Рішення № 71944056, 24.01.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/103/16-9/90/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2018 Справа № 908/2831/16

м.Запоріжжя

за позовом: Приватного підприємства “Елін-2007” (51925, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, тупик Прохідний, буд. 2, офіс 9-г)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 29840,00 грн. основного боргу за договором № 53 від 09.01.2015, 3131,98 грн. пені, 2748,47 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 853,51 грн. 3% річних

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 03/01 від 03.01.2018; ОСОБА_2, директор, наказ № 4 від 20.10.2010 (представники позивача з’явились у судове засідання із запізненням);

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 18-110 від 26.12.2017;

СУТЬ СПОРУ:

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2017 у справі №908/2831/16 рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 по даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд господарському суду Запорізької області.

24.10.2017 матеріали справи № 908/2831/16 отримано канцелярією господарського суду Запорізької області і відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями автоматизованою системою документообігу суду справу № 908/2831/16 передано на розгляд судді Боєвої О.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2017 справа №908/2831/16 прийнята до провадження, справі присвоєно номер провадження 18/103/16-9/90/17 та розгляд справи призначено на 16.11.2017. Розгляд справи відкладався на 12.12.2017. Ухвалою суду від 12.12.2017 строк розгляду спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів – до 10.01.2018 включно та відкладено на 10.01.2018.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції. За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ “Перехідних положень” Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10.01.2018 суд, в порядку ст. 201 ГПК України, відкрив судове засідання, оголосив про розгляд справи по суті в рамках загального позовного провадження, заслухав вступне слово учасників справи та перейшов до з’ясування обставин та дослідження доказів. У судовому засіданні 10.01.2018 оголошено перерву до 24.01.2018.

В судовому засіданні 24.01.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом спору у даній справі є вимоги Приватного підприємства “Елін-2007”, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (том 1 а.с. 79), про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” суми 36573,96 грн., з яких: 29840,00 грн. - основний борг, 3131,98 грн. – пеня, 2748,47 грн. - втрати від інфляції грошових коштів, 853,51 грн. - 3% річних.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених у позові, які мотивовано наступним. На виконання умов договору № 53 від 09.01.2015 та додаткової угоди № 5 від 22.09.2015 р. за видатковою накладною № 255 від 13.10.2015 позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 29840,00 грн. При прийманні товару виник спір щодо якості поставленої продукції. В грудні 2015 ПАТ “Запорізький завод феросплавів” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання товару, що був поставлений за видатковою накладною № 255 від 13.10.2015 р. на загальну суму 29840,00 грн. неякісним та стягнення штрафу за поставку неякісного товару та штрафу за порушення строків постачання товару. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у справі № 904/11062/15, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2016, у задоволенні позову відмовлено. Відповідно до умов договору та додаткової угоди до нього строк оплати поставленого товару вартістю 29840,00 грн. настав 12.12.2015, однак відповідачем він не оплачений. За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 23.12.2015 по 23.06.2016, інфляційні втрати за період з січня 2016 по жовтень 2016 включно та 3% річних за період з 13.12.2015 по 24.11.2016. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав. При прийманні міканітових виробів, поставлених ПП «Елін-2007» на підставі видаткової накладної № 255 від 13.10.2015, було виявлено їх невідповідність якості, про що було складено акт № 6821 від 13.10.2015. Видаткова накладна № 255 представником ПАТ «ЗФЗ» підписана не була та не було надано ПП «Елін-2007» довіреності на отримання товару, так як товар не пройшов вхідний контроль, що свідчить про неотримання ПАТ «ЗФЗ» товару, поставленого за вказаною накладною. Згідно з п.2.3 договору підтвердженням належної якості товару є сертифікат та/або паспорт якості з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК), виданий виробником товару. Надані ПП «Елін-2007» паспорти якості не містять штампу ВТК та взагалі не видавалися ВАТ «Слюда», про що свідчать його листи. Відповідно до п.п. 4.2. п. 4 Додаткової угоди № 5 до договору поставки, у разі надходження неякісного, некомплектного товару Замовник має право: - провести часткову відмову в оплаті рахунку на суму вартості забракованого товару, згідно з приймально-здавальними документами; - повністю відмовити в оплаті рахунку, згідно з чинним законодавством. У відповідності до п. 6.4 договору, 19.10.2015 на ім’я директора ПП «Елін-2007» було направлено лист № 0029, в якому відповідач повідомляв про те, що продукція за видатковою накладною № 255 не пройшла вхідний контроль та просив направити уповноваженого представника для здійснення повторного приймання за якістю. ПП «Елін-2007» не надало відповіді та у встановлені строки не направив свого представника, чим порушено п. 6.4 договору та п. 19 Інструкції П-7. В подальшому сторонами здійснювався обмін листами, позивач декілька разі не направляв свого представника в обмовлені терміни. 02.12.2015 було складено двосторонній акт №7166, який підписаний представниками позивач з особливою думкою про недостатність зауважень для за браковки продукції по якості. У зв’язку з цим, ПАТ «ЗФЗ» на підставі п.6.6 договору, звернулось до Запорізької Торгово-промислової палати для проведення експертизи поставленого товару. Згідно висновками Запорізької ТПП, складеними 10.12.2015, товар визнано неякісним. Отже, позивач неодноразово повідомлявся про невідповідність поставленого товару, який останній повинен був самостійно замінити на якісний. Зазначений неякісний товар з моменту поставки знаходився на території заводу відповідача, у складському приміщенні та зберігався в належних умовах до вирішення питання щодо його заміни та без відображення цього товару у бухгалтерському обліку. Оскільки позивачем не вживалися заходи щодо заміни неякісної продукції та її повернення, відповідач не повертав її самостійно до закінчення розгляду справи № 904/11062/15. Згідно з товарно-транспортною накладною № 959 від 05.10.2016 та експрес- накладною № 59998036977533, неякісна продукція була повернута ПП «Елін-2007» та отримана ним. Позивач не довів, що поставлений ним товар не є неякісним. Протилежне випливає з листа ПП «Елін-2007» № 15-1224 від 24.12.2015, відповідно до змісту якої визнано, що поставна продукція є неякісною, та висловлено згоду на її заміну. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що момент для сплати 29840 грн. за поставлений товар не настав у зв’язку з невиконанням ПП «Елін-2007» своїх зобов’язань за договором та враховуючи, що товар йому повернутий. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством “Елін-2007” (Постачальник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” (Покупець, відповідач) укладено договір постачання № 53 від 09.01.2015, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором (п.1.1).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього договору. У додатку (специфікації) та додаткових угодах до договору зазначаються також такі відомості про товар: повне найменування товару; виробник, країна походження товару; одиниці виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару; якісні характеристики товару; технічні характеристики товару; ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару; комплектність, фасування товару; позначення змісту і способу нанесення маркування на товар; порядок оплати та форма розрахунків, умови поставки товару (пункт 2.2. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін договору закінчується 30.12.2016 року, але не раніше повного виконання зобов’язань обома сторонами (п.12.1).

Згідно з п. 3.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначеними у додатку (специфікації) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки, визначені пунктом 3.3 цього договору (пункт 3.2. договору).

Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару на узгоджений обсяг та період поставки вказується в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору (пункт 5.1 договору). Загальна сума договору на момент його складання становить 3271,86 грн. з урахуванням ПДВ. Сума договору збільшується на суму наступних поставок товару шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 5.2).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

22.09.2015 сторонами підписано додаткову угоду № 5 до договору поставки №53 від 09.01.2015, в якій визначили товар, що підлягає поставці, а саме: втулка міканітова 49*28 мм у кількості 56 кг; втулка міканітова 22*17 мм у кількості 4,5 кг; втулка міканітова 30*22 мм у кількості 4 кг; втулка міканітова 30*24 мм у кількості 2,5 кг; втулка міканітова 43*28*60 мм у кількості 43 кг; прокладка міканітова 180*10 мм у кількості 90 кг; прокладка міканітова 220*10 мм у кількості 20 кг; прокладка міканітова 220*200*10 мм у кількості 20 кг; шайба міканітова 38*22*5 мм у кількості 15 кг; шайба міканітова 55*24*5 мм у кількості 66 кг; шайба міканітова 65*28*8 мм у кількості 45 кг на загальну суму 246890,00 грн., в т.ч. 20% ПДВ. Умови поставки: СРТ, м. Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 11 (Інкотермс 2010).

Згідно з п.п. 2, 4 додаткової угоди № 5 до договору поставки № 53, строком поставки визначено жовтень 2015 року та визначено порядок розрахунків для даної додаткової угоди, а саме: оплата за фактичну кількість поставленого товару – через 60 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, 4.1.2-4.1.5 цього договору (п.п.4.1).

Згідно з п. 4.2 додаткової угоди № 5 у разі надходження неякісного, некомплектного товару або нестачі товару, Замовник має право: - провести часткову відмову від оплати товару на суму вартості нестачі товару, або на суму вартості забракованого товару, згідно з приймально-здавальними документами; - повністю відмовити в оплаті рахунку, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.3 договору поставки № 53 приймання товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою поставою Держарбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 25.04.1966 № П-7 із змінами та доповненнями.

За змістом пункту 16 Інструкції П-7 у разі невідповідності продукції, що поставляється умовам п.14 цієї Інструкції одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. При цьому одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання зазначеної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідною продукцією, а також викликати для участі в продовженні приймання продукції складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника).

У разі складання акту про невідповідну якість товару згідно пункту 6.3 цього договору, операція з поставки вважається нездійсненою і не підлягає відображенню в бухгалтерському обліку. Усі первинні документи (рахунок, видаткова накладна, податкова накладна), що були надані постачальником разом з товаром, не приймаються до відображення в бухгалтерському обліку покупцем та повертаються постачальнику разом з неякісним товаром, або листом на замовлення, постачальник в свою чергу зобов’язаний у 3 (три) денний термін з моменту отримання повернутих первинних документів повернути покупцеві довіреність, видану на отримання товару, що не був прийнятий через неналежну якість. У випадку складання акту спільного приймання товару або його заміни, датою поставки вважається дата складання акту спільного приймання товару або дата заміни (пункт 3.7 договору).

Як свідчать матеріали справи, згідно з видатковою накладною №255 від 13.10.2015 ПП «Елін-2007» здійснив поставку ПАТ «Запорізький завод феросплавів» п’ять найменувань товару: втулку міканітову 22*17 мм у кількості 4,5 кг; втулку міканітову 30*22 мм у кількості 4 кг; втулку міканітову 30*24 мм у кількості 2,5 кг; прокладку міканітову 220*10 мм у кількості 20 кг; шайбу міканітову 38*22*5 мм у кількості 15 кг, на загальну суму 29840,00 грн. з ПДВ. Виставлено рахунок на оплату № 333 від 13.10.2015 на суму 29840 грн.

Комісією Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” складений 13.10.2015 ОСОБА_3 № 6821 приймання міканітових виробів з якості та комплектності, відповідно до якого поставлений товар не відповідає вимогам якості.

Відповідач звернувся до позивача з листом № 0029 від 19.10.2015, в якому повідомив про невідповідність товару згідно видаткової накладної № 255 від 13.10.2015, яку виявлено в ході комісійного приймання за якістю і кількістю та згідно Інструкції П-6, П-7 просив направити повноважного представника для здійснення повторного прийому за якістю та комплектністю. 26.10.2015 ПАТ «Запорізький завод феросплавів» звернулося до ПП "Елін-2007" із листом вих. № 0030, в якому повідомило про відсутність відповіді щодо комісійного прийняття товару та про заплановане прийняття товару за участю Запорізької торгово-промислової палати 28.10.2015 року.

В подальшому сторони уточнювали дату проведення комісійного приймання товару та дійшли згоди щодо 02.12.2015 року (листи від 26.11.2015 року, від 27.11.2015 року за вих. №15-1127).

02.12.2015 року комісією ПАТ “Запорізький завод феросплавів” за участі представників постачальника складений акт №7166 приймання продукції по якості та комплектності щодо приймання продукції: втулка міканітова 22*17 мм у кількості 4,5 кг; втулка міканітова 30*22 мм у кількості 4 кг; втулка міканітова 30*24 мм у кількості 2,5 кг; прокладка міканітова 220*10 мм у кількості 20 кг; шайба міканітова 38*22*5 мм у кількості 15 кг. За результатами перевірки встановлено: ТМЦ не відповідає вимогам ТУ, вимогам ГОСТ, правилам експлуатації високовольтного обладнання, зі слідами б/в. Представники постачальника підписали вищевказаний акт з окремою думкою – зазначили про те, що вважають вищевказані зауваження недостатніми для забракування продукції по якості, оскільки відхилення від геометричних параметрів незначні, випробування на пробивне напруження проводилось кустарним способом з використанням підручних засобів.

За зверненням ПАТ “Запорізький завод феросплавів” (лист № 27/1739 від 08.12.2015) Запорізькою торгово-промисловою палатою перевірено якість продукції та складено акти експертизи: № О-1159, № О-1159/1, № О-1159/2, № О-1159/3 від 10.12.2015, в результаті якої встановлено, що пред'явлені до експертизи партія втулок, прокладок не відповідає вимогам Технічних умов зі змінами за показниками якості.

ПАТ “Запорізький завод феросплавів” листом № 0035 від 11.11.2015 проінформував ПП “Елін-2007”, що у зв’язку із відсутністю відповіді стосовно дисконтування ціни, відсутності заміни забракованої продукції та відсутністю конкретики стосовно запитуваних документів на поставку, пролонгація строку дії додаткової угоди №5 зі сторони позивача здійснена не буде; в умовах зриву строків поставки буде підготовлений пакет документів для виставлення штрафних санкцій.

Приватне підприємство "Елін-2007" листом за вих. № 15/1113 від 13.11.2015 року повідомило про неможливість надання дисконту на продукцію що поставляється, оскільки мінімальна ціна продукції була зафіксована на момент виставлення комерційної пропозиції і підписання додаткової угоди №5 від 22.09.2015 року. На зауваження щодо запитуваних супровідних документів відповідач зазначив, що всі необхідні документи, передбачені договором поставки, були надані в момент поставки продукції.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 673, 675 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару (ч. 1 ст. 688 ЦК України).

Позивач звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар, оскільки вважає відмову відповідача від оплати товару необґрунтованою.

Відповідач в обґрунтування заперечень вказує, що видаткова накладна № 255 представником ПАТ «ЗФЗ» не підписана, ПП «Елін-2007» не надавалася довіреність на отримання товару, так як товар не пройшов вхідний контроль по якості, що свідчить про неотримання ПАТ «ЗФЗ» товару, поставленого за вказаною накладною. Вважає, що у відповідача обов'язок його оплатити відсутній, враховуючи що момент оплати не настав та враховуючи, що товар повернутий.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 74, 76 ГПК України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, яка полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що господарським судом Дніпропетровської області розглянуто справу № 904/11062/15 за позовом ПАТ «Запорізький завод феросплавів» до ПП «Елін-2007» про стягнення суми 5968,00 грн. штрафу за поставку неякісного товару та суми 75967,50 грн. штрафу за порушення строків поставки, здійсненої за видатковою накладною № 255 від 13.10.2015 на підставі договору постачання № 53 від 09.01.2015 та додаткової угоди № 5 від 22.09.2015 до нього. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у цій справі, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2016, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПП “Елін-2007” 54262,50 грн. пені, 21705,00 грн. штрафу за порушення строків поставки товару, в іншій частині позову, а саме: про стягнення суми 5968,00 грн. штрафу за поставку неякісного товару, - відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2016 постанову апеляційної інстанції та рішення першої інстанції у справі № 904/11062/15 залишено без змін.

При розгляді вказаної справи, господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що відповідно до вимог Інструкції № П-7, ПАТ «ЗФЗ», виявивши ознаки невідповідності якості поставленого товару, повинен скласти акт (вказавши кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів) та викликати для складання двостороннього акта представника постачальника. Повідомлення про виклик представника постачальника необхідно бути направити не пізніше 24 годин після виявлення невідповідності якості з повідомленням про час, на який призначено приймання продукції. Акт приймання міканітових виробів по якості та комплектності № 6821 складено 13.10.2015, підписано комісією 16.10.2015, тобто через 3 дні після приймання, та узгоджено заступником голови правленні з якості 20.10.2015, при цьому виклик постачальника датовано 19.10.2015.

Постачання спірної продукції відбулось 13.10.2015, ОСОБА_3 № 7166 приймання продукції по якості та комплектності складений комісією ПАТ «Запорізький завод феросплавів» за участі представників постачальника 02.12.2015, акти експертизи № О-1159, № О-1159/1, № О-1159/2, № О-1159/3 складені 10.12.2015. Суд дійшов до висновку, що приймання спірної продукції та повідомлення постачальника, та проведення експертизи здійснено з порушенням вимог, встановлених Інструкцією № П-7 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, оскільки таке приймання мало відбутися не пізніше 20-ти денного строку з дня надходження її на склад одержувача. У зв’язку з цим, у задоволенні вимог про стягнення штрафу за поставку неякісного товару відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у справі № 904/11062/15, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та набрало законної сили, встановлено відсутність обставин щодо поставки неякісного товару, здійсненого за видатковою накладною №255 від 13.10.2015, та не потребують доказування в даній справі № 908/2831/16.

Вищезазначені встановлені обставини свідчать, що процедура прийняття товару по якості покупцем була порушена, тому ОСОБА_3 експертизи №№ О-1159, О-1159/1, О-1159/2, О-1159/3, складені 10.12.2015 Запорізькою торгово-промисловою палатою не можуть вважатися належним доказом на підтвердження обставин постачання позивачем неякісного товару.

З огляду на викладене, у зв’язку з недотриманням відповідачем порядку прийняття товару за якістю, що є ризиком його господарської діяльності, доводи ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з приводу невідповідності вимогам якості поставленого ПП “Елін-2007” товару є спростованими.

У постанові Вищого господарського суду України від 08.08.2017р., якою скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 по справі № 908/2831/16 та постанову Донецького апеляційного господарського суду у цій справі та направлено справу на новий розгляд господарському суду Запорізької області, зазначено, що у прийнятті оскаржуваних рішення та постанови судами не досліджено, чи встановлено факт поставки товару та оплати товару за договором № 53 від 09.01.2015 рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у справі № 904/11062/15. Судами не досліджено та не надано оцінку товарно-транспортній накладній № 959 від 05.10.2016, експрес-накладній № 59998036977533 від 05.10.2016 та листу ПП «Елін-2007» № 16-1114 від 14.11.2016 щодо повернення товару за вказаним договором.

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Із змісту рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у справі № 904/11062/15 слідує, що судом встановлений факт, що 13.10.2015 відбулось поставка частини товару, обумовленого додатковою угодою № 5 до договору № 53 від 09.01.2015, на загальну суму 29840,00 грн. з ПДВ (видаткова накладна № 255 від 13.10.2015). Факт оплати вказаного товару покупцем даним рішенням суду не встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 668 цього Кодексу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 договору постачання право власності на товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходить від постачальника покупцю в момент передачі товару на склад покупця.

Як слідує із пояснень відповідача, він визнає факт поставки за накладною № 255 від 13.10.2015, однак заперечує його прийняття. Разом тим, вказує, що поставлений товар знаходився на території заводу відповідача та зберігався у складському приміщенні.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ПАТ «Запорізький феросплавний завод» надано суду для огляду оригінал товарно-транспортної накладної № 959 від 05.10.2016 (копія міститься в матеріалах справи), згідно з якою відповідач відвантажив для перевезення ТОВ «Нова пошта» наступний вантаж: шайба мікан. 38*22*5 - 15 кг; прокладка міщан. 220*10 - 20 кг; втулка мікан. 22*17 - 4,5 кг; втулка мікан. 30*24 - 2,5 кг; втулка мікан. 30*22 - 4 кг, що відповідає товару, який був поставлений позивачем відповідачу згідно видаткової накладної № 255 від 13.10.2015. Згідно з експрес-накладною № 59998036977533 від 05.10.2016 ТОВ «Нова пошта» прийнято до перевезення відправлення загальною вагою 47 кг з доставкою у відділення перевізника за місцезнаходженням у м. Кам`янське Дніпропетровської області на ім’я одержувача ПП «Елін-2007».

Листом № 16-1114 від 14.11.2016 ПП «Елін-2007» повідомило відповідача, що продукція, поставлена раніше ПП «Елін-2007» згідно видаткової накладної № 255 від 13.10.2015, яка відправлена через перевізника «Нова пошта» у м. Кам`янське без погодження та правових підстав, з порушенням умов договору № 53 та додаткової угоди № 5 до нього, була одержана зі складу перевізника з метою уникнення додаткових нарахувань за зберігання вантажу та його подальшу утилізацію, та знаходиться на відповідальному зберіганні до врегулювання спірних відносин.

Таким чином, ПП «Елін-2007» підтвердило одержання товару зі складу перевізника та його знаходження на даний час на відповідальному зберіганні. Однак, дії відповідача щодо повернення товару через рік після його поставки не відповідають чинному законодавству, що регулює правовідносини сторін, та здійснені без достатніх правових підстав.

Згідно ж ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, відповідач, повернувши товар 15.10.2016, тобто за минуванням року з моменту його поставки (13.10.2015), як власник розпорядився своїм майном на власний розсуд, що не звільняє його від обов’язку оплати вказаний товар.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з п.п. 4.1 додаткової угоди № 5 до договору поставки № 53, замовник здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару через 60 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 3.4, 4.1.2-4.1.5 цього договору.

Так, відповідно до п.п. 3.4.1, 3.4.2 пункту 3.4 договору разом з поставкою товару постачальник зобов’язаний надати покупцю оригінали документів: рахунок-фактура; видаткова накладна на відпуск товару; акт приймання-передачі (за згодою сторін). Сертифікат якості або паспорт виробника товару з відміткою відділу технічного контролю (ВТК), а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, які підтверджують якість та його відповідність національним стандартам, технічним вимогам ат іншим встановленим законодавством умовам.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки поставка здійснена 13.10.2015, кінцевий термін оплати товару настав 12.12.2015.

Враховуючи вищевикладене, твердження ПАТ «Запорізький феросплавний завод» про неотримання товару, поставленого за вищевказаною накладною, загальною вартістю 29840,00 грн., та відсутністю у нього обов'язку його оплатити, є безпідставними. Відсутність підпису представника покупця у видатковій накладній № 255 від 13.10.2015 не спростовує факту поставки товару, який також встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у справі № 904/11062/15, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у цій же справі.

Доказів здійснення оплати за поставлений відповідачу товар останнім не надано.

Слід зазначити, що в ОСОБА_3 № 6821 від 13.10.2015 приймання міканітових виробів з якості та комплектності, складеному відповідачем, останнім в переліку документів зазначено видаткова накладна № 255 від 13.10.2015, рахунок № 333 від 13.10.2015, паспорти якості (5 шт.). При цьому, відхилень у товарно-супровідних документах чи документах пов’язаних з поставкою, в даному акті не зафіксовано, будь-які зауваження до супровідних документів не зазначено. З огляду на це, судом відхиляються посилання відповідача на неналежність паспортів якості виробника товару, а саме відсутність у них штампу ВТК.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 29840,00 грн. основані на договорі, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача на підставі приписів ст. 625 ЦК України суми 853,51 грн. 3% річних за період з 13.12.2015 по 24.11.2016 та суми 2748,47 грн. інфляційних втрат за період з січня 2016 по жовтень 2016.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем при його здійсненні прийнято неправильну кількість днів високосному у 2016 році, в якому було 366 днів, у зв’язку із чим задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення 3% річних за вказаний період – в розмірі 851,30 грн., в частині стягнення 2,21 грн. 3% річних відмовляється.

Здійснивши перевірку розрахунку втрат від інфляції, заявлених до стягнення в розмірі 2748,47 грн. за період з січня 2016 по жовтень 2016, суд встановив, що за цей період, втрати від інфляції на вказану суму боргу становлять 2802,03 грн. Однак, згідно з приписами ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє позов в цій частині в розмірі 2748,47 грн., який заявлено до стягнення позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3131,98 грн., за період з 23.12.2015 по 23.06.2016, на підставі п. 10.6 договору № 53 від 09.01.2015, ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до п.10.6 договору поставки сторонами визначено, що у разі порушення термінів оплати за поставлений товар згідно даного договору більше 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню згідно діючого законодавства від суми не сплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.

Статями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ч.1 ст.549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст.548 цього Кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 3 статті 549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ч.1 ст.546, ч.1 ст.547 ЦК України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Із наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на договірну і законодавчо встановлену. Тобто, необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов’язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір.

Враховуючи умови договору укладеного сторонами, конкретний розмір пені за невиконання або неналежне виконання зобов’язань щодо розрахунку покупцем за отриманий товар, ними не погоджено, а лише вказано, що покупець сплачує постачальнику пеню згідно діючого законодавства. Іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення також не встановлено.

У статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, на яку посилається позивач, законодавцем встановлено лише загальнообов’язкове обмеження розміру пені, яка може бути стягнута в певний період – не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3131,98 грн. пені задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог необхідно стягнути суму 1259,91 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) на користь Приватного підприємства “Елін-2007” (51925, Дніпропетровська область, м.Кам’янське, тупик Прохідний, буд. 2, офіс 9-г, код ЄДРПОУ 35577263) суму 29840 (двадцять дев’ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. основного боргу, суму 2748 (дві тисячі сімсот сорок вісім) грн. 47 коп. втрат від інфляції, суму 851 (вісімсот п’ятдесят одна) грн. 30 коп. 3% річних, суму 1259 (одна тисяча двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 91 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено та підписано 01.02.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Суддя О.С. Боєва