Вирок № 71942168, 01.02.2018, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/847/17 1-кп/441/34/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2018 року Городоцький райсуд Львівської обл. в складі

головуючого – судді Українець П.Ф.

з участю секретаря Боднар Ю.М.

прокурора Вилки С.С.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської обл. обвинувальний акт у кримінальному провадженні на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, безпартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, пенсіонера, раніше не судженого, проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_4,

за ч. 1 ст. 125 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, у 2017 році неодноразово у сварках з ОСОБА_3, на ґрунті особистих неприязних стосунків, у будинку на вул. Львівська, 193 у м. Городок Львівської обл., умисно спричиняв їй легке тілесне ушкодження і зокрема: 18.03.2017р., близько 18 год., двічі вдарив її кулаком у ліве плече, як наслідок умисно спричинив два синці на лівому плечі; 02.04.2017р. близько 16 год., схопивши потерпілу за праве передпліччя, стискав і викручував таке, чим умисно спричинив їй синець на правому передпліччі; 27.06.2017р. близько 12 год., схопив руками за плечі і тряс, стискав за плечі та передпліччя, умисно спричинивши їй два синці на правому передпліччі і синець на правому плечі.

В суді ОСОБА_2 вину заперечив, показав, що 18.03., 02.04. і 27.06.2017р., сварився вдома з потерпілою ОСОБА_3, у сварці 18.03.2017р. міг взяти за її плечі і відштовхнути від себе, що 02.04. і 27.06.2017р. потерпілу руками не чіпав, жодного разу її не бив, тілесних ушкоджень не заподіював, просить його оправдати.

Не дивлячись на невизнання вини, винуватість ОСОБА_2 доведена зібраними у провадженні доказами, і зокрема.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, що 18.03.2017р., біля 18 год., у будинку на вул. Львівська, 193 у м. Городок Львівської обл., сварились з обвинуваченим, у сварці брались до рук, при цьому він двічі вдарив її кулаком у ліве плече, тому мала синці. Що 02.04.2017р., близько 16 год., ОСОБА_2 в сварці, виштовхуючи її з кімнати, хапав рукою за передпліччя, стискав і викручував таке, як наслідок мала синець. Що 27.06.2017р. біля 12 год., вдома, у сварці, котра переросла у сутичку, обвинувачений хапав її за плечі і стискав, тряс, спричинивши їй два синці на правому передпліччі і синець на правому плечі.

Із заяв ОСОБА_3 до Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській обл. від 18.03., 02.04. і 27.06.2017р. убачається, що вона просить прийняти міри до ОСОБА_4, котрий 18.03.2018р. близько 18 год., 02.04.2017р. близько 16 год. і 27.06.2017р. близько 12 год., вдома на вул. Львівська, 193 у м. Городок Львівської обл., у сварках, бив її та спричинив тілесні ушкодження.

З протоколів проведення слідчих експериментів з потерпілою ОСОБА_3 від 09.06. і 19.07.2017р. із фототаблицями в додатку убачається, що вона показала, як 18.03.2017р. вдома у сварці з ОСОБА_2, той двічі вдарив її кулаком в плече, як 02.04.2017р. виштовхуючи з кімнати, схопивши її за передпліччя стискав і викручував таке, а 27.06.2017р. хапав за плечі і передпліччя, стискав, термосив нею. Що через це кожен раз мала фізичну біль та тілесні ушкодження.

Із показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 та із протоколу проведення слідчого експерименту із свідком від 19.07.2017р. з фототаблицею в додатку видно, що він показав на обставини сварки між обвинуваченим і потерпілою вдома, 27.06.2017р. і зокрема, що у сварці вони брались до рук, обвинувачений хапав потерпілу за плечі і передпліччя, стискав і тряс нею.

З висновків судов-медичних експертиз № 59/2017 від 15.06.2017р. і № 91/2017 від 24.07.2017р. убачається, що у ОСОБА_3 виявлено два синці на лівому плечі, які утворились 18.03.2017р., один синець на правому передпліччі, який утворився 02.04.2017р., три синці на правому плечі та правому передпліччі, які виникли 27.06.2017р., що ці тілесні ушкодження виникли від ударів кулаком, від стискання пальцями рук та в кожному випадку відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Суд бере до уваги показання потерпілої ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_5В, що обвинувачений у сварках із потерпілою 18.03., 02.04 і 27.06.2017р. вдавався до насильства і як наслідок вона мала тілесні ушкодження, оскільки вони послідовні, узгоджуються між собою, мають підтвердження висновками судово-медичних експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження.

Покликання захисника на «бездоказовість» обвинувачення, або ж обвинуваченого ОСОБА_2, що у сварках потерпілу не бив і тілесних ушкоджень не заподіював, суд з огляду на аналіз вищенаведених доказів, розцінює як необґрунтовані і такі, що не дають підстав до його оправдання.

Таким чином суд вважає, що вина обвинуваченого доведена у повному об’ємі, оскільки він умисно спричинив потерпілій ОСОБА_3 легке тілесне ушкодження, його дії суд кваліфікує за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_3, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу і зокрема, що він раніше не притягувався до відповідальності, характеризується добре і обирає йому покарання у виді штрафу.

Згідно положень п. "в" ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2016 році", підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають в т.ч. неповнолітніх дітей, або дітей-інвалідів.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання - штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

За ч. 2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, ОСОБА_2 скоєно злочин неявеликої тяжкості, він як убачається із його пояснень та матеріалів кримінального провадження, має неповнолітнього сина ОСОБА_5, 18.06.2000р.н. щодо якого батьківських прав не позбавлений, згоду на застосування ЗУ "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_2 висловив в суді, письмове клопотання з цього приводу подав 17.11.2017р.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 слід застосувати п. "в" ст.1 ЗУ "Про амністію у 2016 році" та звільнити його від відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 394 КПК України, суд -

у х в а л и в :

визнати винним та засудити ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.)

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання за цим вироком на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів.

С у д д я: ОСОБА_6