Ухвала суду № 71945301, 01.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"01" лютого 2018 р. Справа № 922/3693/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд" (вх.№167 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у справі №922/3693/17 (суддя Жельне С.Ч., повний текст рішення складено 11.12.2017р.)

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд", м. Харків

про стягнення 136000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у справі №922/3693/17 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд" в дохід Державного бюджету України (на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) штраф у розмірі 68000,00 грн. та пеню у сумі 68000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд" на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2040,00 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд", з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить прийняти апеляційну скаргу до провадження та скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у справі №922/3693/17.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18 січня 2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд" на рішення господарського суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у справі №922/3693/17 залишено без руху на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, і особою, яка її подала не порушувалось питання про поновлення цього строку. Встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

29.01.2018р. засобами поштового зв’язку до Харківського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд" надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій заявник просить визнати поважною причину пропуску строку для подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд" на рішення господарського суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у справі №922/3693/17 та поновити строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, виходячи з такого.

15.12.2017р. згідно з Законом України у редакції від 03.10.2017р. №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Відповідно до пп. 13 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції після 15.12.2017р.) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Оскаржуване рішення у даній справі прийнято 06.12.2017р., тобто до набрання чинності Господарського процесуального кодексу України у новій редакції.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення було складено 11.12.2017р., оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), а отже останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду є 21.12.2017р.

Натомість, апеляційна скарга була подана до господарського суду Харківської області з пропущенням строку на її подання, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції із датою одержання та реєстраційним номером, а також підтверджується датою складання вказаної апеляційної скарги – 29.12.2017р., тобто з пропуском визначеного законодавством строку.

Як вже було зазначено, скаржник на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2018р. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у справі №922/3693/17.

Розглянувши заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Відповідно до статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України (в редакції після 15.12.2017р.) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції за відсутності представника відповідача, повне рішення не було вручено ТОВ "Газтехбуд" у зв’язку з не направленням місцевим господарським судом у передбачений законом спосіб копії рішення особі, яка брала участь у справі, проте не була присутня в судовому засіданні. Вказує на те, що подання апеляційної скарги без ознайомлення з повним рішенням було неможливим, у зв’язку з чим вважає, що несвоєчасне одержання копії повного тексту є поважною причиною пропущення строку на апеляційне оскарження.

Проте, таке посилання відповідача не може вважатися обґрунтованим, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується матеріалами справи.

Так, матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2017р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 22.11.2017р.; зобов’язано відповідача надати до суду засвідчену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день слухання справи; нормативне-правове обґрунтування заперечень проти позову (а.с. 2).

20.11.2017р. до суду першої інстанції від ТОВ "Газтехбуд" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи; клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.29-30, 34-35).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2017р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи на 06.12.2017р.; ухвалено про необхідність учасникам процесу виконати вимоги ухвали суду від 06.11.2017р. та забезпечити явку своїх представників у судове засідання.

Зазначені ухвали були надіслані ТОВ "Газтехбуд", у відповідності до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні даних ухвал. 08.11.2017р. та 24.11.2017р. відповідачем отримана вказана поштова кореспонденція, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28, 45).

Однак, представник відповідача у судове засідання 06.12.2017р. до суду першої інстанції не з’явився, про неможливість прибуття в судове засідання своїх представників не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

06.12.2017р. у судовому засіданні господарського суду Харківської області було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

11.12.2017р. складено повне рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2017р.

12.12.2017р. направлено оскаржуване рішення ТОВ "Газтехбуд", про що свідчить штамп канцелярії на зворотній стороні.

14.12.2017р. оскаржуване рішення одержано відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 55).

Зазначеним спростовуються твердження скаржника про відсутність у матеріалах справи доказів щодо отримання ним повного тексту рішення.

Отже, судом першої інстанції виконані вимоги статті 87 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) щодо надсилання копії рішення стороні, яка брала участь у судовому процесі, але не була присутня в судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня його прийняття.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена скаржником обставина як підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження, не може вважатися поважною. Інших підстав для поновлення строку заявником апеляційної скарги не вказано.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана в порушення вимог пункту 13 частини 1 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), без дотримання строків, визначених статтею 93 ГПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення місцевим господарським судом) та з урахуванням тієї обставини, що судом апеляційної інстанції підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними та скаржником не надано інших обґрунтувань для поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд" на рішення господарського суду Харківської області від 06 грудня 2017 року у справі №922/3693/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на 7 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення №626 від 22.12.2017р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3060,00 грн. на 1 арк. та поштовий конверт на 1 арк.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.