Рішення № 71943067, 31.01.2018, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2250/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

при секретарі Хомин В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з Держави Україна в його користь 1 000 000грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправними діями колегії суддів Апеляційного суду Львівської області.

Позов мотивовано наступним.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.06.2015р. скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2016р. касаційну скаргу задоволено частково, рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.06.2015р. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2015р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.

Вважає дане рішення завідомо неправосудним.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не з'явився.

Подав заяву, в якій зазначив, що позов підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, суд відмовляє в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно звертався з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Львівської області та рішенням від 12.10.2015р. заочне рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.06.2015р. скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2016р. касаційну скаргу задоволено частково, рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.06.2015р. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2015р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз’яснено, що на підставі ст.56 Конституції України, на яку покликається в своєму позові позивач, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода, у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.

Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», в тому числі майнової та моральної шкоди також передбачено, що для відшкодування державою шкоди, завданої судом, необхідно, щоб рішення, дії або бездіяльність суду були незаконними.

В той же час, рішення Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2015р. не визнано завідомо неправосудним, а тому, твердження позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.

Крім того, як роз’яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд, згідно з процесуальним законодавством.

Оскарження у будь який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Так, позивач, не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, оскаржив її до апеляційної, а потім і касаційної інстанції.

Слід врахувати і те, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З представлених позивачем доказів не вбачається, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Однак, позивач не скористався наданим йому Цивільним процесуальним кодексом правом, в судове засідання не прибув та не подав іншим чином жодних доказів підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань чи втрат немайнового характеру, а суд в судовому засіданні не здобув.

З огляду на зазначене, а також те, що відшкодування моральної шкоди не може слугувати позивачу джерелом для збагачення, суд не знаходить підстав для відшкодування позивачу матеріальної моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: М. Я. Адамович