Вирок № 71943677, 31.01.2018, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1/18

№ 1-кп/688/53/18

Вирок

Іменем України

31 січня 2018 року м. Шепетівка

Колегія Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Березюка О.Г.

суддів Цідик А.Ю., Босюка В.А.

при секретарі Обезюк І.І.

за участі прокурора Гучинської І.М.

потерпілого ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017240210000884по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и л а:

04 листопада 2017 року близько 23 год. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в будинку № 152 по вул. Центральній в с.Миньківці Славутського району Хмельницької області, на ґрунті особистих неприязних відносин, вступив у словесну суперечку із своєю сестрою ОСОБА_4 та її співмешканцем ОСОБА_5, з якими проживав у вказаному будинку. В ході суперечки, яка тривала короткий проміжок часу, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3 один удар в обличчя та виштовхав останнього в іншу кімнату будинку.

Після припинення суперечки, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 лягли спати у спальній кімнаті, а ОСОБА_3 — у вітальній кімнаті цього будинку.

05 листопада 2017 року, близько 1год., у ОСОБА_3, який прокинувся від сну, виник злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_5 Взявши із кухонної кімнати будинку ніж, ОСОБА_3, зайшов до кімнати спальні, в якій ОСОБА_1 спав на ліжку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків у вигляді смерті останнього, умисно наніс йому один удар кухонним ножем у місце розташування життєво важливих органів, а саме в передню ліву частину грудної клітини, в ділянку розміщення серця потерпілого.

Внаслідок завданого ОСОБА_3 удару ножем, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, з ушкодженням лівої легені, судин серця, крововиливу в серцеву сорочку та ліву плевральну порожнину, які за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, відносяться до категорії ушкоджень тяжкого ступеня.

Після вчиненого ОСОБА_3, не намагаючись вжити будь-які заходів щодо надання допомоги ОСОБА_1, залишив будинок.

Таким чином, ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав необхідними для умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_5, до кінця, передбачав та бажав настання смерті останнього, однак такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин.

Так, ОСОБА_4, прокинувшись безпосередньо після нанесення ОСОБА_3 ножового поранення ОСОБА_1, викликала невідкладну медичну допомогу і останнього було госпіталізовано до Славутської ЦРЛ, де надано своєчасну медичну допомогу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково та показав суду, що 4 листопада 2017 року він разом із ОСОБА_1 були на випадкових заробітках, після яких вживали спиртні напої. Повернувшись додому вони, із ОСОБА_1 продовжували вживати спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_1 пішов відпочивати. Згодом, він вирішив зайти в кімнату, де перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_4, для того щоб забрати свої речі. В цей час, ОСОБА_1 почав ображати його та нецензурно висловлюватися, а також останній наніс йому удар в обличчя від якого він втратив свідомість. Коли він отямився, то почув, що ОСОБА_1 продовжую нецензурно висловлюватися відносно нього, а тому пішов на кухню взяв ножа та зайшов у кімнату, де знаходився ОСОБА_1 Світло в кімнаті було відсутнє, однак він знав де розміщене ліжко, що потерпілий завжди спить на одному й тому ж місці. Підійшовши до ліжка він завдав один удар в тулуб потерпілого, після чого почувши крик ОСОБА_4 викинув ножа та пішов з будинку. Зазначив, що не бажав настання смерті ОСОБА_1, а лише хотів, щоб останній відчув такий же біль як він, та помститися за образи. Жодних дій щоб допомогти ОСОБА_1 він не вчиняв, швидку допомогу не викликав, оскільки сподівався, що її викличе ОСОБА_4 Цивільні позови прокурора щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого визнав в повному обсязі.

Незважаючи часткове визнання вини обвинуваченим, його вина в інкримінованому злочині об’єктивно підтверджується сукупністю зібраних по справі та перевірених судом доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що він співмешкає із ОСОБА_4 по вул. Центральній, 152 в с. Миньківці, де проживає також її брат ОСОБА_3 04 листопада 2017 року, упродовж дня він разом із ОСОБА_3 рубали дрова у знайомої, по закінченню роботи - вживали спиртні напої. Після повернення до будинку, ОСОБА_3 на деякий час відлучався. Повернувшись до будинку, ОСОБА_3 принісши ще горілки, яку вживав під час вечері.

Близько 23год., коли він та ОСОБА_4 вже пішли відпочивати до своєї кімнати, ОСОБА_3 зайшов до них та розпочав нецензурну лайку з ОСОБА_4 Він вирішив припинити суперечку та виштовхав ОСОБА_3 з кімнати, вдаривши останнього рукою в обличчя. Він бачив, що ОСОБА_3 ліг на своє ліжко і заснув.

Вважаючи, що суперечка вичерпана, він та ОСОБА_4 лягли спати. Вночі близько 1год. він прокинувся від того, що відчув удар в груди в ділянку серця та побачив в кімнаті ОСОБА_3, у якого в правій руці знаходився кухонний ніж. Це був домашній ніж, на якому не було ручки, лише виступ для її кріплення. Потім ОСОБА_3 кинув ніж біля ліжка і втік з будинку, а ОСОБА_4 почала зупиняти кровотечу і викликала швидку допомогу. Від отриманого удару ножем він тривалий час лікувався спочатку у Славутській ЦРЛ, а потім в обласній лікарні.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що 04 листопада 2017 року 22год. ОСОБА_3 повернувся до будинку в стані алкогольного сп’яніння. Після вечері, коли вона та ОСОБА_1 пішли відпочивати у свою кімнату. Через деякий час, до них в кімнату зайшов ОСОБА_3 та почав безпричинну сварку та ображати її нецензурними словами. ОСОБА_1 втрутився та виштовхав ОСОБА_3 з кімнати, чи наносив ОСОБА_1 удари ОСОБА_3 вона не бачила, оскільки в кімнаті не було світла.

Близько 1год. Вона прокинулась від шуму в кімнаті і побачила, що ОСОБА_1 сидить зігнувшись на ліжку, а біля нього стоїть ОСОБА_3 Вона спочатку не зрозуміла, що сталося та почала кричати на ОСОБА_3, після чого останній відразу втік з будинку. Згодом ОСОБА_7 підсвітивши ліхтариком на мобільному телефоні рану на грудях ОСОБА_1 та відразу викликала швидку допомогу.

Зазначила, що ОСОБА_3 і раніше влаштовував безпричинні сварки, ображав нецензурними словами, однак такі відбувалися лише, коли ОСОБА_3 перебував в стані сп’яніння.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 05 листопада 2017 року з план-схемою та фото-таблицями до нього вбачається, що місцем огляду є житловий будинок по вул.Центральній, 152 в с.Миньківці Славутського району. Під час огляду в кімнатах, умовно позначений №3 та №4, працівниками міліції виявлено та вилучено:

- відрізок тканини розміром 90 мм. х 40 мм. із плямами речовини бурого кольору, із покривала білого кольору та зеленим квітчастим візерунком, яким накрито подушку на ліжку у кімнаті № 3;

- марлевий тампон на який проведено змив з плями утвореної речовиною бурого кольору, позначеної в ході ОМП № 2, виявленої перед входом до кімнати № 4;

- відрізок тканини розміром 50 см. х 11 см. із плямами речовини бурого кольору, із простирадла на ліжку в кімнаті № 4;

- марлевий тампон на який проведено змив з плями утвореної речовиною бурого кольору, позначеної в ході ОМП № З, виявленої ліворуч від дверей у кімнаті № 4;

- металевий кухонний ніж без рукоятки, із слідами речовини бурого кольору, подібної до крові, виявленого зі дверима ліворуч у кімнаті № 4;

- спортивну кофту синього кольору із написом на передій частині «Krombacher» та слідами речовини бурого кольору на правому рукаві.

Вилучені сліди детально описані та належним чином упаковані.

Відповідно до даних висновку експерта № 201 від 12 грудня 2017 року в ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, з ушкодженням лівої легені, судин серця, крововиливом в серцеву сорочку та ліву плевральну порожнину. Вказане тілесне ушкодження спричинено колото ріжучою дією гострого плаского предмету, якому можуть відповідати властивості клинка ножа, з прикладанням до передньої поверхні грудної клітини в напрямку спереду назад. Місцем прикладання травмуючого предмету явилась верхня третина передньої поверхні грудної клітки зліва. Судження про колото-ріжучий характер травмування грунтується на основі відповідного даному виду травм критерію значного переважання довжини ранового каналу над довжиною рани на шкірі. Вказані тілесні ушкодження спричиненні незадовго до звернення за медичною допомогою 05 листопада 2017 року, що може відповідати часу травмування вказаного в постанові. Відповідно до вимог п. 2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу Міністерства охорони здоров’я України № 6 від 17.01.1995року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, відносяться до категорії ушкоджень ТЯЖКОГО ступеня.

Властивості та локалізація ушкоджень на поверхні тіла не відповідають механізму виникнення внаслідок боротьби чи самооборони, та падіння з висоти власного зросту чи само ушкодження.

На час травмування потерпілий перебував обернути передньою поверхнею тіла до напрямку нанесення дії травмую чого знаряддя та міг перебувати у горизонтальному положенні тіла - лежачому положенні на спині.

Заподіяння тілесного ушкодження виявленого у ОСОБА_1 у вигляді проникаючого - колото різаного поранення передньої частини грудної клітини можливе внаслідок завдання йому одного удару сторонньою особою кухонним ножем в передню частину грудної клітини, за обставин та в спосіб продемонстрованим ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту.

Відповідно до даних висновку експерта № 499 від 13 листопада 2017 року вбачається, що кров ОСОБА_1відноситься до групи 0з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системоюАВ0.

Відповідно до даних висновку експерта № 494 від 08 листопада 2017 року вбачається, що кров ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системоюАВ0.

Відповідно до даних висновку експерта № 501 від 13 листопада 2017 року вбачається, що на тампоні марлевому, на який зроблено змив плями (яка позначена слідчим №2) з підлоги перед входом до кімнати №4, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_1 і не може походити від ОСОБА_3

Відповідно до даних висновку експерта № 502 від 13 листопада 2017 року вбачається, що на тампоні марлевому, на який зроблено змив речовини (яка позначена слідчим №3) за дверима ліворуч у кімнаті №4, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_1 і не може походити від ОСОБА_3

Відповідно до даних висновку експерта № 503 від 13 листопада 2017 року вбачається, що на шматку тканини (об’єкт №1), яка була вирізана з простирадла, яке знаходилось на ліжку у кімнаті №4, знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_1 і не може походити від ОСОБА_3

Відповідно до даних висновку експерта № 221 від 13 листопада 2017 року вбачається, що на вилученому, в ході огляду місця події металевому предметі, що схожий на клинок ножа (по постанові слідчого - металевий кухонний ніж) виявлені сліди крові людини, які можуть походити від ОСОБА_1 і не можуть походити від ОСОБА_3

Відповідно до даних висновку експерта № 2227 від 08 листопада 2017 року вбачається, що при судово-токсикологічній експертизі зразка крові ОСОБА_3 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості: в крові - 1,30 %о (проміле).

Відповідно до даних висновку експерта № 177 від 07 грудня 2017 року в ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження, які за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров’я, відносяться – закритий перелом нижньої щелепи з крововиливом під слизову оболонку правої щоки відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості (загоювання переломів нижньої щелепи триває більше трьох тижнів), крововилив під слизову оболонку верхньої губи відноситься до категорії ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Відповідно до даних висновку судово-психіатричної експертизи №628 від 15 листопада 2017 року, ОСОБА_3 на час вчинення інкримінованого йому злочину виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, стан залежності, на час вчинення інкримінованого йому злочину міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, на момент вчинення інкримінованого йому злочину в стані фізіологічного афекту, психологічного афекту, як підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився.

ОСОБА_3 не схильний до фантазування, перекручування фактів об’єктивної дійсності та може вірно їх сприймати, застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до даних протоколів слідчого експерименту та його стенограми від 01 грудня 2017 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 розповів про обставини нанесення ОСОБА_3 йому тілесних ушкоджень. Під час даної слідчої дії ОСОБА_1 повідомив, що близько 23год. ОСОБА_3 безпричинно розпочав сварку, в ході якої останній нецензурною лайкою ображав ОСОБА_4 та його, через що він виштовхав ОСОБА_3 з кімнати, завдавши при цьому удар рукою в обличчя ОСОБА_3 Даний конфлікт тривав близько хвилини. До нанесення удару ножем, ОСОБА_3 його не будив і нічого до нього не говорив. Зазначив, що коли він прокинувся від удару, то побачив ніж в руках ОСОБА_3, якого останній викинув і залишив кімнату лише тоді, коли ОСОБА_4 прокинулась і почала сваритися та погрожувати викликати поліцію.

Відповідно до даних протоколу про результати проведення негласної (слідчої) розшукової дії від 11 грудня 2017 року вбачається, що в період з 08 по 09 грудня 2017 року ОСОБА_3, перебуваючи в ізоляторі тимчасового тримання Нетішинського ВП, в розмові з Агентом зізнався, що завдав ОСОБА_1 удар в область серця.

Суд вважає, що ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав необхідними для вбивства ОСОБА_5, однак такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин.

Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Суд відхиляє показання ОСОБА_3 в тій частині, що ОСОБА_1 перший розпочав конфлікт, ображаючи та завдаючи йому удари, а також те, що подальші нецензурні висловлювання ОСОБА_1 спонукали його взяти ніж і завдати останньому тілесні ушкодження.

Ці показання спростовуються показаннями ОСОБА_1 та ОСОБА_4, відповідно до яких, ОСОБА_3 перший безпричинно розпочав суперечку, а потерпілий її припиняючи, застосував силу до обвинуваченого. Однак, на момент завдання ОСОБА_3 удару потерпілому, ОСОБА_1 спав і нецензурної лайки по відношенню до обвинуваченого не висловлював. Крім того, вказали, що з моменту припинення суперечки до нанесення удару ножем потерпілому, пройшов значний проміжок часу. Дані обставини підтверджуються також протоколами слідчого експерименту та його стенограми від 01 грудня 2017 року

Такі показання ОСОБА_3 колегія розцінює як спробу обвинуваченого зменшити ступінь відповідальності, переклавши частину вини за скоєне на потерпілого.

Суд відхиляє показання ОСОБА_3 в частині заперечення своєї вини в спробі вчинити умисне вбивство потерпілого та спростовує його заперечення наступним.

Так, про наявність умислу в діях ОСОБА_3 на позбавлення життя ОСОБА_1 свідчить спосіб, характер та механізм заподіяння тілесного ушкодження, і те що обвинувачений заходів щодо спроби врятувати життя потерпілого не вжив, в тому числі виклику швидкої медичної допомоги не забезпечив, а покинув місце злочину.

Судом встановлено, що під час суперечки, яка спровокована обвинуваченим, ОСОБА_1, припиняючи суперечку та виштовхуючи ОСОБА_3 з кімнати, хоча і завдав удар рукою в обличчя останнього, однак жодних інших дій, які б свідчили про суспільно-небезпечне посягання, а також реальної загрози заподіяння шкоди життю, здоров’ю обвинуваченого, з боку потерпілого не було. Після суперечки і до завдання потерпілому тілесних ушкоджень пройшов певний проміжок часу. Крім того, на час нанесення ОСОБА_3 удару ножем в груди потерпілого, останній спав і не міг чинити опір насильницьким діям обвинуваченого. Обвинувачений, після завдання удару, знаходився біля потерпілого з ножем в руках, коли прокинулась ОСОБА_4 та почала кричати що викличе поліції. Така поведінка ОСОБА_4 спонукала ОСОБА_3 викинути ніж та втекти з будинку.

Оскільки, ОСОБА_3, за даними судово-психіатричної експертизи, не схильний до фантазування, перекручування фактів об’єктивної дійсності і може вірно їх сприйняти,на час вчинення інкримінованого йому злочину міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, в стані фізіологічного афекту, психологічного афекту, як підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився, у колегії не виникає сумнівів щодо усвідомлення суспільно небезпечного характеру своїх дій та правильності сприйняття ним наслідків таких дій.

Таким чином, умисне поранення життєво важливих органів потерпілого, унаслідок чого могла настати смерть, суд розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя, і кваліфікує такі дії як закінчений замах на умисне вбивство.

З наведених вище підстав, суд також відхиляє твердження захисника щодо перекваліфікації дій ОСОБА_3 з ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України.

Суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, кваліфікуючими ознаками якого закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Призначаючи вид та розмір покарання, колегія суддів, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 судом визнано – вчинення злочину особою в стані алкогольного сп'яніння.

Суд виключає таку обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_3, як вчинення злочину щодо особи, що перебуває в безпорадному стані як таку, що не знайшла свого підтвердження.

Така обставина враховується судом за умови, якщо потерпіла від злочину особа перебуває в стані зумовленому фізичними чи психічними властивостями, або зовнішніми обставинами, які позбавляють чи обмежують її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, приймати з власної волі самостійні рішення.

Оскільки сон є життєво-необхідним і фізіологічно обумовлений станом людини, тому лише одна ця ознака не може свідчити про безпорадний стан потерпілого.

Суд враховує, що ОСОБА_3 не судимий в силу ст.89 КК України, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним злочину, та приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Щодо заявлених прокурором позовів, в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА, Хмельницької обласної лікарні, та інтересах держави в особі Славутської РДА, Центральної районної лікарні ім. Ф.М. Михайлова до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування потерпілого, то такі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із довідки Центральної районної лікарні ім. Ф.М. Михайлова за №2406 від 18 грудня 2017 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні 04 листопада 2017 року та з 07 по 15 листопада 2017 року, в реанімаційному відділенні з 05 по 06 листопада 2017 року, і витрати на його лікування складають 6136грн. 71коп., що визнаються обвинуваченим.

Відповідно до даних довідки Хмельницької обласної лікарні за №1186 від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у торакальному відділенні з 14 по 28 листопада 2017 року, і витрати на його лікування складають 6387грн. 50коп., що визнаються також обвинуваченим.

Згідно ч.1 ст.1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною 3 цієї статті визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Таким чином, ОСОБА_3 повинен відшкодувати витрати понесені лікувальними закладами на лікування ОСОБА_1 та сплатити кошти до відповідних бюджетів, з яких фінансуються лікувальні заклади.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, -

у х в а л и л а:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком чинності, залишити попередню – тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з 31 січня 2018 року.

В строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати час тримання під вартою з 05 листопада 2017 року по 30 січня 2018 року включно.

Цивільний позов прокурора, в інтересах держави в особі інтересах держави в особі Славутської РДА, Центральної районної лікарні ім. Ф.М. Михайлова до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування потерпілого задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Славутської центральної районної лікарні в Славутський районний бюджет (розрахунковий рахунок №31413544700382 в Славутське управління ДКСУ 12460300, МФО 815013 УДКСУ в Хмельницькій області, код 38009078) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 6136 (шість тисяч сто тридцять шість) грн. 71 коп.

Цивільний позов прокурора, в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА, Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування потерпілого задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь обласного бюджету (розрахунковий рахунок №3155031231504 в ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 02004717) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 6387 (шість тисяч триста вісімдесят сім) грн. 50 коп.

Речові докази:

- диск формату DVD з відеозаписом слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_1 від 01 грудня 2017 року; диск на якому аудіо запис, отриманий в ході проведення НСРД відносно підозрюваного ОСОБА_3, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах провадження;

- паперовий конверт у якому кухонний ніж без накладок для ручки; два паперові конверти у яких зрізи з правої та лівої руки ОСОБА_3; паперовий конверт у якому відрізок тканини з простирадла на ліжку в кімнаті № 4 із слідами крові; сейф пакет № 0774988 повторно упакований експертом із спортивною чоловічою кофтою вилученою у ОСОБА_3 під час його затримання та обшуку; паперовий конверт у якому відрізок тканини із покривала на подушці в кімнаті №3; паперове упакування із зразками сухої крові потерпілого ОСОБА_1; паперове упакування із зразками сухої крові підозрюваного ОСОБА_3, які передані в камеру зберігання речових доказів Славутського ВП ГУ НП в Хмельницькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий: О.Г. Березюк

Судді: А.Ю. Цідик

ОСОБА_8