
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.01.2018 Справа №607/14175/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Сливка Л.М.
за участю секретаря судового засідання Зарічної О. П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 пред»явив до суду адміністративний позов до відповідача о Тернопільської міської ради про визнання протиправними дій Тернопільської міської ради сьомого скликання на дев’ятнадцятій сесії міської ради від 24 жовтня 2017 року щодо розгляду проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою вул. М. Паращука, 2 (гр. ОСОБА_2 та інші)», за результатами голосування якого рішення не прийнято.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що є власником гаража по вул.М. Паращука, 2 в м.Тернополі. 31 липня 2017 року звернувся до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл. 0,0015 га для обслуговування індивідуального гаража по вул.М.Паращука,2 в м.Тернополі. Листом від 15 серпня 2017 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив його про те, що підготовлено проект рішення міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.М.Паращука, 2 в м.Тернополі» на відповідні погодження та розгляд сесії міської ради у встановленому законом порядку. 24 жовтня 2017 року на дев’ятнадцятій сесії міської ради щодо розгляду проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою вул. М. Паращука, 2 (гр. ОСОБА_2 та інші)», будь-якого рішення з даного питання не прийнято, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам Закону та суттєво порушують його права. Посилаючись на наведене, просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позов та заперечення, вказав, що 31 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0015 га для обслуговування індивідуального гаража. За результатами розгляду заяви був підготовлений проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою…», відповідно до якого міська рада вирішила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 та іншим, які звернулись із аналогічними заявами. Відповідно до Регламенту Тернопільської міської ради, документи, що вносяться на розгляд ради попередньо розглядаються профільною постійною комісією ради. 24 жовтня 2017 року на розгляд сесії було винесено проект рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою», з відповідними додатками, який було опубліковано на сайті міської ради. Проект рішення пройшов відповідні походження юридичної особи та відповідними посадовими особами міської ради, а тому був переданий на розгляд постійних комісії, на розгляд пленарного засідання виносився із всіма додатками, висновками постійний комісії, без жодних зауважень та відповідав вимогам зазначеним в Регламенті. 24 жовтня 2017 року за результатами голосування, у зв’язку із недостатньою кількістю голосів під час голосування, рішення не прийнято. В даному випадку це не є відмова у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою і позивач вправі повторно звернутись із такою заявою.
Вважає, що міською радою було дотримано усіх вимог чинного законодавства та регламенту міської ради, і будь-яких прав позивача порушено не було. Посадові особи міської ради не можуть впливати на результати голосування, схиляти депутатів до прийняття одного з рішень чи обмежувати повноваження депутата. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання позивач не прибув, представник позивача ОСОБА_3 подав заяву, у якій вказав, що просить позовні вимоги задоволити , розглянувши справу без участі позивача.
Представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду заяву,у якій зазначив ,що відповідач заявлених позовних вимог не визнає, з підстав вказаних у відзиві та запереченнях на позов. Вважає, що дії міської ради відповідають вимогам Закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником гаража по вул. М.Паращука,2 в м.Тернополі, що підтверджується Витягом за № 319700023 від 09 листопада 2011 року з державного реєстру речових прав , номер запису 5744 в книзі 32 Товариства з обмеженою відповідальністью «Міське бюро технічної інвентаризації « (м. Тернопіль ), підстава виникнення права власності - рішення від 12 жовтня 2011 року Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 09 листопада 2011 року.
31 липня 2017 року позивач звернувся до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0015 га для обслуговування індивідуального гаража по вул.М.Паращука, 2 в м.Тернополі. До заяви позивач додав копію паспорту, копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, графічні матеріали, копію документу, що посвідчує право власності, копію розрахунку потреби площі, копію технічного паспорту.
Листом від 15 серпня 2017 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив позивача про те, що підготовлено проект рішення міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.М.Паращука, 2 в м.Тернополі» на відповідні погодження та розгляд сесії міської ради у встановленому законом порядку.
21 серпня 2017 року на офіційному сайт Тернопільської міської ради було опубліковано проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул.М. Паращука ( гр. ОСОБА_2 та інші)». У вступній частині проекту вказано про врахування висновків постійних комісій міської ради з питань містобудування, з питань природокористування, приватизації, продажу, оренди землі.
Відповідно до протоколу засідання комісії з питань містобудування від 22 вересня 2017 року за №14 при розгляді питання «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул.М.Паращука, 2 в м.Тернополі» рішення не прийнято.
Відповідно до протоколу засідання комісії з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі від 02 жовтня 2011 року при розгляді питання «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул.М.Паращука, 2 в м.Тернополі» прийнято рішення про проведення виїзного засідання комісії з даного питання.
24 жовтня 2017 року на дев’ятнадцятій сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання щодо розгляду проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою вул. М. Паращука, 2 (гр. ОСОБА_2 та інші)», будь-якого рішення з даного питання не прийнято.
Згідно витягу з протоколу дев’ятнадцятої сесії від 24.10.2017 року та поіменного голосування від 24.10.2017 року встановлено результати голосування: За -13, проти-0, утрималось -9. Рішення не прийнято.
Листом за №12102/08 від 08 грудня 2017 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив ОСОБА_5, який також звертався до Тернопільської міської ради із аналогічною заявою «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.М.Паращука, 2 в м.Тернополі», що 24 жовтня 2017 року за результатами голосування міської ради будь-якого рішення з даного питання не прийнято. При цьому, роз’яснено, що результат голосування в даному випадку не є відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та заявники вправі звернутись із такою заявою повторно. Щодо проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою..» зазначають, що вказаний проект рішення завізований юридичною особою та профільним заступником голови ради, зауважень щодо невідповідності даного проекту вимогам чинного законодавства не має.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу,надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Положеннями ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За змістом п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
В силу вимог ст.123 ЗК особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Встановлено, що 31 липня 2017 року позивач звернувся до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Проект рішення міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою вул. М. Паращука, 2 (гр. ОСОБА_2 та інші)», пройшов відповідні походження юридичної особи та відповідними посадовими особами міської ради, а тому був переданий на розгляд постійних профільних комісії 22 вересня та 02 жовтня 2017 року та на розгляд пленарного засідання сесії міської ради 24 жовтня 2017 року.
Проект рішення виносився на засідання сесії міської ради 24 жовтня 2017 року із всіма додатками, висновками постійний комісії, без жодних зауважень та відповідав вимогам зазначеним в Регламенті, що визнається відповідачем у судовому засіданні та підтверджується письмовими поясненнями викладеними у поданих до суду відзиві та запереченнях на позов.
24 жовтня 2017 року на сесії Тернопільської міської ради при розгляді проекту даного рішення, будь-якого рішення з даного питання не прийнято, у зв’язку із недостатньою кількістю голосів під час голосування за даний проект рішення .
В судовому засіданні встановлено, що у даному випадку це не відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та позивач вправі повторно звернутись зі вказаною заявою.
Разом з тим, діючим законодавством не передбачено прийняття іншого рішення при вирішення даного питання крім надання дозволу чи відмова у наданні дозволу на складення проекту землеустрою.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, дії Тернопільської міської ради сьомого скликання на дев’ятнадцятій сесії міської ради від 24 жовтня 2017 року щодо розгляду проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою вул. М. Паращука, 2 (гр. ОСОБА_2 та інші)», за результатами голосування якого одного з передбачуваних ст. 123 Земельного кодексу рішень по даному питанню не прийнято є протиправними та такими, що порушують права позивача.
Виходячи із наведеного, можна дійти висновку, що внаслідок таких дій міської ради, а саме не прийняття рішення у зв’язку з відсутність необхідної кількості голосів під час голосування, заява позивача не розглянута та жодного із передбачених Законом рішень по даному питанню не прийнято. При цьому, після неприйняття рішення з даних підстав, міська рада повторно даний проект рішення на голосування сесії міської ради з власної ініціативи не вносить. Позивач змушений повторно звертатись до міської ради із заявами про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, що суттєво порушує його права та суперечить вимогам Закону.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що даним рішенням не порушено прав позивача, так як це не є відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач вправі повторно звернутись із такою заявою, як безпідставні та необґрунтовані, оскільки сам по собі факт відсутності відмови у наданні дозволу не свідчить про не порушення прав позивача. Протиправність дій відповідача полягає у не прийнятті на сесії міської ради 24 жовтня 2017 року при вирішенні питання позивача, одного з передбачуваних ст. 123 ЗК України рішень та покладає на позивача надмірний тягар невизначеності з даного питання, повторного звернення до відповідача із аналогічною заявою.
При цьому, відповідач сам підтверджує той факт, що вказаний проект рішення завізований юридичною особою та профільним заступником голови ради, зауважень щодо невідповідності даного проекту вимогам чинного законодавства не має. На розгляд пленарного засідання проект рішення виносився із всіма додатками, висновками постійний комісії, без жодних зауважень та відповідав вимогам зазначеним в Регламенті.
Також відповідачем порушено встановлений Законом місячний строк для розгляду даної заяви, що не спростовано відповідачем будь-якими належними та достовірними доказами. При цьому, міська рада у вказаний строк повинна прийняте рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову у його наданні, чого зроблено не було.
Згідно з вимогами ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положеннями ч.10 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.
Крім того, рішення постійних комісії носять рекомендаційний характеру та їх відсутність свідчить є лише про недотримання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».Чинним законодавством не передбачено обов'язку сесії місцевої ради приймати лише ті рішення, які рекомендовані їй висновками відповідної постійної комісії.
Більше того, відсутність висновку постійний комісії не може бути підставою відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки перелік підстав відмови встановлений ч. 3 ст. 123 ЗК України , який є вичерпним .
24 жовтня 2017 року на сесії Тернопільської міської ради розглядалось клопотання ОСОБА_1 та інших «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою спірної земельної ділянки» та положеннями ст. 123 ЗК визначено обов’язок органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглянути дане клопотання і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не представлено суду жодних належних та достовірних доказів щодо правомірності своїх дій, існування передбачених Законом підстав для не прийняття одного з передбачених законом рішень з даного питання та підстав повторного звернення позивача із аналогічною заявою у зв’язку з неприйняттям рішення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що дії Тернопільської міської ради сьомого скликання на дев’ятнадцятій сесії міської ради від 24 жовтня 2017 року щодо розгляду проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою вул. М. Паращука, 2 (гр. ОСОБА_2 та інші)», за результатами голосування якого одного з передбачуваних Законом рішень по даному питанню не прийнято є протиправними та такими,що порушують права позивача, а тому позов підлягає до задоволення.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, як не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 640 грн., що підтверджується квитанцією за №17 від 13.11.2017 року.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради 640 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 139, 242-246, 250, 251, 255, 293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 ( вул.Брюкнера,2/96 м.Тернопіль, паспорт серія МС 791830) до Тернопільської міської ради (вул. Листопадова,5 м.Тернопіль) про визнання дій протиправними задовольнити.
Визнати протиправними дії Тернопільської міської ради сьомого скликання на дев’ятнадцятій сесії міської ради від 24 жовтня 2017 року щодо розгляду проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою вул. М. Паращука, 2 (гр. ОСОБА_2 та інші)», за результатами голосування якого одного з передбачуваних Законом рішень по даному питанню не прийнято.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддяОСОБА_7
Судове рішення № 71942651, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 31.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/14175/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: