
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
УХВАЛА
"31" січня 2018 р.Справа № 924/65/18
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Релігійної організації „Релігійна громада ОСОБА_1 – Миколаївської парафії села Нестерівці Дунаєвецького району Кам’янець – Подільської єпархії Української православної церкви” с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області
до Релігійної організації „Релігійна громада ОСОБА_2 Чудоторця села Нестерівці Дунаєвецького району Української православної церкви Київського патріархату” с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
30.01.2018 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява від Релігійної організації „Релігійна громада ОСОБА_1 – Миколаївської парафії села Нестерівці Дунаєвецького району Кам’янець – Подільської єпархії Української православної церкви” с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області до Релігійної організації „Релігійна громада ОСОБА_2 Чудоторця села Нестерівці Дунаєвецького району Української православної церкви Київського патріархату” с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області про визнання права власності за Релігійною організацією „Релігійна громада ОСОБА_1 – Миколаївської парафії села Нестерівці Дунаєвецького району Кам’янець – Подільської єпархії Української православної церкви” в цілому на релігійну споруду – храм ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: вул. Костовського,10 в с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області та розташований на земельній ділянці площею 0,30га.
За правилами господарського процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.
У п.3 ч. 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому, судом враховується, що відповідно до п.2 ч.1 ст.163 ГПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.
Як вбачається із позовної заяви, предметом даного позову є визнання права власності на релігійну споруду – храм ОСОБА_1, тобто даний позов є майновим.
Згідно ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Проте, до матеріалів позовної заяви не долучено документів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018р. становить 1762,00 грн.
Частиною другою статті 4 даного Закону встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616700,00 грн.)
Проте, до матеріалів позовної заяви не долучено жодного документу на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Натомість, позивач на адресу суду подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Розглянувши подане клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з наступних мотивів.
Статтею 129 Конституції України встановлено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, дотримання якого є обов'язковим під час здійснення судами своїх конституційних обов'язків. Враховуючи даний принцип, положення Закону України "Про судовий збір", суди позбавлені права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, і щодо сплати судового збору.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір", унормовано, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вищезазначених імперативних приписів чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, в порядку статті 74 ГПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Обґрунтовуючи свою заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач посилається нате, що релігійна організація є неприбутковою організацією та не має прибутків та доходів.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами частини 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак у порушення вищезазначених приписів чинного законодавства позивачем не надано будь-яких доказів в підтвердження викладених у вищезазначеному клопотання обставин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання Релігійної організації „Релігійна громада ОСОБА_1 – Миколаївської парафії села Нестерівці Дунаєвецького району Кам’янець – Подільської єпархії Української православної церкви” про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку з чим у задоволенні зазначеної заяви необхідно відмовити.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162-164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачем ухвали.
З наведеного, суд вважає за належне залишити позовну заяву Релігійної організації „Релігійна громада ОСОБА_1 – Миколаївської парафії села Нестерівці Дунаєвецького району Кам’янець – Подільської єпархії Української православної церкви” без руху, надавши позивачу строк у десять днів до 10.02.2018р. для усунення зазначених недоліків, зокрема, для зазначення ціни позову та оплати судовим збором позовної заяви майнового характеру.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234 ГПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Релігійної організації „Релігійна громада ОСОБА_1 – Миколаївської парафії села Нестерівці Дунаєвецького району Кам’янець – Подільської єпархії Української православної церкви” с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області до Релігійної організації „Релігійна громада ОСОБА_2 Чудоторця села Нестерівці Дунаєвецького району Української православної церкви Київського патріархату” с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області про визнання права власності, залишити без руху, надавши позивачу строк у 10 днів до 10.02.2018р. для усунення зазначених недоліків з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (32424, с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області )
3 - відповідачу (32424, с. Нестерівці, Дунаєвецького району, Хмельницької області )
Всім реком. з повід.
Судове рішення № 71945442, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 31.01.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/65/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: