Ухвала суду № 71943590, 30.01.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

Іменем України

30.01.2018 Справа №607/4593/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

за участю секретарів Грабської Ю.І., Зубко О.Я.,

представника позивача адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом приватного малого підприємства «ПЕСА» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон № 12 від 27.04.2016 року в частині отримання ОСОБА_4 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3500 євро,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач приватне мале підприємство «ПЕСА» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон № 12 від 27.04.2016 року в частині отримання ОСОБА_4 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3500 євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у квітні 2016 між ПМП «ПЕСА» в особі директора ОСОБА_4, як виконавець за договором та фізичною особою ОСОБА_2, як замовник за договором, була досягнута домовленість про укладення договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон, що мало відбутись у будинку за адресою: вул. Дорошенка м. Львів. Було обговорено істотні умови договору, в тому числі про внесення завдатку.

На підставі вказаних домовленостей ПМП «ПЕСА» в особі директора ОСОБА_4 підготувало та надало ОСОБА_2 два примірники договору № 12 від 27.04.2016 року між ПМП «ПЕСА» в особі директора ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_2 на виготовлення, доставку та монтаж вікон, у якому в тому числі вказано про виплату завдатку в сумі 3500 євро, однак ОСОБА_2 не повернув ПМП «ПЕСА» підписаного ним примірнику договору та не оплатив завдатку, передбаченого п. 4.1 Договору. Відтак, ПМП «ПЕСА» не мало підстав для виконання вказаного договору.

Позивач ПМП «ПЕСА» вказало, що відповідач ОСОБА_2, не оплативши жодних сум на користь ПМП «ПЕСА», написав заяву до Тернопільського ОДПІ ГУ ДФС про те, що він начебто оплатив ПМП «ПЕСА» кошти в сумі 3500 євро без видачі йому прибуткового касового ордеру, в підтвердження чого надав податковому органу договір від 27.04.2016 року між ПМП «ПЕСА» в особі директора ОСОБА_4, як виконавцем та фізичною особою ОСОБА_2, як замовником на виготовлення, доставку та монтаж вікон, у якому в тому числі вказано про начебто отримання ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3500 євро. На цій підставі податковий орган здійснив перевірку та виніс податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій, яке ПМП «ПЕСА» оскаржило до суду.

Позивач ПМП «ПЕСА» вказало, що даним порушено права позивача, а відтак вважає, що вказаний договір № 12 від 27.04.2016 року на виготовлення, доставку та монтаж вікон у якому вказано про начебто отримання ОСОБА_4 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3500 євро є недійсним, оскільки у договорі начебто посадовою особою ПМП «ПЕСА» зроблена відмітка про отримання 27.04.2016 року вказаних коштів та начебто проставлено її підпис, засвідчений печаткою, однак жодного підпису, як директор ОСОБА_4, так і інші посадові особи чи уповноважені особи ПМП «ПЕСА» у тексті договору не вчиняли, в той час як підпис, який міститься у договорі наданому ОСОБА_2 є підробленим, відтак договір стосовно умов завдатку, що не відповідає волі одного учасника є у вказаній частині недійсним.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні подав письмову заяву в якій вказав, що ПМП «ПЕСА» оспорює дійсність договору в частині сплати ОСОБА_2 завдатку в розмірі 3500 євро, обґрунтовуючи свою позовну заяву тим, що жодних коштів від ОСОБА_2 директор ПМП «ПЕСА» - ОСОБА_4 не отримувала.

Вказав, що приписами ч.8 ст. 110 ЦПК України (в редакції яка була чинною на момент подачі позову) передбачено, що позови, які виникають з договорів у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів. У відповідності до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Представник відповідача вказав що 27.04.2016 року між ПМП «ПЕСА» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір на виготовлення, доставку та монтаж вікон № 12. Пунктом 1.1 даного Договору передбачено місце доставки вікон та їх монтаж за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка. З умов самого договору випливає місце його виконання у м. Львові. Крім того, відповідач ОСОБА_2 також зареєстрований і проживає у м. Львові.

Представник відповідача вказав, що наведені обставини свідчать про порушення ПМП «ПЕСА» правил підсудності, оскільки з метою створення штучних умов для альтернативної підсудності для звернення до Тернопільського міськрайонного суду позивач ПМП «ПЕСА» директором якого є ОСОБА_4, залучило в якості співвідповідача у справі ОСОБА_4, що свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Крім цього, поданий позивачем позов є суто «технічним», оскільки за його допомогою ПМП «ПЕСА» хоче уникнути сплати штрафних санкцій, які накладені Тернопільською об’єднаною ДПІ за порушення умов обліку готівки отриманої за оспорюваним договором. Такі дії позивача відповідач ОСОБА_2 вважає зловживання процесуальними правами в зв’язку із чим просить визнати зловживанням процесуальними правами подання позовної заяви ПМП «ПЕСА» до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання недійним, договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон, у зв’язку з чим просить вирішити питання щодо залишення вказаної позовної заяви без розгляду або повернення позивачу. Крім цього, постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з Позивача директора ПМП «Песа» ОСОБА_4 штрафу у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч.9 статті 141 ЦПК України, у зв’язку із зловживання Позивачем процесуальними правами, покласти на нього судові витрати повністю.

Представник позивача ПМП «ПЕСА» - адвокат ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення заяви представника ОСОБА_2 з тих підстав, що позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, що змусить ОСОБА_4, яка проживає у м. Тернополі надавати вільні та експериментальні зразки підпису та почерку, а тому справа правомірно розглядається Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області. Вказала, що представником відповідача не наведено достовірних фактів зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні погодилась із думкою адвоката ОСОБА_1

Проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог та зазначених позивачем фактичних обставин справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст поданої представником відповідача ОСОБА_2 заяви щодо порушення вимог підсудності при розгляді даної цивільної справи та зловживання позивачем процесуальними правами, заслухавши пояснення учасників справи щодо поданої заяви суд вважає, що дана справа не підсудна Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області виходячи із наступного.

Відповідно до положень ч.8 ст. 110 ЦПК України (в редакції яка була чинною на момент подачі позову) позови, які виникають з договорів у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів. У відповідності до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Такі ж положення щодо правил підсудності ( ч.1 ст. 27, .8 ст. 28) містить ЦПК України в редакції станом на 29.01.2018 року ( на час подання заяви представником відповідача щодо порушення вимог підсудності при розгляді даної цивільної справи).

Позивач приватне мале підприємство «ПЕСА» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон № 12 від 27.04.2016 року в частині отримання ОСОБА_4 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3500 євро з тих підстав, що у договорі вказано про начебто отримання ОСОБА_4 як директором ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3500 євро від ОСОБА_2 і начебто посадовою особою ПМП «ПЕСА» зроблена відмітка про отримання 27.04.2016 року вказаних коштів та начебто проставлено її підпис, засвідчений печаткою, однак жодного підпису, як директор ОСОБА_4, так і інші посадові особи чи уповноважені особи ПМП «ПЕСА» у тексті договору не вчиняли, в той час як підпис, який міститься у договорі наданому ОСОБА_2 є підробленим, відтак договір стосовно умов завдатку, що не відповідає волі одного учасника є у вказаній частині недійсним.

У позовній заяві позивачем заперечується той факт, що відповідачем ОСОБА_2 оплачено завдаток в сумі 3500 євро в зв’язку із чим позивач просить визнати недійсним договір в частині отримання ОСОБА_4, як директором ПМП «ПЕСА», завдатку у вказаній сумі, однак в позові не вказується яким чином відповідачем ОСОБА_4 порушено права позивача та які вимоги заявляються безпосередньо до відповідача ОСОБА_4, в той час як позивач звертається до суду за захистом порушених прав зазначаючи, що безпосередньо ОСОБА_2 не сплатив вказану суму завдатку та подав примірник оспорюваного договору із підробленим підписом уповноваженої особи ПМП «ПЕСА» яка начебто отримала суму завдатку від відповідача ОСОБА_2

Із змісту позову вбачається, що ОСОБА_4 є директором ПМП «ПЕСА» та укладаючи оспорюваний договір діяла від імені підприємства як керівник вказаного підприємства.

Отже, суд вважає що позивач не обґрунтував на яких підставах ОСОБА_4 зазначена як відповідач у справі.

Враховуючи те, що пунктом 1.1 оспорюваного Договору передбачено місце виконання договору, яким є місце доставки вікон та їх монтаж за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, в той час, як відповідач ОСОБА_2 також зареєстрований і проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1/кв.6, а тому суд вважає, що справа прийнята Тернопільським міськрайонним судом до свого провадження з порушенням правил підсудності, оскільки повинна розглядатись за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача ОСОБА_2, або ж за місцем виконання оспорюваного у справі договору.

Відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України – суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин суд вважає, що дану справу слід передати на розгляд Сихівському районному суду м. Львова, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_2

Суд вважає, що клопотання представника ОСОБА_2 про вжиття заходів процесуального примусу, а також про залишення позовної заяви без розгляду або ж повернення позовної заяви із покладенням усіх судових витрат на позивача до задоволення не підлягає, оскільки позовна заява ПМП «ПЕСА» подана до 15 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності змін до ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 27, п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Передати цивільну справу № 607/4593/17 за позовом приватного малого підприємства «ПЕСА» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон № 12 від 27.04.2016 року в частині отримання ОСОБА_4 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3500 євро на розгляд до Сихівського районного суду м. Львова (79018, м.Львів, вул.Чоловського, 2).

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Дзюбич В.Л.

ОСОБА_7