києві не є стороною провадження у справі про банкрутство, оскільки не зверталось з кредиторськими вимогами до боржника у визначений законом спосіб та строк, у зв'язку із чим й не набуло права на звернення з апеляційною скаргою на постанову про визнання ТОВ "Індастрік Трейд" банкрутом.

Також представник ліквідатора відзначає, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство та здійснення ліквідаційної процедури боржник перебував на обліку за місцем реєстрації в іншому органі доходів і зборів, який і був повідомлений боржником у встановленому порядку про перебування в стадії припинення, однак жодних грошових вимог до боржника не заявляла ні в процедурі добровільної ліквідації, ні в процедурі банкрутства.

Крім того, посилаючись на приписи ст. 5 Закону України «Про судовий збір», п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. №01-06/2093/15 представник ліквідатора вважає необґрунтованим клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору та не вбачає підстав для звільнення Головного управління ДФС у м. Києві від сплати судового збору.

У судовому засіданні від 29.01.2018 представник ліквідатора заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 05.09.2017 р. без змін.

Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника ліквідатора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме протоколу №3 загальних зборів учасників ТОВ "Індастрік Трейд" від 06.06.2017 р., загальними зборами учасників ТОВ "Індастрік Трейд" було вирішено припинити діяльність товариства шляхом його ліквідації, призначити головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) ТОВ "Індастрік Трейд" Волєва О.О., встановлено строк для заявлення вимог кредиторів протягом двох місяців з моменту публікації у спеціалізованому засобі інформації повідомлення про припинення діяльності ТОВ "Індастрік Трейд".

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Індастрік Трейд" з 07.06.2017 р. перебуває у стані припинення за рішенням засновників.

31.07.2017 р. до голови ліквідаційної комісії ТОВ "Індастрік Трейд" звернувся ОСОБА_3 з кредиторськими вимогами в яких просив визнати його кредитором з сумою кредиторських вимог 311998,40 грн.

Згідно із протоколом засідання ліквідаційної комісії ТОВ "Індастрік Трейд" від 07.08.2017 р. було вирішено затвердити акт інвентаризації майнових активів та оцінки майна ТОВ "Індастрік Трейд", визнати кредитором ОСОБА_3 та внести до реєстру вимог кредиторів, затвердити проміжних ліквідаційний баланс ТОВ "Індастрік Трейд" та звернутись до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

09.09.2017 р. засновник ТОВ "Індастрік Трейд" (голова ліквідаційної комісії) звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Індастрік Трейд" та постановою від 05.09.2017 визнано банкрутом ТОВ "Індастрік Трейд", відкрито відносно ТОВ "Індастрік Трейд" ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Волєва Олександра Олеговича, тощо.

Судом першої інстанції встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі та визнано боржника банкрутом.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає, що його зроблено з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав

Відповідно до ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. (частина 3 статті 110 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Згідно з ст. 20 Податкового кодексу України, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків, зокрема, зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (п.16.1.10).

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Частиною 7 статті 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Згідно ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 9 статті 111 ЦК України встановлено, що виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

З урахуванням наведених вимог чинного законодавства України, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу, реалізація майна юридичної особи з метою розрахунків з кредиторами. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

З наявних матеріалів справи вбачається, що звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Індастрік Трейд", головою ліквідаційної комісії не було надано жодних відомостей відповідних державних органів щодо наявності або відсутності зареєстрованого за боржником будь-якого майна та оцінки його вартості, а також відомостей щодо відкритих ТОВ "Індастрік Трейд" рахунків у банківських установах та наявності або відсутності на них грошових коштів.

Судова колегія відзначає, що відсутності таких відомостей, з урахуванням приписів статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не дає можливості суду встановити неплатоспроможність боржника та його неможливість задовольнити вимоги кредиторів.

Крім того, колегія суддів відзначає, що у наявних матеріалах справи відсутні відомості про те, чи повідомлявся орган доходів і зборів та інші державні контролюючі органи про ліквідацію ТОВ "Індастрік Трейд" у встановленому законом порядку. Не додані такі докази і до заяви про порушення справи про банкрутство, як і не додані докази на підтвердження подання контролюючим органам звітності за останній звітний період.

Колегія суддів відзначає, що головою ліквідації комісії у заяві про порушення справи про банкрутство зазначається, що до Арцизької ДПІ ГУ ДФС в Одеській області державним реєстратором було направлено електронне повідомлення про початок ліквідаційної процедури.

Разом з цим, у порушення приписів ст. 33 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017 р.) та ч.3 ст.13 та ст. 74 ГПК України (у редакції чинній з 15.12.2017 р.), боржником не надано до суду жодних доказів на підтвердження означених посилань.

Отже, колегія суддів вважає, що ліквідаційною комісією ТОВ "Індастрік Трейд" не дотримано вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також не надано, на момент порушення провадження у цій справі, документів, що підтверджують здійснення повної досудової процедури ліквідації ТОВ "Індастрік Трейд", що є порушенням вимог ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Окрім того, у проміжному ліквідаційному балансі від 07.08.2017 р., що був доданий до заяви про визнання боржника банкрутом зазначено, що чистій прибуток за звітний період складає -311,99, а за аналогічний період попереднього року 0.

Разом з цим, в апеляційній скарзі ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що ТОВ "Індастрік Трейд" була подана декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік. Товариством в звіті відображено валовий дохід 383 397 992 грн. та валові витрати 0 грн. За І півріччя 2017 рік підприємством в звіті відображено валовий дохід 4 400 524 грн. та валові витрати 0 грн. Також була подана декларація з податку на додану за вересень 2016 року, де відображено обсяг поставки (без ПДВ) 679991 грн., сума ПДВ склала 135998 грн. та січень 2017 року.

Отже згідно відомостей, що були надані ТОВ "Індастрік Трейд" до ГУ ДФС у м. Києві дохід боржника за 2016 та 2017 роки значно перевищував кредиторську заборгованість, яка визначена у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство та складає 311998,40 грн.

Колегією суддів не приймають до уваги заперечення боржника щодо даних відомостей, оскільки останнім не спростовано означених тверджень скаржника, зокрема, щодо валового доходу, який був отриманий боржником за 2016 та 2017 роки.

Крім того, у відповідності до приписів ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі, зокрема, які є заінтересованими у цій справі, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

Статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Частиною 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено коло повноважень ліквідатора як виконавця заходів ліквідації боржника. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; веде реєстр вимог кредиторів.

У відповідності до ч.ч. 5, 9, 11 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Отже, при виконанні повноважень ліквідатора на предмет заявлення вимог про солідарну відповідальність керівника боржника, його засновників (учасників, акціонерів), винних у доведенні боржника до банкрутства, виникає реальний конфлікт інтересів.

Судова колегія відзначає, що наявними матеріалами справи, а саме витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Індастрік Трейд" підтверджується, що Волєв Олександр Олегович є засновником боржника, його керівником та головою комісії з припинення.

Постановою господарського суду Одеської області від 05.09.2017 р. Саме Волєва Олександра Олеговича призначено ліквідатором боржника.

З наведених підстав колегія суддів вважає, що голова ліквідації комісії Волєв Олександр Олегович, що був призначений судом ліквідатором боржника, має реальний конфлікт інтересів у виконанні ним повноважень ліквідатора у процедурі банкрутства з огляду на те, що він є засновником боржника та його керівником, має свій приватний інтерес, як засновник боржника, що перешкоджає належному виконанню повноважень ліквідатора щодо притягнення до відповідальності третіх осіб у ліквідаційній процедурі та врегульовано статтями 1, 28 - 29 Закону України "Про запобігання корупції".

Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до призначення ліквідатором боржника особи, яка має реальний конфлікт інтересів у виконанні ним повноважень ліквідатора у процедурі банкрутства.

Колегією суддів не приймають до уваги заперечення боржника, що ГУ ДФС у м. Києві не є стороною провадження у справі про банкрутство, оскільки не зверталось з кредиторськими вимогами до боржника у визначений законом спосіб та строк, у зв'язку із чим й не набуло права на звернення з апеляційною скаргою на постанову про визнання ТОВ "Індастрік Трейд" банкрутом, з наступних підстав.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регламентовано, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 254 ГПК України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Згідно з ст. 55 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства, а саме передбачені ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи скаржника щодо відсутності у ГУ ДФС у м. Києві права на апеляційне оскарження у цій справі необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, колегія суддів також відзначає, що з наявних матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві зверталось до господарського суду Одеської області із заявою про визнання кредиторських вимог, проте, ухвалою суду від 10.10.2017 р. означена заява була повернута заявнику без розгляду у зв'язку із несплатою судового збору та відмовою у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ГУ ДФС у м. Києві.

У відповідності до даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2017 р. повторно повернуто заяву ГУ ДФС у м. Києві про визнання кредиторських вимог у зв'язку із тим, що означена заява не підписана уповноваженою особою.

Колегією суддів також не приймаються до уваги заперечення боржника, з посиланням на практику Вищого господарського суду щодо того, що боржник перебував на обліку за місцем реєстрації в іншому органі доходів і зборів, який і був повідомлений боржником у встановленому порядку про перебування в стадії припинення, у зв'язку з наступним.

Так у наведеній практиці Вищого господарського суду, а саме постанові від 29.11.2017 р. у справі №904/4579/17, суд касаційної інстанції зазначив, що на момент здійснення ліквідаційної процедури в порядку норм цивільного законодавства та у подальшому порушення справи про банкрутство боржник перебував на обліку за місцем реєстрації в іншому органі доходів і зборів - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка і була повідомлена боржником у встановленому порядку про перебування в стадії припинення (форма №8-ОПП), однак жодних грошових вимог до боржника не заявила ні в процедурі добровільної ліквідації, ні в процедурі банкрутства.

Проте, у справі що розглядається, як вже було зазначено вище, боржником не було надано суду відомостей щодо повідомлення органу доходів і зборів, зокрема й за місцем реєстрації, про ліквідацію ТОВ "Індастрік Трейд" у встановленому законом порядку.

Щодо заперечень боржника з приводу звільнення апелянта від сплати судового збору, колегія суддів відзначає, що підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство, заяви про порушення справи про банкрутство, заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних та касаційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

З апеляційних та касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас Законом не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, у відповідності до приписів Закону України "Про судовий збір" відсутні правові підстави для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

У відповідності до приписів п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, встановивши безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство та недотримання судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови господарського суду Одеської області від 05.09.2017 р. у справі №916/1922/17 з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Керуючись статтями 231, 269, 270, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області від 05.09.2017 року у справі №916/1922/17 скасувати.

Провадження у справі №916/1922/17 про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" банкрутом - закрити.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрік Трейд" для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування постанови господарського суду Одеської області від 05.09.2017 р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, на підставі якої вчинено реєстраційну дію.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повни текст постанови складено 31.01.2018 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.