Рішення № 71944010, 16.01.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/112/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2018 Справа № 908/1936/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” (юридична адреса: 69034 м. Запоріжжя, вул. Ульянова, 54; поштова адреса: 69034 м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29)

до відповідача: Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя) (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд 1-А) – належний відповідач (Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі міста Запоріжжя (69096 м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 9 – неналежний (змінений відповідач)

про стягнення 280 713 грн.55 коп.

Представники сторін:

від позивача:. ОСОБА_1, дов. б/н від 27.01.2016 р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 1777/10/08-29 від 01.09.2017 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Техенергохім”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі міста Запоріжжя, м. Запоріжжя про стягнення 280 713 грн. 55 коп. матеріальної шкоди, завданої протиправним обмеженням доступу до правосуддя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2017 р., справу № 908/1936/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 29.09.2017 р. справу № 908/1936/17 прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 27/112/17 та призначено судове засідання на 30.10.2017 р.

Ухвалою суду від 30.10.2017 р. до участі у справі у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідно до ст. 27 ГПК України, залучено Запорізьку об’єднану державну податкову інспекцію головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя) (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд 1-А), на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.11.2017 р.

У судовому засіданні 16.11.2017 р. судом оголошено перерву до 27.11.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 27.11.2017 р. замінено первісного відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі міста Запоріжжя на належного відповідача - Запорізьку об’єднану державну податкову інспекцію головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя, виключивши останню зі складу учасників судового процесу у справі, як третю особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи розпочати заново, засідання суду призначено на 20.12.2017 р.

Розгляд справи (судочинство) у судовому засіданні 20.12.2017 р. здійснювався в порядку Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України від 03.10.2017 р. 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, про що сторони були повідомлені в судовому засіданні 20.12.2017 р.

У відповідності до п.п. 9 п. 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

У судовому засіданні 20.12.2017 р. оголошувалася перерва до 16.01.2018 р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 16.01.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 16.01.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позову зазначив, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкову вимогу від 16.03.2015 року № 345-23, в якій зазначено, що у ТОВ "Техенергохім" наявний податковий борг на загальну суму 232 457 грн., та прийнято рішення від 16.03.2015 року № 41 про опис майна у податкову заставу. Зазначена податкова вимога була винесена за узгодженим податковим зобов'язанням з авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 37 278 грн. та податку на прибуток за 2014 рік в сумі 195 179 грн. ТОВ "Техенергохім" здійснювало оплату авансових внесків з податку на прибуток: за травень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №105 від 29.05.2015 року; за липень 2015 року в сумі 27000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №4 від 22.07.2015 року; за серпень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №333 від 21.08.2015 року; за вересень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №504 від 29.09.2015 року; за жовтень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням №626 від 30.10.2015 року; за травень 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 105 від 29.05.2015 року; за листопад 2015 року в сумі 52477,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 983 від 30.12.2015 року; за 2015 року в сумі 194850,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 325 від 10.03.2016 року; за 1 квартал 2016 року в сумі 173470,00 грн. згідно з платіжним дорученням №793 від 19.05.2016 року. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року у справі № 808/2973/15 позов ТОВ "Техенергохім" задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 345-23 від 16.03.2015 року на загальну суму 232 457 грн., в тому числі авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 37 278 грн., та податок на прибуток за 2014 рік в сумі 195179 грн., прийняту ДШ у Ленінському районі м. Запоріжжя; визнано протиправним та скасовано рішення ДШ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про опис майна у податкову заставу від 16.03.2015 року № 41. Листом від 22.06.2016 року 10991/10/08-28-07-11 ДШ у Ленінському районі м. Запоріжжя повідомило ТОВ "Техенергохім", що відповідно до інтегрованих карток платника та згідно з п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України податкове зобов'язання погашено за платежами: авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2015 року (37278 грн.) погашено платіжним дорученням № 105 від 29.05.2015 року; податок на прибуток за 2014 року (195179 грн.) погашено платіжними дорученнями №107 від 02.06.2015 року, № 626 від 30.10.2015 року, № 796 від 30.11.2015 року, № 983 від 30.12.2015 року та № 325 від 10.03.2016 року. Ця обставина також встановлена судовим рішенням (постанова ВГСУ від 19 квітня 2017 року, Справа № 908/1765/16), визнається сторонами та не доказується при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не зважаючи на доведеність протиправності вимоги ДШ у Ленінському районі про сплату неіснуючого податкового боргу, вона продовжила свої протиправні дії та поцупила грошові кошти позивача, які були сплачені на оплату інших податків. Ці грошові кошти вона направила на погашення вигаданого "податкового боргу", відсутність якого встановлено судовим рішенням (Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року у справі № 808/2973/15). У липні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України через управління V державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя матеріальної шкоди в сумі 280713,55 грн., завданої протиправними діями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області щодо зарахування платежів з авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 37 278 грн., за 2014 рік в сумі 195179 грн. та пені в сумі 48256,55 грн. в рахунок погашення податкового боргу, відсутність якого встановлено постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року в справі № 808/2973/15. Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року (суддя Носівець В.В.) позов задоволено та стягнуто з Державного бюджету України 280713,55 грн. шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя на користь ТОВ "Техенергохім". Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016 р. зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року та рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року скасовано, справу № 908/1765/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2017 р. провадження у справі № 908/1765/16 припинено. Ухвалу обґрунтовано тим, що мають місце відносини у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, суд прийшов до висновку, що між сторонами, виникли правовідносини, які за своїм характером витікають з адміністративних правовідносин та є публічно-правовими, а тому даний спір не є господарським. У вересні 2017 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України через управління державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя матеріальної шкоди в сумі 280713,55 грн., завданої протиправними діями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області щодо зарахування платежів з авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 37 278 грн., за 2014 рік в сумі 195179 грн. та пені в сумі 48256,55 грн. в рахунок погашення податкового боргу, відсутність якого встановлено постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року в справі № 808/2973/15. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у відкритті провадження по справі № 808/2684/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕНЕРГОХІМ» до Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя про стягнення матеріальної шкоди відмовлено. Ухвалу обґрунтовано тим, що дана вимога повинна розглядатись господарським судом Запорізької області за правилами господарського судочинства. Позивач зазначив, що причинний зв'язок між протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю державних органів і шкодою, завданою позивачу у формі поцуплених грошових коштів позивача, які були сплачені на оплату інших податків, полягає у наступному: у випадку виконання державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року в справі № 808/2973/15, вона поновила би порушені права позивача, повернула йому всі стягнуті на погашення вигаданого "податкового боргу" кошти, не продовжувала здійснювати стягнення коштів після набрання постановою законної сили; випадку розгляду господарським судом Запорізької області справи № 908/1765/16 по суті, позивач не був би позбавленим доступу до правосуддя; отримав би відшкодування в розмірі поцуплених державним органом грошових коштів; сплатив би податки, які залишились несплаченими внаслідок такого поцуплення.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.01.2018 р. проти позову заперечив, на підставах викладених у письмовому відзиві та письмових поясненнях, в обґрунтування зазначив, що в постанові Запорізького окружного адміністративного суд від 06.07.2016р. по справі № 808/2973/15 судом встановлено гой факт, що ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» всупереч умовам договору банківських рахунків від 10.08.2017 р. № 27045 не було здійснено перерахування коштів до Державного бюджету України, що також підтверджується копіями виписок ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит». У зв'язку з чим відповідач вважає, що позов про відшкодування шкоди повинен бути пред'явлений до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовою або службовою особою встановлені статтями 1173, 1174 ЦК України, згідно з якими, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_3 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою. Автономною ОСОБА_3 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Отже, предметом доказування у даній справі є належним чином доведені факти незаконності дій органу державної влади чи його посадової особи, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіянням шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. За відсутності хоча б одного з елементів цивільно - правова відповідальність не настає, (правова позиція викладена в постановах Верховного суду України). Жодним рішенням суду не доведено факту протиправності дій Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Господарським судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області винесено податкову вимогу № 345-23, в якій встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” наявний податковий борг на загальну суму 232457,00 грн., та прийнято рішення № 41 від 16.03.2015 р. про опис майна у податкову заставу.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріали справи, позивач здійснював оплату авансових внесків з податку на прибуток за травень 2015 р. в сумі 52477 грн. (платіжне доручення № 105 від 29.05.2015 р.), за липень 2015 р. в сумі 27000 грн. (платіжне доручення № 4 від 22.07.2015 р.); за серпень 2015 р. в сумі 52477 грн. (платіжне доручення № 333 від 21.08.2015 р.); за вересень 2015 р. в сумі 52477 грн. (платіжне доручення № 504 від 29.09.2015 р.); за жовтень 2015 р. в сумі 52477 грн. (платіжне доручення № 626 від 30.10.2015 р.), за травень 2015 р. в сумі 52477 грн. (платіжне доручення № 105 від 29.05.2015 р.); за листопад 2015 р. в сумі 52477 грн. (платіжне доручення № 983 від 30.12.2015 р.); за 2015 р. в сумі 194850 грн. (платіжне доручення № 325 від 10.03.2016 р.); за 1 квартал 2015 р. в сумі 173470 грн. (платіжне доручення № 793 від 19.05.2016 р.).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 р. у справі № 808/2973/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” задоволено; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 345-23 від 16.03.2015 р. на загальну суму 232457,00 грн., в тому числі авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 37278,00 грн., та податок на прибуток за 2014 рік в сумі 195179,00 грн., прийняту Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області про опис майна у податкову заставу від 16.03.2015 р. № 41; стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” 464,91 грн. судового збору.

Запорізьким окружним адміністративним судом в постанові від 06.07.2015 р. у справі № 808/2973/15 встановлено, що у ТОВ “Техенергохім” відсутній податковий борг, а тому підстави для надсилання податкової вимоги та, як наслідок, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, у ДПІ були відсутні. Платіжні доручення свідчать про сплату позивачем авансового внеску з податку на прибуток у розмірі та строки, встановлені згідно з нормами Податкового кодексу України, зокрема, з відповідним призначенням платежу.

Як свідчать вивчені матеріали, листом № 10002/10/08-28-07-11 від 01.06.2016 р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя повідомила ТОВ “Техенергохім”, що відповідно до п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України станом на 01.06.2015 р. зобов’язання по авансовим внескам з податку на прибуток за лютий 2015 р. (у сумі 37278 грн.), за березень 2015 р. (у сумі 52477 грн.) та з податку на прибуток за 2014 рік (у сумі 220179 грн.) погашено в повному обсязі. За несвоєчасне погашення зобов’язань по авансовим внескам з податку на прибуток за лютий 2015 р., за березень 2015 р. та з податку на прибуток за 2014 рік нарахована пеня у сумі 61765 грн. 70 коп. (залишок несплаченої пені станом на 01.06.2016р. – 13509 грн. 15 коп.).

Листом № 10991/10/08-28-07-11 від 22.06.2016 р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя повідомило ТОВ “Техенергохім”, що згідно інтегрованих карток платника та відповідно до п. 9 ст. 87 Податкового кодексу України податкове зобов’язання погашено по наступним платежам: авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2015 р. (37278 грн.) погашено платіжним дорученням № 105 від 29.05.2015 р.; податок на прибуток за 2014 р. (195179 грн.) погашено платіжними дорученнями № 107 від 02.06.2015 р., № 626 від 30.10.2015р., № 796 від 30.11.2015 р., № 983 від 30.12.2015 р. та № 325 від 10.03.2016 р.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Відповідно до підрозділу 1 розділу 3 наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 «Про порядок ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів . визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @В, який надходить до органів ДФС на наступний робочий день після закінчення банківського дня.

Технологічні файли @В з даними про сплату поточних нарахувань з терміном сплати 22.02.2015р. та 11.03.2015 року ТОВ «Техенергохім» до органів ДФС не надходили, що може свідчити про відсутність фактичної сплати даної суми до бюджету.

01.06.2017 р. Запорізьким окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 808/3860/16, відповідно до якої адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового боргу задоволено. Скасовано суму податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» у розмірі 476112 грн. 09 коп., визначену у податковій вимозі від 23.11.2016 р. № 4662-17, прийняту Запорізькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя). Скасовано податкову вимогу від 23.11.2016 р. № 4662-17 на загальну суму 476112 грн. 09 коп., прийняту Запорізькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Спір у справі виник у зв'язку із спричиненням позивачу матеріальної шкоди у розмірі 280 713 грн. 55 коп., завданої протиправним обмеженням доступу до правосуддя.

Проаналізувавши все вищевикладене можна дійти висновку що у своїй позовній заяві позивач посилається на обставини, які вже розглядались Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках справи № 808/3860/16.

Задля запобігання безпідставних втрат (або подвійного стягнення) з Державного бюджету України, суд вважає, що позивач вже скористався своїм правом на захист, що підтверджується постановою Запорізького окружного адміністративного суду № 808/3860/16 від 01.06.2017 р.

Крім того, в постанові Запорізького окружного адміністративного суд від 06.07.2015 р. у справі № 808/2973/15 судом встановлено той факт, що ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» всупереч умовам договору банківських рахунків від 10.08.2017 р. № 27045 не було здійснено перерахування коштів до Державного бюджету України, що також підтверджується копіями виписок ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Як стверджує позивач у випадку виконання державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 р. у справі № 808/2973/15, вона поновила би порушені права позивача, повернула йому всі стягнуті на погашення вигаданого "податкового боргу" кошти, не продовжувала здійснювати стягнення коштів після набрання постановою законної сили; у випадку розгляду господарським судом Запорізької області справи № 908/1765/16 по суті, позивач не був би позбавленим доступу до правосуддя; отримав би відшкодування в розмірі поцуплених державним органом грошових коштів; сплатив би податки, які залишились несплаченими внаслідок такого поцуплення, як зазначає позивач у позові.

Дані посилання позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки право позивача на доступ до правосуддя не було порушено, що підтверджується наступним:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2016р. у справі № 908/1765/16 (суддя Носівець В.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України (територіальний орган Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятого рішення яким заподіяно шкоду: Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області) 280713,55 грн. (двісті вісімдесят тисяч сімсот тринадцять грн. 55 коп.) шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39488184) в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 1-а, ідентифікаційний номер 39491003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” (юридична адреса: 69034, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, 54; поштова адреса: 69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29, ідентифікаційний номер 22161169). Стягнуто з Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39488184) в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 1-а, ідентифікаційний код 39491003) в дохід Державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО 813015, код ЄДРПОУ: 38025409, № рахунку 31215206783007) 4210,70 грн. (чотири тисячі двісті десять грн. 70 коп.) судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016р. у справі № 908/1765/16 апеляційні скарги Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області, заступника прокурора Запорізької області та Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задоволено. Рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі № 908/1765/16 скасовано. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім", м. Запоріжжя відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім на користь Державного бюджету України на рахунок №31215206783007, отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО: 813015, код класифікації доходів (ККД): 22030001, код ЄДРПО 38025409, судовий збір за подання позову в сумі 4210 грн. 70 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" на користь Державного бюджету України на рахунок №31217206782002, отримувач: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО: 851011, код класифікації доходів (ККД): 22030101, назва "Судовий збір" Державна судова адміністрація України - 101, код суду: 26020508, судовий збір за подання апеляційних скарг в сумі 9263 грн. 54 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" на користь Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління фіскальної служби у Запорізькій області в особі Відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 1-а, ідентифікаційний код 39491003) 4631 грн. 77 коп.

10.01.2017р. на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016р. у справі № 908/1765/16 видано відповідні накази № 908/1765/16.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2017р. у справі № 908/1765/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року та рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2016 року скасовано, справу № 908/1765/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2017 р. припинено провадження справі № 908/1765/16, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд прийшов до висновку, що між сторонами, виникли правовідносини, які за своїм характером витікають з адміністративних правовідносин та є публічно-правовими, а тому даний спір не є господарським.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2017 р. у відкритті провадження у справі № 808/2684/17, відмовлено, роз’яснено ТОВ «Техенергохім» що спір про стягнення 280 713 грн. 55 коп. матеріальної шкоди, завданої протиправними діями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДВС у Запорізькій області, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом Запорізької області.

27.09.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Техенергохім”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі міста Запоріжжя, м. Запоріжжя про стягнення 280 713 грн. 55 коп. матеріальної шкоди, завданої протиправним обмеженням доступу до правосуддя.

При вирішенні даного спору судом не досліджується та тим паче не встановлюється протиправність дій Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області, оскільки позивач вважає, що його було обмежено у доступі до правосуддя через суперечку судів щодо підсудності позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” до Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя.

Як встановлено судом, позивач скористався своїм правом на звернення з позовами в порядку господарського та адміністративного судочинства, але будучи обізнаним про припинення провадження у справі не скористався своїм право на апеляційне чи касаційне оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 06.07.2017 р. про припинення провадження справі № 908/1765/16 та ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2017 р. про відмову у відкритті провадження у справі № 808/2684/17.

Відповідно до ст. 43 ГПК України (ст. 22 ГПК України в редакції, яка діяла на момент винесення даних судових рішень) учасники судового процесу та їх представника повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування матеріальної шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_3 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_3 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, згідно приписів ст. 56 Конституції України та ст. 1173 Цивільного кодексу України потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; розміру шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою.

Спеціальна правова позиція статті 1173 Цивільного кодексу України на відміну від загальних елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для наявності підстав для стягнення шкоди, виключає такий елемент як наявність вини.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Причому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих (трьох) елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Стаття 56 Конституції України проголошує право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Дане положення Основного Закону України реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, ОСОБА_3 Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної ОСОБА_3 Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

У цивільному праві під шкодою розуміється пошкодження чи знищення суб'єктивного цивільного права, блага чи інтересу.

Таким чином, на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст.1173 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, збитків та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За умови відсутності вказаних трьох елементів цивільно-правова відповідальність держави у вигляді відшкодування шкоди не настає.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів. Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавана шкоди (цивільне правопорушення). В таких деліктних зобов'язаннях заподіювач шкоди та відповідач не збігаються.

Суд дійшов висновку, що у діях відповідача відсутні ознаки протиправної поведінки, як однієї з обов'язкових складових відшкодування шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення неправомірних дій, завданою протиправною поведінкою відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача у даній справі та наявністю шкоди позивача, з огляду на недоведеність викладених у позові обставин щодо неправомірності дій Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя) та завдання такими діями шкоди позивачеві.

На підставі викладеного у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судом враховано, що п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури або суду.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім”, м. Запоріжжя до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя), м. Запоріжжя відмовити.

Рішення оформлено та підписано 26.01.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Дроздова