Постанова № 71945123, 30.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2252/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Будішевської Л.О.,

суддів: Таран С.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання: Станковій І.М.

за участю представників учасників справи:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача 1 – не з’явився,

від відповідача 2 – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО РТ»

на рішення господарського суду Одеської області, ухваленого 22.11.2017 о 15:45 год., суддя Літвінов С.В., м. Одеса, повний текст складено 27.11.2017

у справі № 916/2252/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС”

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю “СОВАРГО”

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-АГРО РТ”

про стягнення 14856,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАРГО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО РТ» та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. №2-5329 від 09.10.2017) просило суд солідарно стягнути з відповідачів 1224,21 грн. 3% річних, 9530,16 грн. пені, 4102,52 грн. інфляційних витрат згідно договору № 39-09-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 01.09.2008, угоди № 13/05-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 13.05.2013 та на підставі договору поруки № 22-02-2016 від 22.02.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним та несвоєчасним виконанням ТОВ «УКР-АГРО РТ» взятого на себе грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу №39-09-08 від 01.09.2008.

Заборгованість погашено лише 10.09.2010 (згідно рішення господарського суду Житомирської області від 16.04.2009 у справі № 6/204, в тому числі й згідно договору купівлі-продажу № 39-09-08 від 01.09.2008)

У ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» виникло право вимоги щодо нарахування, пені, 3% річних та інфляційних втрат згідно умов договору купівлі-продажу № 39-09-08 на умовах відстрочення платежу від 01.09.2008 року за період існування заборгованості.

26.01.2011 між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” та ТОВ «Незалежна юридична компанія» укладено угоду № НЮК-5-ТА про заміну кредитора у зобов’язанні, відповідно до якої ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” відступає новому кредитору ТОВ «Незалежна юридична компанія» право вимоги виконання «УКР-АГРО РТ» зобов’язання щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 39-09-08 на умовах відстрочення платежу від 01.09.2008.

13.05.2013 між ТОВ «Незалежна юридична компанія» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» укладено угоду № 13/05-13 про заміну кредитора у зобов’язанні, відповідно до якої ТОВ «Незалежна юридична компанія» відступає ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" право вимоги виконання ТОВ «УКР-АГРО РТ» вищезазначеного зобов’язання.

22.02.2016 між ТОВ «СОВАГРО» (поручитель) та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (кредитор) укладено договір поруки № 22-02-2016 (договір поруки), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку ТОВ «УКР-АГРО РТ» (боржник) щодо виконання грошового зобов’язання щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв’язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконання боржником грошового зобов’язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору.

У відзиві на позовну заяву, ТОВ «УКР-АГРО РТ» зазначило про її необґрунтованість, просило суд залишити її без задоволення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.11.2017 позов ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” задоволено повністю, солідарно стягнуто з відповідачів на користь позивача 1224,21 грн. 3 % річних, 9530,16 грн. пені, 4102,52 грн. інфляційних витрат та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ “УКР-АГРО РТ” 07.12.2017 звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Судом першої інстанції проігноровані положення ст. 259 ЦК України про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором. Фактично всі нараховані за півроку штрафні санкції, інфляційні та річні були сплачені 10.09.2010 і саме з цієї дати закінчився строк позовної давності.

Апелянт зазначив, що ані ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО», ані ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» не повідомили ТОВ “УКР-АГРО РТ” про заміну кредитора.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про її необґрунтованість та безпідставність, просив суд залишити її без задоволення.

В судове засідання 30.01.2018 з’явились представники позивача та відповідача 2.

Представник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Представник ТОВ “УКР-АГРО РТ” просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ “УКР-АГРО РТ” та ТОВ «СОВАРГО».

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.09.2008 між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” та ТОВ “УКР-АГРО РТ” укладено договір купівлі-продажу товару № 39-09-08 на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п. 2.1. договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, що є невід’ємною частиною цього договору.

Оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 вересня 2008року без виставлення рахунку-фактури; 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 листопада 2008року без виставлення рахунку-фактури (п.5.3. Договору).

Відповідно до п. 8.2. договору, за прострочення виконання зобов’язань покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

В п. 8.3 Договору, сторони, відповідно до ст.259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним договором, здійснюються без обмеження строку.

У зв’язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ “УКР-АГРО РТ” взятого на себе грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу №39-09-08 від 01.09.2008, ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” звернулося з позовом до господарського суду Житомирської області про стягнення з ТОВ “УКР-АГРО РТ” сум заборгованостей згідно договору купівлі-продажу № 39-09-08 на умовах відстрочення платежу від 01.09.2008.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.04.2009 у справі № 6/204, позов ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» задоволено частково.

Заборгованість згідно рішення господарського суду Житомирської області від 16 квітня 2009 року у справі № 6/204, в тому числі й згідно договору купівлі-продажу № 39-09-08 від 01.09.2008, погашено ТОВ «УКР-АГРО РТ» 10.09.2010.

26.01.2011 між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” та ТОВ «Незалежна юридична компанія» укладено угоду № НЮК-5-ТА про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст.512-519 ЦК України). Пунктом 1.1 даної угоди встановлено, що первісний кредитор (ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО») відступає новому кредитору (ТОВ «Незалежна юридична компанія») право вимоги виконання ТОВ «УКР-АГРО РТ», зобов’язання щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 39-09-08 на умовах відстрочення платежу від 01.09.2008.

13.05.2013 між ТОВ «Незалежна юридична компанія» та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" укладено угоду № 13/05-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст.512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор (ТОВ «Незалежна юридична компанія») відступає новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») право вимоги виконання ТОВ «УКР-АГРО РТ» зобов’язання щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих Первісним кредитором на підставі договору № 39-09-08 на умовах відстрочення платежу від 01.09.2008, у зв’язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов’язання згідно договору купівлі-продажу.

На виконання умов даної угоди, ТОВ «Незалежна юридична компанія» передало позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ТОВ «УКР-АГРО РТ» обумовленого зобов’язання.

22.02.2016 між ТОВ"СОВАГРО" (поручитель) та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (кредитор) укладено договір поруки №22-02-2016 (договір поруки) за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку ТОВ «УКР-АГРО РТ» (боржник) щодо виконання грошового зобов’язання щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв’язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконання боржником грошового зобов’язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченими ст. 2 цього Договору.

У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов’язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором (п. 4.1 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 229 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У зв’язку з викладеним у ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» виникло право вимоги щодо нарахування, пені, 3% річних та інфляційних втрат згідно умов договору купівлі-продажу № 39-09-08 на умовах відстрочення платежу від 01.09.2008 за період з 03.04.2009 (наступного дня після звернення до суду та нарахування щодо подальших прострочених днів) по 09.09.2010 (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору).

У відповідності до ч. 1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов’язується або не зобов’язується їх оплати.

Частина 1 ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).

Таким чином, позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду що матеріалами справи підтверджено факт невиконання ТОВ «УКР АГРО РТ» грошового зобов’язання за договором № 39-09-08 на умовах відстрочення платежу від 01.09.2008, у зв’язку з чим вимога позивача про нарахування штрафних санкції є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Щодо доводів скаржника про необхідність застосування строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось раніше, пунктом 8.3. договору, сторони, відповідно до ст.259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним договором, здійснюються без обмеження строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2017 у справі № 916/2252/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-283 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО РТ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 22.11.2017 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО РТ».

Повний текст постанови складено 01.02.2018.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна