Рішення № 71944365, 01.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2018

Справа № 910/22625/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Приват Інвестгруп»

про стягнення 7168,62 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Національна академія наук України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Приват Інвестгруп» про стягнення 7168,62 грн. заборгованості за Договором оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 17.01.2017 та Договором про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 17.01.2017.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладеного між сторонами договору, відповідач належним чином не виконав зобов’язання зі сплати орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача внаслідок чого за ним утворилася заборгованість по орендній латі, з відшкодування податку за землю та з відшкодування вартості комунальних послуг в загальному розмірі 6250,42 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховані на вказану заборгованість пеню в сумі 801,07 грн. та штраф в розмірі 117,13 грн. за порушення відповідачем зобов’язання зі сплати орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2017 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.12.2017, для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 09.01.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) – протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 17.01.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 15.01.2018.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.12.2017 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, оф.916.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103043224348 із відміткою про повернення у зв’язку з іншими причинами, що не дали змоги вручити конверт під час доставки.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.12.2017 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2017 між Національною академією наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Приват Інвестгруп» (орендар) укладено Договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно – нежитлове приміщення прохідної на 1-му поверсі корпусу №3 – інженерно-лабораторний корпус сектора наукової інформації (літ. «Г»), площею 3 кв. м, вартість якого визначена на підставі висновку про вартість об’єкту оцінки і становить станом на 30 вересня 2016 року – 33700 грн. без урахування ПДВ (майно), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 54, та перебуває на балансі Національної академії наук України (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, майно передається в оренду з метою використання для розміщення фінансової установи.

Згідно з п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі нерухомого майна на строк не менше ніж три роки – не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

За умовами п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 01.10.1995 зі змінами (Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку – січень 2017 року – 1133,44 грн. без ПДВ, та ПДВ – 226,69 грн., а разом з ПДВ – 1360,13 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю за цим договором, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг .

У відповідності до п.3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за останній місяць про який є офіційна інформація оголошена (оприлюднена) Держаною службою статистики України.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 15 числа кожного місяця. Орендар зобов’язаний завчасно отримати у відділі бухгалтерського обліку та звітності НАН України рахунки на сплату орендних платежів та сплатити їх.

Відповідно до п.3.7 Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної пати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов’язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції орендодавцю.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей договір діє з 17.01.2017 до 30.09.2019 включно.

Умови даного договору зберігають силу протягом усього строку дії даного договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов’язань щодо сплати орендної плати та нанесених збитків – до виконання зобов’язань.

Разом з тим, 17.01.2017 між позивачем, як балансоутримувачем та відповідачем, як орендарем було укладено про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі корпусу №3 – інженерно-лабораторного сектора наукової інформації (літ. Г), що знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, загальною площею 2676,1 кв. м (будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, право користування якими надається балансоутримувачем за цим договором.

Орендар користується приміщенням прохідної на 1-му поверсі корпусу №3 – інженерно-лабораторний корпус сектора наукової інформації (літ. Г), площею 3 кв. м (майно), вартість якого визначена на підставі висновку про вартість об’єкту оцінки і становить станом на 30 вересня 2016 року – 33700 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до п.2.2.3 Договору, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі орендованого приміщення, на ремонт відповідно до відповідної вартості приміщень, та плату за комунальні послуги.

При несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення платежу включаючи день оплати.

Згідно з п.4.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Закінчення або припинення цього договору не звільняє орендаря від обов’язку сплатити балансоутримувачу заборгованість за ним, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції (п.4.5 Договору).

За умовами п.5.1 Договору, визначено, що строк дії цього договору не може бути більшим, ніж строк дії договору оренди від 17.01.2017, а саме до 30.09.2019.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що цей договір діє з 17.01.2017 по 30.09.2019 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Факт передачі об'єкта оренди за договором підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі нерухомого орендованого майна від 17.01.2017, підписаним повноважними представниками обох сторін та скріпленим відповідними печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору оренди, про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна від 31.05.2017. Крім того, у вказаному акті сторонами було погоджено, що на момент розірвання договору оренди від 17.01.2017, за відповідачем, станом на 31.05.2017 рахується заборгованість в розмірі 6250,42 грн.

Наразі матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 17.01.2017 та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині своєчасного виконання зобов’язання по сплаті обумовлених наведеними договорами платежів.

Тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6250,42 грн. заборгованості зі сплати орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача, з відшкодування податку за землю та з відшкодування вартості комунальних послуг є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення сплати платежів за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 801,07 грн. та штраф в сумі 117,13 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.3.7 Договору орнеди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.3.8 Договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної пати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Крім того, п.2.2.3 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача визначено, що при несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення платежу включаючи день оплати.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов’язань за договором в частині своєчасного виконання зобов’язання по сплаті обумовлених наведеними договорами платежів, що є підставами для стягнення з відповідача пені, вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені відповідно до якого, сума пені складає 801,07 грн. та сума штрафу складає 117,13 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначені суми підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129 ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Приват Інвестгруп» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41; ідентифікаційний код 40343490) на користь Національної академії наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 54; ідентифікаційний код 00019270) 6250 (шість тисяч двісті п'ятдесят) грн. 42 коп. заборгованості, 801 (вісімсот одну) грн. 07 коп. пені, 117 (сто сімнадцять) грн. 13 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 01.02.2018

Суддя Я.В. Маринченко