Ухвала суду № 71944655, 29.01.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.01.2018 р. Справа№ 5015/2804/12

За скаргою:Військового прокурора Західного регіону України, м. Львів,на дії (бездіяльність):Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів,про:- визнання недійсними дії старшого державного виконавця Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 в частині відмови у прийнятті до виконання та повернення стягувачу наказу від 28.09.2017 у справі №5015/2804/12; - визнання недійсним повідомлення від 19.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; - визнання неправомірними дій начальника Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 в частині відмови в задоволенні скарги заступника військового прокурора Західного регіону України від 02.11.2017 №10/2/3-710, що оформлено листом від 13.11.2017 №В-15/№10704; - зобов’язання Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 28.09.2017 у справі №5015/2804/12.У справі:№5015/2804/12,за позовом: Першого заступника військового прокурора Західного регіону України, м. Львів, в інтересах держави в особі:позивача 1:Кабінету Міністрів України, м. Київ,позивача 2:Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів,до відповідача 1:Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхіБуд», м. Львів,за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області, м. Львів,третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Громадської організації «Правозахисний центр імені генерала УНР ОСОБА_3», м. Львів,третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1:Військової частини 2144, м. Львів,третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», м. Львів,про: визнання недійсним договору оренди землі від 11 грудня 2008 року та витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 2,8939 га.Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І.За участю представників:прокурор:ОСОБА_4 – прокурор,позивача 1:не з’явився,позивача 2:не з’явився,відповідача 1:ОСОБА_5 – представник (довіреність №2901-вих-74 від 22.01.2018),відповідача 2:не з’явився,третьої особи 1:не з’явився,третьої особи 2:ОСОБА_6 – представник (довіреність від 10.01.2018),третьої особи 3:не з’явився,третьої особи 4:не з’явився,ДВС:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області Військовим прокурором Західного регіону України подано скаргу на дії (бездіяльність), рішення Галицького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо дій в частині відмови у прийнятті до виконання та повернення стягувану виконавчого документу, визнання недійсним повідомлення від 19.10.2017 про повернення повідомлення виконавчого документу стягувачу, визнання неправомірним дій в частині відмови в задоволення скарги, яка оформлена листом від 13.11.2017, зобов’язання відкрити виконавче провадження з примусового виконання господарського суду Львівської області, у справі за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі його органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних питаннях Львівської обласної державної адміністрації, до відповідача 1: Львівської міської ради, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «АрхіБуд» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділу Держгеокадастру у м. Львові, Громадської організації «Правозахисний центр імені генерала УНР ОСОБА_3», Військової частини 2144, Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» про визнання недійсним договору оренди землі від 11 грудня 2008 року та витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 2,8939 га.

05 грудня 2017 року ухвалою Господарського суду Львівської області вирішено питання прийняття до розгляду скарги військового прокурора Західного регіону України на дії (бездіяльність) Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкласти до повернення матеріалів справи №5015/2804/12 до Господарського суду Львівської області.

23 січня 2018 року скаргу військового прокурора Західного регіону України прийнято та призначено до розгляду в судовому засідання на 29.01.2018.

В судове засідання прокурор з’явився, вимоги за скаргою підтримав в повному обсязі та надав усні пояснення по суті поданої скарги.

В судове засідання представник позивача 1 та 2 не з’явились, причин не прибуття не повідомили, хоч були належно повідомлені про час, місце та дату розгляду скарги.

В судове засідання представник відповідача 1 з’явився, подану скаргу підтримав та надав усні пояснення по суті скарги.

В судове засідання представник відповідача 2 не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду скарги у зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, проти скарги не заперечив.

В судове засідання представники третьої особи 1, 3, 4 та ДВС не з’явились, причин неприбуття не повідомили, хоч були належно повідомлені про час, місце та дату розгляду справи, письмових пояснень по суті поданої скарги не надали.

В судове засідання представник третьої особи 2 з’явився, вимоги за скаргою підтримав в повному обсязі та надав усні пояснення по суті скарги.

Додатково, 29.01.2018 до суду надійшло клопотання від газети «Ідея Націй», яким просить суд дозволити працівнику газети здійснювати транслювання судового засідання у справі №5015/2804/12, яке відбудеться 29.01.2018 о 10:30 год.

Розглянувши подане клопотання газети «Ідея Націй», заслухавши пояснення присутніх в судовому засідання представників сторін та прокурора, суд дозволив здійснювати транслювання судового засідання.

Щодо поданого відповідачем 2 клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення представників присутніх в судовому засіданні, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та здійснює розгляд скарги за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд скарги за відсутності представників стягувача, боржника, ДВС та наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, які присутні у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

07 квітня 2017 року рішенням Господарського суду Львівської області у справі №5015/2804/12 позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі від 11 грудня 2008 року укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТзОВ «АрхіБуд», витребувано земельну ділянку загальною площею 2,8217 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України за виключенням земельної ділянки площею 722,6 кв.м., що знаходиться під об’єктами нерухомості придбаними ТзОВ «АрхіБуд» 20.04.2006 року. Скасувано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 20.02.2017 року у справі № 5015/2804/12.

19 вересня 2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено: визнано недійсним договір оренди землі від 11 грудня 2008 року, укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТзОВ «АрхіБуд»; витребувано земельну ділянку загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України. В решті рішення залишено без змін.

28 вересня 2017 року на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 видано відповідні накази.

03 жовтня 2017 року військова прокуратура Західного регіону України звернулась до Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області з заявою про відкриття виконавчого провадження.

19 жовтня 2017 року Галицьким ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв’язку з тим, що боржник знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 105, що не належить до підвідомчості Галицького ВДВС м. Львова.

23 жовтня 2017 року військова прокуратура Західного регіону України звернулась листом до Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області про надіслання копій винесених постанов на підстав виконавчого документу від 28.09.2017 у справі №5015/2804/12.

01 листопада 2017 року військовою прокуратурою Західного регіону України подано до Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

02 листопада 2017 року військовою прокуратурою Західного регіону України подано до Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області скаргу на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця. Поданою скаргою прокурор обґрунтовує те, що рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа є передчасним та незаконним. Окрім того, старшим державним виконавцем порушено строки щодо розгляду виконавчого документа та направлення на адресу стягувача повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

13 листопада 2017 року Галицьким ВДВС у м. Львові ГТУЮ у Львівській області надано військовій прокуратурі Західного регіону України відповідь на скаргу від 02.11.2017, якою повідомлено, що виконавчий документ не відповідає вимогам, що передбачені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, відсутні законні підстави для скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.2017. Відтак, у задоволенні скарги прокурора відмовлено.

Не погодившись із зазначеним вище, прокурор звернувся із скаргою на дії (бездіяльність), рішення Галицького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо дій в частині відмови у прийнятті до виконання та повернення стягувачу виконавчого документу, визнання недійсним повідомлення від 19.10.2017 про повернення повідомлення виконавчого документу стягувачу, визнання неправомірним дій в частині відмови в задоволення скарги, яка оформлена листом від 13.11.2017, зобов’язання відкрити виконавче провадження з примусового виконання господарського суду Львівської області до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що вимоги за скаргою є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При постановленні ухвали, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 1 та 2 статтею 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Стаття 339 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на звернення із скаргою до суду. Так, даною статтею встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так, прокурор звернувся до суду з даною скаргою, адже вважає дії державного виконавця такими, що порушують норми закону.

Зокрема, як встановлено з матеріалів справи, 03.10.2017 військова прокуратура Західного регіону України звернулась до Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області з заявою про відкриття виконавчого провадження.

19 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв’язку з тим, що боржник знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 105, що не належить до підвідомчості Галицького ВДВС м. Львова.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, та підтверджено в судовому засіданні прокурором та присутніми представниками сторін та третіх осіб, поштова та фактична адреса боржника знаходиться на території Галицького району м. Львова, зокрема: вул. Братів Рогатинців, 18, м. Львів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 статті 28 Господарського процесуального кодексу України документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Так, як стверджує скаржник, старшим державним виконавцем Галицького відділу ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 порушено строки щодо розгляду виконавчого документа та направлення на адресу стягувача повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

19 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а відправлено дане рішення на адресу прокуратури регіону через 13 днів - 1 листопада 2017 року, про що свідчить реєстр згрупованих внутрішніх відправлень рекомендованих листів, поданих Галицьким відділом ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області із штемпелем відділення поштового зв'язку № 19 поштамту-центру поштового зв'язку № 1 м. Львова Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Враховуючи наведене, суд розглянувши вимоги скаржника щодо визнання недійсними дії старшого державного виконавця Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 в частині відмови у прийнятті до виконання та повернення стягувачу наказу від 28.09.2017 у справі №5015/2804/12; визнання недійсним повідомлення від 19.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, визнав такі обгрунтованими, а повідомлення від 19.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання таким, що підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимог прокурора за скаргою про визнання неправомірними дій начальника Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 в частині відмови в задоволенні скарги заступника військового прокурора Західного регіону України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Як встановлено з матеріалів справи, 02 листопада 2017 року військовим прокурором Західного регіону України подано до начальника Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області скаргу на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця. Поданою скаргою прокурор обґрунтовує те, що рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа є передчасним та незаконним. Окрім того, старшим державним виконавцем порушено строки щодо розгляду виконавчого документа та направлення на адресу стягувача повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

21 листопада 2017 року військова прокуратура Західного регіону України отримала відповідь на скаргу від 02.11.2017, якою повідомлено, що виконавчий документ не відповідає вимогам, що передбачені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, відсутні законні підстави для скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.2017. Крім того, в отриманій відповіді зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, однак у виконавчому документі стягувачем зазначено Кабінет Міністрів України.

Також, начальником Галицького відділу ДВС м. Львова зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що в резолютивній частині рішення не передбачено заходів його примусового виконання рішення. Відтак, у задоволенні скарги прокурора відмовлено.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені вимоги, яким повинен відповідати виконавчий документ.

Як встановлено судом, наказ Господарського суду від 28 вересня 2017 року у справі № 5015/2804/12 відповідає вимогам, встановлених ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, як встановлено з матеріалів справи, наказ Господарського суду від 28.09.2017 у справі № 5015/2804/12 про витребування земельної ділянки загальною площею 2,8939 га по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України, в якому вказані відомості про стягувача та боржника, яким є Кабінет Міністрів України, що є уповноваженим органом держави у спірних правовідносинах.

Відтак, вимоги про визнання неправомірними дій начальника Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 в частині відмови в задоволенні скарги заступника військового прокурора Західного регіону України є обґрунтованими.

Щодо вимог про зобов’язання Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 28.09.2017 у справі №5015/2804/12, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Так, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов’язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов’язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи скаржника обґрунтованими, визнає дії державного виконавця незаконними, а повідомлення від 19.10.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання недійсним, визнає дії начальника Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області щодо відмови у задоволенні скарги прокурора незаконними та зобов’язує Галицький ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 28.09.2017 у справі №5015/2804/12.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ст. 345 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 4,18, 234, 339, 340, 341, 342, 343, ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу військового прокурора Західного регіону України на дії (бездіяльність), рішення Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області - задоволити.

2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 в частині відмови у прийнятті до виконання та повернення стягувачу наказу Господарського суду Львівської області від 28.09.2017 у справі №5015/2804/12 про витребування земельної ділянки загальною площею 2,8939 га, що знаходиться по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий номер №4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

3. Визнання недійсним повідомлення від 19.10.2017 державного виконавця Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

4. Визнати неправомірними дії начальника Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 в частині відмови в задоволенні скарги заступника військового прокурора Західного регіону України від 02.11.2017 №10/2/3-710, що оформлено листом від 13.11.2017 №В-15/№10704.

5. Зобов’язати Галицький ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 28.09.2017 у справі №5015/2804/12 про витребування земельної ділянки загальною площею 2,8939 га, що знаходиться по вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий номер №4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Ухвала набирала законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.02.2018.

Суддя Березяк Н.Є.